«Завал» у МВС: на дізнавачів міліції хлинула хвиля «легких» і «середніх» злочинів

Міліцейська статистика свідчить: українці найбільше потерпають не від скоєння щодо них гучних і резонансних злочинів – як то убивств, зґвалтувань чи фінансових шахрайств. Наші співгромадяни у разі кримінального інциденту у трьох чвертях випадків стають жертвою злодійських зазіхань невеликої й середньої тяжкості. Із 168,5 тисяч злочинів загальнокримінальної спрямованості, зареєстрованих упродовж півріччя в державі, 123 тисячі відносяться саме до такої категорії. 

А це, зазвичай, лиходійські «експропріації» мобільних телефонів, велосипедів, майна у невеликих розмірах, заподіяння легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, некваліфіковані грабунки і хуліганство тощо.

Левова частка зазначених справ потрапляє на дослідче опрацювання у дізнання. Останнім часом, після внесення змін до КпАП та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за крадіжки, за якими кримінальним діянням вважається викрадення майна на суму, що перевищує 60,5 гривень, значно зросло навантаження на підрозділи дізнання.

Служба для молодих

Як нам повідомили в Управлінні дізнання МВС України, з початку липня кількість прийнятих дізнавачами до провадження кримінальних справ збільшилась майже на 40%. Найвідчутніше таке зростання спостерігається на Донеччині (66%) та Києві (61%). Тому цілком очікувано, що після згаданих змін у законодавстві, у міліцейському відомстві найближчим часом постане питання про необхідність зміцнення кадрового потенціалу служби, адже понад 2,5 тисячі дізнавачів, які нині працюють у системі ОВС, вже явно недостатньо.

– Упродовж своєї історії дізнання української міліції розформовували і знову створювали тричі – це робилося через значний вплив ідей деяких «гарячих голів», які пропонували злити його зі слідством, що виконує дуже схожі функції. Втім, минало небагато часу, і служба реанімувалася, – зазначає начальник контрольно-методичного відділу Управління дізнання МВС Олег Мазурок.

– Тепер її значимість зростає як ніколи. Особливо в сучасних умовах, хоча й донині слідство в райвідділах, порівняно із дізнанням, має «поважніший» статус – його керівник водночас є заступником начальника органу, слідчим нараховуються спеціальний стаж і надбавка. Через це нерідко після кількох літ роботи дізнавачі переходять у слідство. Тобто, можна сказати, що дізнання – служба для молодих».

Для міліції «дріб’язкових» злочинів не буває

Звісно, що дехто задасться питанням: «А чи не станеться так, що тепер заяви потерпілих, де фігурують «дріб’язкові» збитки менш, як на сотню гривень, аби не морочитися із подальшим порушенням справи і розслідуванням, просто приховуватимуть?». Так, над цим варто подумати, але у міліцейському відомстві нині діють жорсткі і справедливі принципи щодо подібних схем «спрощення роботи» (приміром, є практика звільнення з посад тих, хто укрив кілька, хай навіть формально малозначних заяв), й навряд чи хтось піде на такі порушення.

– Ми плануємо найближчим часом здійснити виїзди на місця аби подивитися як здійснюється процес дізнання у кримінальних справах, порушених, так би мовити, в умовах нових критеріїв правової оцінки злочинних проявів, – продовжує Олег Мазурок. — Та вже перші аналізи свідчать, що кількість прийнятих до провадження дізнавачами справ упродовж останнього місяця зросла понад на третину – саме за рахунок впливу згаданого вище чинника.

Не виключено, якщо ситуація розвиватиметься у темпі такої тенденції, можна прогнозувати значне зростання навантаження на працівників служби. Приміром, у деяких наших підрозділах на Харківщині на одного дізнавача буде припадати до 50 справ провадження, коли науково обґрунтована норма становить 7-8. Це не привід до розпачу, а підґрунтя до перегляду організаційно-кадрової структури деяких відділів дізнання з метою її покращення».

Допоки ж в Україні найменшою сумою збитку від крадіжки (на час підготовки матеріалу), за якою порушили кримінальну справу, є 90 гривень, що мало місце на Волині. Втім є всі сподівання, що і цей «рекордний» показник невдовзі сягне свого абсолютного мінімуму – це станеться коли хтось порушить кримінальну справу за збитками рівними, принаймні, 61 гривні.

Тим часом, як зазначили в Управлінні дізнання, результати останніх перевірок свідчать, що на місцях триває хибна практика, коли за наявності усіх ознак злочину замість негайного порушення справи приймається безпідставне рішення про проведення додаткової перевірки, під час якої застосовуються непередбачені законодавством методи щодо умовляння потерпілих зменшити суму заподіяних збитків, викривлення обставини подій у поясненнях очевидців, тощо. Тобто, щоб згадані поправки до КпАП та Кримінального кодексу реально запрацювали, нині нагальною є ліквідація недосконалості відомчої нормативної бази МВС. Актуальними залишаються і аспекти взаємодії галузевих служб у розкритті злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Дізнавачів на огляд місця події не пускають прокурори та КПК

Іншим проблемним питанням, що потребує якнайшвидшого розв’язання, є процесуальна визначеність дізнавачів. Адже у КПК України лише в трьох статтях (ст..61, 69, 96) є таке поняття, як «дізнавач». А в термінах, що роз’яснюють цей кодекс, такого поняття (як і «особа, що проводить дізнання») взагалі немає. Що це означає на практиці? Наприклад, сталася крадіжка (або інший злочин невеликої чи середньої тяжкості).

На місце пригоди у складі слідчо-оперативної групи виїздить дізнавач і здійснює огляд місцевості. Але кримінально-процесуальне законодавство передбачає здійснення таких дій винятково слідчими. І це призводить до колізій та непорозумінь із прокуратурою й використання адвокатами цієї позиції КПК. Схожа ситуація виникає й з деякими іншими слідчими діями – такими, як обшук та допит. Останнім часом деякі прокурори почали просто забороняти дізнавачам проводити огляд місця події. І якщо слідувати букві Закону, то вони абсолютні праві.

– Головною проблемою, що суттєво впливає на стан провадження дізнання в кримінальних справах є неналежне законодавче забезпечення діяльності служби, – коментує ситуацію Олег Мазурок. – За законом визначені повноваження лише органу дізнання, натомість зовсім не визначені повноваження службової особи, уповноваженої проводити дізнання.

Для вирішення цієї проблеми Управлінням дізнання спільно з ГСУ МВС розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності дізнання)», який зараз перебуває на стадії погодження у дев’яти міністерствах та відомствах. Чекають цих змін не лише дізнавачі МВС, а й у МНС, СБУ, митниці і податковій.

Геннадій Карпюк, спеціально для «УК» 

Читайте также: