Президентську «Золоту підкову» розкрадають на «цвяхи»!

Куди йде немала частка грошей, виділена з держбюджету на реалізацію програми «Золота підкова Черкащини»? Зазвичай, розкрадається! Державна національно-культурна програма «Золота підкова Черкащини», яку влада презентувала як рятувальний круг для економіки області і відродження духовності нації, схоже, перетворюється на великий відмивальний агрегат. Нагадаємо, що програма передбачала заходи, спрямовані на збереження й популяризацію пам’ятників, розвиток історико-культурних заповідників, відкриття туристичних маршрутів і створення сучасної туристичної інфраструктури. Зокрема, планувалося реконструювати й обновити церкви, архітектурні споруди в Черкаській області, розробити туристичний маршрут «Золота підкова Черкащини». У програмний перелік входили 159 об’єктів на території Черкаської області.

На фінансування цієї програми передбачена кругленька сума — 283 мільйони 72,7 тисячі гривень, більша частина — з державного бюджету. 2006 року було освоєно вже більше 80 мільйонів гривень. Але на що та як? На це питання ми дамо детальнішу відповідь у наступних номерах.

Як відомо, фінансування програми «Золота підкова» розпочалося ще 2005 року. Тоді було освоєно 15 мільйонів гривень, із них 7 мільйонів гривень у Звенигородському районі — на батьківщині діючого голови облдержадміністрації пана Черевка. І навіть на ті 15 мільйонів лояльне до облдержадміністрації обласне КРУ нарахувало фінансових порушень на 1 млн. 282 тис. грн.

В інформації прес-служби КРУ за матерілами перевірки йдеться про те, що під час реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини Черкащини часто завищувались обсяги та вартість будівельних робіт. Такого висновку дійшли ревізори КРУ, перевіряючи ефективність використання коштів, спрямованих на збереження історико-культурної спадщини області. 2005 року на ці цілі було виділено 12 млн. 900 тис. грн., з них використали понад 7 млн. грн.

Як повідомляють у прес-службі КРУ області, при перевірці проектування та ремонт-но-реставраційних робіт на об’єктах Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника ревізори КРУ встановили завищення обсягів та вартості виконаних робіт на понад 391 тис. грн. Крім цього, в актах виконаних робіт 2005 року було зафіксовано монтаж, встановлення та пуско-налагоджувальні роботи обладнання, однак реально ці роботи й нині не проведені.

Ревізорів КРУ здивувало оформлення фінансових документів стосовно проектування та ремонтно-реставраційних робіт у Кам’янському державному історико-культурному заповіднику. Було виявлено чимало фактів завищення обсягів і вартості виконаних робіт. Оплата управлінням завищених обсягів виконаних робіт призвела до збитків на 173 тис. грн.

Перевіряючи обсяги робіт з проектування та відтворення археологічного середовища поселень-гігантів Трипільської культури в с. Легедзине Таль-нівського району, фахівці КРУ виявили розбіжності між фактичними обсягами виконаних робіт і обсягами, що включені до актів. Так, включені до акту в грудні 2005 року роботи по встановленню пожежної та охоронної сигналізації не були виконані навіть у грудні 2006 року. В результаті різноманітних порушень завдано матеріальних збитків на 28,6 тис. грн.

На 42,5 тис. грн. завищено обсяги виконаних робіт і при проектуванні та реконструкції будинку-музею родини Симиренків, родинної церкви, цвинтаря та благоустрої прилеглих територій у с. Мліїв Городищенського району.

При реконструкції музею «Кобзаря» в Черкасах приватне виробничо-будівельне підпри-ємство, яке проводило гідроізоляцію стін, реставрувавши 300 кв. м стін приміщення музею, вказало в акті 1738 кв. м. За таких обставин фірмі-підряднику зайво перераховано понад 54 тис. грн.

Крім цього, в ході ревізії виявлено, що управління культури і туризму ОДА не завжди дотримується порядку проведення операцій з бюджетними коштами. Незважаючи на те, що законодавством обмежено термін проведення попередньої оплати робіт та послуг за державні кошти, управління 2005 року авансувало вартість робіт на 592 тис. грн., які досі залишаються невиконаними.

Загалом ревізія використання ко-штів на збереження історичної забудови міст та об’-єктів історико-ку-льтурної спадщини встановила фінансових порушень на 1 млн. 282 тис. грн. Під час ревізії відшкодовано понад 689 тис. грн.

У 2006 році в бюджеті за рахунок зазначених субвенцій державного і місцевого бюджетів передбачено відповідно 49,2 млн. грн. та 15 млн. грн., з них 12 млн. грн. — знову ж таки на батьківщину губернатора — Звенигородський район. За 8 місяців минулого року було профінансовано 17,1 млн. грн.

Освоєння коштів державного бюджету на капіталоємких об’єктах знову проходило без належного оформлення необ-хідної проектної документації, в деяких випадках — без проведення тендера.

15 млн. грн. передбачено на реставраційне відтворення об’єктів історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б. Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

6 млн. грн. передбачено на завершення проектування, реставрації, реконструкції археологічних об’єктів та будівництво музею археологічних культур Черкащини у с. Піківець Уманського району, стільки ж — на будівництво об’єктів «Мисливського замку» та впорядкування прилеглого до нього парку в м. Тальне.

Але виявляється, що біля місць історичної забудови в м. Чигирин, у с. Піківець Уман-ського району, в с. Порадівка Лисянського району деякі приватні особи викуповують земельні ділянки і будують особняки та штучні озера з охороною (на фото). А сума виділених коштів на історичні забудови чомусь не відповідає стану об’єктів.

Чимало коштів у рамках програми «Золота підкова» пішло на газифікацію сіл. Факел, що по завершенні робіт запалили на цукровому заводі в Лисянці, було видно далеко. Але ж завод цей нібито давно приватний. Цікаво — й на його газифікацію передбачалися кошти в національно-культурній програмі?

395 тис. грн. коштувало від-новлення батьківської хати В’ячеслава Чорновола у селі Віль-хівець. Однак замість реставрації в її класичному розумінні будівельники катеринопільського СП «Агрошляхбуд» повністю демонтували хату видатного українця, залишивши лише піч та викорчувавши при цьому кілька дерев. І лише потім почали зводити за старими кресленнями абсолютно новий будинок. Навіть будиночок. І він ніяк не виглядає ні за розмірами, ні по оздобленню на 78 тисяч дола-рів. Невідомо, з яких таких матеріалів виконана нова покрівля Шевченкової хати, яка обійшлася у 76 тисяч гривень. І що б на оте марнотратство сказав сам великий Кобзар?

Тетяна Драй , Антенна

Читайте также: