Українська «Стугна» проти російської бронетехніки: якими виявились наслідки застосування на передовій

Українська «Стугна» проти російської бронетехніки: якими виявились наслідки застосування на передовій

Цього року на лінії фронту Збройні сили України почали активно використовувати сучасні протитанкові ракетні комплекси українського виробництва. В першу чергу – ПТРК «Стугна». У підрозділи ЗСУ вже надійшло кілька тисяч таких ракет. Що кажуть про нову зброю військові? Які цілі були вражені? І чи є недоліки?

Про це – у матеріалі спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Передова в районі Попасної. Бійці ЗСУ ведуть «Донбас.Реалії» лабіринтами бліндажів та окопів. Посадки навколо – на руку диверсійно-розвідувальним групам супротивника. Тому, пояснюють військові, потрібен ретельний контроль лінії фронту.

«Наставити розтяжок, зайти в тил і взяти когось в полон, підірвати техніку. Взагалі збирають інформацію – звідки ведеться вогонь. Тобто можуть уточнювати «корректировки» для ведення вогню своїх мінометів», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Олександр.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ
Олександр, військовослужбовець ЗСУ

За словами військових, бойові дії тут активізуються вночі. На цій ділянці передової бойовики зараз використовують легке озброєння.

«Працюють усіма видами стрілецької зброї: крупнокаліберними кулеметами – «Утьос», ДШК, «Корд». Також вони працюють різноманітними гранатометами: від СПГ, АГС і до РПГ-7. Але до РПГ-7 вони приєднують 82-міліметрову міну. Такі «кулібіни», – додає інший вйськовослужбовець Олександр.

Олександр, військовослужбовець
Олександр, військовослужбовець

А ось бронетехніки супротивника, визнають бійці, тут не бачили вже давно. Що ж змусило бойовиків заховати машини? У міністра оборони України Степана Полторака є своя версія.

«Поставка протитанкових засобів «Стугна» і «Корсар» у зону проведення Операції об’єднаних сил практично зняла питання застосування танкових підрозділів противника. Тільки за останній місяць за рахунок нових протитанкових засобів було знищено 26 укріплених точок і шість одиниць броньованої техніки», – зазначав у квітні цього року міністр оборони.

Степана Полторак
Степана Полторак

На озброєння ЗСУ «Стугну» взяли ще в 2011-му, але масові поставки у війська і активне використання на передовій почалися нещодавно.

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна» здатний пробивати бронеоб’єкти завтовшки 800 міліметрів. Максимальна дальність польоту ракети – п’ять кілометрів. Щоб подолати цю дистанцію їй знадобиться всього 25 секунд.

Як працює «Стугна» на передовій

Лютий 2019-го. Луганська область. Розрахунок ПТРК «Стугна» помічає бронемашину бойовиків.

У лютому 2019-го ПТРК «Стугна» «помітив» бронемашину бойовиків
У лютому 2019-го ПТРК «Стугна» «помітив» бронемашину бойовиків

– Я її не дістану, – попереджає боєць.

– Та дістанеш. На камеру видно? 

Військові ухвалюють рішення стріляти. «Постріл! Нижче. Отак. Єєє! Є потрапляння!», – констатує військовий.

Стріляли бійці 10-ї гірсько-штурмової бригади. Зараз підрозділ – на полігоні у Львівській області. Тут вдосконалюють навички і розрахунки протитанкових ракетних комплексів. Серед них – бійці, які вже випробували сучасну українську розробку в бою.

У 10-й бригаді заявляють, тільки впродовж зими 2019 року за допомогою ПТРК знищили п’ять одиниць техніки бойовиків
У 10-й бригаді заявляють, тільки впродовж зими 2019 року за допомогою ПТРК знищили п’ять одиниць техніки бойовиків
«Установка проявила себе чудово, оскільки по МТЛБ я стріляв вперше. Думав, будуть якісь негаразди. Але все пройшло вдало. Ворожа МТЛБ виїхала, ми її помітили, вони хотіли відкрити по нас вогонь, але не встигли це зробити», – розповідає військовослужбовець ЗСУ із позивним «Внучок».

У 10-й бригаді заявляють, тільки впродовж зими 2019 року за допомогою протитанкових установок знищили п’ять одиниць техніки бойовиків.

«Цього року – перші бойові пуски. Три рази стріляв – три попадання. Легко керувати. Оператор захищений, далеко від самої установки. Поставив, відійшов, зробив свою роботу – зібрався і пішов», – каже військовослужбовець ЗСУ з позивним «Студент».

ПТРК «Стугна»
ПТРК «Стугна»

Ще один підрозділ, куди надійшли «Стугни» – 56-а бригада. Військові зараз на передових позиціях у Донецькій області. Тут також однією з головних переваг нової техніки називають безпеку особового складу.

«Здійснювати безпосередньо постріл з даного протитанкового комплексу можна на відстані до 100 метрів. Тобто розрахунок перебуває в укритті. У випадку враження самої пускової установки супротивником, розрахунок залишається цілим та неушкодженим», – розповідає командир відділення ПТРК «Стугна» Георгій.

Георгій, командир відділення ПТРК «Стугна»
Георгій, командир відділення ПТРК «Стугна»

Також, відзначають оператори ПТРК, у порівнянні з радянськими аналогами, українська розробка значно надійніша.

«Ракета вилітає і за нею тягнеться трос, який керує нею. На нових зразках озброєння – ПТРК «Стугна», «Корсар» відсутній цей провід. Там вже є лазер. Якщо на «Фаготі» зачепився провід за якусь перешкоду – він рветься і ракета стає некерованою. На «Стугні» і «Корсарі» такої проблеми немає», – пояснює командир батареї ПТРК «Стугна» 10-ї окремої гірсько-лижної бригади (ОГШБр) із позивним «Машиніст».

Завдяки потужності ракети, пояснюють військові, ПТРК ефективний як проти бронетехніки, так і для знищення укріплених позицій бойовиків.

«Це дуже швидко. Ти робиш один постріл, одне влучання і мінус одна ціль. Сила заряду даного боєприпасу дозволяє знешкодити на друзки. Там не залишається нічого і нікого, хто міг би продовжувати бій», – каже т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр Богдан.

Богдан, т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр
Богдан, т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр

Недоліки «Стугни», на які вказують військові

Водночас, за період використання, бійці помітили і слабкі сторони розробки. Одна з них – вага комплексу. Разом з ракетою це більш як 100 кілограмів.

«Установка не дуже легка. Треба її ставити, забирати. Вдвох – це важко робити. Розрахунок – дві людини. Ми згодні на будь-який транспорт. На будь-який, бо це незручно. Людей треба багато, а їх немає», – каже боєць із позивним «Студент».

Вага ПТРК «Стугна» – більш як 100 кілограмів
Вага ПТРК «Стугна» – більш як 100 кілограмів

Зараз у ЗСУ, для перевезення комплексу, часто використовують бронетранспортер МТ-ЛБ, втім це не оптимальне рішення.

«Вони мають бути маленькі, швидкі, вони повинні бути тихішими. Тому що, коли працює МТ-ЛБ, то противник чує її дуже далеко», – розповідає т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр Богдан.

У деяких підрозділах вже почали виправляти ситуацію. Наприклад, у 93-ю бригаду для транспортування ПТРК закупили позашляховики. Комплекс тут встановлено відразу на машині, що дозволяє значно скоротити час підготовки пострілу.

У 93-ю бригаду для транспортування ПТРК закупили ось такі позашляховики
У 93-ю бригаду для транспортування ПТРК закупили ось такі позашляховики

Серед недоліків також – відсутність тепловізійних камер, які мали б забезпечити ефективну роботу «Стугни» в темну пору доби.

Вартість одного пострілу зі «Стугни», за оцінками експертів – 20 тисяч доларів. За таких умов, вважають військові, не кожен пуск ракети є виправданим. Тобто ціна також впливає на використання комплексів на фронті.

«Якщо порівнювати ціну однієї ракети для «Стугни» і ціну військової вантажівки, наприклад, «Урала», то ясно, що стріляти по ньому не потрібно. Але він може бути вщерть набитий боєприпасами. Тому треба діяти в залежності від ситуації», – каже т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр.

За інформацією виробника, тільки за дев’ять місяців 2018 року Міноборони закупило дві сотні комплексів «Стугна», а також три тисячі ракет до них. І хоча танки бойовиків стали рідкістю на передовій, військові впевнені – загострення можна чекати в будь-який момент.

«Чуємо інколи по ночам звук моторів: гусеничної інколи техніки, інколи колісної. Але візуально ми поки що не фіксували», – каже військовослужбовець ЗСУ Олександр.

Автор: Левко Стек; Радіо Свобода


«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Читайте также: