Приклади того, як не варто жартувати, щоб не опинитися у суді

жарти, які привели до зали суду

Обговорюючи попередні результати президентських виборів, слід зазначити, що вдалим жартам є місце і в суді. Правда, інколи такий «гумор» може вилитися в копійку. Або навіть у 200 000 гривень.

«Судово-юридична газета»  розглядає найцікавіші судові рішення, у яких «головним героєм» стали вдалі (чи не дуже) жарти.

***

Справа №1-146/2008 про повідомлення по власне вбивство:

26.02.2008 жартівник, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання умисне, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, пустощів і розваг, свідомо, знаючи про невідповідність дійсності, по своєму мобільному телефону «Самсунг-Х510» зателефонував на службовий номер «02» чергової частини УМВС України в Запорізькій області і, представившись іншою особою, повідомив про нібито вчинене вбивство себе ж.

Приблизно через півгодини до жартівника приїхали співробітники міліції, розбудили його, і він їм пояснив, що виклик був жартом. Свої дії він не заперечував, розкаявся та визнав усе невдалим жартом. Суд стягнув з нього 255 гривень на користь МВС у якості компенсації витрат за хибний виклик.

Справа №1-203/2012 про справді «запальний» жарт:

16 червня 2012 року близько 16 години у с. Драчинці Кіцманського району Чернівецької області, знаходячись на господарстві, жартівник вилив на спину жертви бензин з пляшки та запалив, від чого у жертви загорівся одяг на спині, спричинивши тілесні ушкодження, які призвели до тривалого розладу здоров’я.

Свою вину у вчиненому злочині підсудний визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що 16 червня 2012 року дійсно перебував у гостях та під час жартів з постраждалим трішки хлюпнув йому в праву кишеню рідину з пляшки з бензином, після чого запалив її, в результаті чого в останнього загорівся одяг. Суд урахував, що обвинувачуваний мав позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності притягається вперше, його молодий вік, а також думку потерпілого, який жодних претензій до жартівника не мав та просив суворо його не карати, та присудив його до 2 років обмеження волі умовно.

Справа №22-ц-681/2007 про тяжку поразку на виборах:

30.05.2006 позивач звернувся до суду з позовом до двох відповідачів про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн з кожного. Позовні вимоги були мотивовані тим, що він балотувався на посаду голови сільської ради та за результатами голосування обраний не був. 29.03.2006 поштою він отримав бандероль, у якій містився металевий болт з гравіруванням «Вибори 2006 рік». У подальшому ним було з’ясовано, що вказана бандероль направлена на його адресу відповідачами. Такі дії відповідачів спричинили йому моральну шкоду, оскільки він зрозумів прихований підтекст цих цинічних дій, морально страждав з цього приводу, захворів, змушений був звертатися за допомогою до лікаря. Проте суду жарт, вочевидь, сподобався, і позовні вимоги було залишено без задоволення.

Справа №1-107/07 про невдалі жарти, жінок і сокиру:

5 серпня 2007 року обвинувачувана, перебу­ваючи в приватному будинку свого співмешканця, принесла в господарських цілях до вказаного домоволодіння сокиру, яку взяла за проханням співмешканця у своєї матері. Тримаючи сокиру в руках та бажаючи передати її своєму співмешканцеві, в один з моментів вона, не маючи на меті цілі вбивства чи спричинення тяжких тілесних ушкоджень, пригро­зила йому, що може нанести удар принесеною сокирою. Цю погрозу чоловік сприйняв як жарт, що, у свою чергу, розізлило обвинувачувану. Після цього вона на ґрунті неприязних стосунків, що склалися протягом ос­таннього часу між закоханими, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому навмисне нанесла йому удар лезом сокири по лівому плечу, в результаті чого чоловік отримав тілесні ушкодження, з якими в той же день звернувся за медичною допомогою до Царичанської центральної районної лікарні.

Підсудна свою вину у скоєнні злочину за пред’явленим їй обвинуваченням визнала повністю, розповіла про обставини вчинення злочину та щиро розкаялася. Сам потерпілий у злі суду пояснив, що повернувшись від матері з сокирою, обвинувачувана підійшла до нього, тримаючи сокиру в правій руці, і сказала: «Дати б тобі цією сокирою», на що він відповів: «Ну дай», сприйнявши вказані слова як жарт, але жінка нанесла йому удар сокирою по лівому плечу, спричинивши рублену рану.

Суд врахував свідчення постраждалого та характеристики обвинувачуваної та оцінив подібний жарт у два роки позбавлення волі умовно.

Справа №2-6046/12 про недешевий жарт:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду Києва з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач надав відповідачу у борг грошові кошти, що було оформлено письмовою розпискою, на умовах строковості та зворотності, проте після настання строку повернення коштів відповідач їх добровільно не повернув, у зв’язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом. Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що розписка відповідачем була написана заради жарту і в подальшому у його присутності була знищена позивачем. Наразі про походження документу, а саме розписки, на яку посилається позивач, відповідачу невідомо, фактично грошових коштів він не позичав.

Суд дійшов думки, що писати розписки заради фану — все ж не найкраща ідея, і стягнув з відповідача 200 тис. грн.

Справа №1312/4199/12 про здібних студентів-електротехніків:

Обвинувачуваний встановив та увімкнув у режим відеозапису в душовій кімнаті гуртожитку ЛНУ ім. І. Франка приховану відеокамеру, яку було виявлено студенткою 3 курсу факультету електроніки. Правопорушник на судовому розгляді справи свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненні діяння, просив суворо не карати, пояснив, що незаконно зберігав спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації без мети використання конфіденційної інформації, а тільки з метою жарту до 1 квітня.

На жартівника було накладено штраф у розмірі 850 гривень та вилучено технічні засоби разом з уже відзнятим матеріалом.

Справа №2-7440/09 про насичену відпустку на Барбадосі:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання шлюбу, який було зареєстровано 27.07.2007 в Барбадосі між нею та паном Вівіаном, неукладеним. Вона посилалася на те, що в липні 2007 року відпочивала на острові Барбадос, у м. Уертінг, і мешкала у «Блу Орчид Готелі», де познайомилась з Вівіаном. За час свого відпочинку вони потоваришували, оскільки проживали в одному готелі, де часто проводились спільні вечірки. Після відпочинку на острові Барбадос вона повернулася до Харкова і жила своїм життя, але приблизно через рік, у червні 2008 року знайшла у своїх документах свідоцтво про одруження від 27.07.2007, згідно якого вона нібито взяла шлюб з Вівіаном, хоча насправді такого ніколи не було і не могло бути.

Оскільки за час відпочинку вона потоваришувала з відповідачем, у неї був його номер телефону, і у телефонній розмові він їй повідомив, що дійсно домовився з адміністрацією готелю щодо реєстрації шлюбу між ними, але це відбулося без її участі і може розцінюватися лише як жарт, як ознака дружніх і теплих відносин, що виникли між нею та відповідачем.

Суд все ж зрозумів ситуацію, що «все, що сталося на Барбадосі, залишається на Барбадосі». Позов було повністю задоволено.

Справа №3/0306/2165/11 про жарти з білизною:

Декілька днів поспіль пізно увечері правопорушник систематично вчиняв у своєї сусідки крадіжку спідньої білизни. У суді він свою вину визнав повністю та пояснив, що таким чином хотів пожартувати над сусідкою. Проте сусідка жарт чомусь не оцінила і звернулася до суду. На жаль, злісний викрадач залишився без покарання.

Справа №646/2588/13-п про пакети і пікети:

2 березня 2013 року в Харкові обвинувачуваний, діючи з хуліганського наміру, порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, кинув пакет з фекаліями у натовп. Сам порушник все підтвердив, пояснив, що вказані дії скоїв разом з іншими малознайомими йому особами, бо лише хотів дотепно пожартувати, щоб подивитись на реакцію громадян, які брали участь у мітингу біля апеляційного суду Харківської області.

Вислухавши пояснення правопорушника, суд присудив жартівникові лише 5 днів адміністративного арешту за дрібне хуліганство. Що ж, цікаво, чи таке м’яке покарання зупинить його від подальших експериментів?

Виходячи з досвіду фігурантів наведених вище справ, можна дійти висновку, що жартуючи на 1 квітня (і не тільки), варто усвідомлювати, чи не стане ваша дотепність причиною судового розгляду. Адже декілька хвилин сміху можуть коштувати дуже дорого.

Читайте также: