Не будь корисним ідіотом. 7 заповідей російської дезінформації

7 заповідей російської дезінформації

Видання New York Times створило цикл документальних фільмів Operation InfeKtion – про методи створення і поширення дезінформації, які Росія застосовує з часів Холодної війни і понині. Чверть робочого часу кагебісти витрачали на придумування брехні.

У виданні Тексти переклали фрагмент фільму, де наведено одну з таких методик. Йдеться про сім етапів створення ідеальної фальшивої новини.

Прийоми, які застосовує Росія – це класичні «активні заходи» з підручника КДБ.

Про те, як працюють ці методи, New York Times розповіли експерти:

Едвард Лукас – вивчав Росію десятиліттями. Спочатку як журналіст, а потім як аналітик методів дезінформації.

Доктор Клейр Уоделл – фахівець Гарвардського університету з верифікації даних в Інтернеті. Вона відстежує приклади брехні в інтернеті з 2008 року.

Клінт Уоттс – колишній співробітник ФБР та військовослужбовець. Він роками попереджав про ризики, які несе дезінформація.

Ларрі Мартін (він же Ладіслав Біттман) – колишній агент КДБ під прикриттям, який застосовував у країнах Заходу прийоми з дезінформації (так звані «активні заходи»).

За допомогою цих експертів, а також співробітників розвідувальних та детективних служб, Нью Йорк Таймс реконструювала 7 заповідей російської дезінформації: перевірений часом покроковий рецепт створення ідеальної фейкової новини.

Заповідь перша.

Знайдіть «тріщини» в суспільстві-мішені: соціальні суперечності, які можна використати і в які можна вбити клин.

Лукас: «Вони шукають економічні, соціальні, демографічні, лінгвістичні, етнічні – будь-які джерела соціальних розбіжностей.

Уоделл: «І роздувають ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до до одного».

Уоттс: «Це неначе лікар навпаки: йому треба розуміти пацієнта. О, в цього хворе коліно, а в цього болить стегно. Він встановлює хворобу, яка спричиняє слабкість – але замість того, щоб вилікувати її, він погіршує стан хворого«.

Заповідь друга.

Створіть гігантську, зухвалу брехню – настільки приголомшливу, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати.

Уоделл: «Брехня має бути настільки кричущою, що коли люди в неї повірять, наслідки будуть абсолютно згубними».

Заповідь третя.

Обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини.

Лукас: «Пропаганда найбільш ефективна, коли в ній є зерно правди».

Мартін: «Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними.

Заповідь четверта.

Ховайте ваші руки: щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший.

Мартін: «Ніхто не шукав першоджерела, звідки це все почалося. Хто першим опублікував повідомлення. І цей метод вони повторювали знову і знову».

Заповідь п’ята.

Знайдіть собі корисного ідіота.

Уоттс: «Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські месиджі й просуває їх серед цільової аудиторії – населення в іншій країні, яке вони хочуть обробити.

Мартін: «Були ідіоти, які не помічали очевидних речей. І вони були дуже-дуже корисними».

Але що відбувається, коли набридливі правдошукачі намагаються спростувати фальшивку? Для цього потрібна шоста заповідь.

Заповідь шоста.

Заперечуйте все.

Мартін: «Навіть якщо правда є очевидною, ви все заперечуєте».

Лукас: «Вони агресивно наполягатимуть на своєму, бо розуміють, що період нашої уваги є вельми коротким».

Заповідь сьома.

Найважливіша. Грайте в довгу.

Лукас: «Росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років».

Мартін: «Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив.

Уоделл: «Це схоже на краплю, яка точить камінь. Відразу вона не створює ніяких помітних наслідків. Але якщо ці краплі падають роками, вона проб’ють у камені дірку. І росіяни про це знають».

Ці сім простих заповідей були потужною зброєю радянського КДБ, і вони застосовували їх знову, знову і знову.

Читайте также: