Письмо «кредитного» должника Нацбанку: как жить?!

Это письмо я подготовил в НБУ. Когда ты попадаешь в «систему», уже не разбираются, платишь или не платишь, и на первый план выступают уже лишь личные интересы кредитора(сложилось мнение). А может, нас так много, что на каждого нет времени разбираться? Две стороны медали…

Это письмо я подготовил в НБУ. Когда ты попадаешь в «систему», уже не разбираются, платишь или не платишь, и на первый план выступают уже лишь личные интересы кредитора(сложилось мнение). А может, нас так много, что на каждого нет времени разбираться? Две стороны медали…

Поделюсь наболевшим на своем опыте. Я пониамю, что нашему государству не до беды «маленького заемщика» — тут бы разобраться с глобальными финансовыми проблемами. Но есть Закон, по которому добропорядочному гражданину необходимо жить. Если он не работает (право собственности, право участника исполнительного производства, право потребителя), то на что опираться?

Цена вопроса не «смертельна», есть ситуации и похуже, но тем не менее.

"Національний банк України
Департамент банківського нагляду

Звертаюсь до Вас, як до державної установи, яка надає відповідні дозволи та ліцензіі комерційним фінансовим установам на надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів в іноземній валюті фізичним особам.

Згідно зі статтею 99 Конституції України, прийнятою в 1996 році, основною функцією центрального банку держави — Національного банку України — є забезпечення стабільності грошової одиниці — гривні.

В 2006р я отримав кредит у доларах США за офіційним курсом −5,05 грн. Мета — придбання автомобіля. В результаті девальвації гривні відносно долара США розмір моїх зобов«язань по кредиту зріс на 60%, чим завдано мені майнової шкоди на загальну суму- 25882 грн. Отримуючи кредит у доларах США, я розраховував на стабільність національної грошової одиниці. Одже підведу перший підсумок- сума мого боргу зросла, та сплачувати його потрібно й надалі в «неспокійній» валюті. Усвідомлюючи що в зазначеній ситуації опинилися багато позичальників я продовжував виконувати свої зобов«язання перед кредитором (КБ «Надра»).

В 2009р мій фінансовий стан зазнав значних змін, вартість 1 дол.США зросла. Суму обов"язкових платежів моїх щомісячних внесків по сплаті кредиту зменшив. Банк, скориставшись своїм правом за кредитною угодою, відкрив виконавче провадження з вимогою дострокового погашення моїх зобов"язень. На той момент мною було сплачено 40% кредиту. Надалі на мій автомобіль було накладено арешт, та поставлено на штраф майданчик. Минуло майже 2 роки, за які я продовжував сплачувати в банк грошові кошти, автомобіль продовжував знаходитись на штраф майданчику,де нараховувалась сплата за його збереження. За цей час я сплатив в банк близько 9000 тис доларів, це я підкреслюю, що попри такі обставини я намагаюсь виконати свої кредитні зобов"язання. Навіть недосвідченому автомобілісту відомо, що машина протягом тривалого часу, якщо стоїть-псується. Це мій другий підсумок.

Нещодавно виконавча служба Святошинського р-ну не попередивши ані банк (який виступає заставодержателем за цим майном), а ні мене (як власника) здійснила перевезення цього автомобіля на інший майданчик., а саме на стоянку авто ПП Юстиція, яка здійснює продаж арештованого майна (для подальшої реалізаціі). До речі, виконавча служба намагається стягнути з мене суму, яка вже значно менша, ніж та що зазначена у виконавчому документі.

Збоку бачу ситуацію так:

  1. Взяв валютний кредит ризикував, потрапив у халепу.
  2. 3 роки користувався придбаним авто та сплачував кредит
  3. Позбавили автомобіля, але все одно платив, на сьогодні сплачено більше 24000 доларів, а брав 19568 дол.
  4. зараз я без авто (про його стан можу здогадуватись), виконавче провадження не закрите, незабаром його продадуть (звичайно, що ціна буде відповідна).

Питання: хіба я не намагався вирішити свої кредитні зобов«язання, чи може я «бігав» від свого кредитора, та й що я маю на додачу? Мої права як власника майна були попрані, лояльності (або людського відношення) з боку банку «Надра» я не отримав. Навряд чи такими діями можливо побудувати довіру до банківського сектору.

З повагою, Боржник Литвиненко Сергій Анатолійович.
м.Київ 
Кредитний договір № 602/П/2006-840 від 01 червня 2006р.

Читайте также: