Герої справжні, герої липові… Найбільше нагород роздають, коли ідуть з влади

«На будь-яку нагороду, у тому числі найвищу – звання Героя України, існує своя такса, – заявляв народний депутат Андрій Сенченко. – Всі це знають, але вголос не говорять… Мені відомий факт, коли один «южанин» заплатив за «Героя України» 5 млн. доларів. Почувши про це, один з керівників Секретаріату Президента, з яким я розмовляв, вигукнув: «Та ну, я б узявся і за 250 тисяч!». 

Малюнок Юлії Ліщенко

У проміжку між першим і другим турами президентських виборів політичну атмосферу по обидва боки Дніпра підігрів Герой України Степан Бандера.

Високе звання провідникові ОУН посмертно присвоїв Президент Віктор Ющенко. А вже за кілька днів його указ взялися оскаржувати у судах голова Луганської облради Валерій Голенко, донецький адвокат Володимир Оленцевич, кримський парламент. Мовляв, не заслуговує Бандера на такі почесті. Це перший в історії незалежної України випадок, коли носія найвищої державної нагороди намагаються позбавити виявленої честі. У нікого іншого з 244 Героїв України Золоту зірку не відбирали, та й, згідно із законом, не мають такого права…

Найбільше нагород роздають, коли ідуть з влади

Вшанування Бандери спричинило в суспільстві гарячу дискусію про значущість державних нагород та їх девальвацію. Думки розійшлися, і навряд чи коли-небудь опоненти дійдуть у цьому питанні згоди. У кожного «лідера нації», який після інавгурації отримує право нагороджувати, «карати і милувати», свій погляд на цю тему.

Ідея іменувати видатних співвітчизників Героями України належить екс-президенту Леоніду Кучмі. Це звання він встановив у серпні 1998 року, напередодні сьомої річниці незалежності. А вже у листопаді видав перший «геройський» указ. Започаткував список Героїв України найавторитетніший вітчизняний вчений – президент Національної академії наук Борис Патон, який за заслуги перед радянською наукою уже носив на піджаку дві Золоті зірки Героя Соціалістичної Праці.

Після уславленого академіка прізвища ще 243 українців було вписано у галерею Героїв. Хто зарекомендував себе винятковими трудовими досягненнями (таких 222), той отримав Орден Держави, а хто зробив мужній вчинок, пов’язаний з ризиком для життя, – тому належався орден «Золота Зірка» (22). Серед удостоєних геройського звання 218 чоловіків і 26 жінок. 217 наших громадян цю радісну мить відчули за життя, 27-ох нагородили посмертно. На сьогодні в Україні проживають 196 Героїв.

За десять років свого президентства Леонід Кучма удостоїв цього високого звання 132 українців, Віктор Ющенко за п’ять років керування державою підписав 112 «геройських» указів. Найбільше – 41 особу, Кучма нагородив у 2004-му, в останній рік свого правління. Ющенко відзначився найбільшою щедрістю у 2009-му, присвоївши звання Героя 27 українцям.

За Зірку Героя – 5 мільйонів «баксів»?

Звістка про кожного нового Героя викликала у громадян змішані почуття. Про одних казали, що визнання до них прийшло заслужено, про інших – що нагородили їх з кон’юнктурних міркувань, за особистою симпатією, чиєюсь протекцією. У пресі навіть називали розцінки на нагороди, які негласно встановлені у президентській канцелярії. «На будь-яку нагороду, у тому числі найвищу – звання Героя України, існує своя такса, – заявляв народний депутат Андрій Сенченко. – Всі це знають, але вголос не говорять… Мені відомий факт, коли один «южанин» заплатив за «Героя України» 5 млн. доларів. Почувши про це, один з керівників Секретаріату Президента, з яким я розмовляв, вигукнув: «Та ну, я б узявся і за 250 тисяч!».

Освіживши у пам’яті імена окремих Героїв, читачі самі можуть зробити висновок, хто вистраждав виявлену йому честь, а хто на неї, м’яко кажучи, не тягне…

У 1999 році Героями України стали 19 осіб. Серед них – перший вітчизняний космонавт Леонід Каденюк. У 2000-му – дев’ять, у тому числі лідер Народного Руху, колишній правозахисник В’ячеслав Чорновіл. У 2001-му (20) – відомий лікар з Трускавця Володимир Козявкін, радянський розвідник Євген Березняк (це про нього йшлося у фільмі «Майор Вихор»), київський мер Олександр Омельченко, екс-президент Леонід Кравчук, екс-спікер парламенту Іван Плющ, учителька Тамара Прошкуратова. А ще – академік Іван Дзюба, композитор Олександр Білаш, художниця Тетяна Яблонська, стрибун у висоту Сергій Бубка.

Серед 25 Героїв, якими Україна поповнилася у 2002 році, були співачка Софія Ротару, футбольний тренер Валерій Лобановський, міністр транспорту Георгій Кірпа, генерал міліції Анатолій Француз (той, що затримав міжнародних терористів), президент Карпатської України Августин Волошин, наставниця гімнасток Альбіна Дерюгіна, 100-літній композитор Микола Колесса.

Наступного року Героями стали представники творчого цеху – Раїса Кириченко, Анатолій Авдієвський, народний депутат Тетяна Засуха та її колега Юхим Звягільський (щодо двох останніх згодом мали претензії правоохоронці). У «найурожайнішому», 2004-му, звання Героя України Леонід Кучма присвоїв боксеру Віталію Кличку, футболісту Андрію Шевченку, плавчині Яні Клочковій, поету Дмитру Павличку, міністру Сергію Тулубу. А також – Голові Верховної Ради Володимиру Литвину. Указ щодо останнього з’явився у дні Помаранчевої революції. У нагородному листі було сказано, що цієї відзнаки спікера удостоєно «за утвердження ідеалів громадянської єдності та злагоди в суспільстві»…

Коли до керма держави прийшов Віктор Ющенко, він вшанував званням Героя України поетів Василя Стуса, Бориса Олійника, академіка Ігоря Юхновського, журналіста Георгія Гонгадзе, банкіра Вадима Гетьмана, хірурга Олександра Шалімова, мистецтвознавця Бориса Возницького, правозахисника Левка Лук’яненка, співака Дмитра Гнатюка. У 2006 році Ющенко підписав укази про нагородження директора з виробництва холодильників «Норд» Валентина Ландика, донора з Дніпропетровська Володимира Ніколаєва, співачок Євгенію Мірошниченко та Ніну Матвієнко, громадського діяча Юрія Шухевича, поета Івана Драча, правозахисника Степана Хмару, редактора «Сільських вістей» Івана Сподаренка. У наступні роки це звання було присвоєно головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, голові Нацбанку Володимиру Стельмаху, актрисі Аді Роговцевій, ректору Львівського університету Іванові Вакарчуку, народному депутату Юрієві Оробцю, співакам Анатолію Солов’яненку, Марії Стеф’юк, артистці Нілі Крюковій.

У суспільстві належно сприймали відзначення званням Героя письменників Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, композитора Володимира Івасюка, співака Василя Зінкевича, авіаконструктора Дмитра Ківу. Однак робили великі очі, коли Орден Держави раптом отримували голова Рахункової палати Валентин Симоненко, міністр АПК Юрій Мельник, гендиректор акціонерного товариства «Укрпромінвест» Олексій Порошенко, батько нинішнього міністра закордонних справ…

…Ще й поховають «на халяву»

Крім всенародної слави, носіям високого звання Героя України належиться матеріальна винагорода. Їм нараховують доплату до пенсії (кілька місяців тому уряд вирішив щомісяця доплачувати Героям по 10 тисяч грн.). Вони не платять за квартиру і комунальні послуги, домашній телефон і сигналізацію від позавідомчої охорони. Мають право на безплатний капремонт помешкання і його обслуговування. Безплатно їздять у міському транспорті, лікуються, отримують путівки у санаторії (членам сім’ї надається 75% знижка), Героям України щомісяця надають грошову допомогу. Ховають їх за державний кошт…

Коментар

Тамара ПРОШКУРАТОВА, народний депутат четвертого скликання, член СДПУ(О), педагог, Герой України

Прикро, що на освітянській ниві, крім мене, Героїв України більше нема… Свою відзнаку одягаю рідко – на День учителя, День Незалежності, одного разу прийшла із Зіркою у Верховну Раду. Стараюся не привертати до себе уваги. Якщо іду на якусь урочисту подію, ховаю Зірку у сумочку, а перед початком заходу чіпляю її. Це не та річ, з якою кожного дня треба з’являтися на людях. Це в радянські часи до таких дурниць доходило, що доярка поверх халата обов’язково мала чіпляти комсомольський значок…

Звання Героя дає мені пільги на безплатний проїзд, але я все-таки плачу у транспорті. Маю право на безплатне придбання ліків вітчизняного виробництва, однак ні разу цим ще не скористалася…

Чи правда, що у разі смерті Героя України, його мають ховати на Байковому цвинтарі? Не чула такого, і, дай Боже, щоб воно мене стосувалося якомога пізніше. Але путь, що Герой України заслуговує на те, щоб в останню дорогу його провели так само гідно, як він прожив своє життя.

Іван Фаріон, ВЗ