Весь
трудових шлях Олександра Васильовича пов’язаний із органами прокуратури в Донецькому регіоні. Відомо, що після служби у лавах Радянської армії він вступив до юридичного факультету Кишинівського державного університету ім. Леніна, який закінчив у 1989 році. З 1990 року Олександр Лівочка стає стажистом прокуратури Ленінського району м. Донецька. З цього часу він займає ряд посад у прокуратурі Донецької області: від старшого слідчого районної прокуратури до прокурора міста Горлівка та заступника прокурора області.
На виборах у 2012 році Олександр Лівочка також
балотувався до Верховної Ради, проте не набрав потрібної кількості голосів.
Свою нинішню посаду першого заступника прокурора Донецької області отримав 3 квітня 2014 року. Протягом цього часу Олександр Лівочка був
нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» І ступеня, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Майже відразу після окупації Донецька в 2014 році відділення обласної прокуратури було перенесено до Маріуполя, куди і переїхав сам Олександр Лівочка. Тому фактичним місцем проживання для прокурора стало саме це місто. Однак у декларації Лівочки О. В. та членів його сім’ї відсутнє будь-яке житло у Маріуполі, а тому, де вони проживають – невідомо. Отже, є достатні підстави вважати, що прокурор подав до декларації неправдиву інформацію про відсутність у нього будь-якого житла. З цими фактами ГО «ТОМ 14»
написало відповідну заяву в НАБУ. А у 2017 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у вересні 2017
розглядала дисциплінарне провадження з цього приводу. До речі, на цій комісії Генеральна інспекція також звинувачувала О.Лівочку у нецільовому використанні службового авто. Зокрема, Генеральною інспекцією було встановлено, що не за призначенням автомобіль проїхав понад 32 000 км., на що потрачено майже 3 тони палива на суму понад 50 000 грн. Але усе це не переконало КДКП і там вирішили
закрити дисциплінарне провадження по цих фактах.
Дружина прокурора – Лівочка Людмила Іванівна теж працює в державних органах та є суддею Брусилівського районного суду Житомирської області. Сюди вона була
переведена у 2016 році, а до цього була
головою Ворошиловського районного суду м. Донецька.
В органах прокуратури працює і брат Олександра Лівочки – Павло Васильович. Як вказано у його
декларації, сьогодні він працює у Київській місцевій прокуратурі № 7. Відомо, що у 2015 році він намагався
потрапити на посаду керівника підрозділу детективів у НАБУ та на
посаду керівника Бориспільської прокуратури, однак, як бачимо, – безуспішно.
Та і це не всі члени родини Олександра Лівочки, які працевлаштовані в прокуратурі. Його син Максим Олександрович Лівочка теж працював у прокуратурі м. Києва до вересня 2017 року,а тоді подав
декларацію про звільнення. Цікаво, що у жодній своїй декларації Максим Олександрович Лівочка не вказував житла в Києві, тож, де він живе – невідомо. Тому, як і в ситуації з його батьком, є всі підозри вважати, що Максим Олександрович намагався приховати свої статки.
Не менш цікавими є декларації прокурора за
2011,
2014,
2015 та
2016 роки. За цей період Олександр Лівочка заробив близько 1,1 млн грн та задекларував ще 3,1 млн грн інших доходів, більшість з яких отримані від продажу майна у 2015 та 2016 роках. Ще бл. 800 тис. грн заробила його дружина.
З Реєстру речових прав на нерухоме майно нам стало відомо, що Лівочка Олександр Васильович 15 квітня 2016 придбав земельну ділянку у мальовничому районі міста Буча неподалік Києва. У декларації О.Лівочка зазначив, що вартість землі лише 174 тис. грн., що, на нашу думку, явно не відповідає ринковим цінам.
Далі, ще цікавіше. Вже через місяць після купівлі землі, 20 травня 2016 року, прокурор набув право власності на житловий будинок, площею 161.2 кв.м., який знаходиться на даній земельній ділянці. При цьому відповідно до
даних з сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України 04.05.2016 Департаментом ДАБІ у Київській області зареєстровано зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт. Уже через 2 дні – 06.05.2016 проведено технічну інвентаризацію закінченого будівництвом об’єкту готового до експлуатації на вказаній земельній ділянці, а 13.05.2016 видано декларацію про готовність до експлуатації об’єкта.
Якщо коротко, то за документами земля куплена прокурором без будинку, а будинок був побудований за … 2 дні.
Ось як виглядає цей будинок сьогодні: