Око за око. Самосуд як відповідь на бездіяльність

В Україні все яскравіше простежується тенденція до влаштування судів Лінча. Цей процес поки розвивається не стрімко, але вже набирає ознак масовості. Якщо Верховна Рада не запровадить жорсткі правила для п’яних водіїв, народ влаштовуватиме суди Лінча повсюдно. В Івано-Франківській області п’яний співробітник ДАІ врізався своїм авто в гурт дівчат. Свідки ДТП перевернули його машину, зірвали з нього форму та почали бити. Врятували винуватця трагедії тільки його колеги-міліціонери.

Як повідомляє ICTV протягом сорока днів у Богородчанах щовечора й до опівночі на місці, де п’яний даішник врізався у натовп, світитимуться свічки та молитиметься молодь.

Приблизно сотня її свідків та родичі, близькі яких досі у лікарні, таким чином вимагають відповіді на свої запитання у влади та правоохоронців. Останні досі зволікають і не повідомляють справжню цифру постраждалих. Ігнорують вони і вимоги відповісти, хто винен і чи була огороджена від руху машин дорога, де відбувався концерт під час святкування Дня молоді.

Очевидці трагедії, у якій загинуло двоє – дівчинка та молода жінка, а шестеро у лікарні – самотужки збирають гроші. Ні влада, ні винуватець не цікавляться матеріальною скрутою постраждалих. Тому гроші, які здають мешканці Богородчан, віддають у лікарню. У п’ятницю ховатимуть молоду жінку, а в неділю на громадських слуханнях у прокуратури та місцевої влади вимагатимуть відповідей.

В Луганську п’яний водій на своєму Lecsus’і вирішив проїхати до річки просто через відпочивальників на пляжі. Як повідомляють, потім виявилося, ще перед тим, як вилетіти на пляж, він збив на трасі «Газель» та мотоцикл. Обурені люди витягли водія з-за керма та почали бити. Він кричав, що його тато – прокурор. Не допомогло. Били, поки подавав ознаки життя. Очевидці кажуть, що дружина водія у цей час сиділа у кафе неподалік, але прибігла на шум та крики рятувати свою «половинку»..

І якщо ще в грудні 2006 року повідомлення про побиття винуватця ДТП у Тернополі та перевертання його і патрульних машин міліції стало для українського суспільства сенсацією та було першим у випусках новин, то тепер замітки про самосуд над п’яними водіями губляться всередині газет.

А поміж тим, наведені вище випадки далеко не перші цього року. Як і гучні аварії за участю нетверезих водіїв. Наприклад, скандальна ДТП у Харкові, коли п’яний бізнесмен врізався в людей на зупинці. За кількістю жертв вона затьмарила собою менш гучні аналогічні аварії, які трапилися тими ж травневими вихідними в інших регіонах. Після таких інцидентів завжди ходить безліч чуток про безкарність водіїв- убивць. Проте цьогоріч ці чутки набули вигляду новин.

Так, на одному з харківських форумів нещодавно з’явилося начебто скопійоване з інформаційних стрічок повідомлення. У ньому в стилі журналістської замітки йшлося про винесений вирок винуватцю вищезгаданої резонансної ДТП у Харкові. Суд начебто обрав для нього мірою покарання три роки ув’язнення умовно. Насправді ж, суд ще навіть не почав розглядати цю справу. Аналогічні повідомлення були й на донецькому форумі. Звісно, після них спільнота читачів закликала відшукати й самотужки покарати злочинців. Не виключено, що якби хтось не перевірив цю інформацію, розгнівані інтернетівці могли б втілити свій план у життя. Особливо якщо зважити, що серед них були знайомі загиблих під колесами.

Отож тенденція до влаштування судів Лінча в нашій країні простежується. Цей процес поки розвивається не стрімко, але вже набирає ознак масовості. І мене як громадянку України це лякає. Але ще більше лякає те, що наші законотворці начебто не помічають цих процесіві не намагаються їх зупинити.

Парламентарі байдужі до цієї проблеми, навіть коли їм про неї говорять правоохоронці та особисто президент. Вони активно голосують проти закону про позбавлення їх пільг, але цілковито ігнорують закон про підвищення штрафів за порушення Правил дорожнього руху. Можливо, президент і міліцейські чиновники говорять із ними неправильно. Адже статистика ДТП, яку їм повідомляють, для депутатів така ж далека й не дзвінка, як вартість споживчого кошика чи рівень пенсій.

А чи не варто показати їм фільм або хоча б детально розповісти, що може зробити розгнівана юрба з ними особисто чи з їхніми дітьми, коли вони потраплять у подібну халепу. Над цим би варто замислитися замовникам соціальної реклами. Або ще краще, скинутись усім небайдужим і зняти цю рекламу для спеціальної трансляції на електронному табло системи «Рада». Тож хоч тоді щось зміниться.

Наталія Васютин, УТ

You may also like...