Украина: грязный бизнес на безработных

Как наши деньги, что поступают в центры занятости, превращаются в миллиардные доходы чиновников, которые этими учреждениями руководят.

Пам’ятаєте, як зовсiм недавно затримали чиновника на прiзвище Галицький? Пiд час обшуку в його робочому кабiнетi вилучено сiм мiльйонiв доларiв — грошима та золотом. Саме тодi країна вперше дiзналася, що такi статки має людина, яка обiймала доволi малопомiтну посаду — керiвника Державного центру зайнятостi. Що ж це за органiзацiя така?

З кожного — по копiєчцi, i в керiвника — «Бентлi»

Кожна людина, яка отримує заробiтну плату, кожен пiдприємець i кожне пiдприємство щомiсяця сплачують податок у цей фонд — Фонд загальнообов’язкового соцiального державного страхування на випадок безробiття. Цей податок становить 2,2 — 2,8% щомiсячної зарплати кожного з нас. З цих грошей фiнансуються так званi центри зайнятостi.

Будь-хто з нас завтра може стати безробiтним. Тому кожен платник такого податку має право знати, як використовуються кошти, якi ми

сплачуємо, щоби, у разi втрати роботи, отримати допомогу з цього фонду. Але ось наше перше вiдкриття: згаданий Фонд є напiвтаємною структурою, яка не звiтує про фiнансовi витрати нi перед парламентом, нi перед урядом, нi перед органами мiсцевого самоврядування.

Багатомiльярдний щорiчний бюджет Фонду старанно приховують вiд стороннього ока, його не затверджують нi Верховна Рада, нi Кабiнет Мiнiстрiв, нi обласнi, нi районнi ради — цей бюджет кулуарно творять кiлька осiб; повна картина i масштаб витрат тiльки їм i вiдомi. Я довго думав, як описати механiзм, який дозволяє нашi грошi, що надходять у цей фонд, перетворити у доходи чиновникiв, якi цим фондом керують.

Якщо я скажу, що, за моїми пiдрахунками, з майже десятимiльярдного бюджету Фонду щороку в кишенi нечистих на руку чиновникiв лягає щонайменш три мiльярди, це буде занадто загально, занадто масштабно, щоб хтось його зрозумiв. Тому дозволю собi для кращого розумiння показати, як функцiонує цей механiзм розкрадання коштiв, якi мали б йти на допомогу безробiтним, на прикладi окремо взятого районного центру зайнятостi. Опираючись на матерiали, якi отримав у своє розпорядження.

По всiй Українi впродовж останнiх рокiв набудовано немало новiсiньких центрiв зайнятостi, один вiд одного кращий. Не центри допомоги безробiтним, а шедеври архiтектури i дизайну. Куди там iноземним. Знаю це з власного досвiду. Влiтку 2010 року довелося

побувати на бiржi працi (по-нiмецьки «Арбайтсамт») у мiстi Людвiгсбург, що бiля Штутгарта. Займає кiлька кiмнат на другому поверсi звичайного чотириповерхового будинку.

Працюють там 16 осiб, обслуговують майже 200-тисячне мiсто та ще з численними околицями: пропонують вакансiї, нараховують

допомогу безробiтним, ведуть вкрай обмежений облiк — жодної зайвої писанини i бюрократизму. Для порiвняння: 28 працiвникiв нашого середньостатичного райцентру зайнятостi обслуговують район з населенням, що в 4 рази менше, нiж у Людвiгсбурзi з околицями!

Головне, щоб костюмчик був гарний

Ось приклади з життя українських центрiв зайнятостi. У централiзованому порядку усi центри зайнятостi України отримали подiуми для ведення роз’яснювальної роботи серед населення про законодавство щодо соцiального захисту вiд безробiття. Подiум являє собою конструкцiю, яка складається iз розбiрного каркаса iз труб, шнурiв, настилу iз грубої фанери та прогумованого брезентового тенту темно-синього кольору.

Це така собi мiнi-концертна сцена iз накриттям вiд негоди агiтатора — гiдна цiна такого агiтацiйно-пропагандистського дива щонайбiльше три тисячi гривень. Але на облiку стоїть його справжня вартiсть — 23 тис. 805 грн. Помножте цю суму на 624 (кiлькiсть районних i мiських центрiв зайнятостi), i вийде солiдна сума — 15 млн. грн., тобто вартiсть будiвництва дитячого садка.

А тепер поставимо просте запитання: «Хто в якомусь українському селi бачив цю мiнi-концертну сцену i слухав з неї лекцiї про боротьбу з безробiттям?» Впевнений, що такого нiде не було, бо скрiзь є примiщення, у яких при потребi можна зiбрати людей. Навiщо ж громiздкi сцени? Дурня в кубi. Але на такiй дурнi хтось «Бентлi» купує.

Ще приклади. Для усiх працiвникiв центрiв зайнятостi України на зiбранi з пiдприємств та працiвникiв коштiв Фонду, пошили лiтню i зимову форми. У Бродiвському центрi зайнятостi зберiгається 56 комплектiв. I так по всiй Українi. Запитання: «Хто бачив будь-де хоча б одного працiвника центру зайнятостi у мишачого кольору формi?». Нiде i нiхто, бо ця форма мало того, що має огидний вигляд, ще й пошита, як для городнiх опудал. Для довiдки: у районних i мiських центрах зайнятостi України працює 16 тисяч осiб, тобто вони в централiзованому порядку отримали 16 тисяч лiтнiх i зимових комплектiв нiкому не потрiбного одягу. Та це ж двi дивiзiї можна було обмундирувати!

А ось зовсiм свiжий приклад. З 2011 року районнi центри зайнятостi почали отримувати так званi профорiєнтацiйнi термiнали. Вони являють собою комп’ютерний пристрiй iз рiзноманiтною iнформацiєю про наявнi у свiтi професiї. Вартiсть такої iграшки — 24 тис. 708 грн. Це без встановлення, обслуговування та страхування! Якби хто запитав вчителiв: «Що їм у школi бiльше потрiбне: профтермiнал чи замiсть нього 10 комп’ютерiв з iнтернетом, де все можна прочитати про професiї?

Чим же вони зайнятi та яка користь вiд їхньої роботи

А якi витрати йдуть на офiси наших чиновникiв, що займаються безробiттям!

Ось як купували примiщення для мiського i районних центрiв зайнятостi мiста Львова. 10 серпня четверо поважних осiб за 1 млн. 870 тисяч грн. купили недобудоване комунальне примiщення площею 5692 м2, а вже через 8 днiв було оформлено документи на купiвлю-

продаж цього будинку за 14 млн. 850 тис. грн. 27 серпня новим власником став… Львiвський обласний центр зайнятостi. Але, що таке 13 млн. гривень для державних чиновникiв державної служби зайнятостi?

Численнi офiси пожирають мiльйони гривень. Ось як зазначає у документах ревiзор, районний центр зайнятостi (РЦЗ) мiг би зекономити 45 706 грн., якби увiв у штатний розпис двi прибиральницi, а не використовував для прибирання ТзОВ «Лев». Вартiсть рiчного прибирання — 95 661 грн. За пiдрахунками ревiзора КРУ, половина переказаної суми осiла на рахунку ТзОВ.

I так виглядають справи з усiма районними, мiськими та обласним центрами зайнятостi областi та усiєї України. Якщо помножити на 34 (кiлькiсть центрiв середньостатистичної областi), то сума зайвих видаткiв становитиме понад два мiльйони гривень. А тепер порахуйте, скiльки грошей йде на такий дивний спосiб «прибирання» по всiй Українi — пiвсотнi мiльйонiв! I головне — все так, як належить, законно.

Страхова компанiя «Iнтер Гарант» уклала договiр iз районним центром зайнятостi на страхування примiщень, меблiв, оргтехнiки на суму 99,7 тисячi грн. Дуже цiкаво, що серед перелiку видiв потенцiйних небезпек вiд сил природи Бродiвський РЦЗ застрахований вiд «ураганiв, землетрусiв, просадки грунту, повенi, гiрського обвалу i навiть вiд сходження снiгових лавин». I це в мiсцевостi, де таких явищ зроду-вiку не було. Але страхують. Таке ж страхування здiйснюється всiма центрами зайнятостi усiєї України вже понад десять рокiв.

Це десятки мiльйонiв гривень!

У допитливого читача може виникнути запитання: чому бiльшiсть «послуг» коштує 99 тисяч гривень? Вiдповiдаю — iз суми вiд 100

тисяч гривень i вище, згiдно iз законом, потрiбно проводити тендер, тобто конкурс, а так можна укласти угоду з ким потрiбно. Усi угоди укладаються на пряму усну вказiвку керiвництва обласного центру зайнятостi. Схему розтягування коштiв Фонду загальнообов’язкового державного соцiального страхування через районнi центри зайнятостi придумали в Києвi та доручили її втiлювати обласним керiвникам.

Учитывая то, что Украина намерена выходить на европейские рынки и покупать газ на спотовых рынках НАК «Нафтогаз Украина» намерен закупать газ без проведения тендеров, протолнув изменения в закон «Об осуществлении государственных закупок» Если учитывать тендерное закодательство Украины, то процесс подготовки и проведение тендеров длительный. В рыночных условиях работы европейских государств НАКу будет сложно при нынешнем тендерном законодательстве оперативно реагировать на предложения на спотовых рынках.

 

«Нефтегаз» 10 раз предупреждал «Газпром» об уменьшении объемов закупки газа

 

А ми ще й будуємо i комп’ютеризуємо!

Останнiми роками в Українi збудовано сотнi районних i мiських центрiв зайнятостi. Усе фiнансування здiйснювалося за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соцiального страхування на випадок безробiття. Генеральними пiдрядниками усiх об’єктiв виступало кiлька особливих органiзацiй, чи не найважливiшою з яких була фiрма «Укрмонтажспецбуд». Представникiв цiєї органiзацiї у Бродах в очi

не бачили, бо виконавцем робiт виступало ТзОВ «Свiтловодськ» з Кiровоградської областi. Звiдти iнколи приїжджав виконроб, який

здiйснював обмiри та вiв облiк. А фактично споруджувала об’єкт будiвельна органiзацiя iз Сокаля. Я розмовляв з її директором, який пояснив, що його фiрма є субпiдрядником у ТзОВ «Свiтловодськ». На запитання: «А чому ви не виконуєте роботи без посередникiв?» — директор глянув на мене як на прибульця з iншої планети i пояснив: «А хто нас до такого пiдряду допустить, ми й так радi, що маємо хоч якусь роботу».

Цiлком зрозумiло, що фiнансовим парадом заправляв «Укрмонтажспецбуд», на його рахунках осiдала левова частина фiнансування будiвництва, дещо перепадало i субпiдрядникам в особi ТзОВ «Свiтловодськ» й ТзОВ «Богдан». Мiсцевi ж будiвельники мали лише скромнi зарплати. Вартiсть будiвництва центрiв зайнятостi становила вiд 3 до 5 млн. грн. По Українi — це сотнi мiльйонiв. Хто стоїть за

переплатами — нi в КРУ, нi в СБУ, мабуть, не знають — вони зайнятi iншими справами.

Далi запитання: «Скiльки може коштувати унiкальна i вкрай потрiбна для роботи центрiв зайнятостi усiєї України комп’ютерна програма, iнформацiя якої умiщується на одному диску?». Усi мої знайомi на це запитання вiдповiдали, що вiд 2 до 10 тисяч гривень i лише один сказав: «Максимум 100 тисяч доларiв, якщо це авторське право».

Так ось, правильна вiдповiдь: «Розроблена малознаною фiрмою «Блязер» так звана науково-технiчнана програма, яка вiдзначається дивовижною бюрократiєю i за якою працює уся система центрiв зайнятостi України, коштує… 364 млн. гривень!

I тонни паперу в макулатуру

У помпезних палациках пiд гучними назвами «Центр зайнятостi» працює по кiлька десяткiв людей. Але хто ставив просте запитання: «Чим же вони зайнятi i яка користь вiд їхньої роботи?». Якихось важелiв впливу на зменшення рiвня безробiття та створення нових робочих мiсць служба зайнятостi не має.

Основнi функцiї будь-якого мiського чи районного центру зайнятостi виписанi з дивовижною бюрократичною казуїстикою: «добирає персонал, надає послуги на ринку працi, регулює рiвень зайнятостi, сприяє працевлаштуванню, здiйснює професiйну орiєнтацiю та професiйне навчання» i т.д. Реальна ж робота iз безробiтними будь-якого мiського чи районного центру зайнятостi полягає у веденнi їх облiку та виплатi їм допомоги через безробiття.

Але ж чим займаються десятки людей у центрах зайнятостi? Пишуть абсолютно непотрiбнi папери, якi читають лише в обласних центрах

зайнятостi. Рахуємо: один районний чи мiський центр зайнятостi використовує 1115 пачок паперу по 2,85 кг, отже — 3 тонни 677 кг! Помножте цi тонни i суми на 34 мiськi та районнi центри Львiвщини та 624 такi в Українi, i ви матимете реальнi цифри масштабу небаченої у нормальному суспiльствi бюрократiї.Лише ручок на один рiк районний центр зайнятостi отримав 1500! I це на 28 працiвникiв. Але справа тут лежить не так у площинi бюрократiї, як у сферi безсоромного бiзнесу на безробiттi.

Цiна однiєї пачки паперу А-4, яку гуртом у 2011 роцi отримали центри зайнятостi Львiвщини, становить 49,76 грн. Таку цiну в роздрiбнiй торгiвлi годi знайти — там така ж пачка коштувала 25 — 30 грн, а на гуртових базах — вiд 15 до 22 грн. Тобто «навар» становив не менше як 100%!

Змiни у системi Державного центру зайнятостi назрiли вже давно. Ця структура не може залишатись годiвницею для нечестивцiв. Бо там нашi грошi.

Автор: Дмитро ЧОБIТ, Експрес online

You may also like...