Що вони собі насудили: суддя Тернопільського окружного адмінсуду Шульгач Микола Петрович

11.07.2018 09:08

Протягом здійснення етапу співбесід із суддями, Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила перерву майже двомстам служителям Феміди. Такий показник можна назвати високим, враховуючи всю кількість суддів – близько тисячі осіб. Але якщо для незалежних спостерігачів відповідність займаній посаді конкретного судді є очевидною, то для ВККС чомусь не завжди. Тож комісія дає шанс додатково підготуватись і розшукати відсутні документи для пояснення походження майна. Що у свою чергу породжує додаткову бюрократію та, ймовірно, корупційну складову.

Знайомтесь, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду – Микола Петрович Шульгач. 

Микола Петрович вперше став суддею Тернопільського міського народного суду у далекому 1985 році. Також згідно з біографією відомо, що з 1993 по 2004 роки він обіймав посаду голови Тернопільського районного суду. На нинішнє місце робити постановою Верховної ради Шульгача перевели у 2007-му і він одразу ж став головою цього суду. Головував аж до 2014, доки Законом «Про відновлення довіри до судової влади» були припинені повноваження усіх голів судів. Головою його не переобрали і зараз він просто суддя.  Отже, підсумовуючи трудовий стаж, ми бачимо що Микола Шульгач працює суддею вже понад тридцять років.

Судячи з усього суддя Шульгач любить їздити автомобілем ігноруючи  правила дорожнього руху. Відомо, що принаймні одне адміністративне порушення Микола Шульгач оскаржував у суді та доволі успішно, бо колеги по мантії його реабілітували, посилаючись на «брак доказів у порушенні».Судячи з інтонації одного з членів кваліфкомісії, таке рішення виглядає не об’єктивним. На питання, чому порушуєте, Микола Петрович відповів: «Ну, так вийшло». Зазначимо, інформацію про прецедент нам довелось черпати з усної співбесіди, оскільки за дивним збігом обставин відповідні ухвали відсутні у державному реєстрі судових рішень. Принаймні у публічному доступі, тож ознайомитись з ними поки немає можливості.

Піднімався на обговоренні і другий випадок виписки штрафу. За словами судді за кермом автомобіля сидів його зять, у якого не був оформлений поліс (ймовірно, йдеться про обов’язковий страховий поліс на транспортний засіб). Наявність такого документу у Миколи Петровича могла б залагодити ситуацію, але суддя такого теж не мав, хоча автомобіль, судячи з розмови, належав саме йому. Мабуть, заплатити штраф для обох дешевше, ніж придбати страхування, як того вимагає законодавство.

Микола Петрович Шульгач має не надто велике навантаження у роботі, натомість кількість скасованих його ухвал вищою інстанцією сягає чотирьох відсотків. Такий показник вважається високим, бо у інших суддів-колег він на рівні двох відсотків.

Ми проаналізували декларації Миколи Шульгача за 2013201420152016, та 2017 роки.

За 2017 рік він задекларував лише суддівську зарплату та пенсію. Дружина, Шульгач Любов Григорівна, окрім власної пенсії, мала  додатковий прибуток від продажу майна. Однак, судячи з документу, чоловік у цій ситуації не обізнаний. У попередні роки суддя не вказував ані заощаджень, ані будь-яких її доходів, окрім пенсії.

Щодо заощаджень, то станом на 2017 рік, у скарбниці судді було 300 000 гривень, 28 000 доларів та 7000 євро. А от дружина Любов Григорівна, якщо вірити декларації, не говорить чоловікові про свої доходи і скільки у неї збережень. На питання членів ВККС про походження готівки суддя повідомив, що це заощадження від заробітної плати. Така сума прирівняюється чотирьом рокам роботи, підрахували у комісії.

Окремо зазначимо, що Миколі Петровичу вже неодноразово вдавалося стягувати кошти в пенсійного фонду та судової адміністрації в судовому порядку. У формі змін до декларації він показав, що набув 292 000 грн на підставі рішення суду. У віднайденій нами постанові йдеться, що через поправки до законів у період з 1 січня по 13 грудня 2016 року йому не нарахували довічне грошове утримання. Микола Шульгач побачив у цьому порушення своїх прав і через суд зобов’язав пенсійний фонд виплатити йому кошти.

Суддя Микола Шульгач вніс у декларацію квартиру у Тернополі на 67 кв. м., придбану у 1998 році. Нині це власність подружжя та доньки – Шульгач Наталії Миколаївни. Також на Шульгача Миколу Петровича записані три земельні ділянки у Тернопільській області. Дві з них неподалік обласного центру, сумарна площа яких становить 2000 кв. м., і знаходяться по сусідству.

Саме на них і розміщений суддівський маєток сумарною площею в 337 кв. м. І тут цікаво, бо Микола Петрович свідомо чи не свідомо уникав точних формулювань у відповідях на питання про походження майна. Лише обмежувався фразами «напевно», «мабуть», чим зустрів шквал обурення у комісії. Ми ж поки підготували фотознімки будинку судді, аби ви змогли оцінити масштаби.

Втім, окремої уваги потребує нерухоме майно доньки судді Шульгач Наталії Миколаївни. З моменту закінчення університету вона працює секретарем судових засідань, тобто на державній службі. За рік до свого весілля дівчина купила чималу квартиру в Тернополі на 100 кв. м.

Звідки кошти на помешкання – загадка. Адже задекларованої заробітної плати державного службовця навряд чи б вистачило на її придбання. У 2018 році Наталія Шульгач стала власницею квартири у центрі Тернополя на 56 кв. м. біля водойми та парку. А додатково ще попросила у сільради ділянку для господарства.

Чоловік Наталії Шульгач, Андрій Нюня, теж на державній службі. Він працює прокурором Тернопільської місцевої прокуратури.  У його власності перебуває частина немалого будинку під Тернополем на 305 кв. м., до походження якого теж виникають питання. На жаль, помешкання відсутнє у реєстрі нерухомості.

Цікаво, що незважаючи на те, що Наталія Шульгач та її чоловік не мають права займатись підприємницькою діяльністю, реєстр судових рішень свідчить про ймовірне бажання займатись такою діяльністю. Так, особа, чиї дані повністю збігаються з даними дочки судді, просить суд зобов'язати Управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради видати їй дозвільні документи на реконструкцію квартири №3 під торгово-офісне приміщення з влаштуванням окремого входу.

Але повернемося до сім’ї Шульгачів та подивимося на автотранспорт. Бачимо, що 2012 року суддя, мабуть,  після допомоги доньці купити квартиру, здійснює ще один правочин і робить Наталію Шульгач власницею новенької іномарки Audi A4, бо власних матеріальних активів їй відверто забракло б. «Це не є дуже престижна машина», – парирував суддя. Вже наступного року сам Микола Шульгач вирішує пересісти на новіший автомобіль, продає Audi A6 і за 320 000 грн купує Мercedes Вenz E 220. Дружина теж не ходить пішки. У попередньому звітному періоді вона набуває у власність Мitsubishi Рajero.

Шульгач Микола Петрович проходив співбесіду з вищою кваліфікаційною комісією суддів 22 березня 2018 року. Походження частини своїх коштів він не зміг підтвердили документально. Каже, їздив на заробітки закордон і тоді зміг акумулювати заощадження у валюті. Але ж це було ще в 90-х роках! Загалом члени комісії знайшли багато неточностей у поясненнях представника Тернопільського окружного адмінсуду. Так, наприклад, в одному звітному періоді він декларував суцільну економію, наслідком якої була купівля коштовного майна, а наступного року йому вдавалося спожити чи не увесь прибуток від суддівства. Однак після аналізу декларацій спроможність за суддівську зарплату накупити стільки майна піддається сумнівам. Тим не менш, ВККС не змогла визначити подальшу долю Миколи Петровича й оголосила перерву у співбесіді з ним.


Дана інформація  офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Джерело: PROSUD