Терористи Донбаасу: хто такий бойовик Лусваргі і чи посадять його в Україні

Цього понеділка ім’я бразильського найманця Рафаеля Лусваргі знову опинилося в стрічках новин. Щоправда, до самих інформаційних повідомлень він був причетний опосередковано. Адвокат найманця, Валентин Рибін повідомив, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо націоналістичної організації С14. Оскільки, за словами Рибіна, вони нібито "скоїли терористичний акт та викрали людину".

В той же час, речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила, що проти С14 кримінального провадження немає. А СБУ розслідує лише "викрадення іноземного громадянина невстановленими особами". Чи викликали активістів на допити, чи можна говорити про порушення прав самого Лусваргі і коли очікувати нового суду над ним, розбирався INSIDER.

Найманець зі строкатим минулим

Наразі відомо, що Рафаель Маркес Лусваргі народився у Бразилії в місті Сан-Паулу, йому близько 35 років. За даними видання G1, він навчався агрономічній справі. А потім, коли йому виповнилося 18, пішов служити до Французького іноземного легіону. Там прослужив три роки. Брав участь в місіях на африканському континенті, після чого повернувся до Бразилії.

Вже на батьківщині з 2006 по 2009 Лусваргі служив у бразильській військовій поліції, намагався будувати офіцерську кар’єру. 2010-го бразилець перебирається до Росії, де починає вивчати медицину в Курському державному університеті. Намагався вступити до лав російської армії, але отримав відмову. В інтерв’ю українським журналістам він також встиг заявити, що був волонтером в Удмуртії, де працював зі школярами.

За інформацією вже згаданого видання G1, після свого повернення з Росії Лусваргі вступив до лав повстанців з угрупування Революційні збройні сили Колумбії. Але розчарувався у них і повернувся назад, до Бразилії. Там він певний час пропрацював викладачем англійської мови.

Відомим на всю країну Лусваргі став у 2014 році після свого затримання у Сан-Паулу. В той час не лише у місті, але й у всій країні відбувалися масові протести під час Чемпіонату світу з футболу. Знімки, на яких група поліцейських із застосуванням сили затримує бразильця стали ледь не символом тогочасного протестного руху.

Правоохоронці ж звинуватили Лусваргі в приналежності до анархістського руху "Чорний блок", підбурюванні до насильства та спротиві поліції. Також ішлося про те, що при собі бразилець нібито мав вибухові матеріали. Лусваргі пробув під арештом 45 днів. Однак розслідування довело, що вибухівки при собі затриманий не мав. В інтерв’ю місцевим журналістам сам Лусваргі заявив, що єдиним доказом його злочину була порожня пляшка з-під йогурту.

Після арешту він відправився воювати в Україну. В інтерв’ю журналістам з "Радіо Свобода" свої дії він пояснював так: "У пресі я прочитав, що на Донбас потрапили декілька фашистських батальйонів – "Айдар", "Азов" та інші. І починали бити там етнічних росіян. Я подумав, – як це можливо, що у 21-му столітті все ще є фашисти. Я отримав запрошення від друзів, там у мене є кілька знайомих. І пішов на Донбас, тому що завжди був військовим, прийшов на допомогу", – розповідав Лусваргі у березні минулого року.

За його словами, він потрапив у "ЛНР" до бригади терористів "Прізрак" як артилерист. Потім перебрався до підрозділу Олександра Можаєва (більш відомий як "Бабай"), де став інструктором. Окрім того, згідно із матеріалами справи, Лусваргі встиг побути в "батальйоні Вікінг", "14-му батальйоні тероборони ЛНР", "Регулярній армії ЛНР" тощо. Українське слідство встановило, що він брав участь у боях в районі населених пунктів Вергулівка, Первомайське, Горлівка, Старобешеве, Дебальцеве. Також разом із терористами він був під Донецьким аеропортом, де отримав поранення.

У жовтні 2015-го він залишив непідконтрольну Україні територію Донбасу і повернувся до Бразилії.

"Робота" від СБУ та обмін, який не відбувся

В Україну найманець повернувся за рік – у жовтні 2016 року його в аеропорту Бориспіль затримала Служба безпеки України. СБУ заманила чоловіка пропозицією роботи в галузі морських перевезень. За даними розслідування бразильських журналістів з видання Opera, роботу Лусваргі пропонували в компанії "Омега", серед клієнтів якої є Міністерство оборони України. Також видання зазначає, що дозвіл на арешт бразильця видали за два дні до його прибуття в Україну.

"В Бразилії читав, що конфлікту вже майже немає, все спокійно, Мінський процес йде. Коли я отримав запрошення, я одразу подумав: це пастка. Але ми говорили протягом чотирьох місяців, я дзвонив в українське посольство в Бразилії, вони сказали: "Ні, ми не шукаємо ніяких бразильців". Вони сказали, що в ОБСЄ та Інтерполі мого імені немає. Я шукав сам, дійсно немає", – розповідав Лусваргі про свій арешт журналістам "Радіо Свобода".

"Я до сьогодні запам’ятав, що у Мінській угоді йде мова про те, що люди, які кинули зброю та пішли з Донбасу добровільно, як я, не мали б отримати ніяких юридичних проблем, а повинні отримати амністію. Я отримав лист, запрошення на роботу з України, все офіційно. Чому я повинен був думати, що є якісь проблеми?" – пояснював він українським журналістам.

Провадження в суді розглядали за швидкою процедурою, оскільки Лусваргі сам визнав провину. Вже у січні 2017-го він отримав свій вирок від Печерського райсуду Києва: 13 років позбавлення волі за створення терористичної організації та непередбачених законом збройних формувань. Таким чином, він став першим іноземцем (за словами Лусваргі, разом із ним воювали французи, хорвати, серби та іспанці), засудженим українським судом за, фактично, підтримку проросійських сепаратистів.

Але справа на цьому не закінчилася. Його адвокат, відомий на загал захистом одеських сепаратистів та колишніх беркутівців, Валентин Рибін, подав апеляцію. І виграв її. Апеляційний суд відправив справу бразильського найманця до суду першої інстанції на новий розгляд. Причиною для цього стали "істотні порушення процесуального законодавства". Зокрема – правил підсудності. Адже розглядати провадження щодо Лусваргі мав не Печерський суд Києва, а Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Допоки Апеляційний та Верховний суди вирішували, де ж саме наново розглядати справу бразильського бойовика, наближався масштабний обмін полоненими. За словами Рибіна, його клієнт був у списках на обмін, однак з невідомих причин Лусваргі не поміняли. Саме перед цим бразильцю змінили запобіжних захід з арешту на особисте зобов’язання.

"Він опинився на свободі, бо по факту був запит від прокурора, щоб йому змінили запобіжний захід, коли вирішували підсудність. Це було саме перед обміном 27 грудня 2017-го. І з розрахунком, що його передадуть іншій стороні, треба було, щоб Лусваргі формально був на свободі. Тому йому змінили запобіжний. Але він не пішов на обмін. Чому – на це у мене відповіді немає, це треба питати в СБУ. Офіційна версія – Лусваргі не було в списках. Як на мене, це свідчить про неефективну роботу наших органів, тому що списки мають перевірятися і треба знати заздалегідь – хто йде на обмін, а хто ні", – пояснює Надія Волкова, юристка Української гельсінської спілки, експерт з прав людини.

В той же час, голова СБУ Василь Грицак вже у травні 2018-го цю інформацію заперечував.

"Він не був в списках на обмін, і не міг бути обміняний. Ми не могли передати бразильця на територію "ЛДНР", – заявляв Грицак.

Поки суди розбиралися із підсудністю справи Лусваргі, збіг термін запобіжного заходу. І бразилець став абсолютно вільним у пересуваннях Україною. Однак через певний час його знайшли українські журналісти. Сталося це у Свято-Покровському Голосіївському монастирі 29 квітня. Представникам ЗМІ бразилець повідомив, що справді був звільнений і може вільно пересуватися Києвом. В той же час, йому досі не повернули паспорт. Тож залишити межі України бойовик не міг.

В очікуванні нового суду

Така ситуація обурила низку активістів, серед яких були представники руху С14 і Національного корпусу. 4 травня націоналісти знайшли його в одному з будинків неподалік бразильського посольства і силоміць привели до ізолятора СБУ.

"Ми побачили в інтернеті, що людина, яка грозилася дійти до Києва, яка була в двох терористичних бригадах, яка була в боях а ДАП вільно пересувається в Києві і дає інтерв’ю. Ми вирішили доставити його в СБУ, аби за ним слідкувати. За допомогою активістів ми знайшли його біля посольства Бразилії, він ховався в одному з під’їздів будинку. І ми привели його до СБУ. Як учасник бойових дій я вважаю неприпустимим, що люди, які хвалилися тим, що вбивали наших побратимів, вільно пересуваються Києвом. Наприклад, у Лусваргі ми знайшли чеки, які свідчать про те, що він обслуговувався в барбершопі на ст.м. "Олімпійська". Вдумайтеся: людина, яка погрожувала захопити Київ, стріляла в українців, воювала за терористів, – стриже бороду в недешевих барбершопах. Ми вважаємо, що зробили все правильно", – розповідає представник Національного корпусу, учасник затримання Назарій Кравченко.

Майже одразу після затримання, 7 травня, Павлоградський суд вирішив арештувати Лусваргі. І призначив йому 60 діб СІЗО. За ґратами найманець перебуватиме до 5 липня цього року. Водночас, досі не вирішене питання із стартом судових засідань. Перше мало відбутися 15 травня, однак його перенесли на 12 червня. Однак і в цей день слухання не розпочалися. За офіційною версією, двоє з трьох суддів, які мали розглядати справу, були у відрядженні в Дніпрі. Як свідчить портал Судової влади, наступне засідання у справі призначене на 26 червня, 13:00.

Разом із тим, адвокат Рибін заявив, що було зареєстроване провадження щодо організації С14 за участь у затриманні бразильця.

"Головним слідчим Управлінням СБ України в Єдиний Реєстр досудових розслідувань внесено відомості про вчинення представниками С14 в центрі Києва 04.05.18 терористичного акту і викраденні людини (громадянина Бразилії Рафаеля Лусваргі)", – написав Рибін на своїй сторінці у Facebook.

Водночас, речниця СБУ Олена Гітлянська пояснила, що націоналісти наразі не фігурують у розслідуванні СБУ.

"За заявою адвоката Рибіна на підставі рішення суду СБУ відкрила провадження щодо позбавлення волі іноземного громадянина групою невстановлених осіб за статтею 146 ККУ (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Таким чином, кримінальних проваджень проти організації С14 і її керівників станом на сьогодні СБУ не розпочиналося і не розслідується", – сказала Гітлянська.

Вона також зауважила, що стаття 146 Кримінального кодексу не є підслідною СБУ, тому найімовірніше це провадження передадуть поліції. В той же час, самі учасники затримання кажуть, що їм нічого не відомо про провадження проти них за затримання бразильського найманця. Однак до можливого провадження проти себе ставляться спокійно.

"У нас в законодавстві прописано так, що заяву про злочин треба обов’язково вносити в реєстр. Це нормальний процес. Те, що ватні адвокати використовують законодавство для своїх медійних планів чи планів заробітку – це негативне явище. Але, думаю, правоохоронна і судова система витримають ці складні моменти і правильно все вирішать", – говорить Кравченко.

Він також додає, що у зв’язку із затримання Лусваргі його ніхто не намагався допитувати.

"Мені не відомо про допити учасників затримання. Принаймні, я говорю про себе та свого побратима Сергія Філімонова. Разом із ним ми передавали Лусваргі СБУ. І на жодні допити, дачу пояснень нас не викликали. Єдине, коли ми віддавали Лусваргі СБУ – ми говорили із Службою безпеки, вони нам подякували. Ми результатом задоволені: Лусваргі під вартою, ми слідкуємо за судом у Павлограді", – говорить Кравченко з Нацкорпусу.

Поки ж лишається очікувати 26 червня і сподіватися, що цього разу таки почнуть нове коло розгляду провадження щодо бразильського найманця. Слово за Павлоградським судом.

Автор: Єгор Федорів; INSIDER