Листи в УК

Осторожно! В Киеве безумный и агрессивный таксист. Полиция-милиция не спасает

9 Жовтня 2015

У відділку довго вирішували, яку заяву писати: про нанесення фізичних ушкоджень чи про погрози фізичної розправи. Знімати побої їхати далеко і там черга, вмовили цього не робити.

Сухий залишок. Таксиста відпустили. Бо у нас за новим кримінальним кодексом діє презумпція невинуватості!!! Тобто, якщо людина заблокувала машину всередині і кидалася тебе душити, це у нас просто погрози фізичної розправи. Патрульні приїхали швидко. Але свідків не опитали, одразу повезли у відділок на Милославській.

На моє питання, чи можна кваліфікувати те, що він забрав у мене телефон, коли заблокував в машині, мені відповіли, що треба було у нього його лишати в руках до приїзду міліції, бо лише тоді можна було це все кваліфікувати як грабіж.

Тепер про сам інцидент. Сталося все недалеко від будинку. Я попросила його зупинитися біля банкомату зняти гроші. Коли сіла назад в машину, він сказав платити саме зараз. Я сказала, що він мене ще не довіз додому, тому потім заплачу. Він заблокував машину – (Шевроле Авео АА6413ВІ тел.063-788-16-66) і почав кричати: "Давай деньги, сука".

Я намагался зателефонувати чоловіку, тоді він вихопив у мене з рук телефон. Я почала смикати ручку двері. Він тоді кинувся не мене душити. Дивом я витягла цю кнопку вручну і відкрила двері з крикама "Допоможіть".

Поруч були якісь два чоловіки з пивом. Я почала бігти до них. Таксист за мною і хапав за руки. Телефон в цей час був у нього. Я на нього стрибнула і вихопила телефон. Одразу набрала 102.

Ті приїхали і забрали в нього права. І все. На цьому їхня допомога скінчилася. Нікого з трьох свідків навколо, які бачили, як зупинилася машина біля банкомату, як я потім сіла і як проїхала два метри і вискочила звідти. Бачили, що мій телефон був у нього. Бачили все.

Коротше кажучи, їх не опитали. Тупо привезли мене у відділок, мовляв, саме там розберуться. Ну, а там, ясна річ, розвели руками, мовляв, окрім ваших свідчень більше нічого немає. Тільки зараз приходжу до тями, бо ридала всю дорогу. І розумію, що варто було їхати знімати навіть легкі тілесні. Але я шокована половини не розуміла.

З того, що просто додасть характеристики цьому уроду: на слова, що мені треба терміново додому, не чіпайте, бо у мене хвора дитина (у Квітки другий день поспіль не збивається температура 40), таксист почав сміятися і казати, що не помре та твоя дитина.

Вперше в житті захотілося суда лінча. Шкодую, що не можу дати по обличчю і шкодую, що ті двоє з пивом не захотіли свідчити проти таксиста, бо купили пива і хочуть відпочити. Шкодую, що міліція нічого не може з ним вдіяти. Сподіваюся, що він не доведе свою справу до кінця з якоюсь іншою беззахисною дівчиною. ПС: я вже вдома. Дякую всім, хто хвилювався. Не думала, що будете переживати)
У фото номер таксі і машина

Кристина Бондаренко, журналіст Громадського

Ранее этот таксист уже фигурировал в обсуждениях в соцсетях как приверженец бандитских «республик» Донбасса и «русского мира», отличался агрессивнім поведением.