Що вони собі насудили: суддя Вищого спеціалізованого суду України Франтовська Тетяна Іванівна

27 липня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів затвердила рейтинг та оголосила імена переможців конкурсу до нового Верховного Суду – найвищої інстанції в судовій системі України. Особисто Президент та усі члени ВККС одноголосно заявляли про безпрецедентну відкритість конкурсу при відборі суддів. Варто відзначити, що подібний конкурс в Україні дійсно проводився вперше і рівень його відкритості відносно високий. Та чи достатньо цього?

Нагадаємо, що вагомий вплив на конкурс мала мати громадськість, яка сформувала Громадську раду доброчесності – орган, що міг прийняти висновок про невідповідність кандидата до Верховного Суду критеріям професійної етики та доброчесності. Такий висновок унеможливлював подальшу участь конкурсантів, однак міг бути скасований голосуванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Для подолання негативного висновку потрібно було отримати 11 із 16 голосів членів ВККС. Таким способом із 116 негативних висновків Громадської ради доброчесності було подолано 76! А у фінальному рейтингу серед 120 переможців місце знайшлося одразу 30 кандидатам, які отримали негативні висновки від громадськості.

Однією із таких переможців є Франтовська Тетяна Іванівна – діючий суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Тетяна Іванівна розпочинала свою роботу у суддівській системі ще в часи СРСР. З 1982 по 1986 роки вона працювала секретарем судового засідання в Синельниківському районному та міському народному суді. Тільки у 1990 році Тетяна Іванівна Франтовська стає народним суддею у тому ж Синельниківському міському народному суді. 1996 року Указом Президента її призначили суддею Дніпропетровського обласного суду, де вона пропрацювала до 2006 року. Після цього Тетяна Франтовська потрапляє до Апеляційного суду Дніпропетровської області. А вже у 2011 році постановою Верховної Ради Тетяну Іванівну безстроково обрано суддею до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Та пропрацювала пані Тетяна у касаційній інстанції лише 5 років. Адже після ухваленої ще влітку 2016 року судової реформи Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в Україні ліквідовувався. Натомість розпочався конкурс на посади суддів до нового Верховного Суду, в якому вирішила взяти участь і Тетяна Іванівна Франтовська. Її загальний результат іспиту, куди входять бали за анонімне письмове тестування та практичне завдання, – 158,75 балів. З таким результатом суддя зайняла 21 місце у рейтингу.

Натомість у фінальному списку переможців, який оприлюднила Вища кваліфікаційна комісія суддів, суддя Франтовська зайняла ще вище – 16 місце із загальною сумою 777,5 балів.Тож Тетяна Іванівна має усі шанси стати суддею у новому Верховному Суді.

Але такий високий результат Тетяни Іванівни Франтовської викликав обурення з боку громадськості. Адже дніпропетровська суддя входить у список тих 30 претендентів до Верховного Суду, які отримали висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

У Висновку Громадської ради доброчесності йдеться про те, що суддя Франтовська у складі колегії суддів ухвалила рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Крім того, у висновку сказано, що на користь особи, яка за ім’ям та віком співпадає із сином Тетяни Франтовської, було незаконно завищено результати ЗНО. У зв’язку з цим Національна поліція під процесуальним керівництвом Генеральної Прокуратури України відкрила кримінальні провадження.

Та найбільш цікавою є родина дніпропетровської судді. Відповідно до Декларації родинних зв’язків Франтовської за 2011-2016 роки, майже вся її сім’я працює в правоохоронних чи судових органах.

Зокрема, чоловік судді – Франтовський Микола Михайлович досить відомий в Україні прокурор. З 2005 до 2007 року він був прокурором Волинської області, а в період 2007-2011 рр. – прокурором  Житомирської області. Після цього до 2012 року працював заступником начальника Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах в Генеральній Прокуратурі. А в період 2014-2015 року знову посів місце обласного прокурора, цього разу в Донецьку. Оскільки Микола Франтовський понад рік працював на керівних посадах у часи Віктора Януковича, він підлягав люстрації і майже таки був звільнений Яремою. Та рішення Генпрокурора про звільнення Франтовський оскаржив у суді. І хоча він програв, прокурор Ярема залишив його на посаді. А вже згодом Микола Михайлович отримує статус учасника АТО, що унеможливило його звільнення за люстрацією. Тільки 14 лютого 2015 року Миколу Франтовського звільняє вже новий Генпрокурор Шокін.

Після завершення прокурорської кар’єри Микола Михайлович займався  юридичним бізнесом: він був співзасновником та кінцевим бенефіціаром двох юридичних фірм – ТОВ "Юридична компанія "Франтовський та партнери" та "Юридична компанія "Лексстар". І саме з цими фірмами склалася досить цікава ситуація. Їх засновником Франтовський став у 2013 році і продовжував володіти корпоративними правами аж до липня 2017 року. Тобто, будучи прокурором Донецької області, він паралельно продовжував залишатись засновником цих компаній. Але найцікавіше, що у жодній з декларацій його дружини – судді Франтовської ви не знайдете інформації про наявність у чоловіка корпоративних прав. Таким чином, переможець конкурсу у Верховний Суд вказував недостовірну інформацію у деклараціях за 20142015 та 2016 роки

 

Однак під час проведення пленарних засідань у ВККС 3-4 липня 2017 року обидві компанії вносять зміни – і Микола Франтовський зникає зі списку засновників.

 

Донька судді від колишнього чоловіка – Юлія Олександрівна Франтовська працює в органах прокуратури з 2007 року. Сьогодні вона займає посаду прокурора відділу розгляду депутатських звернень і запитів управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної Прокуратури України.

Чоловік Юлії Олександрівни – Максим Петрович Ходаківський раніше теж працював у Генеральній Прокуратурі. Натомість сьогодні він є суддею в Жовтневому районному суді міста Дніпра. Цікаво, що у декларації судді немає жодного житла у місті Дніпро. Тож де він проживає з 2013 року, працюючи суддею, – невідомо.

Пасинок Тетяни Франтовської – Євген Миколайович  Франтовський також зробив кар’єру в органах прокуратури. У 2010 році він починав працювати у прокуратурі Львівської області. Вже 2012 року він переїздить до столиці та влаштовується у столичній обласній прокуратурі і того ж року починає працювати в ГПУ. Останнім місцем роботи Євгена Миколайовича стала прокуратура міста Києва, де він працював начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні.  А вже 29 травня 2017 року він подав декларацію перед звільненням із цієї посади.  Тепер Євген Миколайович  займається протидією корупції та очолює громадську організацію «Агенція протидії корупції».

Дружина новоспеченого борця з корупцією теж працює в прокуратурі. Олеся Євгенівна Франтовська є прокурором відділу розгляду звернень громадян управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів в ГПУ.

Ми також проаналізували декларації судді за 201320142015 та 2016 роки. За цей час Тетяна Франтовська заробила 1,2 млн грн і таку ж суму заробив її чоловік.

Якщо відкрити декларації судді, то побачимо, що майна у власності її родини небагато. Та з ідентифікацією місця розташування цього майна у нас виникли складнощі, адже воно здебільшого відсутнє у реєстрі прав на нерухоме майно. Сама Тетяна Іванівна Франтовська володіє будинком на 198 м² в м. Синельникове, що на Дніпропетровщині. Вказана в декларації вартість будинку – 60 тис. грн. У Синельникове суддя має і земельну ділянку площею 2700 м².

Також Тетяна Іванівна має квартиру в столичній новобудові. Площа київської квартири судді – 82 м². Як повідомила пані Тетяна журналістам програми «Схеми. Корупція в деталях» цю квартиру вона отримала як службову, а вже у 2015 році – приватизувала, хоча законодавство не передбачає такої можливості.

Матір судді Тамара Григорівна Живолуп має 16 соток землі в с. Пiщанка, що теж у  Дніпропетровській області. На цій земельній ділянці розміщений маєток на березі річки Самари.

 

Дочка судді Юлія Олександрівна Франтовська теж обзавелася елітним будинком, який придбала за більш ніж 1 млн грн у Гнідині, що під Києвом. Звідки гроші на такий маєток у Юлії Олександрівни, яка повноцінно почала працювати прокурором лише з 2012 року, – невідомо.

У власності чоловіка судді є тільки автомобіль Ford Kuga 2010 року випуску, придбаний у 2014 році. Його задекларована вартість складає 180 тис. грн.

Також подружжя задекларувало 300 тис. грн збережень готівкою.

Тож, попри заявлену відкритість конкурсу, фінальний результат відбору розчарував. Адже, за висновком громадськості, 25%, або кожен 4 суддя не є доброчесними. Тетяна Іванівна Франтовська теж одна із таких суддів. Як сказано у Висновку Громадської ради доброчесності, пані Тетяна ухвалювала рішення, що суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Також ми побачили, що майже вся сім’я Франтовських теж працює чи то в органах прокуратури, чи в судах, що в майбутньому може призвести до конфлікту інтересів.

Окрім того, Тетяна Іванівна «забувала» декларувати компанії свого чоловіка. Та усі ці зауваження громадськості не були почуті членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів – і, як наслідок, Тетяна Іванівна має усі шанси опинитися в оновленому Верховному Суді України. Остаточне рішення про склад суду прийматиме Вища рада правосуддя та Президент України.Ми сподіваємося, що вони врахують усі вищеперераховані зауваження та очистять новий Верховний Суд від людей, які не змогли підтвердити свою доброчесність.

Розслідування «PROSUD»

You may also like...