Граф Монте-Корбан

Почитавши протягом двох днів все, що було написано про арешт лідера партії УКРОП Геннадія Корбана і трохи дослідивши питання, я все ж таки спробую знайти раціональне пояснення цієї історії. Ділюся. Мушу попередити це лише моя особиста версія, і вона навряд чи сподобається прибічникам і «зради», і «перемоги», водночас.

Акцентів не розставляю, на поганих-гарних не ділю. Самі поділите. Зосереджуся на чисто технічному боці справи.

Задержание Корбана

1. Сокира Окама

Почнемо з того, що відкинемо версії, які мені видаються малоймовірними. Перша з таких – переслідування Банковою політичних противників. Версія відкидається в силу її повної і цілковитої безглуздості. Після виборів, коли представники УКРОПу УЖЕ пройшли до місцевих рад, влаштовувати розправи пізно – депутатів не переобереш. Арешт голови партії уже став дивовижним піаром для однопартійця Корбана – Бориса Філатова, якого по закону з виборів мера Дніпропетровська не знімеш, він народний депутат-мажоритарник і користується правом недоторканості. Як кажуть в Одесі, «а навар де»?

Так само доводиться відкинути чисто кримінальну версію подій. За словами волонтера Романа Доніка в період губернаторства Ігоря Коломойського в Зоні АТО не бракувало нахабних злочинів.

Чимало писано й про дотичність Геннадія Корбана до розгрому в Іловайську. Зрештою вже й СБУ завило, що Корбан утримував приватну армію і що в його офісі вилучена певна кількість зброї та спорядження. Але, соррі, інкриміновано Геннадію Корбану НЕ це. Інкриміновано йому розкрадання коштів у власному ж фонді, плюс викрадення двох чиновників – скандал який наробив шуму ще тоді коли відбувся. За такими звинуваченнями Корбан вийде на волю під підписку після першого ж судового засідання. Навіщо ж тоді город городити?

Не витримує критики версія, мовляв, арешт – реакція на дії Корбана і Філатова на виборчих дільницях у Дніпропетровську. Операція арешту готувалася явно довго і ретельно, із залученням великої кількості працівників ГПУ та СБУ з різних областей, тож банальною «атвєткою» вона бути просто не може.

Зрештою висувається і вщент екзотична версія – Банкова з якихось внутрішніх причин піарить представника УКРОПу Бориса Філатова перед виборами мера міста. Версія дотепна, єдина вада – Філатов судячи з усього сам так не вважає і до арешту свого однопартійця (і товариша) ставиться вельми серйозно.

Очевидно – справа у чомусь іншому.

2. Абат Фаріа мислить…

Кобан в суде делает вид что ему плохо

Згадаємо кілька деталей і дамо волю фантазії.

Експерт Юрій Романенко звернув увагу на заву, зроблену лідером «Опозиційного блоку» 12 жовтня про те, що існуюча коаліція от-от розвалиться і цей парламент приречений на розпуск. Існує інформація, що низка політичних партій після виборів не розпустили штаби, позаяк готуються до позачергових парламентських виборів, які нібито мусять бути весною наступного року.

За яких умов таке може статися? Відповідь – за умов парламентської кризи, яка супроводжуватиметься масовими вуличними акціями непокори. Логічно? Але результати місцевих виборів які щойно відбулися, не віщують ніяких масових заворушень – рейтинг партії влади відносно високий, партії ж опозиціонери (ВО Свобода, Радикальна партія) показали результати більш ніж скромні, які не перекриває результат УКРОПу. З вуличною активністю також не складається. Факт – річ уперта. Ані Правому сектору, ані УКРОПу-ВОС-Радикалам не вдалося наразі зібрати в центрі Києва стільки людей, скільки збиралося на найменших акціях протесту часів Януковича. З чого скласти масове невдоволення?

Технічно – скласти його можна з провокацій, з роздмухування невдоволення економічною ситуацією в країні, та з чергових шоу «влада ідіотів гнобить патріотів». Для таких операцій як раз згодиться приватна армія (на кшталт тої, про яку розповіло СБУ) та достатній рівень істерії у пресі, який мусить підтримувати спільнота гноблених безробіттям журналістів і блогерів. Підтримувати – за конкретні гроші (типу тих, що були заарештовані в офісі УКРОПу).

Не завадить наявність власних волонтерів – людей які часто й на великі відстані возять чимало матеріальних цінностей. Уявимо сюди розгардіяш у ВР влаштований спільними силами УКРОПу, ВОС і особливо фракції Ляшка – їй втрачати нічого. Складемо все це докупи – і парламентська криза нам забезпечена.

А тепер запитаємо, хто в країні має водночас фінансові і репутаційні ресурси, аби такий проект реалізувати? А? Ага!..

Пригадуєте репліку Ігоря Палиці, кинуту в суперечці з Саакашвілі? 

Очевидно, Банкову такий варіант не влаштовує. Справа от у чому. Після виборів до місцевих рад, що відбулися щойно, країна входить в 3,5-річну смугу безвиборності. Наступні вибори – президентські, мусять відбутися щось-так на початку літа 2019 р. Три з половиною роки за наших умов – це дуже довго.

Така ситуація не влаштовує низку нардепів. Вона цілковито може штовхнути їх на створення вуличних акцій/парламентської кризи. Точніше – долучитися до цього проекту.

3. Придворні таємниці

А тепер трохи згадаємо історію питання. Геннадій Корбан – давній діловий партнер Ігоря Коломойського. Наїзд на нього – це наїзд на Коломойського. Вже другий за рік. Перший – закінчився відставкою Ігоря Коломойського і власне став початком проекту УКРОП. Тоді за словами Юлії Мостової розрулити конфлікт серйозно допоміг Захід, який провів відповідну роботу і з Корбаном, і з Коломойським давши зрозуміти: «Бігти нема куди. А в разі чого і грошей на втечу не буде».

Нещодавно голова Державної фіскальної служби Роман Насіров зацікавився схемами за якими «коє-гдє у нас парой» феросплавні заводи (офіційно – вельми збиткові) торгують через офшори феросплавами з добрячим для себе прибутком. Це – лише крапля в океані сюрпризів, які влада може «власникам феросплавних заводів» піднести щомиті.

Коломойський натяк зрозумів і пішов з Банковою на мирову. Спершу сталася історія з шоу Савіка Шустера. А 20 вересня, за інформацією «Дзеркала тижня» відбулася зустріч між Порошенко, Яценюком, Ложкіним, Аваковим, Турчиновим і Геннадієм Боголюбовим – ще одним і найбільшим діловим партнером Ігоря Коломойського. Подробиці зустрічі невідомі, але за «ДТ» стосунки між Коломойським і Порошенко наразі перейшли у фазу «ні миру, ні війни».

Повідомляє ДТ також, що під час згаданої зустрічі обговорювалася можливість арешту Корбана. 

Що сталося? Команда Коломойського порушила якісь домовленості? Чи не маючи важелів впливу на свого вельми амбітного партнера, екс-губернатор дав можливість владі самій провести з ним «виховну роботу»? Невідомо.

Але симптоматично. Інші проекти з якими зв’язують власника «Привату» – «Відродження» і «Правий сектор» наразі ніхто не гнобить. Так само як ніхто не чіпає бізнес-активи Ігоря Коломийського. Корбана – також.

4. В’язень замку «Дід Лук’ян»

Чому Корбана заарештували саме зараз? Відповідей може бути дві. Перша – він щойно вискочив з під одного кандидатського імунітету (як кандидат у мери Києва) і може скакнути під другий – якщо вибори у Дніпропетровську виграє Борис Філатов. Корбан цілковито може піти по мажоритарці у ВР замість нього. Друга версія була озвучена в ЗМІ – незадовго до арешту стався виток інформації про наміри ГПУ і СБУ. Якщо так – стають зрозумілі кадрові перестановки в керівництві СБУ, які сталися буквально за кілька годин після арешту.

Якщо прийняти на віру версію про підготовку структурами УКРОПу парламентської кризи, з метою переформатування законодавчої влади країни, треба визнати – удар нанесений дуже вчасно і болюче. Звинувачення у розкраданні коштів і викраденні людей сильно ускладнять керівникам УКРОПу контакти з Заходом – там з такими речами не жартують, а без узгодження з Заходом ніякого переформатування ВР провести не вдасться. Про вилучення крупних партій грошей, зброї і (головне) документації та електронних носіїв, СБУ вже повідомила. Списки, явки і паролі – у неї.

Що далі? Звісно рейтинг УКРОПу підскочить увись і Борис Філатов цілком можливо стане мером Дніпропетровська. Це – дуже добре. Опікування електрикою, каналізацією, опаленням та ремонтом вулиць в місті з вельми високим вмістом ватників добряче опустить його на землю з політичних небес. Але Борис Альбертович – людина сильна, у нього все вийде. Я вірю.

Партії президента з того лиха нема – до наступних виборів 3,5 роки, за той час…

Стосунки Банкової з Коломойським залишаться такі самі як і раніше. Головна мета Порошенка не знищення Коломойського, а злам його впливу на державу в мірі, більшій ніж закон передбачає це для дуже багатої людини. Наразі – мети досягнуто.

Інші олігархи непомітно примовкнуть. Всі гарно зрозуміють, поки з нинішньою владою ділиться інфою одна мила установа з Ленглі, всі промови посла Пайєта – не більше ніж бурчання турботливої гувернантки до неслухняного хлопчика. Проти лому – нема прийому.

Стосовно самого Геннадія Корбана, гадаю прямо зараз йому пояснюють, що в делікатному питані боротьби за владу підходять всі види зброї, крім ядерної (влаштовування майданів та створення парламентських криз), бо потім дуже важко нащадків лікувати (країну назад склеювати). Чи згодиться Корбан на угоду?

«Якщо не можеш перемогти – треба домовлятися», – дещо раніше казав він сам, в одному відомому інтерв’ю на «Громадському». Якщо не погодиться – в справі швидко з’являться і приватна армія, і зброя і ще_багато_чого. Але Банковій цього не треба. «Якщо хочеш стати Богом – дай себе розіпнути і воскресни на третій день» – казав Талейран. У плани Банкової обожування Корбана явно не входить.

Якщо ж домовляться – невдовзі лідер УКРОПу вийде під заставу і почне ходити на суди так само як зараз на них ходить інший Геннадій – Кернес.

А низка політичних сил тихцем розпустить виборчі штаби. За непотрібністю.

Автор: Дмитро Вовнянко, Фейсбук

 

You may also like...