Що вони собі насудили: Голова Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк Петро Дмитрови

21 жовтня 2016 року, у зв’язку з відставкою голови Рівненського міського суду Миколи Герасимчука, відбулися позачергові вибори голови суду. Вже через кілька годин після оголошення результатів жителі Рівного, незадоволені результатами виборів, вийшли на акцію протесту, що закінчилася блокуванням траси Київ-Чоп та відкриттям кримінальних проваджень проти активістів.

 Ми ж вирішили розібратися, хто і чому викликав настільки миттєву реакцію громадськості Рівного. Знайомтесь, новообраний голова Рівненського міського суду – Петро Дмитрович Денисюк.

Суддя Петро Денисюк стає головою Рівненського міського суду вже втретє.

Так, розпочавши свою кар’єру в 1988 році на посаді судді Рівненського міського суду, вже в 1993-му Петра Дмитровича було призначено головою даного суду. Цю посаду він обіймав 10 років до березня 2003 року. Того ж 2003-го Петра Дмитровича Денисюка було призначено суддею безстроково. Вже наступного року, в березні 2004-го, Петра Денисюка знову призначають головою Рівненського міського суду. Лише неодноразові пікети громадськості Рівного обласної та Генеральної прокуратури, Ради суддів та інших держорганів змусили Петра Денисюка залишити посаду голови суду. Сталося це в 2009 році.

Загалом  Денисюк займав посаду голови суду 15 років. Більш того, в 2005 році його було обрано членом найвищого органу суддівського самоврядування – Ради суддів України.

За 28 років суддівства та 15 років головування, Петро Денисюк «прославився» рядом грубих порушень, великою кількістю журналістських розслідувань його діяльності та навіть… надприродними здібностями.

Так, 28 вересня 2006 року, голова суду Денисюк на особистому прийомі прийняв заяву від Самолюк Л.А. про те, що та відмовляється від позову та власної земельної ділянки ЗСАТ «Плодорозсадник». Однак, пані Самолюк на час прийому вже 4 дні була як померла… А отже, спілкуватися Петро Дмитрович міг хіба що… з привидом? О_о За даним фактом щодо судді Денисюка було відкрите кримінальне провадження, однак, як і частина інших проваджень, через деякий час воно було закрите прокуратурою області.

Відзначився суддя Денисюк також і надзвичайною «працелюбністю» і небажанням спілкуватися з журналістами. Так, коли до Рівненського суду завітала група журналістів програми «Люстратор», щоб розпитати суддю Денисюка про вище згаданий та ряд інших фактів, як наприклад, винесення судових рішень водієм(!) судді, Петро Дмитрович зачинився в нарадчій кімнаті та пробув там 18 годин.

За інформацією журналістів, Петро Денисюк, у супереч закону, займається підприємницькою діяльністю. Так, на нього виписані дві довіреності від Богданець Віри Дмитрівни (рідної сестри Денисюка) та Віктора Івановича Кушніра (чоловіка племінниці Денисюка). Згідно цих довіреностей, Петро Дмитрович має всі права підпису та керування двома підприємствами з вирощування худоби. Дана інформація була передана журналістами до Національного антикорупційного бюро.

Якщо говорити про дохід судді та його родити то, згідно з декларацією за 2014 рік, живе пан Денисюк та його цивільна дружина виключно на одну заробітну плату.

 

 

З задекларованого майна в судді Денисюка є лише один будинок площею 128м².

 

 

Однак, згідно з Державним реєстром, Петро Дмитрович, спільно зі своєю цивільною дружиною, володіє будинком площею 257м² у місті Рівне.

 

 

 

Суддя Денисюк вирішив внести до своєї декларації лише половину будинку, яка безпосередньо зареєстрована за ним. Проте навряд чи Петро Дмитрович користується виключно однією частиною будинку, а отже, йдеться про не зовсім коректне заповнення декларації.

А ось фото та відео будинку судді Денисюка, який знаходиться за парканом з колючим дротом(!):

Орієнтовна вартість даного будинку на сьогодні складає близько 170тис.$ або майже 4,5млн.грн.

Однак, виявляється, що більш успішною, в плані нерухомості, є рідна сестра-пенсіонерка судді Денисюка, та сама Богданець Віра Дмитрівна, яка, як згадувалося раніше, написала довіреність на ім’я свого брата-судді на керування фермою.

Проживає сестра-пенсіонерка в скромному будинку площею 52м² в селі Рокитне, Рівненської області. Однак, при цьому володіє Віра Дмитрівна рядом елітної нерухомості в центрі Києва.

Зокрема, згідно Державного реєстру, у володінні сестри судді є квартира на 102м² в ЖК «Elegant» на вул.Жилянська, 118 та два паркомісця в цьому житловому комплексі.

 

 

Загальна вартість нерухомості, що належить пенсіонерці Вірі Богданівні в ЖК «Elegant», на сьогодні складає більше 230тис.$ або близько 6млн.грн.

Володіє сестра судді ще однією квартирою в Києві, площею 76м² по вулиці Сікорського.

Вартість даної квартири на сьогодні складає більше 160тис.$ або більше 4млн.грн. А отже, сестра судді Денисюка має у власності нерухомість в Києві загальною вартістю більше 10млн.грн.

Для чого пані Богданець, що проживає в Рівненській області, така кількість нерухомості в столиці, можливо зможе пояснити той факт, що другий рідний брат Віри Богданівни, а також судді Денисюка, Олексій Дмитрович Денисюк, працює… прокурором Генеральної прокуратури України. Квартира на Сікорського, наприклад, була придбана його сестрою вже в той час, коли прокурор Денисюк працював у Києві.

Сам же брат судді Денисюка, прокурор Олексій Дмитрович, згідно Державного реєстру, не володіє жодною нерухомістю. Проте, як показує досвід, "бідні" прокурори та судді дуже часто мають багатих родичів.

Як бачимо, реакція громадськості на чергове призначення Петра Денисюка головою Рівненського міського суду більш ніж зрозуміла. Однак, не зрозумілим є відсутність реакції з боку Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Генеральної прокуратури та інших органів щодо порушень, вчинених Петром Денисюком. Ми ж, у свою чергу, уважно слідкуватимемо за проходженням суддею Петром Денисюком кваліфікаційного оцінювання.

Розслідування «PROSUD»

You may also like...