Небезпечна творчість української Феміди

Небезпечна творчість української Феміди

У лютому 2018 року біля входу до станції метро «Лук’янівська» киянка Ліда Ячмінь витягла у бабусі гаманець, де було 234 грн. Старенька вчасно помітила і стала кричати, а Ліда – тікати. Жінку швидко затримали, але вона вийшла з-під варти і через два місяці попалася, коли пробувала винести із магазину флакон туалетної води ціною майже 1 тис. грн.

На рахунку жінки це п’ята судимість, тільки незадовго перед цим, восени 2017, вона вийшла на волю, пише Судовий репортер.

Коли дійшло до суду, то Ячмінь вину в обох епізодах визнала і розкаялась, переконувала, що в СІЗО змінила своє ставлення до життя та бажає виправитись, тепер працює прибиральницею в магазині «Рошен» і доглядає за пристарілою бабусею-інвалідом. Пояснювала, що крала, бо не вистачало грошей на ліки.

Суд повірив і призначив умовне покарання. Та дива не сталося, бо побувши тиждень на свободі, в лютому 2019 вона знову була затримана за аналогічний злочин.

Про цю сумну історію автору довелось дізнатися вивчаючи іншу справу — про підробку рішень Гребінківського суду Полтавської області. Виявилося, що пані Ячмінь може бути однією із потерпілих.

У 2011 Ліді Ячмінь було 26 років, тоді її вперше засудили за крадіжку і вона провела за гратами 3 роки. За два місяці до вироку будинок, який вона з братом успадкувала від матері, був проданий без її відома іншим людям. Як сказано у матеріалах суду, це недобудоване приміщення площею 60 кв.м. на три кімнати з коридором і кухнею та гаражем у дворі. Але куди цікавіше його місцерозташування — по вулиці Звіринецькій, 44-А в Печерському районі Києва.

Начебто ще у 2005 році рішенням Гребінківського суду спадкоємицею будинку була визнана інша особа, яка саме у 2011 вирішила його продати. Однак доказів того, що Гребінківський суд коли-небудь розглядав таку справу бракує. Наразі є тільки ксерокопії рішення і заповіту жителя Полтавщини, який разом зі своєю хатою в Тарасівці заповів і будинок у Києві, до якого незрозуміло яке мав відношення.

Сільрада, яка значиться відповідачем по справі, такий заповіт не реєструвала і про позов також нічого не знає. Спадкоємиця, в чиїх інтересах було рішення суду, стверджує, що усе забула і взагалі рішення ухвалювалося за її відсутності. У Гребінківському суді матеріалів справи немає. Зі слів екс-голови цього суду, Олексія Радзівона, чий підпис стоїть на рішенні, документи знищила пожежа. Подавалося клопотання про відновлення втраченого провадження, але суд не зробив цього через недостатність матеріалів.

Випадок із будинком Ячмінь не унікальний. В останні кілька років Гребінківський суд часто отримував схожі запити і на всіх спірних рішеннях були підписи Радзівона. Про якісь екс-суддя казав, що матеріали справизнищила пожежа, про інші — що стихійне лихо, але куди частіше апарат суду повідомляв, що така справа взагалі не розглядалася.

У квітні 2016 Дарницьке управління Нацполіції Києва зареєструвало кримінальне провадження про підробку документів і шахрайське заволодіння нерухомістю. Підставою стала заява голови апарату Гребінківського райсуду Полтавської області про підробку судового рішення і листа від імені суду на адресу приватного нотаріуса.

У травні минулого року слідчі поліції провели обшуки у нотаріуса і знайшли там ще низку аналогічних ухвал, які Гребінківський суд не визнавав. Після цього прокурори і поліція отримували доступ до інформації Мінюсту про всі обєкти нерухомості, підставою права власності на які були рішення Гребінківського суду Полтавської області за період з 01.01.2005 по 01.09.2018.

У січні 2019 суд арештував 36 приміщень по цій справі. Але обєктів, які змінили власника рішенням Гребінківського суду, точно більше. Принаймні, будинку Ліди Ячмінь, про який говорилося вище, у списку немає. Хоча відомо, що Ячмінь також зверталася із заявою у правоохоронні органи. Спір за її будинок триває досі.

У більшості таких справ суди не хочуть витребувати майно, оскільки не вважають встановленим факт підробки судових рішень за відсутності вироків. Не так давно прошуміла історія про підробку рішень у Дарницькому суді. Слід зуважити, що там все було організоване на куди вищому рівні, адже фейкові рішення були внесені до державного реєстру. Відповідальність взяв на себе керівник апарату суду, якого покарали штрафом у 17 тис. грнза легалізацію рішень щодо близько 100 обєктів нерухомості в Києві. Екс-суддя Куренков, який прославивсятим, що роками накопичував справи у себе в кабінеті і чиїм прізвищем підписані сфальсифіковані рішення, свою причетність заперечив, а слідчі не довели протилежного. Організатори — це поки все ще невстановлені особи.

Щодо Гребінківського суду, то, нагадаємо, що там автором сумнівних рішень значиться Олексій Радзівон.

«За 37 років роботи в прокуратурі і в суді мені доводилося кілька разів зустрічатися з випадками, де спливали фальсифіковані рішення судів. Чому зараз використовували наш суд, я і уявити не можу. Мій підпис легко підробити, тому я його міняю раз у декілька років. А будь-яку печатку сьогодні можна замовити навіть через Інтернет», – так коментував у 2013 році ситуацію сам Радзівон.

Але раніше цей суддя вже мав проблеми із законом.

«5 серпня 1996 року близько 9 години ранку Котляревський у службовому кабінеті голови Гребінківського районного суду передав Радзівону у вигляді хабара 1200 доларів США, а решту пообіцяв передати пізніше. Радзівон прийняв 1200 доларів США від Котляревського і погодився, що решту 1300 доларів США той передасть йому пізніше. Ця розмова Котляревського й Радзівона була зафіксована на магнітну стрічку. У результаті обшуку, проведеного в службовому кабінеті Радзівона … у ящику письмового стола було знайдено й вилучено 1200 доларів США» – про це повідомив у парламенті заступник генпрокурора.

В лютому 1997 Верховна рада дозволила арешт судді. Більше року Радзівон перебував у СІЗО. А закрили справу тільки у 2002 році. Радзівон продовжив працювати у суді аж поки у 2013 році сам не подав у відставку за віком.

Місцевий суд визнав, що він незаконно перебував під слідством 5 років 7 місяців і 15 днів. У 2012 суд призначив Радзівону 90 тис. грн компенсації.

Виглядає так, що рішення авторства цього судді, які тепер називають підробленими, стали зявлятися саме після згаданої кримінальної справи.

Підпису Радзівона завдячують своєю легалізацією і чимало столичних новобудов.

Принагідно не можна не вказати, що син екс-судді Максим Радзівон є заступником начальника управління ГПУ.

Не будемо стверджувати, що це якось впливатиме на хід слідства, але…  

Наразі відомо, що у жовтні минулого року суд призначив у справі комплексну техніко-почеркознавчу експертизу, яку доручив Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ.

27 березня 2019 Північний апеляційний гоподарський суд також зобовязав провести експертизу відбитку печатки і підпису Радзівона Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Цікаво буде дізнатися висновок хоча б однієї такої експертизи.

Джерело: Судовий репортер

Читайте также: