Події

Афера: настоящий полковник Стогний собрался к центру Земли ловить Гитлера

Published 18 Лютого 2011

Что не по силам СМЕРШу, МОССАД и ЦРУ, берется закончить малограмотный, но малоскромный главный советник министра внутренних дел Константин Стогний. Не беда, что в информационной политике МВД Украины – провал за провалом; зато у министерского “решалы” есть деньги и время для гульбана в экзотических местах под предлогом “борьбы с фашизмом”. Цинизм и тупость в одном флаконе…

Автор: Сергій Грабовський , «Телекритика»

Костянтин Стогній, один із зіркових ведучих телеканалу ICTV, поїхав до Південної Америки шукати нацистських злочинців

Спершу я подумав, що це чийсь невдалий жарт. Потім з’ясувалося – ні, наче все так, ці повідомлення інтернету правдиві: Костянтин Стогній, один із зіркових ведучих телеканалу ICTV, їде до Південної Америки шукати нацистських злочинців.

Ось як сповіщає про цю новину офіційний сайт телеканалу:

«Ведучий "Надзвичайних новин" Костянтин Стогній вирушає до Чилі і Аргентини для зйомок низки документальних фільмів, присвячених колонії Дігнідад, де нібито переховуються від правосуддя нацистські злочинці…

За словами Стогнія, знімальна група вже організовувала експедиції в той регіон. Мета найближчої поїздки – підтвердити або розвіяти чутки про наявність нацистських злочинців в регіоні на кордоні Чилі та Аргентини, які планували створити так званий Четвертий рейх.

– Це буде надзвичайна експедиція, – сказав Костянтин Стогній. – У гарячому режимі, в гарячому спілкуванні ми будемо зустрічатися з досить цікавими людьми. На жаль, заплановане інтерв’ю з Луїсом Корваланом вже не відбудеться, оскільки влітку минулого року лідер чилійських комуністів пішов з життя. Тому ми будемо зустрічатися з його родичами».

Так, режим буде справді «гарячим». Ось програма тільки одного дня роботи експедиції:

«5 день – 16 лютого, середа – приблизно о 02:40 ночі прибуття в рибальське селище Рауль-Марін. Поселення та відпочинок. Протягом дня пересування по воді і землі до вулкану Мелімойю. Від Рауль-Марін до рибальського села Вілья-Мелімойю приблизно 3 години плавання.

Вулкан Мелімойю є священною горою сучасних фашистів, з цим вулканом пов’язано безліч легенд і чуток; говорять, що звідти печерні шляхи ведуть до центру Землі, де зник Гітлер та ін. Під час диктатури саме село Вілья-Мелімойю мала стати центром німецької колонізації чилійського півдня… Піночетові не вистачило лише кількох років. Тут купив собі землі головний нацист Чилі – 3 роки тому померлий письменник Мігель Серрано (він був послом Чилі в Індії і за чутками був коханцем Індіри Ганді. Кажуть, Раджив Ганді – його син. За Піночета він був послом Чилі в Югославії). Нам покажуть його землі і місце, де згорів його будинок. Згідно Серрано – спалення його будинку – частина "єврейської змови".

Інтерв’ю з Адольфо Рохом – одним з перших колоністів Мелімойю "піночетівського" скликання (початок 80-х). Адольфо був свідком прибуття в Мелімойю нацистських місій і того, як вони у фашистських уніформах вели серед населення пропагандистську роботу. Увечері повернення на катерах в Рауль-Марін і ніч там».

Ну, а в інші дні – також зйомки, зйомки і ще раз зйомки. А також «відвідування бухти Талькауано, куди наприкінці 1945 року увійшла невелика флотилія німецьких підводних човнів, вночі висадила невелику групу людей і зникла», «дегустація молюсків та інших морепродуктів», «перетин Анд і ввечері прибуття в Барілоче – "нацистську столицю" Аргентини», «ловля лосося в гирлі річки Палена» та інші не менш важливі заходи.

Одне слово, сміливе викриття нацистської змови, яка загрожувала (й, оскільки місцеві нацисти продовжують діяти, загрожує донині) світові із Південної Америки. Ховайтеся, недобиті гітлерівці, Костянтин Стогній іде!

А на обрії – контури ще більш грандіозної змови. Адже не таємниця, що Піночета свого часу підтримували Сполучені Штати, Індіра та Раджив Ганді були прем’єрами Індії, а Чилі та Аргентина за наявності страшенного числа нацистів чомусь вважаються на Заході цілком демократичними країнами…

Додайте до цього ще печери, які ведуть до центру Землі – і ви зрозумієте, що Всесвіт у небезпеці!

Хоча насправді у небезпеці – як практично завжди, коли за справу беруться подібні проФФесіонали, український телеглядач. А ще – елементарні моральні норми, на знущанні з яких побудовано всю цю «експедицію».

Звісно, нацистські воєнні злочинці – це мерзотники. За визначенням. Іншої реакції у нормальних людей тут не може бути. Мерзотниками є й ті, хто сьогодні намагається їх виправдати, тим більше, перейняти ідеологію, символіку та політичну практику нацистів. Власне, як і будь-яку тоталітарну ідеологію та практику (чи на ICTV хтось вважає, що є «правильні» та «неправильні» тоталітаризми?) Але є важливий нюанс, який мав би бути зрозумілим відставному полковнику МВС Стогнію: остання категорія нацистів (і всіх прихильників тоталітаризму) не належить до злочинців у юридичному сенсі цього слова, поки ці особи не вчинили дій, що порушують законодавчі норми їхніх держав та міжнародного права.

Що стосується тих 90-літніх і ще старших реальних злочинців, то, видається, ще десятиліття тому проблему їхнього пошуку й суду над ними найбільш адекватно охарактеризував Шимон Візенталь, знаний мисливець за цими мерзотниками, якого навряд чи хтось спроможеться звинуватити у співчутті до наці: «Якщо хтось і залишився, то він зараз надто старий, щоб понести покарання. Мою роботу завершено».

Тож Костянтин Стогній тут запізнився на кілька десятиліть, щоби стати «українським Візенталем». Звісно, залишається ще моральне покарання. Воно має стосуватися і сучасних апологетів тих чи інших варіантів тоталітарного «раю», побудованого на неправді й неволі. Але для чого їхати аж до Латинської Америки в пошуках таких персонажів?

Досить узяти телекамеру й вийти на Хрещатик, до пам’ятника Леніну. Там ви почуєте таке про «порядок», що якимось там аргентинським чи чилійським дилетантам і не снилося. І форму, яка носила свого часу армія однієї з двох головних «злочинних держав», побачите. Принагідно: це не я назвав СРСР рівнозначною нацистській Німеччині злочинною державою і навіть не Степан Бандера – це зробив німецький філософ-антифашист Карл Ясперс…

А ще можна пошукати «неонацистів» у деяких міністерствах України, особливо в тих, де очільники виправдовують депортацію і геноцид «народів-зрадників» чи вивищують над іншими культурами російську й намагаються включити до шкільних програм положення про «захист здобутків слов’янської цивілізації» чи щось подібне. Досить лише підмінити російське німецьким, а слов’янське – арійським, як типологія стане зрозумілою. Але, видно, не для всіх.

І взагалі: їхати в іншу півкулю шукати слідів якихось персонажів, що начебто мріяли про Четвертий рейх, із країни, в якій добряче погарював ІІІ Інтернаціонал, лише десяту частину злочинів якого, мабуть, нині описано й усвідомлено – це, знаєте, найвищий клас цензурної майстерності.

Саме цензурної, оскільки масову аудиторію залишають без інформації про реальні проблеми минулого та сьогодення, про реальні й серйозні небезпеки, а натомість збираються розказувати нісенітниці про людину, яка начебто була батьком Раджива Ганді (останній народився 1944 року, а Мігель Серрано поїхав послом до нещодавно проголошеної незалежної Індії аж 1952 року) чи послом у Югославії за Піночета (насправді в 1962-64 роках, а з 1970 року Серрано взагалі залишив дипломатичну службу). Чи про цілу флотилію німецьких підводних човнів, яка десь плавала після капітуляції Третього рейху понад півроку – в океанах, які беззастережно тоді контролювалися країнами ООН, – аж поки зайшла в чилійську бухту… Високий клас – хай український глядач невпинно дурнішає й далі!

А щодо реальних проблем і реального подолання тоталітарних злочинів і тоталітарної ідеології, то чом би українським телевізійникам не скористатися тут як дороговказом нотатками Олександри Коллонтай, яка записала слова Сталіна, сказані їй у листопаді 1939 року як послу СРСР у Швеції й довіреній особі у контактах із західними країнами: «Русский народ – великий народ. Русский народ – это добрый народ. У русского народа – ясный ум. Он как бы рожден помогать другим нациям. Русскому народу присуща великая смелость, особенно в трудные времена, в опасные времена.

Он инициативен. У него – стойкий характер. Он мечтательный народ. У него есть цель. Потому ему и тяжелее, чем другим нациям. На него можно положиться в любую беду. Русский народ – неодолим, неисчерпаем… Сионизм, рвущийся к мировому господству, будет жестоко мстить нам за наши успехи и достижения. Он все еще рассматривает Россию как варварскую страну, как сырьевой придаток… Мировой сионизм всеми силами будет стремиться уничтожить наш Союз, чтобы Россия больше никогда не могла подняться» (опубліковано у 18-му тому творів Й. Сталіна). Знов-таки, підставте слово «німецький» на місце «російського», а потім порівняйте із «Майн Кампф». А потім – таки на Хрещатик, записати кілька синхронів із палкими сталінськими фанатами…

Та годі про минуле. Варто вести мову про сучасність. Латинська Америка, куди їде боротися з нацистами Стогній, явила світові страхітливого й раніше небаченого покруча – наркомарксизм. Ясна річ, що Карл Маркс має до Уго Чавеса, Ево Моралеса та іже з ними такий же стосунок, як Фрідріх Ніцше – до Адольфа Гітлера і Йозефа Геббельса. Проте фактом сьогодення є те, що в Латинській Америці під прапором боротьби з імперіалізмом та захисту прав індіанців постали владні режими та політичні сили, які обстоюють легальне вирощування коки – сировини для виробництва кокаїну – як однієї з основ економік своїх держав.

Президент Болівії Моралес якраз і прийшов до влади як лідер селянського союзу виробників коки, ненависник ґрінґо та ультралівий політик. Мовляв, жувати коку – це національна традиція всіх індіанців, таке жування допомагає їм переносити голод, спрагу та втому. У цьому його активно підтримує президент Венесуели Чавес (за підтримки якого, до речі, у сусідній Колумбії діють ультраліві партизани, що контролюють підпільні плантації коки та хімічні лабораторії з виробництва кокаїну).

Хто знає іспанську мову, одержить чимале задоволення від цього ролика, іншим же переповім зміст епізоду. Чавес на саміті «боліваріанських» режимів (тобто тих урядів, які його підтримують) демонстративно зжував листок коки, яку йому привіз Ево Моралес. «Я знав, ти мене не підведеш, друже, у мене вже закінчувалися запаси», – заявив венесуельський президент, відправляючи у рот листок коки під оплески присутніх.

«Капіталізм і міжнародні мафії перетворили це на кокаїн, але кока – не кокаїн», – наголосив Чавес, котрий, як і Моралес, щодня жує листи коки, щоб підтримувати свою енергію. І якраз зараз у Перу розпочалася президентська виборча кампанія, одним із головних гравців у якій є палкий прихильник ідей Чавеса підполковник-лівак Олланта Умала.

Якщо він переможе, «смуга коки» замкнеться від Болівії до Венесуели. І тоді наркомарксисти стануть однією з домінуючих сил у Латинській Америці і серйозною загрозою життю і здоров’ю європейської молоді. Ось би про що зняти серію фільмів – але ж такі зйомки річ справді небезпечна, на відміну від полювання за 90-літніми старцями та ошалілими інтелектуалами…

… Звісно, нацистські воєнні злочинці – мерзотники. Вирок цей остаточний. Але ж як назвати людей, котрі гендлюють на темі нацистських злочинів?

Читайте также: