Забудовники КС «КСВУ» знущаються над інвесторами!

Народна мудрість каже: «Якщо людину щодня називати собакою, то – рано чи пізно – вона загавкає». Я ще не в тому стані, але починаю задумуватись…

Ось уже близько року я намагаюсь забрати свої власні кошти, які думала, що вкладаю в житло, котре мало би зводитись за адресою: м. Київ, вул. Дегтяренка, 22, (а насправді – то була матеріальна допомога багатим від бідних), але безрезультатно. Немає такої інстанції, яка б не знала про існування КС «КСВУ» як ганебної організації. Але всі вони мовчать, очікуючи…

Ні, не всі. Досі не розумію, як «Україна кримінальна» наважилась надрукувати звернення, яке стало бомбою для керівництва КС «КСВУ»! Точно так, як і єдиний, хто прореагував на нашу біду, – це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, за що і поплатилися. Адже тепер КС «КСВУ» в особі Нагорського звинувачує пана Оленчика в тому, що він є куплений мною. Бо досі ніхто пальцем не поворушив для вирішення нашої справи. А пан Оленчик забрав 2 ліцензії у цієї організації. Тож тепер вони не мають права ні залучати інвестиції, ні надавати кредити. А Ви їм зателефонуйте в офіс – і по телефону зрозумієте, що мали вони на увазі всі ці «умовності», адже за ними СИЛА! Проте, хоч свої брудні справи продовжують без ліцензій, це їм не завадило подати на Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України в суд. Аякже, честь мундира…

Я втомилась ходити по інстанціям і доводити, що ні земля, виділена КС «КСВУ» під будівництво, ні крісло Нагорського мені не потрібне. Я хочу забрати свої кошти і забути цю організацію, як страшний сон. Натомість з трибуни мене звинувачують у нових гріхах – то я діяла за дорученням депутата Київміськради Головача В. В., а тепер, виявляється, Нагорський мав зустріч з Поляченком і той поставив умови – він залишить КС «КСВУ» у спокої, якщо вони компенсують кошти, витрачені на мене, і квартиру, яку мені надали за підрив роботи КС «КСВУ»! А до того ще й підкупила Держфінпослуг…

Найгірше, що все це говориться з трибуни у залу, в якій сидять не лише інвестори, а й військовослужбовці – люди в пагонах, учасники бойових дій… І нікому з них навіть на думку не спало (чи то через брак розуму, чи сміливості) встати і сказати: «Так чому ж нам не запросити цю Бачинську до зали та не вислухати її! Що ж ми так її боїмося впустити до зали, адже вона стоїть під дверима, які охороняються трьома амбалами (прошу зазначити, охороняти вхід почали з тих пір, коли я з трибуни вимагала створити фонд фінансування будівництва і застрахувати договори, вказувала, що власник будівництва – орендар землі, проекту – КС «КСВУ», а договори у інвесторів з АТЗТ «ДВК»!)

Натомість, ідучи додому, дехто, дивлячись на мене з ненавистю, говорив: «Набить би морду їй!» Дорогі мої військові! «Набити морду» беззахистній жінці – не треба ні розуму, ні сміливості. Точно так, як і слухати маячню Нагорського про те, що він засадить мене і Оленчика в тюрму. Адже, та ж народна мудрість каже: «Від тюрми та від суми не зарікайся». Будьте вищими цього. Подивіться правді в очі – 5 років ніхто вам не зводив житло, а мене ж там не було! Тепер їм вигідне моє існування, адже є на кого все звалити: через неї не ведеться будівництво! Подумайте, ви вносили ще по 1 000 грн. за м. кв.! Ваші кошти 10 разів знецінились, хто і що вам сьогодні побудує?

Хочете, шановні інвестори, скажу, чим усе закінчиться? Ні? Боїтеся… Адже дехто з вас телефонував мені додому і просив не зупинятись, а коли я спитала, чому ви не хочете допомогти вивести КС «КСВУ» на чисту воду, ви відповіли: «Я знаю, що вони ніколи нічого не побудують. А я вже старий. Можливо, не доживу. Так помру з надією, що дітям та внукам дістанеться квартира. А так…»

Серед інвесторів КС «КСВУ» є люди, які пройшли зі мною масу інстанцій, усвідомлюючи, що будівництва не буде. А потім вони спасували, втомились. Мені ж не залишається вибору – або довести правду, що КС «КСВУ» – шахраї, або ділити камеру з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (як зазначає Нагорський).

Ще не можу зрозуміти однієї речі – те, що мене на кожних зборах принижують і обпльовують, уже стало закономірністю – знайдено «мальчика для битья», але ж і Головач, і Поляченко, і Оленчик знають про образи та наклепи Нагорського у їх бік. Де ж їх реакція? Невже вони його бояться? То хто ж він такий? Адже остання інстанція у цьому ланцюжку – Голова Асоціації Кредитних Спілок пан Палій В. М. – висловив нам під час зустрічі свої співчуття і заявив, що перед діяльністю КС «КСВУ» та Нагорським він безсилий.

А я ще ні.

Олена Бачинська, читач «УК»