Исповедь киевской студентки-наркодилера: «Сложнее купить книгу, чем наркотики»

• Колеса – екстазі.

• Порошок/фен – амфетамін.

• Марки – ЛСД.

• Варник – займається виготовленням наркотиків.

• Брати товар під реліз – «барига» сплачує гроші лише після продажу всієї партії, тобто після того, як реалізує її на ринку.

• Закладка – місце, де ховають наркотики, а координати надають покупцю, який оплатив товар онлайн.

Я – киянка, мені 18 років, займаюсь отруєнням молоді наркотичними речовинами, а саме їхнім розповсюдженням, що є незаконним і карається відповідною статтею Кримінального кодексу – знаю про це.

Я – наркодилер. Отримую товар і реалізую його на ринку. Серед своїх – «барига».

Я – «нелегалка», проте свідомо йду на це, бо навіщо рятувати це покоління, яке не хоче позбавлятися від залежності, а лише труїть себе? Покоління, яке думає, що за допомогою наркотиків стає супергероями. Така молодь не має жодного прагнення, мотивації, а найстрашніше – майбутнього.

Із чого все починалося

Займатися цим я почала випадково. Сама вживала і спілкувалася із такими людьми. У ліцеї під час сесії спробувала «фен», мені було нормально, а пізніше я засумнівалася в ціні, зрозуміла, що багато переплачую і вирішила сама цим зайнятися, тим більше, що познайомилася з людиною, яка могла постачати мені товар. Спочатку він дав мені партію «під реліз», тобто під реалізацію. Це означає, що я беру певну кількість, не плачу за це гроші відразу, а лише після продажу всього товару. А націнку, яку я сама визначаю, залишаю собі.

Мій перший досвід виявився невдалим: на одній з тусовок у мене вкрали 10 «колес», потрібно було швидко знайти гроші, щоб повернути борг. Я зрозуміла, що не можу його повернути, і попросила ще товару, щоб продати його вдвічі більше і компенсувати попередню партію. У процесі вже з’явилася клієнтура, справа закрутилася, і ось я – наркодилер.

Коротко про суть справи

Ніколи не розголошується інформація про оптові закупівлі й доставку речовин, навіть мені, людині, що перебуває в цьому середовищі, про це не розкажуть, але зазвичай беруть у «варників», які самостійно вигадали формулу, знайшли реактиви і зварили. Це лише певні види наркотиків, наприклад, фен, колеса, марки. Траву вирощує кожен третій. Є люди, які навіть побудували на цьому свій бізнес, а їм уже за тридцять років. Дехто купує в Європі, дехто в Азії. Тобто є достатньо варіантів знайти продукт у великих партіях.

Ті, у кого я беру, купують за стартовою ціною, а я, у свою чергу, беру за ціною оптимальною, але потім підвищую ставку і забираю різницю від оптимальної ціни. Іноді продовжую брати товар «під реліз». Це вигідно для мене, адже я лише розподіляю кошти після продажу, але нічого не купую. Кінцеву ціну ставлю сама.

«“Колеса” я продаю за 400 гривень у звичайний день, а на вечірці вони коштуватимуть вже 500 гривень»

Тарифи й партії

Мінімальна партія для мене – 20-30 одиниць (припустімо, таблеток). Зазвичай це продається за 2-3 дні, коли є клієнти. На прикладі «колеса» розкажу. Якщо я беру в такій партії (20-30 од.), то одна штука коштуватиме 250 гривень (якщо партія 100 од. – то по 180 гривень). У свою чергу, я продаю за 400 гривень у звичайний день, а на вечірці коштуватиме вже 500 гривень. Я сама вирішую, за скільки кому продати. Часто залежить від того, наскільки швидко мені треба заробити і як я ставлюся до людини, яка купує.

Ризики

Не мала проблем із ризиками, хоч і визнаю, що не зовсім «чисто» працюю. Читала Кримінальний кодекс України, щось знаю про це. Але багато моїх знайомих не змогли оминути уваги правоохоронців. Розповідаю міні-історію, пов’язану з цим.

Є у мене один знайомий – дуже добра душа, що роздає всім багато й майже без націнки. Якось він їхав із селища і його зупинили правоохоронці. Він дозволив себе обшукати, не знаючи про можливість відмовитися. У нього були з собою 3 «доріжки». Почали допит, тут уже неможливо викрутитися. У такому разі треба платити відкуп, а сума залежить від обсягу знайденого. Це перший варіант, а другий – ти розказуєш про своїх «колег». Саме так його і знайшли: інші «здали» його. Така практика дуже поширена, бо це вигідно.

Є також один «варник». Коли виходиш із його будинку, тебе одразу садять у машину, при цьому нічого не запитують – розбираються вже всередині. Вимагають гроші: від 5000 гривень до декількох тисяч доларів. І ти платиш, бо можеш сісти до в’язниці, тут немає вибору іншого.

«Мертвого сезону не існує. Загалом, попит падає під час сесії на всі види наркотиків, але на зміну йому приходить підвищений попит на “фен”»

Про попит і пропозицію

Про те, наскільки це розповсюджено серед молоді, міркуйте самі. Розкажу ще один приклад. Стою якось біля входу в метро, до мене підходить людина і запитує: «Є щось?». Відповідаю, що немає. Він одразу запитує іншу людину неподалік, яка позитивно киває головою. А це був просто перехожий. Думаю, що кожен четвертий щось вживає, а кожен десятий це розповсюджує – така реальність.

Попит зараз неймовірно високий через техновечірки, що є легалізованими, незважаючи на таку репутацію. Але цей попит я вважаю взагалі абсурдним. Не розумію все одно, як люди можуть вживати екстазі лише для того, щоби зранку піти в кіно. Наприклад, та ж «Схема», яка проводиться раз на квартал, – про неї знають усі, це просто масовий наркопритон під музику з багатьма незнайомими людьми. Більше вам скажу: майже на кожній вечірці організатори самі випускають своїх людей на полювання, розповсюджують «речовини» самостійно. Closer і «Схема» – найпопулярніші клуби серед молоді, там зашкалює кількість наркотиків на один квадратний метр.

Мертвого сезону не існує. Загалом, попит падає під час сесії на всі види наркотиків, але на зміну йому приходить підвищений попит на «фен». Всі його беруть, бо потрібно не спати. Коли зростає потреба на нього, то разом із ним і на траву, тому що вона нейтралізує побічні ефекти попереднього. Із власного досвіду знаю, що взимку беруть менше, ніж влітку, бо набагато менший вибір цілодобових розваг.

«У кожному районі Києва є наркопритони, звідки вивалюються обколені люди з передозуванням»

Правоохоронці чи все ж наркоохоронці?

У кожного повинен бути «дах» серед правоохоронців, і він є. Ті, у кого його немає, мають проблеми. Відомо всім, що у «ментів» теж є свій сезон: коли його потрібно закрити на певному рівні за кількістю закритих справ, вони виходять на полювання і ловлять кожного другого. Вони одразу погрожують людині, що кинуть її за грати, і гроші їм нібито від неї не потрібні. У результаті ця людина може видати абсолютно всіх знайомих, які цим займаються, а «менти» вже будуть розбиратися з поповненим списком. Видавати можуть як своїх близьких друзів, так і взагалі далеких від себе людей, щоб не платити гроші, а ще головніше – залишитися на волі.

З новою поліцією таких випадків менше, але вони під’їжджають до місця, де відбуваються такі гучні тусовки, і спостерігають. Звертають увагу на явних і потенційних, адже на територію заходу вони зайти не можуть – підстав і прав для цього у них немає. Якщо людина не знає закон і дасть себе просто так оглянути, то, звичайно, матиме проблеми.

Як наркотики знаходять вперше

Дуже просто. Можна у Гуглі ввести запит: «купити наркотики київ». У кожному місті є такі сайти. Ти сплачуєш онлайн з картки, вони тобі говорять місце, в якому захований товар, і ти його потім там забираєш – це «закладка». Або ти можеш навіть на тусовці, про яку знають всі, підійти і запитати, або на вулиці, як я описала вище в ситуації. До тебе підійде не одна людина. Це легко.

Ринок зараз вільний і ніхто особливо не боїться. Я не знаю людей, яких посадили за наркотики в Києві, крім одного випадку – у людини було 5 кг «фену», кілька мільйонів і пістолетів у квартирі. До нього йшли цілеспрямовано – уже нічого не вдієш. Але в цілому відкупитися можна завжди. Батьки навіть іноді квартири віддають в оренду або продають якесь майно, щоб відкупитися; беруть кредит.

Зараз складніше купити собі книгу чи нормальних овочів, ніж наркотики. У кожному районі Києва є наркопритони, звідки вивалюються обколені люди з передозуванням. «Швидка» приїжджає, відкачує, їде назад. Дивитися на це страшно.

Якось потрапила у наркопритон – моїй подрузі треба було забрати 1 грам. Ми зайшли, а там одна кімната, усе вбоге, лежить матрац на підлозі, а на ньому 5 осіб. Ще поруч лежала дівчина, біля неї – голка, а на руці висів джгут. Її трясе, а ніхто не допомагає, мовляв, «їй не допоможеш, саме попустить». Але залежить від того, з ким ти це робиш. Близькі люди тобі завжди допоможуть. А з нею я не могла щось зробити, бо зі «швидкою» приїжджає і поліція. Коли таке спостерігаєш, нічим не хочеться займатися.

«Є багато історій про те, як люди стрибають із даху, думаючи, що вони – птахи, або лягають на трасу, бо вони нібито мурахи»

Загалом про тенденції та інші види речовин

«Фен» і трава користуються особливою популярністю. Від першого божеволіють студенти, а друге – найлегший наркотик. До того ж, вони взаємопов’язані, як я вже казала. Найменш потрібний і найбільш незрозумілий для мене наркотик – кетамін. Він продається в аптеках, це підвид морфію. Після вживання людина на 40 хвилин замикається в собі, розмовляє сама з собою. Потім відпускає.

Ніхто з моїх знайомих «бариг» його не поширює. У мене є знайомий, який вживав героїн. Але це рідкість. Кокс – занадто дорогий і безглуздий. Простіше вже «юзати» фен. Той самий ефект, хоч і слабший трохи. До того ж, на кокс виходів дуже мало, у мене їх немає. «Колеса» вживають часто. «Марки» – рідше, бо люди бояться, що вони їх змінять психологічно. Є багато історій про те, як люди стрибають з даху, думаючи, що вони – птахи, або лягають на трасу, бо вони нібито мурахи.

Ієрархія є, була, буде

Є своя структура в усьому цьому механізмі. Виглядає вона так:

1. «Варник» (знається на виготовленні).

2. «Творець» (об’єднує «варників» у лабораторію).

3. Закупник (закуповує товар партіями за мінімальною ціною).

4. «Барига» (дилер, тобто я).

5. Споживач (сталої назви у цих дурнів немає).

*Інтерв’ю ми взяли у адвоката героїні, який передає слова та позицію свого клієнта. Для зручності його переказ подаємо від першої особи.