Що вони собі насудили: суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Санін Богдан

Богдан Санін відомий на всю Україну тим, що фактично вночі, о 23:55 год 30 листопада 2013 року виніс рішення про заборону будь-яким особам мирно збиратись на Майдані, Хрещатику та усіх центральних вулицях м. Києва на період з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які вийшли на Майдан, зокрема, в одній із наймасовіших демонстрацій – 1 грудня 2013 року.

У часи Революції Гідності суддівська система стала слухняним репресивним інструментом у руках влади, яка на повну його використовувала для переслідування учасників масових протестів. Однією із ключових вимог Майдану було покарання суддів, які виносили, очевидно, неправосудні рішення, і суспільство очікувало виконання цієї вимоги.

Однак із понад 350 «суддів Майдану» зараз звільнено лише 34 судді. Ще 29, можливо, будуть звільнені, що загалом складає лише 18 %. Якщо судді місцевих та апеляційних судів виносили рішення про арешти та позбавлення активістів прав керування транспортними засобами, то судді окружних адміністративних судів забороняли будь-яке проведення мирних акцій протесту тисячам і мільйонам громадян, фактично розв’язуючи руки «Беркута» для розгону протестувальників.

Знайомтесь, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Богдан Санін. Свою суддівську кар’єру Богдан Санін розпочав відносно нещодавно з призначення у 2010 році суддею на п’ятирічний термін, який закінчився у 2015 році. Відразу зазначимо, що поки Вища рада правосуддя не розглядала призначення Богдана Володимировича суддею безстроково, а отже, повноважень здійснювати судочинство він на сьогодні немає.  

Богдан Санін відомий на всю Україну тим, що фактично вночі, о 23:55 год 30 листопада 2013 року виніс рішення про заборону будь-яким особам мирно збиратись на Майдані, Хрещатику та усіх центральних вулицях м. Києва на період з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які вийшли на Майдан, зокрема, в одній із наймасовіших демонстрацій – 1 грудня 2013 року. А вже 9 грудня 2013 року колега Саніна – суддя Євген Аблов, керуючись Постановою Саніна, зобов’язав «Беркут» розігнати Майдан. Пізніше рішення Саніна було визнане незаконним Вищим адміністративним судом .

Коли почались перевірки рішень Саніна, матеріали цієї справи… згоріли і їх довелось відновлювати. Але це не допомогло судді, і перевірка його рішення таки відбулась. У вересні 2014 року Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів загальної юрисдикції, на яку безпосередньо і було покладено завдання перевірки порушень суддів Майдану, винесла рішення, у якому рекомендувала Вищій раді юстиції звільнити суддю за порушення присяги.

Проте Вища рада юстиції вирішила інакше – порушення встановила, але звільняти не стала. Так Богдан Санін повністю уник будь-якої відповідальності. Лише троє членів ВРЮ винесли окрему думку, у якій назвали рішення Саніна проявом свавілля, причому «свавільність такого ступеня, який виводить ухвалену постанову поза межі поняття здійснення правосуддя. Саме так, як вияв сваволі, вона була і сприйнята українським суспільством».

Характерно, що Санін не відчуває жодної вини чи бодай сорому за ухвалене рішення. В інтерв’ю  програми «Схеми» Богдан Санін заявив, що вважає це рішення правильним та винесеним  за законом.

Як уже згадувалось, повноваження у Богдана Саніна закінчились ще у 2015 році. Але відсутність повноважень не заважають Богдану Саніну бути завжди на слуху та впливати на суспільну думку щодо суддів. Наразі Б. Санін є суддею-спікером Окружного адміністративного суду м. Києва. Ця посада з’явилася в українських судах після Майдану, і однією з основних причин її створення стало саме бажання повернути довіру суспільства до судової системи, зробивши її більш відкритою. Суддя-спікер – це своєрідне «обличчя», «голос» та уособлення кожного суду. Спікерів обирає колектив суду на загальних зборах. І те, що загальні збори Окружного адміністративного суду м. Києва обрали своїм «обличчям і голосом» саме Богдана Саніна, є ще одним симптомом тяжкої хвороби нашої судової системи. Це засвідчує, що судова система неспроможна самоочиститись і бажає, щоб її асоціювали із суддями, які виносили свавільні і, очевидно, неправосудні рішення.

Крім того, не здійснюючи правосуддя, Богдан Санін має час для активної інформаційної роботи. Він активний у «Фейсбуці», і його часто можна побачити на різного роду конференціях, форумах,  «круглих столах».  Він також є віце-президентом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів».

А ще у Богдана Саніна  дуже цікава родина. Його дружина – Саніна Ганна Володимирівна походить із відомої сім’ї Яцуб.

Тесть Богдана Саніна Володимир Григорович Яцуба – відомий політик, який усе життя працював на високих посадах на державній службі. Зокрема, був Міністром Кабінету Міністрів, головою Дніпропетровської облдержадміністрації, народним депутатом від Партії регіонів, Міністром регіонального розвитку та будівництва України в уряді Миколи Азарова. А з 2011 року і до самої анексії Криму Російською Федерацією саме він був головою Севастопольської міськдержадміністрації. Ми усі добре пам’ятаємо, які настрої стосовно «фашистів» на Майдані та європейського вектору культивувались тоді в Криму і роль державних адміністрацій у цьому процесі. Володимир Яцуба безпосередньо збирав  загони «добровольців» («тітушок») та відправляв їх до Києва.

А ось відео, де Яцуба прямо дає команди тітушкам, яких відправляє із Севастополя спецпоїздом до Києва на Антимайдан у Маріїнський парк. І ви ще дивуєтесь, чому його зять заборонив Майдан у Києві?

На так званому мітингу «народної волі» 23 лютого 2014 р. у Севастополі Яцуба пообіцяв севастопольцям «бути з ними до кінця» і на секунду став на коліно перед громадою, що викрикувала «Росія!», а потім і сам викрикував «Росія» та «Беркут». Підтримав кандидатуру Чалого на посаду голови виконавчого комітету Севастопольської міської ради, який пізніше був обраний на цю посаду через «голосування» під час мітингу.

А вже через день, 24 лютого, Яцуба ганебно втік із Криму, фактично здавши його окупантам.  Відтоді він спокійно живе в Україні та задовольняється чималими статками, які заробив для себе та свого зятя, все життя перебуваючи на державній службі.

До речі, родина судді досі не може порвати зв’язки із Кримом. Минулого року інтернет підірвала новина, що дружина Саніна хизується в соцмережах своїми фотографіями з відпочинку в окупованому Росією Криму  та ще й пише іронічні коментарі.

Тепер звернемо увагу на майно Богдана Саніна. Проаналізувавши декларації судді за 201320142015  та 2016 роки, ми бачимо, що основними доходами родини Саніних є суддівська заробітна плата Богдана Володимировича та прибутки дружини, які, однак, за всі 4 роки не перевищували 255 тис. грн на рік. Зокрема, у декларації за 2015 рік ми бачимо, що дружина судді працює в державному підприємстві «Адміністрація морських портів».

Якщо доходи родини у кожній із декларацій є приблизно стабільними та дещо більшими у Богдана Саніна, то свого нерухомого майна у судді немає – усе набуто за рахунок дружини та її родини.

Єдиним задекларованим нерухомим майном у паперових деклараціях судді є квартира площею 114 м2 і земельна ділянка площею 2400 м2, які належать дружині судді.  Вже з електронної декларації судді ми дізнаємося, що мова йде про квартиру в Києві, придбану в 2008 році. Цю чималу квартиру дружина судді набула у власність у 18 років, що є звичайною практикою для дітей чиновників.

А земельна ділянка розташована в елітному селі Козин поблизу столиці. Проте не зрозуміло, чи це та ж земельна ділянка, що у паперових деклараціях, оскільки площа цієї майже втричі менша, ніж це зазначалося у попередніх деклараціях.

Утім, ми також знаходимо майно, про яке Богдан Санін не зазначав у паперових деклараціях, зокрема, дружина судді з 2006 року володіє часткою чималої квартири площею 177 м2 у Дніпрі.

Крім того, з 2016 року Ганна Саніна декларує право користування будинком відпочинку в Конча-Заспі поблизу Києва, який перебуває в оренді її батька – Володимира Яцуби, та безоплатне користування чималим маєтком площею  517 м2 в Києві, який належить її матері.

Незважаючи на те, що зараз Володимир Яцуба не займає жодної державної посади, його ім’я, проте, значиться в списку 250 колишніх чиновників, які проживають на державних дачах поблизу Києва, користування однією з яких декларує і його дочка.

З декларації дружини Володимира Яцуби та тещі судді Саніна – Оксани Яцуби, яка донедавна працювала помічницею народного депутата Дмитра Шпенова, ми дізнаємося, що у власності тестя судді є також будинок площею 540 м2 в селі Козин. Тому виникає серйозне запитання стосовно раціональності утримання за державний кошт дачі Володимира Яцуби, коли сам він володіє уп’ятеро більшим будинком у цьому ж селі.

Але повернімося до декларації самого Богдана Саніна. Згідно з Державним реєстром прав на нерухоме майно будинок, яким  безкоштовно користується родина судді, розташований у Печерському районі столиці, неподалік від Національного ботанічного саду.

Варто зазначити, що вартість подібних маєтків у цьому місці починається від 10 млн грн.Набуто цей будинок у власність Оксаною Яцубою через 5 місяців після призначення її чоловіка Міністром регіонального розвитку в уряді М. Азарова

Сама Оксана Яцуба також з 1998 року працювала на державній службі, і, за її ж словами, її завданням було «забезпечувати чоловікові надійний тил, створювати затишок і виховувати дітей». Тобто у нас немає жодних підстав вважати, що саме дружина п. Яцуби приносила у сім’ю значні доходи, які б дозволили побудувати такий розкішний особняк.

Ще одним задекларованим нерухомим майном із безоплатним правом користування є квартира площею 152 м2 у м. Біла Церква Київської області, яка належить матері Богдана Саніна.

 

 

Говорячи про родини Богдана Саніна, варто згадати його батька – Володимира Михайловича Саніна, який із 2004 року є незмінним головою Білоцерківського міськрайонного  суду.

Крім згаданої квартири та кількох земельних ділянок у Білій Церкві, Володимир Санін також задекларував 2 об’єкти, які не прийняті в експлуатацію. А саме квартиру на 235 м2 та будинок 251 на  м2 у Білій Церкві, площа останнього, втім, виглядає дещо більшою.

Щодо рухомого майна, то, згідно з декларацією, у власності Богдана Саніна перебуває автомобіль Toyota Land Cruiser 2008 року випуску. А його дружина з 2016 року має право користування автомобілем Mini Cooper 2014 р. в., який належить Володимиру Яцубі.

Як і більшість суддів, Богдан Санін володіє дивовижною здатністю придбавати коштовні речі за смішні ціни. От і свій позашляховик він придбав за еквівалент 6 500 дол. США.

Також  у власності дружини судді є дві моторні яхти 2010 та 2008 року випуску.

При цьому другу яхту дружина Саніна купила через два тижні після втечі Яцуби з Криму.

Значними є і грошові заощадження родини Саніних. У 2016 році їх спільні збереження становили понад 161 000 дол. США, понад 10 000 євро та понад 272 000 грн. Більшість коштів вони тримають у готівці. Якщо порівняти із заощадженнями за 2015 рік, то вони незначно, але виросли. Тобто при невеликих доходах, значному обсязі майна та двох малолітніх дітях, сім’я Саніна лише збільшує свої заощадження.

Нагадаємо, що вже близько 2 років  Богдан Санін не має суддівських повноважень і не може виносити рішень. Він просто ходить на роботу та отримує заробітну плату, вільний час використовує для форумів, конференцій та постів у «Фейсбуці» про активістів-шкідників.

Вища кваліфікаційна комісія суддів не спішить нарешті поставити питання про визначення його подальшої долі – звільнення чи призначення суддею безстроково. Очевидно, що Санін вичікує слушного моменту повернути собі омріяну суддівську владу. Беручи до уваги тенденції, коли ВККС визнала переможцем конкурсу у Верховний Суд суддю О. Золотнікова, який у часи Революції Гідності забороняв мирні зібрання в Одесі, а також коли Вища рада правосуддя призначила безстроково суддю Оксану Дудар, яка забороняла  мітинги у Рівному, то Санін має усі шанси реалізувати свою мрію. Тільки чи має шанси після цього наша судова система хоча б колись відновити довіру суспільства?

Розслідування «PROSUD»

You may also like...