Командувачем ООС: «Об’єднані сили мають поставити крапку в російській агресії проти України»

Територія проведення ООС поділяється на зону безпеки та район бойових дій. У першій рішенням командувача ОС можуть створюватися райони як обмеженого доступу, так і заборонені. У райони обмеженого доступу можна потрапити за спеціальним дозволом командувача ОС або командирів оперативно-тактичних груп. У районі забороненого доступу не можуть перебувати сторонні особи, потрапити туди можливо лише за спеціальною перепусткою.

У виданні Тиждень обговорили перші результати проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі з командувачем ООС генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим.

Які зміни вже відбулися від початку Операції об’єднаних сил?

— На відміну від АТО Операція об’єднаних сил (ООС) є воєнною. Водночас це комплекс заходів військового та організаційно-правового характеру, спрямованих на гарантування національної безпеки та оборони, стримування й відсіч російській збройній агресії.

Ми маємо справу з фактом окупації окремих районів Донецької та Луганської областей російським агресором, який створив фейкові утворення «ЛНР» та «ДНР» і далі утримує їх на своїх багнетах із метою ослаблення та дестабілізації України.

За своєю суттю 1-й та 2-й армійські корпуси, які окупанти утворили на підконтрольних їм територіях, відповідно Донецької та Луганської областей, підпорядковуються Південному військовому округу ЗС Російської Федерації. Обидва корпуси входять до складу 8-ї загальновійськової армії, штаб якої розміщується в Новочеркаську (РФ). Саме з території Росії окупаційні війська отримують озброєння, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, гроші та продовольство. Необхідно зауважити, що всі посади — від командира роти й вище — у тих формуваннях укомплектовані російськими офіцерами. Це передусім пов’язано з недовірою російського командування місцевим зрадникам. Комплектуються підрозділи російських окупаційних військ також переважно російськими «відпускниками» й «добровольцями» з числа засуджених злочинців, російських націоналістів та інших авантюристів, які вербуються для участі у війні в Україні російськими військкоматами. Тож ми маємо справу з російською збройною агресією і діяти повинні відповідно. Проте головним завданням залишається недопущення поширення окупації на інші території України.

Хочу наголосити: ООС є лише одним з інструментів, за допомогою яких держава досягатиме звільнення тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і відновлення там конституційного ладу. Наше завдання також полягає в захисті прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпеченні незалежності, єдності й територіальної цілісності України. У зв’язку з цим із 30 квітня на деяких територіях почав діяти особливий порядок.

Органам сектору безпеки та оборони, іншим держорганам, залученим до ООС, надані спеціальні повноваження, зокрема використовувати зброю та спецзасоби, затримувати осіб і доставляти їх у поліцію, перевіряти документи, здійснювати особистий огляд громадян, їхніх речей і транспортних засобів, тимчасово обмежувати чи забороняти рух транспорту й пішоходів, входити до житлових та інших приміщень, що належать громадянам, а також користуватися зі службовою метою транспортом і засобами зв’язку громадян, підприємств та організацій, за винятком транспортних засобів дипломатичних і міжнародних організацій.

Слід зазначити, що настання особливого порядку зумовлене здебільшого діями противника (застосування зброї, підготовка та здійснення терористичних актів або диверсій), які загрожують безпеці ОС і місцевого населення. Крім того, він може вводитися під час проведення ОС заходів оперативно-розшукової роботи, бойової підготовки, розмінування місцевості та об’єктів, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Територія проведення ООС поділяється на зону безпеки та район бойових дій. У першій рішенням командувача ОС можуть створюватися райони як обмеженого доступу, так і заборонені. У райони обмеженого доступу можна потрапити за спеціальним дозволом командувача ОС або командирів оперативно-тактичних груп. У районі забороненого доступу не можуть перебувати сторонні особи, потрапити туди можливо лише за спеціальною перепусткою.

Під районом бойових дій розуміється територія уздовж лінії зіткнення, де підрозділи ЗСУ, інші військові формування та правоохоронці виконують бойові завдання з недопущення прориву противника вглиб території держави. Зрозуміло, що доступ на такі території можливий виключно за спеціальними дозволами. Водночас підставами для допуску в район проведення ООС осіб, які не залучені до операції, можуть бути: проживання їх самих або близьких родичів там (за наявності документів), місце поховання там членів сім’ї, смерть близьких родичів, нерухомість у районі проведення операції, участь у врегулюванні конфлікту, зокрема вирішення гуманітарних питань, а також дипломатична та консульська діяльність.

Як змінилися відносини між українськими силовими відомствами з переходом командування до ЗСУ? Чи вплинуло це на якість виконання завдань?

— Потреба зміни рмату АТО назріла вже давно. Нашим військовим противником є одна з найпотужніших армій світу. Він підступний та активно застосовує інструменти гібридної війни. Відповідно наші дії в протистоянні з цим ворогом мають бути швидкими, своєчасними та спрямованими на випередження. А досягти того можна за допомогою ефективної централізованої системи управління.фо

З початком ООС змінився формат підпорядкованості частин і підрозділів, які виконують бойові завдання на Донбасі. Якщо раніше АТО проходила під загальним керівництвом Антитерористичного центру СБУ, то в нинішніх умовах ООС проводиться під стратегічним керівництвом ГШ ЗСУ. Це дало змогу підвищити ефективність застосування ОС у процесі операції. Великою перевагою ОС є система координації дій військових і правоохоронців, їхня співпраця з військово-цивільними адміністраціями. Адже на нас покладено не тільки суто військові завдання. ОС залучаються і до правоохоронних заходів, проводять міжнародну співпрацю, а також гуманітарні акції.

Як приклад — можу навести започатковану мною Стратегічну гуманітарну ініціативу «Допомога Схід», що увібрала в себе найефективніші напрацювання щодо підтримки цивільного населення, яке мешкає в районі ведення бойових дій. Цю роботу було започатковано ще за часів мого керівництва ОК «Схід» та ОТУ в зоні проведення АТО.

Які питання лишаються невирішеними або потребують удосконалення?

— Звичайно, у процесі операції ми вирішуємо цілу низку зав­дань. Зокрема, це стосується облаштування опорних пунктів, порядку допуску до району проведення операції, забезпечення та підготовки резервів.

Окремим завданням є заходи зі збереження життя бійців і зменшення бойових втрат. Солдат, людина, його доля та майбутнє були й залишаються для нас серед голов­них пріоритетів.

Ми далі вирішуємо завдання з оснащення частин і підрозділів ОС сучасними зразками озброєння. Зокрема, йдеться про оборонну зброю, як-от протитанкові ракетні комплекси, системи контрбатарейної боротьби, а також засоби розвідки поля бою.

Окремо хотілося б закцентувати на вирішенні гуманітарних проблем у регіоні. Громадяни України з числа мешканців Донбасу, незалежно від того, перебувають вони в районах навколо лінії розмежування або на тимчасово окупованих територіях, мають бути впевнені — ОС зроблять усе можливе та необхідне для поновлення на цих територіях верховенства права.

Ми сподіваємося, що головний тягар вирішення економічних і соціальних проблем візьмуть на себе професіонали зі складу ВЦА. Це стосується поновлення повноцінної роботи промислових об’єктів, розвитку горизонтальних економічних зв’язків, сприяння діяльності малого та середнього бізнесу, зменшення рівня безробіття. Зрозуміло, що мова про регіони, які перебувають під нашим контролем.

Чи фіксуєте ви якісь зміни або активність із боку противника, які можна вважати своєрідною відповіддю на зміну формату операції?

— Початок ООС не лишився поза увагою противника. Переважно це стосувалося активізації заходів інформаційно-психологічного впливу як на населення тимчасово окупованих територій та України, так і на світову спільноту. Головною метою дій противника є дискредитація не тільки командування ОС або військових і правоохоронців, які залучені до операції, а й державного керівництва та політики реінтеграції тимчасово окупованих територій. Крім того, нами фіксувалась активізація роботи диверсійно-розвідувальних груп у районі лінії розмежування. Водночас слід зазначити, що кількість обстрілів наших позицій зменшилася. Ворог зрозумів, що ми даватимемо сувору відсіч будь-яким його провокаціям, особливо тим, що пов’язані з обстрілами мирних населених пунктів і КПВВ на лінії зіткнення, від чого страждають передусім мешканці міст і селищ Донбасу.

Ми не дозволимо противнику зірвати процес нормалізації життя на територіях, які підконтрольні Україні, і досягатимемо цього всіма доступними способами. ОС мають поставити крапку в російській агресії проти України. Саме таке завдання як командувач я дістав від президента України — верховного головнокомандувача ЗСУ. Його й виконуємо. Наша сила в єдності, тож перемога буде за нами.

—————————

Сергій Наєв народився 30 квітня 1970-го в місті Могилів-Подільський Вінницької області. У 1987–1991 роках навчався в Московському вищому загальновійськовому командному училищі. У 1991–1993-му проходив службу на посаді командира взводу Західної групи військ (ФРН), після чого прибув до України. Із травня 1993 року — у Збройних Силах України. У 1993–1999-му проходив службу на командних посадах Прикарпатського ВО. У 2001 році закінчив Національну академію оборони України із золотою медаллю. У 2007-му — факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня НАОУ. Із 2007 року обіймав командні посади в 13 АК Сухопутних військ ЗСУ. Від 2015-го по 2017-й — командувач військ ОК «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. У 2017–2018 роках — начальник штабу — перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ. Із 5 березня 2018-го — заступник начальника Генштабу ЗСУ. 16 березня 2018 року призначений командувачем об’єднаних сил Збройних Сил України.

ДжерелоТиждень 

Читайте также: