Щедрість банків? Ні – погіршення ситуації у фінансовому секторі країни

Війна за гроші українців, розпочата фінустановами восени 2011-го, триває: відтоді стрімко зростає дохідність вкладів як для приватних осіб, так і для підприємств.

Банкіри, які ще в липні – серпні минулого року активно знижували депозитні ставки, влаштували справжнє ралі. Наприкінці грудня максимальна дохідність гривневих депозитів для населення сягнула 25% річних.

Порівняно з червнем – липнем 2011-го вклади терміном на один – три місяці подорожчали удвічі-втричі, «довгі» депозити (на 9–18 місяців) – на 4–5 в. п. Показово, що в корпоративному сегменті зросли ставки навіть за депозитними лініями, які традиційно не є високодохідним інструментом: наприкінці грудня ставки гривневих депліній досягли рекордних 24,54% річних.

Політика банків зрозуміла: восени 2011-го вони зіткнулися з відпливом коштів, по суті, вперше від подій на початку кризи, що зачепила Україну в жовтні 2008-го. Загалом у серпні–жовтні 2011-го чистий відплив коштів із гривневих рахунків перевищив 4 млрд. Тоді втрати банків компенсувало збільшення грошової маси на валютних рахунках: українці чекали на девальвацію гривні й намагалися таким чином захистити заощадження. У листопаді розпочався новий процес – відплив коштів із валютних рахунків.

Банківська система знову захворіла на низьку ліквідність: залишки на коррахунках українських банків від початку осені 2011-го зрідка перевищували позначку 15 млрд грн (іноді взагалі падали нижче ніж 10 млрд). Причому вільні кошти зосереджувалися зазвичай у кількох найбільших фінустановах, а також держбанках. Тоді як для нормального функціонування банківської системи залишки на коррахунках мають бути не меншими за 16–17 млрд грн.

ДЕДАЛІ ВИЩЕ Й ВИЩЕ

На думку банкірів, вихід із ситуації, що склалася, був лише один – заохочувати вкладників високими відсотковими ставками. Аукціон щедрості від банків триває: в січні ще можна скористатися новорічними та іншими заохочувальними акціями, які фінустанови запустили в грудні 2011-го.

На думку експертів, перманентно й відчутно мінливі депозитні ставки свідчать про, м’яко кажучи, хворобливість фінансової системи загалом. Теоретично пропонувати вкладникам захмарні відсотки спроможні хіба що установи, які спеціалізуються на роздрібному кредитуванні (готівкою, кеш-кредитах, карткових і товарних позиках). Надаючи кошти під 120–150% річних (станом на 27 грудня 2011-го «Індекс КредитМаркет готівковий» сягнув 132,61%), спеціалізовані фінустанови спроможні забезпечити виплати на рівні 25% річних у гривні й навіть більше. Але ж останнім часом депозитні ставки підвищують чи не всі фінустанови, і це вже тривожний сигнал.

Така практика частково вирішила проблеми банків під час фінансової кризи 2008–2009 років. Однак із багатьма зле пожартувала: усі пам’ятають, як складно, майже неможливо було повертати вкладникам свої кревні з проблемних фінустанов.

Стале зростання ставок за вкладами неможливе: щоби банки вчасно та в повному обсязі сплачували відсотки й повертали гроші, вони мають працювати, тобто їх треба спрямувати на кредитування. Але насправді охочих отримувати дорогі кредити, ставки за якими давно перевищили 20% річних у гривні, обмаль. Загалом невпинно зростаюча дохідність за вкладами призведе до того, що банкіри будуть вимушені сплачувати відсотки за рахунок нових залучених коштів.

Тоді депозити з найнадійнішого інструменту збереження коштів перетворяться на вельми ризикований: банківська система набуде, так би мовити, обрисів піраміди. В Україні було чимало випадків, коли фінустанови (клієнти яких вимагали, аби їм повернули кошти) розгортали активні рекламні кампанії, аби залучити дорогі депозити, а вже за кілька місяців для їх порятунку НБУ вводив тимчасові адміністрації – Укрпромбанк (безуспішно), Родовід Банк, Надра Банк тощо.

РЕГУЛЯТОР ДОПОМОЖЕ

Банкіри стверджують: покращити ліквідність системи може тільки Нацбанк. Від середини минулого року регулятор дотримується строгої монетарної політики, яка, власне, і стала причиною гривневого голоду. На міжбанку вартість ресурсів національної валюти підскочила аж до 40% річних – такий показник був зафіксований хіба що під час банківської кризи у 2008 році.

У грудні 2011-го директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова запевняла, що регулятор може переглянути монетарну політику в бік пом’якшення вже в першому кварталі 2012 року. Втім, обіцяне пом’якшення нормативів може не дати бажаних результатів.

Торік 30 листопада було змінено норми резервування для банків і дозволено переведення на окремий рахунок у Нацбанку 70% суми сформованих резервів (раніше діяла норма, згідно з якою щодня мали перераховувати 100% суми). Після цього залишки коштів на коррахунках перевищили 20 млрд грн. Але представники банків стверджують, що грошей у фінансовій системі вистачає лише для забезпечення підтримки функціонування: транзакцій, здійснення поточних операцій, відсоткових виплат тощо.

30 грудня залишки на коррахунках зросли до 28 млрд грн, але це не додає оптимізму: учасники ринку впевнені, що поліпшення лише тимчасове. Річ у тому, що традиційно наприкінці кожного року на банківські рахунки надходять кошти від платників податків. Через низьку ділову активність на початку року залишки зазвичай зостаються без змін (на 5 січня становили 28,37 млрд грн). Але після затяжних свят усе повернеться на круги своя: проблеми з ліквідністю дадуться взнаки, ставки на міжбанку поповзуть угору, фінустанови вимушено залучатимуть дорогу гривню.

2012 року послаблення в монетарній політиці НБУ якщо й будуть, то зовсім незначні. Не останньою чергою саме гривневий дефіцит дає змогу регулятору приборкувати реальну інфляцію й утримувати стабільний курс нацвалюти. 2012-го перед Нацбанком стоять ті самі завдання, що й 2011-го.

За прогнозом регулятора, інфляція цього року не повинна перевищити 7%. Хоча чинників, які можуть підігріти ціни, вистачає: і можливе подорожчання газу (якщо Україні не вдасться домовитися з Росією про істотне здешевлення блакитного палива), і зростання вартості комунальних послуг (у багатьох регіонах уже від січня підвищено тарифи), і девальвація нацвалюти, й бажання роздрібних торгівців заробити на Євро-2012 тощо.

Цього року тиск на курс зростатиме і, щоби зберегти стабільність (в остаточній редакції держбюджету-2012 уряд орієнтується на показник 8 UAH/USD), НБУ доведеться постійно витрачати свої резерви. За 11 місяців 2011-го на підтримку гривні витрачено майже $4 млрд. 2012-го простір для маневру в регулятора буде набагато вужчим: золотовалютні резерви України зменшилися до $32 млрд, причому частина цієї суми – кошти МВФ, які треба повернути вже до кінця цього року.

НБУ проблем не приховує: поповнення золотовалютних резервів України – першочергове завдання. Але наразі незрозуміло, як саме його вирішуватимуть. Є розмови про перехід на рублеві розрахунки за російський газ (нібито це дасть змогу зекономити $8 млрд). Ще $5 млрд обіцяють заощадити зменшенням попиту населення на вільноконвертовану валюту, себто й надалі практикуватимуть суворі адміністративні заходи.

Від вересня до листопада 2011 року, після впровадження продажу валюти за документами, середній добовий попит на долари США знизився зі $100 млн до $60 млн. Але все це лише тактичні рішення, без вирівнювання платіжного балансу України (що майже неможливо) забезпечити насичення економіки валютою годі.

За офіційними даними, дефіцит платіжного балансу України за рік (від листопада 2010-го до листопада 2011-го) збільшився вшестеро (очікують, що за підсумками 2011 року сягне $3 млрд). Кумулятивний дефіцит торгового балансу вже перевищив $10 млрд. Це пов’язано насамперед із проблемами в європейській та світовій економіці, що зумовлюють падіння обсягів українського експорту. Якщо тренд триватиме, а проблеми поглиблюватимуться, то утримати гривню Нацбанк навряд чи зможе.

Наразі експертні прогнози більш-менш оптимістичні. Так, макроекономіст ІК «Трійка Діалог Україна» Ірина Піонтковська вважає, що 2012-го курс зросте до рівня 8,5 UAH/USD. Із нею погоджується партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман: «Якщо говорити про базовий сценарій на 2012 рік, то я очікую середньорічний курс на рівні 8,5 UAH/USD. Оптимістичний прогноз – 8,2, песимістичний – 8,8».

Автор: Марія Мінська, «Український тиждень»

You may also like...