Хто такі ексгібіціоністи, чому такими стали і як полюють на своїх жертв

22.08.2017 08:42

Гідропарк, середина дня. На дитячий пляж заходить молодий хлопець. Він рівненько розстеляє зелений рушник, акуратно складає на ньому спортивні штани, футболку і… труси. Широко розставляє ноги, починає маструбувати. Вагітна жінка, яка разом із чоловіком та маленькою донькою відпочивала в кількох метрах відвернулася і дала дитині ляльку зі словами: «Не дивись туди!».

 Для жінки ексгебіціонізм явище не з приємних, а дитячу психіку може травмувати. Знаю по собі, вперше мені на очі вибіг голий дядько, коли мені було сім років. І досі пам’ятаю час – 12:46.

Статистики випадків демонстрації геніталій МВС не веде. Але прогулянки у міському парку у спальному районі вистачить, щоб переконатися: тут більше шансів зустріти ексгібіціоніста ніж білку.

Поки хлопець публічно вдовольняв себе ніхто не кричав: «Йди геть, збочинець!», «Ганьба!», не обливав зеленкою і не засовував у бак для сміття. І навіть у поліцію не телефонував. Зателефонувала я. Оператор хіхікнула і сказала, що патруль приїде. На Гідропарку - кінна поліція, вона скакала пів години. Збоченець кінчив, вдягнувся і неквапом пішов собі.

Після випадку на пляжі я вирішила залізти в голову до збоченців і розібратися, чому вони вип’ялюють нам перед очі своє «хазяйство».

Ексгібіціонізм може травмувати дитячу психіку, а для дорослих жінок це огидно 

Закони демонстрантів

- Я цього літа о десятій вечора наважився пройтися голим від нудистського пляжу на Оболоні і аж до виходу на дорогу до гаражів. Адреналін зашкалював, періодично доводилося ховатися в кущах від машин. Мандраж був ще той. По дорозі зустрів пару невеликих компашок і парочок, вони були в легкому шоці.

А потім на дорозі мене обігнав велосипедист. Не повіривши своїм очам, він розвернувся, і проїхав повз мене ще раз, потім йому здалося мало і він ще раз розвернувся, під'їхав до мене і почав щось питати, типу, як пройти в бібліотеку. Я мало не провалився крізь землю. Ех, була б це велосипедистка,- голос 32-річного Андрія тремтить від захвату.

Для Андрія цей вчинок – справжній подвиг. А, значить, цим можна пишатися. І розказувати «колегам по цеху», щоб задніх не пасли.

Хоча доволі часто ексгібіціоністи розуміють, що їх вистави, крім них самих, можуть подобатися лише вуаєристам.

- Ще є незначна кількість людей, у яких ексгібіціонізм викликає здивування, посмішку або інтерес. Але таких меншість. А більшість… Їх можна зрозуміти. Коли ексгібіціоніст, наприклад, демонструє свої статеві органи перед незнайомою жінкою, він не питає у неї дозволу, і тим самим наче здійснює над нею моральне насильство. Саме тому ексгібіціонізм засуджується суспільством,- філософствує ексгібіціоніст-початківець Віталік, третьокурсник економічного факультету столичного університету.

Виправдовуючи своє заняття, ексгібіціоністи придумали правила поведінки, які, на їх думку, роблять публічне оголення не огидним (або не дуже огидним) для навколишніх.

Одне з головних правил – не ставити глядачів у таке становище, щоб у них не було вибору – дивитися чи не дивитися на своє тіло; та не наближатися на коротку відстань глядача без його згоди.

- Починати показ найкраще з поступового оголення або стриптизу. Це буде позитивніше сприйматися, ніж несподіваний онанізм. Якщо жінка не хоче дивитися на мій член, вона повинна мені вголос про це заявити і піти геть. Провокувати на конфлікт не слід. Треба бути тактовним у висловлюваннях з опонентом,- повчає ветеран ексгібіціонізму 47-річний Євген.- А ще треба показувати все і до кінця, щоб глядачі пішли повністю задоволеними.

Табу для «культурного» ексгібіціоніста – це демонстрації при дітях. Тих, хто тиняється біля дитсадків та шкіл, «культуристи» називають збоченцями і зневажають їх.

А от дорослі – інша справа. Для «глядачів» ексгібі (сленгова назва ексгібіціоністів) теж придумали правила.

«Перед тим, як витріщатися на ексгібіціоніста, треба переконатися, що він вибрав для показу саме вас. Якщо так, не ховайтеся в кущі, дивіться відкрито і не соромтеся. Краще якщо ви будете висловлювати приємне здивування або милування»,- пишуть на українських форумах ексгібіціоністів.

Більшість ексгібіціоністів зовсім не вважають себе збоченцями. Адже, поза своїм заняттям, вони поводять себе, як більшість людей: ходять на роботу, відвідують зоопарк з дітьми і готують борщ на кухні.

Ось чому їх неможливо розпізнати серед своїх друзів або родичів, хіба, вони самі про це скажуть. І за щастя, якщо дружина (або чоловік) розділяє сексуальні захоплення своєї другої половинки. Або принаймні з розумінням до них ставиться.

- Коли жінка дізналася, була серйозна розмова, потім днів зо три ходили в дауні, типу все скінчено. Потім раптом був божевільний секс і ми помирилися. З тих пір ставиться до мого захоплення хоч і без особливого ентузіазму, але зате з повагою. Тобто, коли говорю, що, мовляв, затримався, бо «гуляв», вона спочатку напружується (по ній видно), але потім видихає і питає: «ну як, добре відтягнувся?». За що я їй дуже вдячний.

Адреналін та надзвичайне збудження – наче наркотик для ексгібіціоніста. Свідомо відмовитися від такого задоволення і звертатися до спеціаліста не хоче майже ніхто.

- Хтось обожнює футбол, хтось кайфує від крутих тачок і швидкої їзди, а комусь подобається по скелях лазити або з парашутом стрибати. А нам подобається ексгібіціонізм. І його кинути, все одно що байкеру кинути їздити на своєму мотоциклі,- пояснює свою ідеологію менеджер з продажів Віталій.

Якось хлопець все ж звернувся до психіатра, бо не міг нормально працювати через постійні думки про роздягання. Вечорами він займався публічним онанізмом по вісім разів на день, а якщо стримував себе, то страждав від безсоння. Лікар порадив бідолазі на місяць поїхати у відпустку і щодня ходити на нудистський пляж. Допомогло. Віталій повернувся до роботи, і тепер лише раз на кілька тижнів гуляє в парку, демонструючи своє «добро».

Який не який, а прогрес.

Ексгібіціоніст на полюванні

Опитування на спеціалізованих форумах кажуть, що кожен другий ексгібіціоніст полює на молодих дівчат, а кожен п’ятий – за жінками за сорок («не знаю чому, обожнюю коли бабці роблять серйозне обличчя, прямо ржач пробиває»). Решті – байдуже, кому демонструвати своє тіло.

Мрія ексгібіціоніста – зустріти вдячного глядача - це коли він/вона зацікавиться, посміхнеться і навіть зупиниться подивитися.

Але це – велика рідкість.

- Мені цікавіше саме пікантні моменти, ніби все випадково відбувається і коли дівчина лише з цікавістю підглядає. Але ні в якому разі не лякається. Але це настільки ідеальні умови, які просто бувають за рік стільки разів, що на пальцях перерахувати можна. А що робити, коли хочеться ще? Терпіти – не варіант. Тому і йду в кущі і чекаю на гарних дівчат, які проходять повз. Або бавитися з «дружком», сидячи в машині, і чекати коли хтось загляне у вікно. Або на веб-рулетках показуватися.

Але найважливіше питання для істинного ексгібіціоніста – не перед ким виступати, а як і де. Крім улюблених пляжів, парків та саун, ексгібі вигадують різні ситуації, коли можна наче ненароком показатися: у вагоні купе, примірочній кабіні і навіть у перукарні:

- Прийшов, попередньо розстебнувши ширінку, сів. Перукар практично відразу помітила член і посміхнулася, правда відразу постаралася приховати посмішку. Пошукавши щось в ящиках кілька разів і нічого не діставши звідти, вона накинула накидку і почала стригти. Серце у мене вискакувало. Потім після стрижки вона запропонувала помити голову. Ну звичайно так! Накидку зняла, я сидів закинувши голову назад, вона відійшла в іншу кімнату, потім підійшла її колега і вони разом біля мене обговорювали якісь покупки. І витріщалися. Уже коли розраховувався з адміністратором підійшли інші дівчата типу за якимись речами, і зиркали в область паху. Загалом це був кайф, - із гордістю розказує киянин Олексій.

Розказуючи свої історії, ексгібіціоністи підкреслюють – боятися їх не слід, бо за жертвою вони ніколи не женуться:

- Чи не кожна дівчина чомусь вважає, що голий молодий і привабливий хлопець, який вийшов їй назустріч, обов'язково хоче її зґвалтувати. Одна визвірилася на мене з питаннями: «чому ви голий?», хоча я спеціально вийшов на широкій дорозі для автомобілів, а не на стежці, щоб у неї була можливість мене обійти, не наближаючись. А коли я відповів спокійно, що мовляв жарко та й подобається мені так, то отримав у відповідь: «я викликаю міліцію». Щоб не лякати, і дати їй пройти, я розвернувся і пішов у кущі.

- Гвалтівник не буде намагатися просто показати своє хазяйство. У нього зовсім інші плани - скоріше засунути. І для цього треба або нападати раптово, або входити в довіру і вести жертву в затишне місце. А входити в довіру з оголеним членом - завдання не з простих. Якби дівчата про це задумалися хоч раз, то перестали б боятися ексгібіціоністів,- кажуть ексгібі.

Все почалося у дитячому садку

На думку психологів, усі проблеми, пов’язані із сексуальною темою, з’являються через закомплексованість і відчуття сорому власного тіла.

- Причина тяги до оголення може ховатися в глибокому дитинстві. Прикладів – тисячі. Приміром, була, ситуація, коли дитина в три-чотирирічному віці хотіла подивитися на реакцію на своє оголене тіло родичів чи знайомих, які прийшли в гості. І дорослі в цій ситуації повели себе неправильно - різко розкритикували дитину, присоромили її,- пояснює практикуючий психолог Андрій Костенко.

Тому не дивно, що ексгібіціоністи добре пам’ятають історії з дитячого садочка, які підштовхнули їх до публічних роздягань. Фітнес-тренер Олександр згадує про виховательку, яка під час тихої години змушувала стояти голими на ліжку тих, хто не спав і бешкетував. Причому, покарання було тільки для хлопчиків:

- Стояти голяка було дуже соромно, і тому бажаючих бути так покараним не було. Хто попадався їй, під час покарання намагався прикритися руками, а всі інші діти забиралися під ковдри, прикидаючись що сплять, і звідти підглядали, хіхікаючи над покараними. Я вже в той час фантазував на тему публічних роздягань, і спеціально, що-небудь робив таке, щоб мене покарали.

Інколи потяг до ексгібіціонізму народжується і в дорослому віці. Причиною нового захоплення зазвичай стає пікантна ситуація, яка змусила людину відчути різкий сплеск адреналіну.

- Тягу до показу виявив у себе тільки цього літа. Раніше просто любив дивитися на гарних дівчат. Ну а хто не любить? Почалося все з пляжу в Одесі. Пляж звичайний, тільки пару дівчат засмагали топлес. Я попросив свою дівчину перед відходом переодягнутися прямо на пляжі. Було круто. А потім і я вирішив переодягнутися на очах у юрби дівчат. Я ніби і відвернувся, але переодягався довго. Відчуття були супер!

Сором і огида

Публічна демонстрація геніталій у громадських місцях – це дрібне хуліганство, за яке доведеться платити штраф, працювати на громадських роботах або відсидіти 15 діб за ґратами. А от якщо ексгібіціоніст виставив свої принади перед дітьми, йому світить три роки у в’язниці за розбещення неповнолітніх.

Поліцейські ставляться до ексгібіціоністів (які не показуються перед дітьми) із іронією та насмішкою. Зазвичай вони просто просять хуліганів одягнутися. Ексгібі на ці прохання реагують з такою ж іронією - демонстративно одягаються, а коли поліцейські йдуть геть, так само демонстративно роздягаються.

Сексолог із багаторічним досвідом Микола Бойко Микола Бойко радить не боятися ексгібіціоністів, вони не нападуть і при зустрічі з ними не видавати свого занепокоєння. За його словами, найболючіше б’є по самооцінці збочинців звичайнісінький гумор:

- У нас в інституті була дуже вродлива співробітниця: і форми гарні, і лице, як у ангела. Вийшла вона якось у двір, і там її підстеріг ексгібіціоніст. Вона на нього глянула, та й каже: «Бідолашний! Приходь до нас на кафедру сексології, ми тебе вилікуємо!». Той образився і пішов геть,- розповідає Микола Бойко.

Найбільше ексгібіціоністів лякає розголошення їхнього хобі для широкого загалу: рідних, друзів та колег по роботі.

- Не дай Бог хто із знайомих дізнається про мене щось подібне. Якщо дізнаються - це буде конкретний удар по репутації, яку не відновити. Це буде як вирок і ставлення, як до якогось збоченця.

Присоромити ексгібіціоніста можна, голосно розказавши, чим він займається, якщо він вирішив показати інтимні частини тіла лише вам:

- Одного разу мене бабка кондукторка в трамваї спалила, як я ширінку розстебнув і господарство злегка привідкрив, хоча був впевнений, що ніхто не може помітити. Ой було стрьомно коли вона підійшла ззаду, коли я сидів на сидінні і тюкнула мене в потилицю, закричавши при цьому на весь вагон, щоб я застебнув ширінку такий-сякий. Готовий був провалитися крізь землю. Добре хоч в капюшоні був. Після таких випадків можна параноїком стати,- зізнається 27-річний скромняга еколог Вася.

Також ексгібі бояться агресивних «глядачів». А такі «чомусь» з’являються особливо в тих місцях, куди він ходить постійно:

- Надибав я собі ідеальне місце – скверик біля на автобусної зупинки. Будь-яка дівчина, яка виходить з автобуса, змушена була пройти саме повз мого красунчика. Насолоджувався кілька місяців до одного сумного випадку. Погладжуючи свого «дружка» ввечері в очікуванні чергової жертви, краєм вуха почув запитання: «Це він?». Повернув голову і обімлів: у двадцяти метрах від мене стояв амбал із сусідньої заправки, в спецівці і з гайковим ключем, а поруч - одна з недавніх моїх «глядачок». Стрибнув в кущі і пробігся зайчиком по нічних вулицях.

Засмучує ексгібіціоніста і банальна насмішка над ним. Фрази «І цим ти хочеш мене здивувати?» може виявитися достатньо, аби на цілий день зіпсувати йому настрій. Адже серед них є і чутливі натури:

- Дуже сильне бажання показати з'являється від зайвого перезбудження і відсутності розрядки. Бувало таке, що мастурбував перед перехожими дівчатами, отримуючи від цього величезне задоволення, але як тільки закінчу, одразу стає бридко від самого себе,- зізнається Артур, 33-річний письменник-фантаст.

- Дуже рідко коли гарний настрій після цього. І кожен раз я говорив собі, що це був останній раз, мені це не потрібно. Це така дурість – те, що я творю. Загалом відчуваю себе якимось ненормальним,- бореться сам із собою 25-річний закоханий Максим, який не насмілюється розповісти про своє «хобі» своїй же дівчині.

Загалом, прихильники публічного оголення стверджують, що нахабних, агресивних ексгібіціоністів набагато менше, ніж тактовних і політкоректних, оскільки до агресивних - відповідне і ставлення жінок-глядачок.

Вони дають терміну «ексгібіціонізм» своє визначення, вважаючи публічне оголення і мастурбацію однією з найбільш яскравих форм прояву сексуальності людини.

- Останнім часом в колах психіатрів розкручується така думка, що ексгібіціонізм у чоловіків породжений бажанням самоствердження і переважання над жінкою. Начебто ми, демонструємо свої статеві органи через відчуття комплексу неповноцінності для самоствердження перед жінками. Я бажання домінувати у більшості ексгібіціоністів не помічав. Навпаки, це дуже м'які і добродушні люди, які не хочуть деспотичного диктату над об'єктами своїх інтимних бажань,- ділиться альтернативним баченням Андрій.

А його однодумець Олег дає ще сміливіше припущення:

- Любителі демонстрації мають підвищену сексуальністю і невтомним бажанням викликати у глядачів задоволення побаченим, побороти надумані комплекси сорому від оголеного тіла і сексуальних проявів. Виходить, що ексгібіціоністи, можливо, навіть не усвідомлюючи цього, пропагують в суспільстві свободу від пуританських заборон і святенницької моралі.

Глядач

А ось як бачу ексгібіціоністів я.

Вперше я зіткнулася із «особами із підвищеною сексуальністю» у першому класі. Йдучи додому після уроків, ми з подругою вирішили помилуватися качками на місцевому озері. Була середина вересня, і пташки ще не полетіли у вирій.

Але замість качок в очереті ми зустріли голого темношкірого вусатого дядька (на вигляд йому було років сорок, і нагадував він кавказця):

- Дівчата, а ви не знаєте, тут раки водяться?, - як ні в чому не бувало запитав голий чоловік у семирічних дівчат.

- Ні, не знаємо,- в один голос відповіли ми, не блимаючи.

- А котра година, не в курсі?

Я подивилася на годинник у формі сердечка, якого мені подарував брат «щоб не спізнювалася на уроки»:

- 12:46,- сказала я, назавжди запам’ятавши цей час.

Чи варто казати, що коли бачу кавказця, то і досі здригаюся від спогаду про цього голого, та намагаюся не проектувати свій негативний досвід на його співвітчизників.

Наступний яскравий епізод стався у старшій школі. Добре пам’ятаю, як ми з подругою гуляли по засніженій стежині у зимовому парку. Вона якраз розказувала про своє нове захоплення – хлопця із паралельного 10-Б класу.

І тут нас обганяє якийсь чоловік, відійшов метрів на тридцять і раптом зупинився. Як тільки ми наблизились впритул – він різко повернувся до нас і розпахнув своє довге чорне пальто. Нижче светра із одягу були тільки шкарпетки. Більшої гидоти я в житті не бачила! З переляку у нас відняло мову. Через секунду ми вже бігли далі, ніж бачили. Можливо, тому я не могла і думати про інтимні стосунки ще кілька років – думка про те, що в штанях у мого кавалера є такий же агрегат, як у того лісового збоченця, наче приклеїлась до мене і вперто викликала рвотний рефлекс.

А закінчивши другий курс університету, я поїхала на відпочинок до Одеси. Ми з подругою пішли на віддалений пляж, який славився чистою водою та красивими скелями та валунами. Засмагаючи під теплим сонечком, ми помітили хлопця, який вийшов із-за скелі абсолютно голий, і вперто таращився на великі груди моєї подруги. І займався онанізмом. Ми розізлилися і почали кидати в нього дрібними камінцями. В той момент подруга почувала себе шматком м’яса. На наші крики і каміння ексгібіціоніст не зважав. Він отримав те, що хотів, і зник, зіпсувавши нам настрій на цілий день.

Чомусь мені здається, що в житті кожної української дівчини траплялися подібні неприємні історії. Їх не хочеться розказувати, але і забути складно. Адже ці зустрічі часто залишають невидимий слід. І для того, щоб стерти цей слід, теж може знадобитися допомога психолога.

Авторка: Любов Величко, ТЕКСТИ