Как псевдоврач «профессор» Слюсарчук убивал людей – заснято на ВИДЕО: «трепанация» черепа

Усi бiдолаги померли через кiлька годин пiсля того, як Слюсарчук зробив їм «нейрохiрургiчну операцiю».  Свiтланцi Вiцентович було лише одинадцять. Вона могла ще жити довго. Їй потрiбна була допомога квалiфiкованого лiкаря. Але скальпель у руки взяв Слюсарчук.

44-рiчного Василя Кринiцького привезли до лiкарнi з важким отруєнням каналiзацiйними газами 11 серпня 2008 року. До нього кiлька разiв викликали санавiацiю з областi. 16 серпня з’явився Слюсарчук. Вiн узяв скальпель у руки. Сиротами залишились двоє дiтей.

33-рiчного Сергiя Шаварського можна було врятувати. Так кажуть усi лiкарi, котрих ми опитали. Але скальпель у руки знову взяв Слюсарчук. Те, що вiн робив в операцiйнiй, його спiвучасниця — лiкар-гiнеколог – знiмала на вiдео. Молодий чоловiк помер. Усi шанси на життя у нього зникли тiєї митi, коли скальпель опинився у руках Слюсарчука – людини, котру теперiшнiй мiнiстр освiти Дмитро Табачник зробив «професором нейрохiрургiї».

Ми показали вiдео кiльком професiйним нейрохiрургам. Ось Слюсарчук витирає скальпель ватою i кладе її у мозок людини… Ось людина на операцiйному столi стiкає кров’ю, а вiн нiчого не робить, щоб її спинити… Вiн не знає, як називаються хiрургiчнi iнструменти…

Нейрохiрурги не вiдали, яким був результат цiєї «операцiї». Але дали категоричний прогноз: прооперований – мертвий, це не операцiя, це – вбивство. Таких лiкарiв не судити треба, розстрiлювати.

Вони не помилились. Сергiй Шаварський справдi помер через кiлька годин пiсля тiєї «операцiї».

Це вiдео нинi в нашiй редакцiї. 9 хвилин 52 секунди. Воно змусило нас провести надскладну роботу, аби встановити: де це вiдео знiмали, що за людина була пiд ножем манiяка й чи жива вона? В останнє хотiлося вiрити найбiльше. I ми почали шукати.

На п’ятисекунднiй заставцi, що передувала тому вiдео з операцiї, як реклама, було: «Мiсто Мукачево. Сiчень, 2009 рiк, видалення злоякiсної пухлини. Вiк оперованого — 24 роки. Оперуючий хiрург: кандидат медичних наук, професор нейрохiрургiї Андрiй Слюсарчук».

В операцiйнiй добре видно псевдолiкаря Слюсарчука, чути його голос та голоси лiкарiв. Але обличчя останнiх закритi хiрургiчними масками.

Де i хто знiмав це вiдео?

Отже, Закарпаття? Мiська лiкарня, районна, залiзнична, вiйськовий госпiталь… Ми перевiрили навiть сiльськi амбулаторiї. Показували лiкарям те вiдео. Але через хвилини шоку, коли справжнi медики не могли збагнути, що ж це за операцiя, де все – у буквальному розумiннi – залите людською кров’ю, вiдповiдь була одна: «Нi. Це не наша лiкарня». I додавали: «Слава Богу, це було не в нас». Медики допомагали – як могли. I ми шукали далi.

Це була виснажлива робота. Ми їхали вiд лiкарнi до лiкарнi. Перевiряли всi операцiйнi. Розпiзнавали по деталях — годиннику, кахлянiй плитцi на стiнах, кольору пiдлоги та медтехнiцi. I знайшли. Мiсто Хмельницький, мiська лiкарня. Багатоповерхiвка з трубою. Якщо розвернутись обличчям вiд труби – вiкна реанiмацiйної.

«Це ж я! А це – наш хiрург Дмитро Кузьмак, – показує на людей у бiлих масках в операцiйнiй Михайло Соболь, заступник головного лiкаря мiської Хмельницької лiкарнi. – Я добре пам’ятаю ту операцiю. То був молодий чоловiк, дуже молодий, але у нього була не пухлина головного мозку, а гематома. Слюсарчука привела на операцiю Лариса Притуляк, наш обласний гiнеколог. Вона i знiмала все те на вiдео, й фотографувала в операцiйнiй.

Що робила Притуляк удруге в операцiйнiй? Каже: цiкаво було.

«Пiд час операцiй заборонено зйомки, бо ж камера не є стерильною. Тодi я й спитав Слюсарчука: навiщо знiмаєте? А вiн: «Буду показувати свою роботу нейрохiругам у Нацiональнiй медичнiй академiї пiслядипломної освiти iменi Шупика». Що я мав казати, як заборонити операцiю? Ми знали, що вiн там i справдi працює. I прийшов оперувати до лiкарнi з Ларисою Притуляк, котру ми добре всi знали як головного спецiалiста з облуправлiння охорони здоров’я та головного гiнеколога-акушера Хмельницької областi».

Хiрург Соболь тодi не знав, як його, сивого вже чоловiка, використають шахраї задля своєї реклами. I що згодом Слюсарчук, показуючи фото, похвалятиметься, як старi й досвiдченi хiрурги в нього «в асистентах ходять» та йому, «генiальному професору», вклоняються.

Не знав старий лiкар й того, що хiрургiчний скальпель бере в руки не «професор нейрохiрургiї», а бездипломний вихованець iнтернату, людина з манiакальними вiдхиленнями, що бавилася в лiкаря, ставлячи смертельнi дослiди на важкохворих, безтямних, тих, хто не мiг себе захистити.

«Коли б знаття: ми тiлом своїм дверi до операцiйної закрили б, – сумно каже хiрург Соболь. – А тодi я сам дав йому в асистенти Дмитра, нашого найкращого хiрурга, бо ж думав, що то — професор, свiтило нейрохiрургiї, його ж рекламували тодi на кожному кроцi». Каже, що то була перша й остання операцiя Слюсарчука в їхнiй лiкарнi.

На вiдео чiтко видно, як Михайло Соболь, спостерiгаючи за дiями Слюсарчука в операцiйнiй, тримається рукою за горло. Так, наче боїться закричати. Питаю його, що означає цей жест?

«Хiба не бачите? Розпач, – знову смутнiє. – Тодi, пiд час операцiї, я побачив: то не хiрург, а рiзник. Я вийшов з операцiйної в ординаторську i сказав вiдразу, що це не нейрохiрург. В операцiйнiй бачив, як вiн тримає пiнцет i скальпель, й одразу все зрозумiв. Тому й наказав бiльше його не впускати й на порiг».

В операцiйному журналi шахрай спробує заплутати слiди. Запишеться як професор… Слюсаренко. Та слiд зостався цим кривавим вiдео.

«Слюсарчук же прийшов iз Ларисою Притуляк, котру всi знали. Вiн й ранiше заходив часто до Добровольського, завiдувача вiддiлу реанiмацiї. I того дня вони всi в Добровольського в кабiнетi були», – хiрург Дмитро Кузьмак намагається вiдтворити подробицi тих днiв. Iсторiю хвороби померлого Шаварського завреанiмацiї Добровольський до архiву не здав. Вiд iнтерв’ю з нами вiдмовився. Сказав, що не має часу.

Iсторiю хвороби померлого хтось пiдкине до архiву вже пiсля нашого приїзду. I її таки знайдуть слiдчi. Синовi Сергiя Шаварського на момент смертi тата було лише 9 рокiв.

ПСЕВДОЛIКАР УБИВ ДВОХ ДIТЕЙ

Ще на початку розслiдування ми зробили запити до всiх начальникiв управлiнь охорони здоров’я кожної областi. I, як пам’ятаємо, усi вони надали вiдповiдь редакцiї про те, що нейрохiрург Андрiй Слюсарчук не проводив операцiй на територiї їхнiх областей. Начальники управлiнь казали неправду. Точнiше – брехали.

Говорив неправду i начальник Хмельницького управлiння охорони здоров’я.

На сьогоднi в цiй областi чiтко встановлено двох людей, якi померли внаслiдок «операцiй» псевдолiкаря Слюсарчука. Це – 51-рiчний Олександр Лозовий (районна лiкарня мiста Славути) та 33-рiчний Сергiй Шаварський (мiська лiкарня Хмельницького).

У Хмельницькiй областi, на жаль, ще є померлi вiд скальпеля манiяка, котрий бавився у лiкаря. I ми повернемося до великої брехнi хмельницьких чиновникiв вiд медицини.

Сказав неправду журналiстам та громадськостi й Буртняник М.М., начальник Головного управлiння охорони здоров’я у Тернопiльськiй областi. Пiд час розслiдування ми встановили: Слюсарчук оперував на Тернопiльщинi. Й не один раз. Лише результат усюди однаковий – смерть.

У районних лiкарнях цiєї областi пiд скальпелем псевдолiкаря Слюсарчука померло щонайменше троє людей. Iз них – двоє дiтей: трирiчний Данилко Прокопук у Кременцi (сiчень 2010 року) та 11-рiчна Свiтланка Вiцентович у Чортковi (травень 2008-го).

»Є два випадки, коли в нашiй лiкарнi оперував Слюсарчук», – визнає головний лiкар Чорткiвської центральної районної лiкарнi Михайло Семкiв.

Пан Семкiв не знає, чому начальник Головного управлiння охорони здоров’я областi сказав громадськостi неправду. «Ми нiколи не приховували факту, що Слюсарчук оперував у нашiй лiкарнi в цих двох випадках. Є iсторiї хвороби та журнали запису операцiй, де чiтко зазначено, що оперуючий хiрург – Слюсарчук А.Т.».

«Коли вiн робив трепанацiю черепа дитинi, то один високий молодий чоловiк, котрого Слюсарчук привiз зi собою i казав, що це — його асистент, знiмав операцiю на вiдео та фотографував», – розповiдають медики з Чорткiвської лiкарнi. Кажуть, що документiв у Слюсарчука тодi нiхто не перевiряв. а лікував він не якийсь гемморой… «Його ж по телевiзору чи не кожного дня показували як генiального нейрохiрурга, котрий запам’ятовує великi числа. Iз Президентом Ющенком транслювали. То хто ми такi, районнi лiкарi, що могли його перевiряти?..»

…Свiтланка впала з велосипеда, омрiяного подарунка, якого подарували їй, єдинiй донечцi, батьки пiсля закiнчення шкiльного року. «Дiвчинка надiйшла до нас 8 червня 2008 року о восьмiй вечора. У неї була закрита черепно-мозкова травма, забiй головного мозку. Вже через 2 години ми перевели її з дитячого вiддiлення до реанiмацiї. Стан дiвчинки був дуже важкий. Дитина впала в церебральну кому», — розповiдає в.о. заступника головного лiкаря з лiкувальної роботи Чорткiвської ЦРЛ Тамара Бачинська.

Лiкарi кажуть, що викликали нейрохiрурга з Тернополя. «Що могли, те на мiсцi робили. Але дитина майже одразу була на апаратi штучного дихання. I нашi медики, i тернопiльськi фахiвцi попередили батькiв про важкiсть стану доньки. А вони якось знайшли Слюсарчука та дали йому дозвiл на операцiю».

У Чортковi багато говорять, що «реклама Слюсарчуку йшла з митницi». Саме в тi роки на митницi працював спiльник шахрая Олександр Шмаков, котрий i привiв псевдолiкаря до Славути.

А 14 червня 2008-го о 18 годинi 10 хвилин манiяк у бiлому халатi знову вiзьме в руки хiрургiчний дриль i скальпель. У журналi операцiй запис: «Оператор – професор, доктор медичних наук Слюсарчук» i пiдпис – «кандидат медичних наук, професор».

…Свiтланка померла наступного дня. Дитя не прожило й доби пiсля скальпеля тодi ще липового «професора», котрому мiнiстр Табачник через три роки надасть уже законного права вбивати дiтей.

А через два роки пiсля смертi школярки з маленького мiстечка Чорткiв у сусiдньому Кременецькому районi на сiльському цвинтарi виросте ще одна свiжа дитяча могилка. Там поховають iще одну жертву псевдолiкаря i псевдопрофесора – трирiчного Данилка Прокопчука…

«Я БЛАГАЛА ЙОГО НА КОЛIНАХ: «ПАНЕ, ВРЯТУЙ!»

Львiвськi правоохоронцi, якi заарештували псевдопрофесора Слюсарчука й порушили проти нього кримiнальнi справи за фактами пiдробки документiв i шахрайства, не поспiшають порушувати кримiнальнi справи щодо вбивств.

Чому? Справдi – чому? 

А тим часом журналiсти «Експресу» продовжують розслiдування. Кiлькiсть жертв псевдолiкаря уже перевищила 11 осiб.

У тi днi, коли стара мати ховала у Славутi на Хмельниччинi свого сина Олександра Лозового, який помер пiсля двох «операцiй» на головному мозку, що їх робив псевдолiкар Слюсарчук, i у Чортковi на Тернопiльщинi знову забили в церковнi дзвони мелодiю вiчностi.

Ще не похоронили жертву останньої його «операцiї», а вiн знову взяв скальпель у руки. I знову – смерть. Цього разу жереб смертi випаде на долю 44-рiчного Василя Кринiцького зi села Горiшня Вигнанка, що на Тернопiльщинi. I знову – Чорткiв.

«Чоловiка привезли з отруєням каналiзацiйними газами важкого ступеня 11 серпня 2008 року. У нього був набряк мозку, церебральна кома третього ступеня, гiпотоксичний шок другого ступеня та серцево-судинна недостатнiсть. Вiн одразу перебував на апаратному диханнi», – розповiдає Бачинська.

До Кринiцького кiлька разiв викликали санавiацiю з областi. Та його стан залишася важким. 16 серпня з’явився Слюсарчук.

«У мене забрали не чоловiка, а – життя», – Лiля Кринiцька залишилася молодою вдовою з двома синами. Старшому на той час було – вiсiмнадцять, молодшому – не сповнилося й п’ятнадцяти. – Ось тут, – показує рукою на мiсце пiд дверима лiкарнi мiста Чорткова, – я стояла перед ним на колiнах i благала, аби врятував мого чоловiка. Я непритомнiла, верталася до тями й благала знову: паночку, врятуй менi його».

Лiля не пам’ятає, хто тодi пiдказав їй цього псевдопрофесора. Жiнцi сьогоднi важко. Дуже важко. Бо людина, яка, прикриваючись посвiдченням професора медицини та бiлим халатом, забрала в її чоловiка останнiй шанс – його могли б врятувати справжнi лiкарi, а не той, хто вчився на швачку.

Пiд час обох операцiй в операцiйнiй було багато лiкарiв. Дивувало їх найбiльше, що «свiтило» приїхав до лiкарнi у кросiвках i шортах та розказував їм чомусь про те, що закiнчив школу в дев’ять рокiв, що батьки-медики загинули в автокатастрофi та про те, що вiн учень Кашпiровського.

Засумнiватися у справжностi «свiтила» нiхто з районних медикiв не посмiв. Пiар-кампанiя, яку запустили Слюсарчук та його спiльники, працювала бездоганно: жертви платили грошi й наступного дня забирали тiло для похорону.

Операцiю на головному мозку батька двох дiтей псевдолiкар розпочне о 19 годинi 25 хвилин. Закiнчить о 22.10. О 4 годинi 40 хвилин Василь Кринiцький помре…

А за кiлька днiв в iнтернетi з’являться фотографiї з «вдалої операцiї доктора медичних наук, генiального нейрохiрурга Слюсарчука». Реклама працюватиме. Та Лiля Кринiцька цього не побачить. Припадатиме до свiжої могили того, кого любила понад життя…

Вiд редакцiї

У цi святкові днi ми просимо всiх, хто може, допомогти Катеринi Колядi, вiдважнiй матерi, яка не побоялася кинути виклик безкарностi. Саме вона, подолавши страх i вiдкинувши погрози, першою написала заяву в мiлiцiю. I саме її заява стала приводом для арешту псевдолiкаря.

Учинок цiєї жiнки врятував не одне життя.

Сьогоднi Васильковi та Андрiйковi, синам Катерини, одного з яких заледве не звiв зi свiту псевдолiкар, потрiбнi грошi на справжнє лiкування. Без дорогого препарату «Хумiра» дiти не зможуть ходити.

Катеринi самiй не пiд силу впоратися з бiдою. Тож поможiмо їй всi разом!

Номер рахунку: 262515001786

Жовкiвське вiддiлення Ощадного банку N6325

МФО 385219

Код ЗКПО 02762671

Коляда Катерина Василiвна (для лiкування синiв)

Iнд. код.: 2517817705 

Відеозйомка операції Слюсарчука:

Автори: Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Вiктор ДУДАР, Експрес online

You may also like...