влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:


Письмо в УК

Фотогалерея

Фотограф из США Ноа Брукс, провел несколько дней на позициях сил АТО на Донбассе

Фотограф из США Ноа Брукс, провел несколько дней на позициях сил АТО на Донбассе

Голосование

Кто следующий на очереди за Гиви, Моторолой и другими террористами?

Безлер
Ходаковский
Абхаз
Плотницкий
Захарченко
Пушилин
Губарев
Козицын
Мильчаков
Гиркин

Реклама

Печать

Куда исчезают бесплатные лекарства и миллиарды, выделенные на них

21.12.2016 08:50

В проекте бюджета на 2017 год на закупку лекарств и изделий медицинского назначения по государственным программам предусмотрено 5,9 миллиарда гривен. Благодаря закупкам через международные организации удалось сэкономить сотни миллионов гривен государственных средств, которые затем использовали на дополнительные закупки. Но  доходят ли эти лекарства до пациентов? 

 Держава стрімко нарощує закупівлю ліків. Але до пацієнтів вони не доходять

У проекті бюджету на 2017 рік на закупівлю ліків та виробів медичного призначення за державними програмами передбачено 5,9 мільярда гривень – це майже на 2 мільярди більше порівняно із цьогорічним кошторисом. Завдяки закупівлям через міжнародні організації вдалося зекономити сотні мільйонів гривень державних коштів, які потім використали на додаткові закупівлі. Та чи доходять ці ліки до  пацієнтів? Соціологічні дослідження свідчать: у більшості випадків українці купують медикаменти власним коштом. Виходить, що витрачені державою мільярди перекочовують знову ж таки в кишені спритних ділків?

Опитування понад 10 тисяч українців з усіх областей (крім окупованих територій) тривали з серпня 2015-го по серпень 2016-го. За ініціативою міжнародного фонду «Відродження» опитування проведено Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» у межах проекту «Індекс здоров’я. Україна» з метою визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою. Результати проведених досліджень свідчать про великі проблеми з лікуванням хворих і в стаціонарах, і амбулаторно. 

Наведемо лише кілька отриманих висновків. У середньому пацієнтам у стаціонарах призначали шість препаратів. І лише 17% тих, кому призначали ліки, отримали бодай частину препаратів безкоштовно. Загалом же 83% опитаних купували всі призначені їм ліки самостійно. Середній розмір сумарних витрат на ліки (придбаних у лікарні або куплених самостійно в аптеці) у випадку госпіталізації становив 2892 гривні. Цілком очевидно, що для десятків мільйонів українців, місячні доходи яких у межах 1,2–2,5 тис. грн, це непідйомна сума. Тому найбільш зубожілі взагалі не звертаються по допомогу до лікарів.

При амбулаторному зверненні лікар у середньому призначав пацієнтам чотири лікарських препарати. Компенсацію за них від страхової компанії отримували лише 2% опитаних, від лікарняної каси – 1%, від держави – 2%. Середня вартість придбаних ліків становила 822 гривні (найвищий показник у Рівненській області – 1001 гривня). Висновки соціологів, м’яко кажучи, стримані: витрати громадян на ліки – ще один фактор оцінки функціонування галузі охорони здоров’я. Виходить, закуплені за державні кошти ліки просто не доходять до пацієнтів?

Наслідки цілком закономірні: за результатами 2015 року Україна посіла друге місце після африканської країни Лесото за показником індексу смертності, яка не пов’язана з війною. Про це свідчать дані, оприлюднені Центральним розвідувальним управлінням США за 2015 рік.

«Оцінка і досвід громадянина – потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги – є ключовими для реформування системи... Дослідження триватимуть у наступні роки, динаміку покращення надання медичних послуг вимірюватимуть у регіонах і в Україні загалом. Ми побачимо, як змінюються оцінки людей», – говорить Вікторія Тимошевська, директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» фонду «Відродження».

«Особливу цінність матимуть дані у динаміці – після того, як ми отримаємо результати наступного року. Різниця у показниках покаже нам наслідки управлінських рішень регіональних керівників охорони здоров’я», – вважає заступник міністра охорони здоров’я України Оксана Сивак.

Зрозуміло, що покращення показників відбудеться лише за умови, якщо новій команді Міністерства охорони здоров’я, що прийшла у серпні 2016-го,  вдасться розібратись із блокуванням надходження закуплених медпрепаратів до медзакладів. Цілком зрозуміло, що шпарину для корупції використовують ті, хто мав би постачати лікарням закуплені міжнародними організаціями препарати. 

Міжнародні партнери потіснили фармацевтичну мафію?

З 2015 року за виділені в бюджеті кошти (майже 2,2 млрд грн – це приблизно $85 млн) МОЗ почало закуповувати лікарські засоби та вироби медичного призначення через міжнародні організації. В Україні цю практику запровадив колишній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, використавши досвід Грузії.

Під шаленим тиском у липні 2015-го міністр пішов у відставку, а в серпні до управління МОЗ прийшла нова команда на чолі із в.о. міністра Уляною Супрун.  І вже наприкінці листопада 2016-го Кабінет міністрів ухвалив 10 постанов, покликаних кардинально змінити нашу систему охорони  здоров’я. Подані за ініціативи МОЗ документи передбачають реформи фінансування галузі та розвиток громадського здоров’я. Зміни на фармацевтичному ринку стартували раніше.

Про досягнуті результати 12 грудня на спеціально організованій конференції перед громадськістю і пресою відзвітувало Міністерство охорони здоров'я разом із міжнародними партнерами: ЮНІСЕФ (дитячий фонд ООН), Програмою розвитку ООН (ПРООН) та королівською агенцією Британії Crown Agents, що здійснюють закупівлю та постачання в Україну згідно з урядовою постановою №622 від 22 липня 2015 року.

Поставки ліків до України за кошти бюджету-2015 почалися лише навесні цього року і повністю завершилися в листопаді. Водночас у серпні нова команда МОЗ одразу ж взялася до підготовки замовлень міжнародним організаціям за кошти бюджету-2016 (виділено майже 4 млрд грн). «Ми підписали всі контракти, і вже у грудні почалися поставки тих ліків, які ми замовили за кошти бюджету на 2016 рік. Водночас у грудні ми почали готувати замовлення за кошти бюджету на 2017 рік», – повідомила Уляна Супрун, наголосивши на необхідності повністю ліквідувати відставання.

«Які досягнення маємо на цей рік? Ми побороли корупцію, є зекономлені гроші. Крім того, 40% тих, хто нині бере участь у тендерах, – це українські виробники або дистриб’ютори, які раніше ніколи не могли дійти до тендерів. Ми закупили виключно якісні ліки, кваліфіковані Всесвітньою організацією здоров’я (ВОЗ). Ми маємо поставки таких самих ліків, які закуповують у цілому світі, вакцин, якими роблять щеплення дітям у Європі, Канаді, США та інших країнах», – каже Супрун.

Колосальні зміни довелося здійснити задля додаткової закупівлі ліків і вакцин за рахунок зекономлених коштів. Враховуючи, що в останніх 5–7 років велика кількість дітей в Україні взагалі не вакцинувалася, МОЗ планує найближчим часом покрити стовідсоткову потребу у вакцинах, плюс створити 25% запасу. У такий спосіб планується ліквідувати загрозу тяжких епідемій.

І що важливо – затверджена урядом Концепція створення системи громадського здоров’я спрямована не лише на лікування хворих, а й на створення програм протидії багатьом захворюванням, до яких, зокрема, належить і своєчасна вакцинація дітей. 

За даними МОЗ, закупівлі ліків через міжнародні фонди здійснювалися за 37 державними програмами, серед яких дитяча та доросла онкологія, дитячі та дорослі гепатити, дитяча гемофілія, туберкульоз, орфанні захворювання (рідкісні хвороби, на які хворіють переважно діти, імунопрофілактика та антиретровірусна терапія.

У 2016 році 5 мільйонів осіб змогли вакцинуватися від дифтерії та правця і ще 1,7 мільйона – зробити щеплення для профілактики гепатиту В. Усі зекономлені кошти витратили на додаткову закупівлю ліків.

Як розподіляються ліки в регіонах? Засекречена інформація…

Який відсоток хворих може отримувати безкоштовні ліки завдяки державним закупівлям? Скільки хворих мали б, але нічого не отримали від держави? «У проекті бюджету на 2017 рік передбачено 5,9 млрд грн. Державні закупівлі задовольняють потреби хворих на 40–45%, але ідея в тому, що буде зекономлено гроші і ми зможемо докупити додаткові обсяги ліків», – повідомила «Главкому» Уляна Супрун. За її даними, у 2017 році закупівлі здійснюватимуть за тими ж програмами, що й раніше (їх 37). «Є також дуже багато програм на обласному та міському рівнях, – там також закуповують багато ліків. Ми не зможемо стовідсотково покрити всю потребу, тому змушені просити міжнародних донорів, гуманітарні та пацієнтські організації, щоб вони також допомогли із додатковими ліками для міст, областей, районів», – каже в.о. міністра.

Якщо ж до коштів, виділених у державному бюджеті, приплюсувати заявлені витрати місцевих органів влади на ліки, то рівень задоволення потреб українців має значно перевищити 50%. Але насправді українці майже не отримують безкоштовних ліків. Куди ж медикаменти зникають, якщо не потрапляють до пацієнтів?

Відповідь на це запитання «Главком» уже 6 місяців очікує, наприклад, від Київської державної адміністрації: ще в червні очільник КМДА отримала запит з проханням надати дозвіл директору департаменту охорони здоров’я висвітлити тему участі міста у забезпеченні медзакладів Києва. Але редакція й досі не отримала відповіді, чому закуплені міжнародними організаціями ліки не надходять до лікарень навіть у столиці. Яка процедура закупівлі ліків у КМДА і наскільки це задовольняє реальні потреби хворих? Чому безкоштовні ліки не надають пацієнтам? Хто і як контролює розподіл медпрепаратів? Міська влада відмовчується. Схоже, є що приховувати.

До речі, днями Київська міська рада ухвалила бюджет столиці на 2017 рік, витратна частина якого – понад 38 млрд грн. На охорону здоров’я в бюджеті міста передбачено майже 7,6 млрд грн.

Отож висновок однозначний: навіть якщо корупцію вдалося здолати під час самих закупівель завдяки втручанню у процес міжнародних гарантів, то кінцевий ефект – практично нульовий. Пацієнти і далі купують ліки за свої кревні. Очевидно, що силами одного лише МОЗ навряд чи вдасться впоратися із цією ситуацією.

Важливо оздоровити систему до того, як в Україні буде створено незалежну Агенцію із закупівель ліків, котра має замінити міжнародні фонди в березні 2019 року. Експерти застерігають: зосередження в одних руках великих грошей породжує більше ризиків, аніж переваг, які отримає суспільство від створення такої агенції. Проте чинне законодавство зобов’язує це зробити, тому на початку 2017 року МОЗ обіцяє подати в уряд відповідний проект постанови. Перші, пробні, закупівлі через агенцію плануються на 2018 рік. 

МОЗ обіцяє контроль за розподілом ліків

«Ми працюємо над створенням нової агенції. У цьому нам допомагають наші міжнародні партнери, Агентство США з міжнародного розвитку USAID. Наше агентство існуватиме як частина МОЗ, але незалежно – там будуть також зареєстровані українські виробники ліків та українські дистриб’ютори», – повідомила Уляна Супрун.  

Агенція закуповуватиме ліки через систему ProZorro (після її доопрацювання під ці функції) не лише за державними програмами, а й виконуватиме замовлення областей, міст та територіальних громад. Спільно з іноземними консультантами МОЗ обіцяє запустити такі ж процедури закупівель, якими користуються міжнародні організації.

Нині міністерство завершує формування національного переліку ліків, які можна буде закуповувати за державні або комунальні кошти – він буде майже втричі меншим за нині чинний (понад тисячу найменувань). Проте у вільному продажу на українському ринку будуть усі найменування зареєстрованих в Україні препаратів – наразі це 12 325 препаратів та 855 вакцин. Цього року в Україні вже запроваджено спрощений порядок реєстрації ліків, вироблених у країнах із жорсткою регуляторною системою. 

Контроль за розподілом закуплених ліків між лікарнями по всій Україні здійснюватиме автоматизована програма – нині над цим працює МОЗ спільно із ПРООН та ДП «Укрвакцина». Єдиний облік закуплених ліків дозволить виявляти, в яких областях є залишки. «Ми закуповуємо ліки, їх доставляють у Київ, а ми вже розподіляємо між регіонами, перевозимо в області, а далі не знаємо, що відбувається із тими ліками», – пояснює Уляна Супрун. 

Цілком очевидно: якщо буде налагоджено автоматизований контроль за розподілом усіх закуплених державою ліків, це значно скоротить можливості для корупції. А от чи вдасться її викорінити повністю? Адже часто ліки списують нібито на лікування хворих, але пацієнти в дійсності їх не отримують.

Якщо ж архітектори реформи не виявлять усі ці схеми, на покращення можна не сподіватися.  

Автор: Наталка Прудка, «Главком»

 

Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter   
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу help@cripo.com.ua
Новости ТВ
Загрузка...
МетаНовости
Загрузка...