40% продуктов на полках наших магазинов – подделка! А платим, как за настоящие

Почти половина продуктов в Украине фальсифицируется при производстве. Об этом заявил исполняющий обязанности начальника Главного управления Держпродспоживслужбы в Киеве Олег Рубан. Больше всего контрафактной продукции среди молочных и мясных товаров, кондитерских изделий, алкоголя.

Про цю проблему газета Експрес розмовляє з Ніною Кільдій, керівником відділу тестувань Центру експертиз "Тест", та Олексієм Дорошенком, генеральним директором Асоціації постачальників торговельних мереж.

— Що слід розуміти під фальсифікованою продукцією?

Н. Кільдій: — Йдеться про продукти харчування з тими чи іншими порушеннями. Фальсифікацією можна вважати і тоді, коли недоважили товар, тобто поклали менше продукту, аніж заявлено на етикетці. Наприклад, замість 800 грамів гречки в пачку насипали 750 грамів. Або ж замість борошна вищого гатунку споживачам продають продукт першого гатунку, але за ціною вищого. Можуть бути порушення, пов’язані з маркуванням продукції. Скажімо, дуже дрібним шрифтом вказано склад продукту. Тобто є елементи порушень, які позначаються переважно на гаманці споживача.

Найгірше, звичайно, коли через фальсифікацію страждає здоров’я покупців. Власне, з точки зору споживача, фальсифікація зводиться до заміни одного інгредієнта іншим, щось недоклали, приховали, щоб продукт був яскравішим та смачнішим. Через це маємо і втрати користі харчів, і, залежно від того, які були використані замінники, — загрозу для здоров’я.

— Де спостерігаються найбільші фальсифікації пов’язані з підміною інгредієнтів?

Н. Кільдій: — Традиційно серед багатокомпонентних продуктів. Лідерами тут є молочна продукція, м’ясна. Із впевненістю можу сказати, що більш як половина масла, яке продається в торговельних мережах, — фальсифікат. Цей продукт ми неодноразово перевіряли.

Молочний жир у маслі наші виробники зазвичай замінюють сумішшю пальмової, кокосової олії, гідрогенізованих жирів. Звичайно, коли в складі є рослинні жири, така продукція просто немає права називатися маслом. Це або маргарин, якщо молочного жиру немає зовсім, або спред, коли якась його частка все-таки присутня. Відповідно коштувати такий продукт має мінімум в 1,5 — 2 рази дешевше, ніж справжнє масло. Та ж сама проблема і зі згущеним молоком.

У кондитерській галузі замість цукру використовують дешеві підсолоджувачі, замість масла — маргарин. Також виробники додають величезний спектр харчових добавок, щоб створити яскравий вигляд і насичений смак продукту. Але не завше про це повідомляють на етикетці.

— Які ще порушення можуть бути?

Н. Кільдій: — Через недостатній контроль з боку виробника або неправильне зберігання в торговельній мережі, часто спостерігаємо проблеми з мікробіологією продуктів. Скажімо, якщо соняшникова олія неретельно очищена, у ній може бути перевищення вмісту небезпечної речовини — бензопірену.

Інколи в нашій практиці траплялося таке, що продукт за складом відповідав тому, що вказано на етикетці. Але якісь нюанси в технології призвели до того, що він вийшов просто несмачним. Це також є порушенням. Бо для продукту важливо, щоб він був не тільки якісним, але й смачним. У стандартах на продукти харчування загальні вимоги до смакових якостей також наводяться. Тобто спектр порушень може бути абсолютно різним.

— Чому фіксується так багато підробок?

Н. Кільдій: — Основний сенс фальсифікації — здешевлення собівартості, полегшення виробництва та збільшення прибутків.

О. Дорошенко: — Сьогодні здешевити продукцію не намагається хіба що лінивий. Навіть, ті, хто не займався раніше цим, працював чесно, почали "хімічити", розуміючи, що вже не конкурентні на цьому ринку.

— Але ж хтось повинен контролювати якість продукції? Чому ми маємо платити за фальсифікат?!

О. Дорошенко: — За якість відповідає насамперед виробник. Ця відповідальність лежить на ньому. Але, коли виробник сам себе контролює, то ви розумієте, якою є якість такого контролю.

Крім того, контроль мають здійснювати ще два органи — Держпродспоживслужба та АМКУ. Обидві вони повноцінно не працюють. Держава вдає, що вона тут взагалі ні при чому. Наприклад, у Києві на проведення експертиз виділено всього 30 тисяч гривень. Цього вистачить на 10 — 15 більш-менш детальних досліджень.

Н. Кільдій: — Контроль з боку держави за якістю харчів має бути посилений. Бо поки не буде великих штрафів та ефективних покарань, ситуація залишатиметься такою ж сумною. Особливо, з огляду на економічний стан країни.

Свого часу АМКУ активно почав маркувати продукти харчування, бо це не потребує великого залучення коштів, на відміну від лабораторних перевірок. І це також діяло. Виробникам виписували чималі штрафи, і  ситуація з маркуванням змінилася на краще. Метод батога і пряника ще ніхто не відміняв.

Автор: Леся ЯСИНЧУК ,  газета Експрес