Якою є Ндрангета, наймогутніша кримінальна субкультура у світі

Після першого ознайомлення з калабрійською кримінальною субкультурою стає очевидно, що ця організація тримається осібно в кримінальному світі. По-перше, основою Ндрангети є сім’я. Запитання, яке має одразу ж виникнути в уважного читача: яким чином протягом багатьох століть сім’ї, котрі є ядром калабрійської кримінальної субкультури, лишаються разом? Що їх утримує від розпаду та міжусобних війн? Насправді все дуже просто.

Щоб якось розібратися, що таке Ндрангета, особисто мені знадобилося десятиліття. Із них за перші п’ять років прочитав усі можливі книжки про цю організацію італійською та англійською мовами. А наступні регулярно відвідував Калабрію й щоразу переконувався в тому, що прочитане не має нічого спільного з тим, що відбувається насправді.

В Італії є два стереотипи щодо Калабрії. З одного боку, прийнято вважати, що це найбідніша територіальна одиниця. З другого — ні в кого не викликає сумнівів той факт, що саме Калабрія є батьківщиною Ндрангети — наймогутнішої кримінальної субкультури у світі. І це дуже дивно, чи не так? Якщо вам вдасться особисто відвідати Калабрію, ви переконаєтеся, що між Іонічним і Тірренським морями на відстані лише 3 км від острова Сицилія є дуже багата та родюча земля, на якій живуть працьовиті люди, що цінують свою історію і традиції.

То чим насправді є Ндрангета і з чого варто було б почати ознайомлення з нею? Мабуть, із серії парадоксів, які спробуємо розкрити в цій статті.

Удар по мафии — «Ндрангету» обезглавили 

За дивним збігом обставин широка громадськість дізналася про цю кримінальну субкультуру лише у 2007 році після трагедії в німецькому місті Дуйсбург. Нагадаю, що жертвами кривавої ночі тоді стали шестеро італійців, які нібито були пов’язані із синдикатом. Парадокс у тому, що, незважаючи на вік організації, який різні експерти оцінюють у межах 200–400 років, широка громадськість дізналася про неї лише 11 років тому.

Що складнішими є умови ринку, на якому з’являється Ндрангета, то ефективніше вона працює. Попри спроби приклеїти ярлик «сепаратисти» і фактичне відлучення від церкви особисто Папою Римським у 2014-му, організація тільки посилила свої позиції в Італії, а також і далі здійснює експансію на території понад 30 країн, зокрема США, Канади, Австралії, Німеччини тощо. Її члени не відповідають наявному стереотипу представників кримінального світу. Вони закінчують Гарвард, Прінстон, Гейдельберг і стають прокурорами, слідчими, депутатами, лишаючись у складі Ндрангети. А в разі затримань та арештів сміються в обличчя представникам правоохоронних органів зі словами: «Я відсиджу в тюрмі 5–10 років і повернуся у свій світ, а ти за цей час сконаєш від злиднів…»

На фасаді адміністративної будівлі невеликої калабрійської комуни Ф’юмефреддо-Бруціо міститься табличка з написом: «Вхід Ндрангеті заборонено!». Водночас самі мешканці Ф’юмефреддо, серед яких, безумовно, є родичі членів Ндрангети, відкрито кажуть: «Навіщо нам туди входити, якщо ми вже давно є в раді комуни?».

Перш ніж ближче ознайомитися з калабрійською кримінальною субкультурою, варто пояснити, чому ми не використовуємо термін «калабрійська мафія». Як це часто трапляється, не обійшлося без наших колег — журналістів і письменників. Річ у тім, що калабрійської мафії не існує в природі. Це продукт медіа та піару. Сьогодні слово «мафія» є якимось збірним образом італійського криміналу, хоча якщо ви особисто приїдете до Італії, то вам досить швидко пояснять, що батьківщиною мафії є Палермо (Сицилія).

Каморра, на відміну від Мафії, базується в Неаполі, а ось Калабрію умовно називають штаб-квартирою Ндрангети, яка в XVIII–XIX століттях мала зовсім іншу назву — Picciotteria (від італ. picciotti — солдат).

Итальянская мафия: «Возьмите взаймы у нас, и вам не придётся платить грабительские проценты»

Таємне братство

Як і будь-яка кримінальна субкультура, Ндрангета має низку «запобіжників», які максимально ускладнюють її дослідження для вчених, профільних експертів, журналістів і просто зацікавлених спостерігачів. Історично на півдні Італії люди тягнуться до сім’ї. Ця тенденція ні в кого не викликає сумнівів. Однак у випадку калабрійської кримінальної субкультури названий фактор є ключовим: члени Ндрангети пов’язані кровно. Саме ця концепція забезпечує збереження та передачу знань виключно всередині сімей протягом багатьох століть.

ЗАВДЯКИ РОЗГАЛУЖЕНИМ ЗВ’ЯЗКАМ, ІНФОРМАТОРАМ ТА АГЕНТАМ ВПЛИВУ У ВИЩИХ ЕШЕЛОНАХ ВЛАДИ СЬОГОДНІ, ЯК І БАГАТО РОКІВ ТОМУ, НДРАНГЕТА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВИГІДНОЮ ДЛЯ БАГАТЬОХ. ДО ТОГО Ж ВОНА НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ БАНДИТИЗМОМ АБО ГРАБІЖНИЦТВОМ, ТОМУ ПРОСТЕ НАСЕЛЕННЯ НЕ ВІДЧУВАЄ ДО НЕЇ НЕНАВИСТІ ЧИ НЕПРИЯЗНІ

«Сила Ндрангети полягає в організаційній структурі, що ґрунтується на сімейних кровних відносинах Капо Бастоне, який є босом ндріни — основного осередку організації. Майже всі є безпосередніми родичами Капо Бастоне. Діти, рідні й двоюрідні брати та сестри, внуки є членами організації», — пише Ніколета Серената в книжці «Ндрангета і Сакра Корона Уніта». Очевидно, що формується така організація досить довго, на відміну від більшості інших кримінальних субкультур.

Трохи пізніше ми поговоримо про джерела Ндрангети, яка створювалася протягом кількох поколінь. У цьому питанні нам будуть украй корисні як роботи видатного вченого та письменника Антоніо Нікасо, так і новітні дослідження українського вченого Олега Мальцева, який проводить свої дослідження безпосередньо в Калабрії під час наукових експедицій, занурюючись у субкультуру. Саме завдяки публічному діалогу цих двох учених стало відомо про чотири способи, за допомогою яких новачок може почати свій рух нагору в структурі Ндрангети. Для цього треба народитися в сім’ї, одружитися або вийти заміж за членів ндріни.

Також буває, що особа потрапляє до в’язниці й там знайомиться з членами сім’ї, які відбувають покарання, і своїми вчинками заслужує, щоб її прийняли до їхнього кола. Четвертий спосіб, про який розповів професор Антоніо Нікасо, трапляється вкрай рідко — це всиновлення та прийняття людини в сім’ю через ініціацію. До нього вдаються за особливих обставин. Наприклад, у таких критичних ситуаціях, як воєнні дії, у ході яких людина проявила себе так гідно, що заслужила увійти в сім’ю.

Така замкненість структури визначена не тільки історичними етапами формування Ндрангети, а й переліком ремесел, які організація використовує для збагачення: наркоторгівля, контроль над державними закупівлями, торгівля зброєю, рекет і грабунок. Однак для простого громадянина ця структура є практично безпечною. Члени Ндрангети не вчиняють розбоїв, зґвалтування, пограбування банків, не ведуть міських боїв із поліцією в центрі мегаполісів. Вони атакують тільки в одному випадку: коли хтось намагається втручатися в їхні справи. Модель змії, яка ховається під каменем, мабуть, найвдаліший образ організації, змальований у книжці «Оманлива тиша».

Своя релігія

Попри те що в Калабрії величезна кількість католицьких храмів і соборів, члени Ндрангети вважають за краще сповідувати власну релігію та філософський світогляд, на якому побудована ця субкультура.

Для тих, хто бажає краще ознайомитися з філософією Ндрангети, варто прочитати книжку «Злі язики. Старі й нові коди мафії», яку написали Антоніо Нікасо, Нікола Граттері, Джон Б. Трампер і Марта Маддалоні. Слід зазначити, що концепція «своєї релігії» характерна для всіх кримінальних субкультур і містить прикладні знання про те, як досягти влади та могутності. Безумовно, у Калабрії знання передаються суворо всередині сімей. Це своєрідний університет життя зі своїми вступними та випускними іспитами. Замість дипломів про закінчення вищого навчального закладу тут людина отримує ключі до влади. Уривки тих знань містяться в так званих кодах Ндрангети — зашифрованих даних, які можна розбити на три групи: коди про ритуали, коди, що передають знання, коди, що пояснюють, як слід діяти в тій чи іншій ситуації.

Ніякого хаосу. Архангел Михаїл, шанований Ндрангетою, якого найчастіше зображують із терезами в одній руці та мечем у другій, символізує суворого суддю, своєрідного наглядача за правилами й порядком, що зважує справи та вчинки людей

У Калабрії «своя релігія» починається з міфу про трьох іспанських лицарів-тамплієрів Оссо, Мастроссо та Карканьоссо. Саме ця легенда лежить в основі всієї Малавіти і всього південноіталійського криміналу. Суть історії зводиться до того, що в трьох лицарів була сестра, яку нібито зґвалтував іспанський аристократ. Лицарі були змушені змити ганьбу кров’ю і, ховаючись від правосуддя, вирушили на південь Італії — на острів Фавіньяна, де міститься стара Бурбонська в’язниця (замок Св. Катерини).

Саме в ній, за легендою, лицарі написали кодекс честі та розробили правила трьох кримінальних структур: Мафії, Каморри та Ндрангети. Дослівного тексту легенди ви ніде не знайдете, її фрагменти були вилучені карабінерами у вигляді кодів Ндрангети, де на кількох аркушах описано цей міф. Найважливішим елементом легенди про трьох тамплієрів є сад поруч із Бурбонською в’язницею, у глибині якого стоїть древо пізнання, завдяки якому кожна людина може скинути ті кайдани, з якими вона живе, і стати по-справжньому вільною. Єдиною перешкодою на шляху до древа пізнання є леви, які охороняють сад.

У цій легенді кожен елемент має свій зашифрований сенс, є своєрідною метафорою певних речей. На думку українського вченого Олега Мальцева, ідея з древом пі­знання є оригінальною лише для тих, хто не ознайомлений із віруваннями європейського лицарства та європейським містицизмом. «По суті, це не перша і, мабуть, не остання спроба використовувати вірування європейського лицарства для своїх потреб. Для вченого зрозуміло, що тут не обійшлося без ченців-францисканців, які були великими містиками. Наприклад, вважали, що древо пізнання перевернуте. Його коріння вгорі, у духовному світі, а крона внизу. Прості люди, які не мають знань, бачать це древо вкоріненим у землю, натомість підготовлені бачать, що коріння дерева йде в небо, а плоди його на землі», — пояснює науковець.

Однак у калабрійській кримінальній субкультурі є ще один елемент, який досі має вияви в архітектурі та сакральних місцях. Мова про архангела Михаїла, який найчастіше зображується з терезами в одній руці та мечем у другій. Цей святий символізує суворого суддю, своєрідного наглядача за правилами й порядком, який зважує справи та вчинки людей. «Під час досліджень європейського містицизму було встановлено, що два широковідомих у Європі персонажі, а саме архангел Михаїл і Георгій Побідоносець, — це символічне зображення двох життєвих шляхів людини або двох способів життя. Георгій Побідоносець символізує шлях людини нагору, як кажуть, крізь терни до зірок, коли людина, знаходячи знання й силу, стає героєм. Це шлях до тріумфу. Натомість архангел Михаїл — шлях тих, що «зійшли з небес». Вони спустилися з небес у храм і вийшли з храму у світ, щоб нести знання й стежити за порядком», — розповідає Мальцев. Також у субкультурі Ндрангети шанують святу Мадонну ді Польсі, але, як пояснює професор Нікасо, це вже пізнє явище.

Університет і картярство

«Здатність і з якісного, і з кількісного погляду тиражувати організаційну структуру на територіях, віддалених від батьківщини, навіть за межами Європи, є однією із сильних характеристик Ндрангети», — пише Ніколета Серената в праці «Ндрангета і Сакра Корона Уніта». Настав час увійти до того уявного саду на острові Фавіньяна й ознайомитися зі структурою та програмою «університету», який щороку випускає тисячі посланців Ндрангети в більш ніж 30 країнах світу.

У нашому випадку «університет» є не більше ніж моделлю для опису того, як відбувається перехід членів цієї субкультури з одного рівня на інший. Результати дослідження вказують на те, що, на відміну від Мафії та Каморри, моделлю Ндрангети є «університет», який має чотири «факультети»: навичок, філософії, революцій, глибинної розвідки та організації партизанського руху. Відповідно є чотири категорії випускників: «Капо з фехтування», «Капо з формальностей», «Капо Бастоне» та «Капо Респекто».

«Структура Ндрангети має кілька рівнів. Людину, яка тільки приходить в організацію, називають «пічотті». Це простий хлопець, який може вирости в структурі», — розповідає головний редактор каналу Calabria 24 Жанфранко Бонофіліо. На перший «факультет» член субкультури потрапляє у 12 років і навчається протягом чотирьох років. Якщо ж новий член ініційований у старшому віці, йому все одно доведеться пройти через горнило «факультету навичок»

. Тут людина вчиться здобувати потрібні навички, працювати з холодною зброєю, зокрема бритвою, для чого в програмі використовується конфлікт. «Студентам» пояснюють, що коли вони не вмітимуть тримати в руках ніж, то їх можуть вбити або покалічити в бійці. Зверніть увагу, що навіть у XXI столітті новобранців Ндрангети навчають поводитися з холодною зброєю, а не вогнепальною. На те є низка причин. По-перше, на півдні Італії вважають, що тільки робота з холодною зброєю може викувати справжнього чоловіка та людину честі. Це одночасно і тренування інтелекту, і виховання духу воїна.

По-друге, в умовах міста конфлікти із застосуванням холодної зброї стаються набагато частіше, ніж із застосуванням вогнепальної. По-третє, члени Ндрангети чудово розуміють, що, виконуючи ті чи інші завдання, вони можуть виявитися далеко за межами Калабрії, де, на відміну від складних ножів і бритв, транспортування та носіння вогнепальної зброї можуть бути заборонені й стати причиною затримання представниками правоохоронних органів. Украй важливо на першому «факультеті» навчитися знаходити та опановувати ключову навичку, що відповідає за життєзабезпечення. Наприклад, у період із XVI до XIX століття це було вміння фехтувати, щоб вижити. Решта навичок були другорядними.

«Вхід Ндрангеті заборонено!». Табличка з таким написом міститься на фасаді адміністративної будівлі калабрійської комуни Ф’юмефреддо-Бруціо. Самі тамтешні мешканці відкрито кажуть, що Ндрангета вже давно є в раді комуни

Щоб пройти через горнило «факультету», людині належить вибрати правильного авторитета для самопідготовки. Жодним іншим чином набути навички вона просто не в змозі. Після його закінчення в новачка з’являється перший ранг — капо з фехтування. Це означає, що новобранець навчився долати страх і знаходити необхідні навички.

Метою другого «факультету» є набуття здатності зароб­ляти гроші, працювати з людьми й проникати в різні організації. У Калабрії цей «факультет» умовно називають «рівнем достойних людей». Знання, які передаються на другому рівні, потрібні для того, щоб член Ндрангети міг розчинитися в суспільному середовищі. Таким чином людину навчають тут філософії організації. У неї формуються необхідні переконання, необхідні для виконання завдань структури. Саме тут її можуть відправити на навчання в той чи інший європейський виш або поліцейську академію. На цьому етапі тренується здатність проникати в потрібні організації й оточувати себе поважними людьми. У Ндрангеті вважають, що найефективніший спосіб вирішення питань — зв’язки та впливові друзі.

На цьому «факультеті» навчають різних способів підкупу представників державних структур, щоб втягнути їх у злочинний бізнес. А для того необхідно навчитися огортати все своєю павутиною. Однак ключовим завданням на цій стадії є постановка доктрини, яка дасть змогу людині безбідно існувати. Після закінчення другого «факультету» член організації стає капо з формальностей.

Якщо на перших двох «факультетах» потрібно було навчитися виконувати завдання самостійно, то, переходячи на третій, людина починає передавати знання своїм підлеглим. Ключове завдання цього етапу — ефективна організація території та збільшення її в розмірах. Навчання тут триває довго. Людина стає Капо Бастоне в 30–35 років, а то й пізніше. Щоб члени Ндрангети визнали ранг Капо Бастоне, людина має одружитися й починати керувати своєю сім’єю, по суті, повинна довести здатність організувати роботу ндріни — основного осередку організації. Додатковою вимогою до цього рангу є тиражування ндріни на територію іншої держави або в інший регіон.

Четвертий «факультет» відповідає рівню Сантоса (в перекладі з італійської святий). Метою є підготовка членів Ндрангети, які здатні розширювати владу та вплив, а також передавати знання наступним поколінням. Саме тому на четвертому рівні навчають методів експансії, а також працювати на незнайомій місцевості. По суті, це «факультет» глибинної розвідки та організації партизанського руху. На відміну від попереднього рівня тут член Ндрангети повинен навчитися дистанційно організовувати роботу на нових територіях. Наприклад, майбутній Сантос, перебуваючи в Канаді, організовує роботу кримінальної структури в Колумбії.

Важливо розуміти, що описані вище «факультети» стосуються тільки чоловічої частини цієї кримінальної субкультури. У Ндрангети дуже складне ставлення до жінки: вона одночасно все і ніхто. Саме жінки тут передають знання, вчать наступне покоління. Тому Ндрангета без них не може існувати. Зверніть увагу, що на відміну від калабрійців мафія в Палермо може прекрасно існувати без жінок. Причиною цього є модель корабля та відповідний порядок, який властивий мафії. Очевидно, що корабель без жінки може прекрасно обходиться, а ось родина не може за жодних умов.

Крім програм чотирьох «факультетів», у калабрійській кримінальній субкультурі є своєрідні тренажери, з якими члени організації ознайомлюються з раннього дитинства. Це три гри в карти: Scopa (Скопа), La Briscola (Бріскола), Tre sette (Три сімки). Вони мають для калабрійців цілком практичне значення. Наприклад, Scopa вчить бізнесу, La Briscola — блефу й обману, Tre sette — робити прогнози. До речі, правила цих ігор у Калабрії відрізняються від загальноприйнятого стандарту, тому, якщо ви вирішите досягти успіху в цьому напрямі, вам неодмінно доведеться приїхати в калабрійську комуну й знайти знавців.

Усі ці навички та інтелектуальні тренування вкрай корисні для проходження чотирьох «факультетів» Ндрангети. Аналізуючи «університет» калабрійської кримінальної субкультури, важливо відзначити ще одну особливість. У цієї структури є два режими роботи: військовий і мирний. Коли триває вій­на, «університет» перебудовується на відповідний режим і люди прекрасно справляються з військовими завданнями. У мирний час він є вкрай ефективною міжнародною бізнес-структурою. Члени Ндрангети зайняті бізнесом, зароблянням грошей і розширенням свого впливу.

Феномен Ндрангети

Після першого ознайомлення з калабрійською кримінальною субкультурою стає очевидно, що ця організація тримається осібно в кримінальному світі. По-перше, основою Ндрангети є сім’я. Запитання, яке має одразу ж виникнути в уважного читача: яким чином протягом багатьох століть сім’ї, котрі є ядром калабрійської кримінальної субкультури, лишаються разом? Що їх утримує від розпаду та міжусобних війн? Насправді все дуже просто. Ніщо так не згуртовує організацію, як наявність зовнішнього ворога. В історії Ндрангети не було періоду, коли вона не воювала. Війна для неї вкрай необхідна, якщо хочете, це своєрідний клей, який утримує протягом багатьох століть сім’ї разом. Під час війни всі хочуть бути разом.

Це не означає, що в історії організації не було конфлікту між кланами, однак то лише окремо взяті фрагменти. Якби не було війни, Ндрангета вже давно перетворилася б на бізнес-структуру й сім’ї почали б конкурувати між собою. Але, як кажуть в Італії, Ндрангета — сепаратистська організація, яка не визнає влади Рима над Калабрією. Протистояння триває щонайменше з 1861 року. У цій ситуації сім’ї змушені бути разом, бо будь-який зовнішній ворог їх консолідує. Усі розуміють: якщо вони не взаємодіятимуть між собою, для них це може закінчитися фатально. І методи війни своєрідні. Зверніть увагу на назву «факультетів»: вони яскраво характеризують способи ведення війни.

Імовірно, саме з цієї причини протягом досить тривалого часу Ндрангета перебувала в тіні. Можливо, їй було зручно і якоюсь мірою вигідно, що завдяки письменникам і журналістам їх плутали з палермітанською мафією, Сакра Корона Унітою та іншими кримінальними структурами. Однак у 2007 році в німецькому місті Дуйсбург стався неоднозначний інцидент, після якого світ сколихнула «епідемія Ндрангети». Не виключено, що цей випадок був вигідний певним особам і трапився зовсім не випадково. Саме після трагедії в Дуйсбурзі італійський уряд почав виділяти колосальні гроші на боротьбу з Ндрангетою.

Зрозуміло, що ця «боротьба» нічим не закінчилася. Безумовно, далі пішли численні арешти членів Ндрангети, які тривають досі. За дивним збігом обставин уся бурхлива діяльність представників правоохоронних органів не привела до зменшення впливу та могутності калабрійської кримінальної субкультури. Є експерти, які вважають, що подібні проекти боротьби з Ндрангетою мають під собою фінансову основу. Річ у тім, що лякати суспільство такими кримінальними структурами дуже вигідно. На цю боротьбу постійно виділяються гроші, які можна по-різному освоювати.

Завдяки розгалуженим зв’язкам, інформаторам та агентам впливу у вищих ешелонах влади сьогодні, як і багато років тому, Ндрангета залишається вигідною для багатьох. До того ж вона не займається бандитизмом або грабіжництвом, тому просте населення до неї не відчуває ненависті чи неприязні. Навпаки, організація забезпечує калабрійські сім’ї, дає їм робочі місця й тому має фатальну підтримку населення як на території Калабрії, так і далеко за її межами. Низка експертів відкрито заявляють, що в Німеччині весь бізнес, що має італійське походження, — від піцерій до продажу різноманітних товарів — перебуває під контролем Ндрангети.

Проте, мабуть, головним феноменом і фундаментом цієї організації є те, що вона заснована на родовій концепції, а це частина пам’яті людини, тобто минуле. По суті, члени Ндрангети живуть у середньовіччі. Для них древо науки, фігури святих і тамплієри не тільки мають сакральний сенс, а й формують світогляд та філософію. Ймовірно, саме з цієї причини, досліджуючи етимологію слова Ndràngheta, ви побачите поєднання трьох компонентів: Dran + Ich + Da, що дослівно означає «Коло, з якого немає виходу». До речі, корені цього слова, як бачите, німецькі, але це, так би мовити, вже зовсім інша історія.

Автор: Володимир Печерський; ТИЖДЕНЬ

Читайте также: