Бій проти корупції: Тещі, масажисти і водії більше не допоможуть?

Представники Міністерства юстиції та Генеральної прокуратури спільно з антикорупційними експертами розробили проект закону, який передбачає створення нового для України органу – Нацагентства з питань розшуку та розпорядження активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

За словами розробників, головне завдання агентства – спрощення пошуку та поліпшення управління арештованим майном, що набуте злочинним шляхом. Його створення є однією з вимог Євросоюзу, необхідною для скасування візового режиму між Україною та країнами ЄС.

Учора проект було подано на розгляд Кабінету Міністрів, але чи схвалили його, поки невідомо.

Що за агентство і чим воно займатиметься

Хоч розробкою законопроекту займалися Мін’юст і Генпрокуратура, першим ініціатором створення агентства стала Рада нацбезпеки, що 20 липня поточного року прийняла рішення "Про додаткові заходи щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом".

Пізніше його затвердив президент Петро Порошенко, який і доручив у двотижневий термін підготувати проект закону та подати його на розгляд Кабміну і Верховної Ради.

Розробники документа стверджують, що подібні органи існують у більшості європейських країн і вже давно підтвердили свою ефективність.

Наприклад, Французьке агентство з менеджменту арештованих і конфіскованих активів (AGRASC) протягом 2011-2014 років за рахунок надходжень від управління майном повністю забезпечувало свою роботу і повернуло державі та громадянам Франції більш ніж 30 мільйонів євро.

За словами виконавчого директора Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, українська правоохоронна система не здатна так ефективно шукати та повертати, а держава – управляти арештованим і конфіскованим майном і грошима, набутими злочинним шляхом.

"За півроку до бюджету повернуто активів на 7,8 тисячі гривень, хоча лише в Україні заморожено на рахунках та арештовано майна на сотні мільйонів… Агентство не замінить правоохоронні органи, але допоможе їм вчасно виявляти такі активи і зніме зі слідчих тягар управління майном", – пояснює Каленюк потребу у створенні агентства.

Ще у 2014 році Генпрокуратура звітувала, що в Україні накладено арешти на банківські вклади, цінні папери й інші активи колишніх високопосадовців на загальну суму понад 6,2 млрд грн та 1,8 млрд доларів.

Заступник генпрокурора Віталій Касько стверджує, що створення агентства допоможе слідчим позбутися великої кількості бюрократичної роботи і в рази пришвидшить пошук інформації про майно та кошти підозрюваних у злочинних діях.

"Якщо зараз слідчому для того, щоб з’ясувати, кому належать ті чи інші активи, потрібно направити величезну кількість запитів у різні інституції, то після створення агентства йому буде достатньо направити одне звернення до цієї інститутції, і та в триденний термін надасть йому вичерпну інформацію", – пояснює Касько.

Якщо ж слідчому знадобиться інформація про майно або рахунки особи за кордоном, Агенція з пошуку та розпорядження злочинними активами зможе звернутися до аналогічного органу в інших країнах і так само оперативно отримати необхідну інформацію. На сьогодні, за словами заступника генпрокурора, такого роду співпраця неможлива.

Уся інформація про активи й грошові рахунки буде зберігатись у спеціально створеному реєстрі, веденням якого також займатиметься агентство.

Ще одним його завданням стане розпорядження і управління арештованим майном. Сьогодні ці питання належать до компетенції слідчих, які не завжди здатні виконати таку роботу якісно. До штату ж нового органу обіцяють набрати відповідних спеціалістів.

За проектом закону, арештоване майно може бути реалізоване без згоди власника, але за рішенням суду, а отримані кошти зберігатимуться на спеціальних депозитних рахунках агентства в державних банках.

Те саме стосується і арештованих коштів – до кінця судової тяганини їх переводитимуть на спецрахунки, а отримані відсотки йтимуть до державного спецфонду. У разі вирішення справи на користь підозрюваного, гроші повернуть.

У теорії така система виглядає цілком логічною і вигідною, але на практиці Україна вже має невдалий досвід її використання.

На початку року відбувся гучний скандал за участі голови комітету Верховної Ради з нацбезпеки Сергія Пашинського і бізнесмена Сергія Тищенка. Стосувався він арештованого пального, що належало олігархові-втікачеві Сергію Курченку.

Тоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що всі нафтопродукти Курченка будуть реалізовані на аукціоні, а вилучені гроші мали піти на потреби армії. Насправді ж, все пальне без конкурсів і за цінами набагато нижчими від ринкових дісталося групі компаній "Фактор" Сергія Тищенка. Гроші, що все ж дійшли до держпідприємства, опинилися на рахунку у приватному банку того ж Тищенка.

Разом із цим, уже на початку липня Аваков створив у структурі МВС Управління із забезпечення повернення активів, отриманих злочинним шляхом і призначив його головою колишню дружину того самого Тищенка Олену.

Тещі, масажисти і водії більше не допоможуть

У пакеті з проектом закону про нове агентство Мін’юст і Генпрокуратура розробили ще два законопроекти, якими планують внести зміни до кримінального, кримінально-процесуального і цивільного кодексів та усунути прогалини в законодавстві, що дозволяють злочинцям вберегти майно від конфіскації.

Серед запланованих нововведень пропонується норма, що дозволятиме за санкцією суду арештовувати майно або кошти до того, як буде виявлено особу підозрюваного або обвинуваченого. Сьогодні такої можливості в КПК не передбачено.

"Ця норма може бути задіяна, наприклад, при кіберзлочинах, коли встановити особу правопорушника відразу майже нереально, а при будь-якій заминці відслідкувати рух коштів стає все важче", – пояснює Віталій Касько.

Ще одним важливим нововведенням може стати норма, що дозволить арештовувати майно не лише самих підозрюваних, а і третіх осіб, на яких його переоформили. Відсутність такого пункту в законодавстві, як відомо, досі не дає можливості арештувати значну частину майна найодіозніших корупціонерів.

Так, наприклад, екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький переоформив значну частину своєї нерухомості на тещу Валентину Ушакову, а екс-голова МВС Віталій Захарченко – на офшорні компанії з Нідерландів, тому ні арештувати, ні конфіскувати цю власність слідство не може.

Інші пункти менш значні, але також направлені на вдосконалення процедури арешту, конфіскації і реалізації майна.

Слід зауважити, що в Україні вже мають працювати Антикорупційне бюро, антикорупційна комісія при Кабміні і антикорупційна прокуратура. Але створення кожного відомства супроводжується величезними скандалами.

Автор: Дмитро КОРОЛЬ, INSIDER

You may also like...