Що вони собі насудили: Конституційний Суд України. «Квота з’їзду суддів»

10.01.2017 09:18

В третій частині нашої трилогії щодо суддів Конституційного суду України ми розкажемо про суддів, які призначені з’їздом суддів, який є головним органом суддівського самоврядування, ним до складу Конституційного суду призначається шестеро суддів. 24 лютого 2014 року ВР України рекомендувала Раді суддів в триденний термін скликати позачерговий з’їзд суддів на якому розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги.

До списку служителів феміди, які підлягали звільненню потрапили четверо з шести фігурантів нашого сьогоднішнього розслідування, а саме:

  • Гультай Михайло Мирославович;
  • Запорожець Михайло Петрович;
  • Сергейчук Олег Анатолійовича;
  • Шаптала Наталя Константинівна.

Даний з’їзд суддів так і не відбувся, більше того, прес-служба Конституційного суду України опублікувала звернення до Ради суддів у якому вимагали не тільки відмовити у звільненні, але ще й забезпечити  правовий захист.

А отже, всі судді кого намагалася звільнити Верховна Рада продовжили працювати в Конституційному суді, про цих та інших суддів КС призначених з’їздом суддів у нашій заключній частині:

Гультай Михайло Мирославович - народився 10 квітня 1958 року в с. Глушків Городенківського району Івано-Франківської області.

Першою освітою пана Михайла була середня медична. Згодом він закінчив з відзнакою Харківський юридичний інститут. Починаючи з 1984 по 1992 рік працює старшим слідчим у харківській прокуратурі, потім прокурором слідчого управління у прокуратурі області, потім знову у прокуратурі одного з районів Харкова заступником прокурора.

Протягом 1992–2010 років – працює суддею Харківського обласного суду, з 2001 року – Апеляційного суду Харківської області.

Суддею КСУ його призначив з’їзд суддів у 2010 році.

Михайло Гультай був у списку суддів, яких Верховна рада вимагала звільнити через відміну конституційної реформи 2004 року.

Судячи з декларацій судді Гультая за 2013, 2014 та 2015  роки основним доходом родини Гультай є заробітна плата судді Конституційного суду.

Однак, це не завадило Михайлу Гультаю придбати в 2013 році чималу квартиру недалеко від центру Києва площею 175 м2 .

Ця квартира обійшлася пану Гультаю в 2013 році приблизно 275 тис.дол.США.

Враховуючи, що сукупний дохід родини Гультай за 3 останні роки склав 1млн658тис., включаючи 460тис.грн. отриманих в 2013р.  від продажу рухомого чи нерухомого майна,  звідки у пана Михайла, що весь час працював на державних посадах, такі гроші, залишається тільки здогадуватися.

Окрім квартири у власності сім’ї Гультай є 3 земельні ділянки: 1.200кв.м., 2.500кв.м. та 774кв.м. Останні дві належать дружині пана Михайла, Тамарі Олександрівні.

Щодо рухомого майна то в 2015 році суддя придбав собі авто Lexus RX 350 (2007р.в.). Згідно декларації придбав це авто пан Гультай за 149 тис.грн., що в тричі дешевше від ринкової вартості, адже сьогодні подібне авто коштує в середньому 500 тис.грн.  Також судді належить  авто Skoda Octavia (1999р.в.).

Окрім власного майна суддя Гультай користується приміщенням в будинку відпочинку «Конча-Заспа».

Шаптала Наталя Костянтинівна - народилася 18 квітня 1959 року в м. Донецьк.

Юридичну освіту здобула в Росії в Алтайському державному університеті. Після цього працювала в донецькій прокуратурі, була інспектором Ленінського райкому партії.

Суддівську кар’єру почала у 1996 року. Спочатку працювала в районному суді Донецька, а потім в Апеляційному суді області та в Донецькому апеляційному адмінсуді.

Суддею Конституційного суду Наталю Шапталу призначено за квотою з’їзду суддів України у вересні 2010 року.

Як і пана Гультая Верховна рада рекомендувала звільнити Наталю Шапталу в лютому 2014 році. Однак суддя не тільки продовжує працювати, але й є суддею-доповідачем у справі з приводу відміни закону про люстрацію.

Вже декілька років поспіль пані Наталя входить до рейтингу «ТОП 100 самих впливових жінок України» за версією видавництва Фокус.

В 2013 році суддя Наталя Шаптала потрапила в об’єктив фотокореспондента газети Комерсант Влада Соколя, який зафіксував на ній дорогий  годинник Ulysse Nardin, ціна якого від за 7 тис.дол.

У своїй електронній декларації за 2015 рік, суддя Шаптала вказала  цей годинник, а також ряд інших ювелірних прикрас.

Окрім прикрас, у власності судді є квартира площею 97,2кв.м., яку пані Шаптала придбала вже через рік після свого призначення до Конституційного суду. Квартира знаходиться в спільній власності з молодшим сином, Віталієм. На сьогодні вартість подібної квартири в цьому будинку складає приблизно 145тис.дол. або 3,8 млн.грн.

Як і колеги по суду, пані Наталя теж користується приміщенням в будинку відпочинку «Конча-Заспа».

До речі, старший син судді Шаптали – Євген Шаптала також працює суддею в апеляційному господарському суді м.Києва. У лютому 2016р. він опинився в центрі корупційного скандалу. Було оприлюднено відео, на якому київські судді, серед яких Євген Шаптала, та одеські журналісти домовляються про вирішення справи у питанні про банкрутство СОДО «Гарантія». Ціна питання - 10 тисяч доларів! Наразі, цю справу розслідує НАБУ.

Кривенко Віктор Васильович – народився 6 серпня 1955 року в с. Мотижин Макарівського району Київської області.

Здобув освіту в Університеті імені Шевченка і через рік після закінчення вже працював адвокатом Київської обласної колегії адвокатів.

У період 1983−1987 років працював виконувачем обов’язків голови, а згодом головою Макарівського районного народного суду Київської області.

З 1987 по 1993 рр. – суддя Київського обласного суду. У 1993 році Віктор Кривенко повернувся до адвокатури, ставши президентом адвокатської компанії „Віллар“. Проте вже через 2 роки продовжив суддівську кар’єру ставши суддею Верховного Суду України.

У 1996 році займає посаду заступника голови Судової палати у цивільних справах Верховного суду, з 2005 року – голова Судової палати в адміністративних справах Верховного суду.

З 1996 року до 2005 року − Голова Ради суддів України.

На посаді секретаря Судової палати в адміністративних справах Верховного суду він працював з 2011 до 2016 року.

Наприкінці 2015 року з’їзд суддів призначив його суддею КСУ.

За розміром статків за 2015р. суддя Кривенко трохи не дотягнув до статусу мільйонера. Сукупний дохід його сім’ї склав 939.275.грн. Проте є речі, в яких з паном Кривенком не по конкуруєш. Він є найбільшим землевласником серед суддів вищих судів України. У власності сім’ї судді Кривенко понад 30 земельних ділянок, загальною площею 17,5га!

Також, пану Кривенку належить будинок 81кв.м., ½ квартири площею 151,9кв.м., ½ гаража площею 20,40кв.м. та недобудова в с. Мотижин, Київської області.

Дружина судді Кривенка, Савицька Наталя Іванівна є засновником ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВОВА ГАРАНТІЯ» та зареєстрована, як ФОП. Офіс цієї фірми знаходиться в тому самому будинку, де проживає пані Наталя (за даними ЄДР), більше того, - це сусідні квартири.

На жаль, власників цих квартир ми встановити не можемо, оскільки Єдиний державний реєстр прав власності на нерухоме майно інформації стосовно цих об’єктів не містить. Цілком ймовірно, що це і є ті квартири, що вказані в декларації пана Кривенка.

Отже, за даними декларації, у власності пані Наталі:

- ½ квартири площею 167 кв.м. (придбано в 2006р. за 1млн.308тис.грн);

- ½ гаража площею 21,6кв.м. (придбано в 2008р. за 194,5тис.грн.);

- ½ гаража площею 20кв.м. (придбано в 2009р. за 85тис.грн.);

- торгово-розважальний комплекс 164 кв.м. (придбаний в 2010р., вартість невідома);

- "інше нежиле приміщення" 45кв.м. (придбано в 2008р., вартість невідома)

Має також родина Кривенків і нерухомість в курортній місцевості. Так в 2011 році Кривенки придбали котедж для сімейного відпочинку площею 256кв.м. в самому центрі Буковеля. Згідно декларації котедж обійшовся родині судді 845тис.грн.

В 2014р. чималий список нерухомості сім’ї поповнився ще міні-готелем на гірськолижному курорті Драгобрат, площею 1714 кв.м. Придбання останнього обійшлося дружині судді майже 5 млн.грн.

Не менш елітним за нерухомість є автопарк сім’ї. У 2008р. пан Кривенко став власником одразу 2 автомобілів Lexus lx570 (2008р.в.) та MERCEDES-BENZ S 350 4M (2008р.в.) заплативши за них 1млн.240тис.грн.

У дружини судді теж 2 автомобілі. Це MERCEDES-BENZ c 250 (2011р.в.) та ЗАЗ-LANOS TF55Y022 (2012р.в.).

Варто також зазначити, що в е-декларації 2015р. вказано, що пані Наталія має фінансові зобов’язання у сумі 3 млн.грн. Щоправда, період в якому вони виникли та хто надав таку позику - не відомо. Примітне й те, що в деклараціях старого зразку (2013, 2014, 2015) суддя Кривенко жодним чином не згадував про цю позику, як в дохідній так і витратній частинах декларацій.

Литвинов Олександр Миколайович - народився 2 квітня 1965 року в м. Вуглегірськ Донецької області.

Освіту здобув на Далекому Сході в командному училищі. Після закінчення навчання повернувся додому і працює юристом на підприємствах у Шахтарську і в Макіївці.

Юридичну освіту Литвинов здобув у 1996р. Вже через рік став суддею Будьоннівського районного суду, де працює наступні чотири роки.

З лютого по червень 2001 року працює суддею Донецького обласного суду. Наступних шість років обіймає посаду судді Апеляційного суду Донецької області. Ще чотири в аналогічному суді Львівської області.

В часи правління Януковича Литвинов переїздить до Києва, де на три роки стає суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У лютому 2013 року XI черговим з’їздом суддів України призначений суддею Конституційного Суду України.

Згідно декларації пана Литвинова за 2015 рік єдиним майном, яким він володіє є  автомобіль MINІ COOPER 2010 року випуску.

Як і більшість суддів КС, Литвинов теж користується приміщенням в будинку-відпочинку «Конча-Заспа».

Згідно електронної декларації суддя Литвинов орендую квартиру в Києві 48,9 м2 та сплачує за це близько 58 тис.грн на рік.

Дружина пана Литвинова володіє лише невеликою земельною  ділянкою в селі Галицинівка Донецької області.

Єдиним доходом родини Литвинова є заробітна плата судді. Нехважаючи на це, суддя Литвинов та його дружина, очевидно, навчилися добре економити заробітну плату. Так, згідно декларації, готівкою родина Литвинових зберігає 45 тис.дол, що складає більше 1 мільйона гривень.

Запорожець Михайло Петрович – народився 31 березня 1968 року в с. Слобода Кагарлицького району Київської області.

Середню освіту отримав у Ржищівському технікумі, а вищу юридичну – в Університеті імені Ярослава Мудрого в Харкові.

Після закінчення університету працює старшим слідчим прокуратури Станично-Луганського району Луганської області.

Кар’єру судді почав у 1997р. суддею Ровеньківського міського суду Луганської області, де працює протягом наступних трьох років. Ще два роки є суддею Кам’янобрідського районного суду м. Луганська.

У 2002 Запорожець став суддею Апеляційного суду Луганської області. На цій посаді він пропрацював до 2010 року, потім з’їзд суддів призначив його суддею Конституційного суду.

Суддя Запорожець також був рекомендований до звільнення Верховною радою України в лютому 2014 року.

За інформацією блогера Сергія Іванова колишня дружина судді Запорожця зараз займає посаду заступника міністра ЛНР. Саме завдяки їй, за словами Іванова, суддя Запорожець зміг стати суддею Конституційного суду.

Після призначення на посаду до КС, суддя Запорожець переїздить до Києва, а Ірина Григорівна залишається в Луганську. З 2013 року в деклараціях судді Запорожця фігурує вже зовсім інша дружина та діти.

Низку питань викликає  майно судді. Так, за даними Реєстру прав на нерухоме майно, судді Запорожцю належать 2 земельні ділянки площею 9.711 та 9.712кв.м., що знаходяться на території Веселотарасівської с/р в Луганській області. На ці ділянки ще у 2010р. Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Луганській області, накладено заборону. Їх було визнано та долучено у якості речових доказів у Кримінальній справі №43/10/0024 від 15.06.2010р., що порушена за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Оскільки в Єдиному реєстрі судових рішень відомостей по даній справі ми не знайшли, можемо припустити, що до суду справа не дійшла. А з урахуванням тих зв’язків, що нібито мала на той час дружина Ірина, це цілком ймовірно.

Дивним чином заповнюючи електронну декларацію суддя Запорожець зміг згадати про ще дві земельні ділянки площею 1.500кв.м. кожна, які належать йому на праві спільної власності з листопада 2009р. В деклараціях за  2013, 2014 та 2015 роки інформації щодо цих ділянок немає. І справді, інколи, можливість притягнення до відповідальності за неправильно вказані дані в електронній декларації працюють краще ніж будь-які ліки для покращення пам’яті…

Окрім земельних ділянок пану Запорожцю належить трьох кімнатна квартира в Києві, власником якої він став через рік, після призначення на посаду судді КСУ. 2/3 частини цієї квартири він отримав у власність, на підставі договору дарування. З серпня 2012р. ця нерухомість в іпотеці. Розмір зобов’язання – 340тис.грн.

Дружині пана Запорожця, Олені Олександрівні належить земельна ділянка 0,25га.

У власності подружжя є автомобіль ЗАЗ 110218 (2007р.в.). До речі, за паркомісце для цього авто суддя сплатив 175тис.грн., що втричі більше, ніж вартість самого авто.

Ну і традиційно зазначимо, що суддя Запорожець у числі тих, хто покращив свій добробут за рахунок приміщення в будинку-відпочинку «Конча-Заспа».

Сергейчук Олег Анатолійович - народився 8 грудня 1966 року в м. Севастополь.

Юридичну освіту здобув в Одесі в університеті імені Мечнікова. Після закінчення університету працював стажером, а згодом і заступником голови Нахімовського районного народного суду м. Севастополя.

У 2002 по 2005 рр. займає посаду начальника Севастопольського міського управління юстиції.

У 2005р. переїздить до Києва та працює суддею Київського міжобласного апеляційного господарського суду. В період 2006–2010 років – суддя Вищого адміністративного суду, Голова кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів України.

У вересні 2010 року X з’їздом суддів України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 21 вересня 2010 року.

Рада рекомендувала його звільнити у 2014, але відповідної реакції у з’їзду суддів це не знайшло.

За кілька днів до публікації нашого розслідування, 5 листопада, суддя Олег Сергейчук помер. Тому, ми вирішили обмежитися в нашій статті лише згадкою  про його біографію. 

Отже, ми познайомили Вас з усіма представниками Конституційного Суду України, призначеними за різними квотами. КСУ - це орган влади, який є гарантом верховенства Конституції, орган, що приймає доленосні для України рішення.

Однак, як ми побачили,  серед його представників є велика кількість одіозних осіб, які компрометують себе як способом життя так і винесеними рішеннями. Саме ці одіозні особи є основною причиною низької довіри населення як до Конституційного суду, так і до суддівської системи загалом.

Розслідування «PROSUD»