На Миколаївщині жінка разом з чоловіком жорстоко вбила свою матір

До Заводського райвідділу міліції м. Миколаєва з заявою звернулась жінка, яка повідомила правоохоронцям про зникнення своєї матері. Зі сльозами на очах, разом з чоловіком, вона благала співробітників міліції знайти рідну людину. На пошуки 62-річної жінки був зорієнтований весь особовий склад райвідділу і згодом зусилля правоохоронців дали свої результати – розшукувану було знайдено, але обставини її зникнення шокували. 

32 – річна Ганна проживала у трикімнатній квартирі з 8 – річною донечкою та своєю матір’ю. Благополуччя у родині дало тріщину після того, як у житті жінки з’явився Михайло. Вже після кількох зустрічей Ганна навіть не вагалася, коли той запропонував їй жити разом та закріпити свій шлюб штампом у паспорті. Після одруження стосунки у родині стали неспокійними. За мужньою зовнішністю чоловіка приховувалась пристрасть до розваг та спиртного, а найголовнішою його вадою була неадекватність дій, особливо на ґрунті вживання алкоголю. Згодом чоловік відчув себе господарем у квартирі та почав встановлювати свої правила. Появу зятя у помешканні Валентини Іванівни мимоволі відчули й сусіди. Майже щовечора вони ставали свідками постійного галасу та сварок між Михайлом та його тещею. Вже за тиждень пенсіонерка перестала почувати себе безпечно і згодом жінка почала зачинятись у своїй кімнаті, намагаючись уникати зустрічей зі своїми родичами. Та ще й дочка у кожному випадку, коли відбувались сварки та негаразди, завжди приймала позицію свого чоловіка, навіть тоді, коли Михайло «розпускав» до матері руки. Та й сама Ганна неодноразово становилась жертвою, а для сусідів та знайомих вже було не дивним бачити її з синцями на обличчі.

Вважаючи себе хазяїном помешкання, Михайло розумів, що для повноти влади у родині йому не вистачає офіційного права на власність житла. В отриманні законного права власності на квартиру та дачу йому заважала теща, яка навіть і наміру не мала про відчуження майна на його користь. Впевнивши Ганну, що їх життя може покращитися за рахунок її матері, Михайло отримав безперечну підтримку з боку своєї дружини, яка під впливом обставин навіть і не намагалася йому заперечувати. Тепер розмови зятя з тещею мали основну тему – чоловік почав вимагати від неї документи на житло.

Розв’язка у вирішенні майнових питань настала вже незабаром. Одного дня Михайло, хильнувши спиртного, разом з дружиною повернулися додому. Зазвичай, з приходом нетверезого зятя Валентина Іванівна зачинилась у своїй кімнаті. Бажаючи розібратись зі своєю тещею чоловік постукав у двері її кімнати. Жінка відчинила і без попереджень отримала два удари в обличчя. Витягши жінку з її кімнати, Михайло усадив її у кут та почав бити. У цей час Ганна зачинила маленьку доньку в іншій кімнаті, де дівчинка, не розуміючи що відбувається, дивилась телевізор. Від отриманих побоїв Валентина Іванівна підняла галас. Це не входило у плани Михайла і він, аби припинити крики, заклеїв їй рота скетчем.

Далі обставини прийняли непередбачений оберт. До кімнати де в кутку сиділа зв’язана матір увійшла Ганна. Мати на ту мить вже не кричала, а намагалася впевнити захмелілу парочку припинити безлад. Але відпускати жінку ніхто не збирався. Щоб та могла розмовляти, Михайло зробив проріз у заклеєному роті своєї тещі та пішов на кухню перехилити чергову пляшку пива. Ірина у цей час почала розмову з матір’ю. Спочатку Валентина Іванівна намагалась отримати хоч якусь підтримку з боку своєї дочки, але та чітко прийняла сторону свого чоловіка, та ще й навпаки почала докоряти їй у тому, що всі негаразди в родині пов’язані лише з нею. Оцінивши ситуацію, жінка зрозуміла, що сперечатися не має сенсу і вирішила погодитись з вимогами своїх кривдників, але це вже мало цікавило Михайла, який, повернувшись до кімнати, жадав лише крові. Надавши своїй тещі ще пару стусанів, чоловік знайшов на балконі залізну лапу та вдарив нею жінку по голові. Те ж саме зробила і Ірина. Отямившись від ударів, жінка з жахом зрозуміла, що вибратися живою з таких обставин їй не доведеться і почала благати не вбивати її, при цьому обіцяла віддати їм усе своє майно та більше не турбувати їх взагалі.

На ту мить Михайло вже відчував себе повним володарем подальшої долі жінки і цинічно почав над нею глумитися. Спочатку чоловік узяв з кімнати тещі пляшку вина та, спираючись ліктем об свою жертву і насміхаючись над її безпомічністю, разом з дружиною випили по келиху. Але ж такого глузування йому здалося замало і на очах своєї дружини він зґвалтував безпорадну жінку неприроднім шляхом, після чого знову її побив. Коли ледве жива пенсіонерка лежала посеред кімнати, парочка, зачинивши двері, попрямувала до кухні поповнити свої шлунки черговою порцією алкоголю.

Згодом Ганна повернулась. Ще жива мати лежала на підлозі та стогнала. У доньки не прокидалися почуття до своєї неньки і вона байдуже спостерігала, як та корчилась у судомах. Потім до кімнати повернувся і Михайло, який, побачивши агонію тещі, без особливих попереджень, кількома ударами п’ятою по горлу відправив безпорадну жінку на «той світ». Дві доби зв’язаний труп нещасної лежав у кімнаті, поки подружжя виходило зі стану алкогольного сп’яніння. Горілка заважала їм визначитись у тому, що їм робити далі. 8-річна донька Ганни, яка перебувала у сусідній кімнаті не могла зрозуміти, куди поділася її бабуся. Ганна та Михайло суворо заборонили дитині заходити до її кімнати.

Вже коли обидва почали розуміти, що трупа вкрай потрібно позбутися, вони звернулись по допомогу до свого родича з проханням нібито перевезти деякі речі. Нічого не підозрюючи, Володимир приїхав до Михайла з Ганною та навіть і гадки не мав, що стане співучасником скоєння такого жорстокого злочину. Під час розмови Михайло жартівливо натякнув родичу про те, що вони з дружиною вбили тещу. Володимир спочатку не зрозумів такого жарту, але потім майже не знепритомнів коли Михайло, хизуючись правдивістю своїх слів, завів його до кімнати з трупом. Після побаченого, чоловік не прийняв ніякого іншого рішення, як допомогти зловмисникам позбутися тіла жінки. Пізно увечері вони замотали жінку у простирадло та на мікроавтобусі Володимира вивезли за місто, де посеред поля закопали.

Вирішити майнові питання подружжю вбивць так і не судилося. Жінка перед смертю склала заповіт, в якому все своє майно залишила своїй онучці та її рідному батькові. Ганна та Михайло не довго тішилися на волі після вбивства. Після затримання відразу дали правдиві свідчення. За даним фактом порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.115 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного ув’язнення. Подальшу долю Михайла та Ганни вирішуватиме суд. Свою доньку жінка, у кращому випадку, побачить ще досить не скоро, а можливо не побачить і взагалі. Але слід мати надію на те, що дитина, яка стала заручницею таких трагічних обставин, не залишиться позбавленою сімейного тепла, адже тепер про неї буде піклуватися родина її рідного батька.

ЦЗГ УМВС України у Миколаївській області