Як судили одного з найбільш відомих «тітушок» Крисіна. «Без покарання не виправити»

Феміда змінила одному з найбільш відомих «тітушок» покарання з умовного на цілком реальний строк за ґратами. Апеляційний суд Києва в середу, 13 червня, частково задовольнив апеляцію прокурорів та представників потерпілих на рішення Шевченківського райсуду про умовний термін покарання для керівника групи "тітушок" Юрія Крисіна, якого звинуватили в причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія. Крисіна засудили до 5 років ув’язнення. Як це було, читайте в репортажі з зали суду.

 

Третя година дня, Апеляційний суд. Під дверима судової зали, де має відбуватися чергове засідання у справі щодо Юрія Крисіна черга із журналістів. Трохи віддалік сидять адвокати родичів В’ячеслава Веремія. Адвокатів «тітушки» поки не видно, хоча самого обвинуваченого уже завели до будівлі. Власне, засідання 13 червня мало стати останнім.

Варто нагадати, що наприкінці минулого року Шевченківський районний суд в особі судді Олега Лінника завершив розгляд справи щодо загибелі журналіста В’ячеслава Веремія. Як відомо, Крисіну від початку інкримінували умисне вбивство, але згодом прокурор Євген Красножон, який вів розслідування, кваліфікацію змінив. Тепер мова йшла про «хуліганські дії». А кримінальне провадження за вже згаданою статтею про умисне вбивство закрили. В провадженні, де воно взагалі не фігурувало. Цього виявилося достатньо, щоб завести ситуацію в глухий кут. Врешті, за «хуліганку» Юрій Крисін отримав 4 роки позбавлення волі з випробувальним терміном у 2 роки. Тобто, якщо б впродовж цього часу він не скоїв нових злочинів – призначені 4 роки за ґратами скасовувалися.

Група прокурорів Департаменту спецрозслідувань, яка вступила у справу після Красножона та його колег, вимагала для тітушки 6 років позбавлення волі. В той же час, змінити кваліфікацію злочину, в якому обвинувачували Крисіна, було неможливо – адже сховане рішення про закриття розслідування за фактом умисного вбивства станом на кінець 2017-го ще не скасували. Реального покарання вимагали й адвокати родини Веремія. Але суддя Лінник вирішив інакше. Врешті, і прокуратура, і представники родини убитого звернулися до Апеляційного суду. Він, своєю чергою, після низки затримок через неявку Крисіна та його адвокатів, таки дістався стадії судових дебатів. А вже після них треба було вирішувати: лишати «хулігану» Крисіну умовний термін покарання, відправляти справу на новий розгляд чи призначати покарання самотужки.  

У суді

Засідання розпочалося майже без затримок. Хіба що спізнювалася мати убитого журналіста – Катерина Веремій. Але судді вирішили починати без неї. Захисники Крисіна зайняли свої місця перед скляним акваріумом, сам обвинувачений вмостився на дерев’яній лаві всередині і майже не вставав з неї впродовж всього засідання.

Першими слово отримали прокурори. У своїх виступах вони наголошували на тому, що Юрій Крисін аж ніяк не розкаявся у злочині. Хоч і намагався переконувати в цьому і прокуратуру, і суд. До всього, як зауважили представники державного обвинувачення, Крисін нібито підбивав своїх «колег» давати слідчим неправдиві свідчення. Згадали також і злочини обвинуваченого, які він скоїв перебуваючи під судовим слідством – тут і незаконне поводження зі зброєю, і підозра у нападі на автомобільну заправку. На думку прокурорів Крисін «вимушено розкаявся». Оскільки докази були проти нього. Власне, на цьому й базувалися виступи держобвинувачення. Представники прокуратури вимагали для Крисіна 6 років реальної, а не відтермінованої тюрми.

«Каяття не слід ототожнювати із визнанням вини. Адже останнє не завжди пов’язано із засудженням своєї поведінки. Ми маємо таку ситуацію з Крисіним. Суд не врахував поведінку обвинуваченого, подальше вчинення злочинної діяльності… На думку обвинувачення визнання Крисіним провини є вимушеним і зроблене під тягарем доказів», – пояснювала прокурор Людмила Гетьман.

 «Крисін забезпечив до слідчого явку Віталія Чередника, Павла Бялая, Сергія Чемеса. Так він нібито сприяв слідству, а зазначені свідки надавали начебто відому їм інформацію. В подальшому слідство встановило, що ці особи також причетні до злочинів. А сам Крисін схиляв цих людей до дачі неправдивих показань про події вечора 18 лютого 2014-го (саме тоді тітушки вбили Веремія – ред.).Згадані особи не повідомляли, з чого починалася їх участь у подіях. Мова про те, що група Крисіна кидала гранати в протестувальників на Хрещатику. Це передувало подіям на перехресті Великої Житомирської та Володимирської вулиць (місце убивства Веремія, Віталія Васільцова, поранення десятка активістів Майдану – Ред.)» – пояснював Донський.

«Внаслідок такої поведінки згадані особи були свідками. На сьогодні Чередника, якого до незаконних дій залучав Крисін, засудили за інший злочин. Щодо Бялая та Чемеса тривають суди… Коли ми їх допитували, Чемес розповів, з яких саме причин вводив слідство і суд в оману щодо подій вечора 18 лютого. Але цю інформацію не знали ані слідчі, ані прокурори, які займалися справою у 2014 році. Тож про яке сприяння розслідуванню може йти мова?» – обурювався Донський.

Представники родини Веремія пішли далі – вони вимагали максимальне покарання Крисіну за «хуліганку» – 7 років позбавлення волі. До всього, вони наголошували на тому, що суддя Лінник, який розглядав справу, був упередженим, не дав можливості повноцінно допитати свідків. До всього, він не звернув уваги на те, що Крисін продовжував скоювати злочини.

«Наприклад, не прийняті до уваги свідчення Чемеса. Свого часу він заявляв, що Крисін продовжує здійснювати злочинну діяльність. Так, за його словами, свого часу від Крисіна йому передали гвинтівку Мосіна, Форт-12, глушник до гвинтівки, які закопали неподалік Борисполя. Під час розгляду справи щодо Веремія в суді, Чемес зброю відкопав і повернув Крисіну (що сталося із нею в подальшому не відомо – Ред.). Зазначені обставини підтверджені протоколом слідчого експерименту. Не думаю, що такі дії сумісні із поняттям «щирого каяття», – пояснював адвокат родини Веремія Павло Дикань.

«Крисін вчиняє злочини раз у кілька років, і їх частота зростає. Перший злочин, який встановлений і доведений – ненавмисне убивство. Потім вчинено злочин, який ми розглядаємо (участь у вбивстві Веремія – авт.). Через 1,5 роки вчинено ще один злочин (незаконне поводження зі зброєю – авт.). Крисіна засудили, він отримав випробувальний термін. І через два місяці після цього скоїв ще один злочин (мова про підозру в нападі на автозаправку на Севастопольській площі у Києві – ред.)», – доповнила адвокат Євгенія Закревська.

«Крисін був під слідством, був на іспитовому терміні, мав зобов’язання перед судом. І це його не стримало від інших злочинів. То про яку можливість виправлення без реального покарання може йти мова?» – зазначала Закревська. 

В цей момент слово мало перейти до захисників Крисіна, однак з’явилася мати Веремія. Із традиційним уже портретом сина і книгою про нього. Вона довго вибачалася перед судом за запізнення через затори на дорогах. Суд дав жінці слово. Катерина Веремій, збиваючись, часом плутаючись у словах, почала промову.

«Я вірю у наше правосуддя. Хочу, щоб справу вже довели до кінця… Бо сил у мене на все це вже немає… От Крисін зараз на мене дивиться, киває головою… Щоб ти дожив до мого віку і був на моєму місці… Щоб ти на могилах своїх дітей криком кричав. Хай вже мене Господь простить за те, що я кажу… Я так хочу спитати у тебе, Крисін, що мій син говорив тобі. Просив не бити? Просив же! А ти його бив! Убив! За що ти забрав мою дитину. Нащо ти його забрав?!. Він ніколи не покається у тому, що зробив…» – емоційно говорила Веремій.

Промова зайняла більше 10 хвилин. Катерина згадувала і дитинство Веремія, і його навчання. І розповідала про його захоплення, читала вірші. Частина журналістів у залі розплакалася. Судді сиділи у кріслах незворушно. Прокурори й адвокати родини загиблого дивилися перед себе, як і адвокати Крисіна. Обвинувачений же застиг на лаві в акваріумі і час від часу хитав головою.

«Я багато ще хотіла сказати, стільки емоцій. Але не можу. Як ніколи в своєму житті… я стаю перед вами на коліна. Мати стає на коліна перед суддями, – Веремій встала на коліна перед суддями, – Судіть чесно, будь ласка. Будьте справедливими».

На цьому слово передали захисту Крисіна. Вони, очікувано, просили лишити вирок Шевченківського райсуду в силі. До всього, вони не ставили під сумнів щирість розкаяння Крисіна. Плюс у адвокатів обвинуваченого виникали підозри щодо свідчень, які давали «колеги» їх підзахисного.

«Захист перший, хто зацікавлений в тому, щоб вбивство Веремія розкрили. Це вказуватиме на те, що мій підзахисний не причетний до вбивства. Адже є особа яка завдала смертельне поранення (мова про Джалала Алієва – авт.)… Якщо прокуратура встановила відсутність щирого каяття – це треба було якось зафіксувати. Змінити обвинувачення, надати процесуальну постанову. Мали бути докази, які б спростували щире каяття», – говорив адвокат Ігор Василенко.

«З приводу того, що на свідків чинили тиск і вони давали на досудовому розслідуванні одні покази, а в суді інші – доказів немає. Кричати про те, що свідки чогось бояться і на них був тиск – не достатньо. Прокурор не навів доказів… А підтверджувати дані свідками, проти яких відкриті кримінальні провадження – не правильно. Той же Чемес зараз проходить у справі в Дарницькому суді. Ми не знаємо, які дії були з обвинуваченими, які були домовленості», – заперечувала адвокат Тетяна Гнатюк.

Сам обвинувачений був не багатослівний. І під час власного виступу, і під час останнього слова він лише тихо кинув фразу: «Свою провину (мова про «хуліганські дії» – Ред.) визнаю, прошу лишити вирок Шевченківського суду в силі».

Після півторагодинної наради Апеляційний суд виніс ухвалу: апеляційні скарги прокурорів і адвокатів родини Веремія задовольнити частково. У новому розгляді провадження відмовити. Умовне покарання Крисіну – скасувати. Адже, на думку Феміди, Шевченківський суд не навів доказів виправлення Крисіна. Також, на думку апеляції, не було достатніх підстав для визнання щирого каяття Крисіна. Адже «з поведінки Крисіна в судах першої та апеляційної інстанцій цього не вбачається».

«Обґрунтованими є доводи щодо незаконного звільнення Крисіна від відбування покарання. Суд першої інстанції, звільняючи Крисіна від реального покарання, не навів доказів на підтвердження виправлення Крисіна. Також він не врахував ступінь тяжкості правопорушення, характеру протиправних дій та наслідків. Можливість виправлення без відбування покарання не можлива» — зачитав суддя й оголосив: призначити Крисіну реальний строк. 5 років тюрми. Покарання вступає в силу з моменту оголошення ухвали. Спробувати оскаржити її можна в касації впродовж трьох місяців.

Після суду

Крім всього, Апеляційний суд застосував до Крисіна сумнозвісний «закон Савченко». Однак формулу «один десь СІЗО за два дні тюрми» використали лише для часу, який тітушка провів в ізоляторі у справі про вбивство Веремія. Інші арешти, як от у справі про незаконне поводження зі зброєю або викрадення і катування людей тут не враховуються. Таким чином, строк, який випав із призначеного покарання, не такий і великий – за підрахунками прокурорів мова йде про приблизно про чотири місяці. Тож засуджений перебуватиме за тюремними ґратами більше чотирьох років.

В той же час, прокуратура через дії своїх попередників досі має труднощі із зміною кваліфікації злочину. Тобто перегляді «хуліганських дій» і повернення «умисного вбивства». Як не дивно, це відбулося через рішення Апеляційного суду. Як пояснюють прокурори, законодавство забороняє судити людину за іншим обвинуваченням, якщо мова йде про той самий епізод і факти. 

«По тих же обставинах, за тим же фактом є вирок суду. І особа не може бути за тими ж фактами, по тому ж епізоду засуджена за іншою статтею КПК. Тому провадження по ст. 115 (умисне вбивство – авт.) не може рухатися. Єдине питання – касація. Ми будемо визначатися щодо цього. Хоча ми більше задоволені апеляційним рішенням, ніж не задоволені. Але якщо в подальшому вирок скасують – тоді можна буде ставити питання про перекваліфікацію злочину», – пояснив прокурор Донський.

Він також додав, що не просив в апеляційній скарзі відправити провадження на повторний судовий розгляд, оскільки на той момент ще не було оскаржене рішення про закриття провадження за фактом умисного вбивства. Оскільки прокуратура пропустила цей момент ще у 2014-му, зарадити могли хіба що адвокати родини Веремія. Але оскаржити ухвалу прокурора Красножона вдалося лише після початку апеляційних засідань.

Нині ж Юрій Крисін починає відбувати свій строк покарання. Лише за одним із скоєних злочинів. Адже є ще два суди, в яких фігурує його прізвище. Так, у Солом’янському суді майже рік намагаються розглядати провадження про участь Крисіна в нападі на автозаправку, однак там справа поки пробуксовує. В той же час, Дарницький райсуд Києва почав розглядати справу, в якій тітушку звинувачують у причетності до викрадення людей, катування, застосуванні невибіркового насильства тощо. Максимальний термін за це – 10 років позбавлення волі. Якщо ж судовий процес будуть затягувати – він може зайняти кілька років. Тож цілком імовірно, що під кінець відбування в тюрмі уже призначених п’яти років, відомий тітушка може отримати ще один строк покарання. Який, якщо не станеться катаклізмів, також доведеться відсидіти.

Автор: Станіслав Козлюк; ТИЖДЕНЬ

 

Читайте также: