влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:


Письмо в УК

Фотогалерея

Исправительная колония «Волчьи норы»: как живут осужденные за наркотики в Беларуси

Исправительная колония «Волчьи норы»: как живут осужденные за наркотики в Беларуси

Голосование

Какая судьба ждет Саакашвили в Украине?

Его депортируют в Грузию
Ему вернут гражданство
Ничего ему не будет, дело замнут - Тимошенко снова посадят
Его выдворят из Украины через 90 дней

Реклама

...
Печать

Кривавий слід. Слідами «коменданта Куликового поля»

18.05.2017 08:47

Після пожежі в одеському Будинку профспілок минуло три роки. Майже всі винуватці тодішніх подій зникли в невідомих напрямках, а тих, хто лишився, понад два роки намагаються судити. Злочинне угруповання «Одеса», окрім іншого, займалося викраденням людей та мародерством.

  «Я його до тих подій і не знала. Бачила на фотографії біля автомобіля моїх батьків. Лише потім почула, що він називав себе комендантом Куликового Поля в Одесі», — розповідає свою історію Валерія.

Одеса. 2-е травня 2014-го року. Грецька площа.  Фомінов. Комендант Куликова Поля. В руках - предмет, схожий на пістолет "Беретта" На спині, говорять, напис "Спецпідрозділ". До пожежі в Будинку профспілок - кілька годин до того як йому дадуть піти одеські менти і прокуратура - кілька днів. До вбивства батьків Valeria Kulish - три місяці. А до оголошення його в розшук в Україні щодо подій 2-го травня - сім.

10 серпня 2014-го матір дівчини Олену Куліш та вітчима Володимира Алехіна, які мешкали в селі Переможне поруч із Луганським аеропортом, викрали невідомі. У будинку лишилися дідусь та кілька сусідських дітей, яких сім’я переховувала у своєму підвалі від обстрілів, що тривали кілька днів. Батьки не повернулися. А приблизно за півроку Валерії зателефонували з так званої прокуратури «ЛНР» і повідомили, що знайшли два тіла, які, за попередньою інформацією, можуть виявитися саме їхніми. Для упізнання Валерію запросили до Луганська. Утім, такий візит був би доволі ризикованим. Натомість родичі дівчини спромоглися переправити зразки ДНК до Києва, де аналіз підтвердив: підозри «прокуратури» самопроголошеної «республіки» небезпідставні.

У цьому вбивстві фігурувала «окрема бригада оперативного призначення «Одеса». Підозрюваними в убивстві були щонайменше двоє осіб: Геріх Олексій Володимирович та Фомінов Олексій Олексійович. Те саме збройне угруповання фігурує в іще одному вбивстві — сім’ї Бочневичів. 22 серпня того самого року семеро озброєних чоловіків позбавили життя чотирьох людей.

«Багато хто з мешканців Переможного працював у Луганському аеропорту. І коли почалися бої, частина жителів селища стала надавати гуманітарну допомогу військовим. Здебільшого продуктами. І за це вони потрапили в розстрільні списки бойовиків. Причому опинилися в них не лише ті, хто допомагав армії, а й ті, хто більш-менш активно засвідчував свою проукраїнську позицію, ті, у кого було більше майна, ніж у решти, хто був успішнішим. Скажімо, мати Валерії працювала на радіо­станції, батько був програмістом», — розповідає Євгенія Закревська, яка взялася допомагати дівчині.

Вона додає: злочинне угруповання «Одеса», окрім іншого, займалося викраденням людей та мародерством.

«Частину людей із цих розстрільних списків вдалося вивезти, частину вбили. Є підозри, що то були члени «ОБрОП «Одеса». Були випадки, коли декого вивозили в невідомому напрямку, а потім повертали. Зафіксовані факти мародерства. Скажімо, будинок Олени Куліш після викрадення її та чоловіка грабували щонайменше двічі. Тоді в помешканні ще був дідусь Валерії», — додає Закревська.

Злочинне угруповання називалось «Одеса» невипадково. Частина цих осіб помічена в публічному просторі перед початком активних бойових дій на Донбасі. Фактично перша згадка про них — це події 2 травня. Якщо говорити точніше, той-таки Фомінов, за його власними зізнаннями, був «комендантом Куликового Поля» в Одесі. Про це він, наприклад, заявляв в інтерв’ю проросійському інтернет-телеканалу «День-ТВ» у випуску № 80 телепрограми «Реакция». Відео й досі у відкритому доступі, а якщо його уважно переглянути, то можна дізнатися доволі цікаві речі. Окрім того, що Фомінов називає себе «комендантом», він розповідає про свою участь у заворушеннях 2 травня в Одесі, переїзд звідти до Ростова-на-Дону, а згодом до Луганська. Саме там чоловік узявся за організацію згаданого злочинного угруповання. Також Фомінов говорить про перебування в селі Переможне та участь у боях за Луганський аеропорт.

Як вдалося встановити ЗМІ, не останньою чергою завдяки листам, надісланим Фоміновим та Геріхом у редакцію санкт-петербурзького журналу «Защита и безопасность», «комендант Куликового Поля» є громадянином РФ. Окрім того, за непідтвердженою інформацією, той-таки Фомінов перед своїм візитом до Одеси перебував у місцях позбавлення волі, проте вийшов раніше, ніж належало. Більше деталей наразі дізнатися не вдалося.

«Коли ми дізналися, що Фомінов та інші є громадянами Росії, ми зробили запит туди, аби дізнатися, чи справді вони росіяни, чи перебували в тюрмах, яким чином дочасно звільнилися. Врешті, оскільки вони росіяни, чи робить РФ щось, аби притягнути їх до відповідальності за злочини, скоєні в Україні. Адже вони можуть бути підсудними не лише в українському, а й у російському суді. Але нас проігнорували», — каже Закревська.

Як вдалося з’ясувати, загалом у провадженнях щодо подій в Одесі 2 травня 2014-го в прокуратури був 131 підозрюваний. Зокрема, і той-таки Фомінов. Проте в розшуку ця людина опинилася мало не за півроку після пожежі у Профспілках. І, як підозрюють адвокати, які займаються справою Олени Куліш, уже після вчинення вбивств. А Одеська прокуратура почала кримінальне провадження за фактом хуліганства, скоєного групою осіб (ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу, максимальне покарання — позбавлення волі до чотирьох років). Проте, як розповіли Тижню джерела в прокуратурі, фактично не була розслідувана роль Фомінова у заворушеннях в Одесі, організації мітингів і табору на Куликовому Полі тощо.

«Фомінова в Одесі знали. Не скажу, як в інших українських містах, але в нас Євромайдан та антимайдан спілкувалися між собою. І організовували свої акції так, щоб не перетинатись і щоб не було сутичок. Був лише один випадок, 30 березня, коли зіткнення майже сталось, але тоді людей розвела міліція. Проте всі вважали його одеситом, та й у публікаціях ЗМІ йшлося про те, що він уродженець Одеси. Нам нічого не було відомо про його російське громадянство», — розповіла Тижню голова правління експертно-аналітичної агенції «Група 2 травня».

Попри це, Фомінова не затримували. Як і низку інших фігурантів.

Фомінов

«Таких людей, які проходили у кримінальних провадженнях підозрюваними, але яких не затримували, приблизно 50. Тобто невідомо, чи той-таки Фомінов перетинав кордон, куди веде його телефонний трафік, із ким він спілкувався, де цей трафік обривається, — нам нічого невідомо. До того ж можу сказати, що люди із групи Фомінова згодом виринули в інших злочинах. Наприклад, в Одесі була низка вибухів у 2014–2015 роках, на щастя, обійшлося без жертв», — розповіла Закревська.

А сам Фомінов після того, як опинився на території, підконтрольній «ЛНР», згодом потрапив за ґрати. Можна припустити, що це було пов’язано із внутрішніми розборками між бойовиками. І принагідно так звана прокуратура розслідувала (хоча важко зрозуміти, щó в її розумінні є розслідуванням) факти злочинів, скоєних «комендантом Куликового Поля» та його поплічниками. Серед цих діянь згадане вбивство Олени Куліш та Володимира Алехіна. Однак у СІЗО Фомінов пробув недовго. Щойно «розслідування» завершили — вийшов на свободу. Адже справу «ОБрОП «Одеса» мав би розслідувати «верховний суд ЛНР», якого не існує. Тож підозрювані фактично перебувають на волі.

В Україні 2016-го Фомінову заочно повідомили про підозру й виписали дозвіл на його затримання. Однак запитань щодо якості роботи прокуратури та судів, коли йдеться про події 2 травня, вистачає. Наприклад, чому 4 травня 2014-го звільнили підозрюваних проросійських «активістів»? Чому свого часу відпустили екс-голову ДСНС Одещини Володимира Боделана, який віддав пожежникам усний наказ не виїжджати на виклики без його прямого дозволу? Чому стосовно нього досі не почали заочного судового провадження? Хоча його підлеглих судять.

«У ніч на 3 травня, після тих трагічних подій, почали кілька кримінальних проваджень. Там були й масові заворушення, й бездіяльність міліції. Згодом усе об’єднали в одне велике провадження. І з нього виділили найперспективніший епізод. Він стосувався антимайданівців, яких затримали в торговому центрі «Афіна» відразу після заворушень (як відомо, з будівлі цього ТЦ могли вести вогонь по проукраїнських протестувальниках. — Ред.). Підоз­рюваних було багато, однак до суду дійшло лише 20 осіб. Частина примудрилася втекти, частину обміняли», — розповідає Герасимова.

Мова, зокрема, про Олександра Грибовського, одного із ключових учасників подій в Одесі. Місцеві активісти переконують, що саме через цю людину фінансувалися проросійські мітинги та виступи за федералізацію. У 2015-му його та ще декого нібито обміняли на кількох працівників СБУ, що потрапили до полону в зоні АТО. Наразі точно знаємо, що Грибовський вирушив на Донбас, але його дальша доля невідома.

«Із тих 20 п’ятеро лишилися за ґратами, інші 15 ходять на суди, які тривають майже три роки. Прокуратура ніяк не доведе їхньої вини. Обвинувальний акт, який передали до суду, нагадує радше політичне есе, ніж аргументований документ. Майже в усіх 20 однаковий текст, який зводиться до того, що колишні можновладці хотіли повернутися до керма й тому проплачували людей на Куликовому Полі. А саме звинувачення звели буквально до трьох рядків: кидали «коктейлі Молотова» й каміння, чинили опір міліції. І оскільки довести його проблематично, судді імітують суд, прокуратура — роботу, лише активісти ходять і акції влаштовують, щоб привернути увагу», — говорить Герасимова.

Текст звинувачення відрізняється хіба що в члена «Одеської дружини» Сергія Долженкова. Як пояснили проукраїнські активісти, зокрема, саме з ним вони контактували, координуючи свої дії для уникнення заворушень. Утім, 2 травня події розгортались інакше. Долженков, знаючи про марш за Україну кількох тисяч осіб, повів кількасот своїх «дружинників» напереріз тій ході, а в останній момент вимкнув телефон.

І це, певно, чи не єдиний епізод на рівні із судом над працівниками ДСНС, епізод, доведений до зали засідань суду. Інші або не розслідувані належним чином, або пробуксовують. А їхні фігуранти, попри наявність у списках підозрюваних, доволі тривалий час перебували на волі, що дало їм змогу виїхати з країни або ж податися на Донбас. Скоювати інші злочини.

Автор: Станіслав Козлюк, ТИЖДЕНЬ

 

 

Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter   
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу help@cripo.com.ua

Новости ТВ
Загрузка...
МетаНовости
Загрузка...