Кіберзлочини: лабіринти гри

Вони традиційно заробляють на людських слабкостях. Кіберзлочинці відрізняються від решти зловмисників хіба що інструментами, за допомогою яких реалізовують старі, як світ, схеми наживи. Їхні «відмички» до наших гаманців – це ІТ-технології, Інтернет, мобільні телефони та всілякі інші гаджети, які дозволяють під’єднуватися до Всесвітньої мережі. Плюс творчий підхід.

 Огляд найбільш типових злочинів на території Прикарпаття «ГК» склав з допомогою Андрія Рогалевича, підполковника міліції, начальника сектору по боротьбі з кіберзлочинністю обласного УМВС.

Шахрайство з базами даних та в мережі Інтернет – на ці гачки зловмисники ловлять найбільше «рибки». Обман, використання довіри, а також невігластво у поводженні з комп’ютерними мережами дозволяють злодіям вичищати кишені – способів для цього є доволі.

Минулого року одним із найбільш голосних випадків кібершахрайства на Франківщині була оборудка з базами даних клієнтів «Приватбанку». Старший спеціаліст одного з банківських відділень, що в силу своїх службових обов’язків мав доступ до інформації про клієнтів з кредитками та зарплатними картками, розробив схему викрадення коштів з клієнтських рахунків і «злив» дані трьом своїм товаришам. «Щоби втілити задум, вони придбали ноутбуки й мобілки, – розповідає Андрій Рогалевич. – В цих ноутах ми знайшли тексти, які зачитували клієнтам, коли телефонували до них».

Вкрадена база даних – це були номери карток, адреси, місця роботи та інші особисті дані, а також номери закріплених за картками телефонів. Спочатку один із зловмисників телефонував жертвам, представляючись банківським працівником і нібито перевіряючи особисті дані. Він вивідував, чи людина має роботу і, відповідно, гроші на картці. Після цього до справи брався колишній банківський службовець. Російською мовою називався представником головного офісу банку з Дніпропетровська, розповідав про проблеми з рахунками і просив допомоги їх усунути. А насправді використовував банківську послугу «зняття готівки без картки». Потерпілі – а це були жінки середнього віку, переважно вчительки і лікарі, – навіть не чули про таку операцію. Відтак спокійно повідомляли злодієві номер таємного коду, який треба було ввести в банкомат – він приходить клієнту на мобільний. «Більше того, вони не замислюючись називали шахраям ще й пін-код картки. Взагалі-то слід затямити, що працівники банку ніколи цим цікавитися не будуть – вони й так це все знають. Тому пін-коди карток та паролі доступу до рахунків не слід повідомляти взагалі ніколи нікому», – застерігає підполковник.

З жовтня 2012 до січня 2013, коли їх затримала міліція, група обчистила карткові рахунки мешканців не лише Франківської, але й Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей. Чоловіки вчинили 55 злочинів і привласнили більше 120 тисяч гривень. У січні цього року їх засудили. Організатора й ініціатора оборудки покарали на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафом у 68 тисяч гривень. Учасників групи ув’язнили на 5 років з випробуванням на три та два роки.

Найбільш поширені шахрайства в мережі Інтернет – на сайтах-аукціонах під час купівлі-продажу. В розрекламованих «Аукро» і «Сландо» можна запросто придбати підробки замість брендових товарів чи й взагалі купити крам, якого не існує. Відтак не варто погоджуватися на передоплату. Трапляється, що продавці змовляються з групою своїх друзів і «накручують» ціну – так людина купує дешеві товари за завищеними цінами. Годі казати, що продавців за номерами мобільних телефонів знайти потім, коли обман викрито, попросту неможливо – шахраї в більшості випадків купують стартові пакети, щоб використати їх одноразово.

Подібним чином виманюють гроші на сайтах з продажу потриманих автомобілів. В мережу вантажать гарне фото машини, описують технічні дані. Коли покупець виявляє бажання придбати авто, його «накручують», мовляв, є вже кілька таких охочих. Тому треба заплатити невеличкий завдаток. Гроші зникають разом із продавцем та його телефоном.

Про фішинг, коли шахраї представляються в переписці представниками банку, виманюють дані рахунків і знімають кошти, «ГК» вже писав. Так само, як і про скіммінг – використання спеціальних насадок на клавіатуру банкоматів, які зчитують пароль і фіксують дані картки. Із таким видом шахрайства франківські правоохоронці мали справу в 2011 році. Тоді в обласному центрі орудувала група з українців і громадян Молдови. Злодіїв затримало УБОЗ, наразі вони відбувають покарання.

Дуже часто франківці стають жертвами псевдолотерей та розіграшів. «На сторінку в соцмережах чи листом на електронну пошту приходить майстерно складене повідомлення про те, що вас відзначили виграшем – айфоном, планшетом тощо. Треба тільки оплатити його доставку», – розповідає про схему одного з найбільш поширених шахрайств підполковник міліції. За його словами, таку «гру» ведуть зазвичай добре підготовлені люди, які не лізуть за словом у кишеню, вміють переконувати і втиратися в довіру. Зрозуміло, що гроші, заплачені за пересилку, зникають, як і фірма, що вирішила зненацька вас «ощасливити», та її працівники.

Серед інших справ, з якими працювали впродовж останніх трьох років спеціалісти сектору кіберзлочинів, були й такі, що пов’язані зі суспільною мораллю. Простіше кажучи – виготовлення порнографії і поширення її в інтернеті. «Є групи в соцмережах, які створюються спеціально для обміну такою інформацією, – розповідає Андрій Рогалевич. – Якщо буде зроблено огляд сторінки і доведено, що порнографія від вас потрапляла на сторінки ваших друзів, то це кваліфікують як поширення. І це вже буде кримінальним злочином – стаття 301 КПК. Те саме, якщо зробити фото на телефон і послати комусь ммс. Така дія, по суті, прирівнюється до продажу порнодисків…»

Не останнє місце серед кіберзлочинів посідає проникнення в комп’ютер з метою заволодіння інформацією. Найчастіше використовується вірусна програма, так званий «троянський кінь», що стягує задані дані. Переважно – доступ до банківських рахунків. «Трояни» запускають як фірмам, так і в особисті комп’ютери. «Є підприємство Держфінмоніторинг, яке постійно відстежує і фіксує канали регулярних платежів фірм. Тож якщо раптом якась велика сума перераховується в невідомому раніше напрямку, то такий платіж блокують і повідомляють про це бізнесменів, – пояснює Андрій Рогалевич. – Так уникають збитків. У 2013 таких випадків у нашій області не було».

А от зовсім «свіжий» спосіб незаконно заробити кошти – рефайлінг – мав місце. Факт задокументований, повідомив спеціаліст з кіберзлочинів. Рефайлінгом називають незаконне здешевлення міжнародних дзвінків – коли міжнародні розмови пропускають по каналах зв’язку як місцеві. Зрозуміло, що користувачам зручно розмовляти в рази дешевше, ніж це пропонує «Укртелеком», однак така практика наносить державі багатомільйонні збитки. Схему, що її викрили у Франківську, реалізовувала приватна фірма з допомогою особи, яка живе за кордоном. Та купувала дешевий трафік і налагоджувала зв’язок через Інтернет, який дозволяв перетворювати аналоговий сигнал на цифровий і знову на аналоговий – завершувати міжнародні зв’язки на українських мережах під виглядом місцевого трафіку всередині країни. При цьому застосовувалися модеми та маршрутизатори. Обладнання, за допомогою якого здійснювалася незаконна діяльність, спеціалісти сектору кіберзлочинів знайшли і вилучили у Франківську.

Автор: Наталія КУШНІРЕНКО «Галицький Кореспондент»

You may also like...