Бандит «Лича» – в розыске. Но учавствует в киевских выборах за блок Литвина? Ништяк, брателло!
Подробности ночной «разборки» на Софиевской площади в столице: депутата Тимошенко едва не зарезали «представители» Литвина? В политических боях за кресло киевского мэра и места в Киевраде стороны взялись за… ножи!Чимало киян вже мали змогу помилуватись Софіївською площею, всуціль заставленою наметами Блоку Юлії Тимошенко. Перші перехожі побачили ці намети зранку в суботу, хоча ще ввечері в п’ятницю їх тут не було. Це не дивно: намети було встановлено в ніч на суботу, приблизно з 1-ї по 2-гу годину ночі.
Саме при цьому відбулась масова бійка, у якій ледь не зарізали народного депутата.
«Ми подали, згідно з чинним законодавством, заявку про проведення на Софіївській площі агітаційних заходів. Наскільки пригадую, це було 14 – 15 травня. Я особисто переконався, що ми єдині подавали таку заявку, більше присутності на Софіївській ніхто не заявляв», – розповів кореспонденту народний депутат від БЮТ, керівник виборчого штабу по Шевченківському району Юрій Одарченко.
По коментар ми звернулись по обіді в суботу, як тільки почули про нічні події на Софіївській. Як виявилось, пан Одарченко був безпосереднім учасником подій. Він же став і одним із постраждалих.
«Коли перші активісти почали встановлювати намети, приїхав такий собі Сидоров, який представлявся заступником глави Шевченківської районної адміністрації. Він прямо заявив, що ми свій захід проводити не будемо, оскільки повинен бути проведений захід Блоку Литвина. Я йому сказав, що ми маємо всі відповідні документи і, згідно з законом, маємо право на проведення заходу. Він у відповідь заявляв, що теж має якісь документи, але їх представлено так і не було», – розповів Одарченко (запис інтерв’ю є в розпорядженні редакції).
Далі, за словами депутата, Сидоров кудись потелефонував, і за 20 хвилин на місце «на десяти машинах приїхала група молодиків абсолютно кримінальної зовнішності». Як твердить Юрій Одарченко, прибулі почали наїжджати автомобілями на намети, після чого розпочали бійку.
При цьому нападниками керував молодий чоловік, який представився кандидатом до Київради від Блоку Литвина Олександром Ліщенком. Депутат Одарченко однозначно асоціює його з відомим у кримінальних колах «Лічею».
Скріншот міліцейського оголошення 2001 року
«Він керував нападниками надзвичайно агресивно, навіть тоді, коли на місці вже з’явилася викликана нашими активістами міліція… На жаль, працівники міліції не втрутилися, не дивлячись на те, що на їхніх очах били людей та нищили майно. На очах у правоохоронців нападники розбивали фотоапарати, мобільні телефони, на які це все знімалось – тобто вони поводились як люди, які добре розуміли, що міліція їм нічого не зробить», – каже депутат.
Більше того, за словами парламентарія, нападники ледь не покалічили його колегу – також представника БЮТ Олександра Дубового.
«В процесі оцієї штовханини, яка постійно переходила в бійку, один із цих бандитів намагався ударити його (Дубового) заточкою. Дубовий мусив цю заточку схопити руками, і в результаті відбувся тим, що в нього поранені руки», – розповів Одарченко.
(Цікаво, що в заяві прес-служби БЮТ, поширеній під час підготовки цього матеріалу, ідеться про те, що заточкою намагалися вдарити самого Одарченка).
За його словами, лише після наполягань обох депутатів міліція все-таки затримала «бійця» із заточкою. Після цього нападники відступили, і намети таки було встановлено.
На думку Юрія Одарченка, напад був санкціонований безпосередньо кандидатом в мери від Блоку Литвина, головою Шевченківської райадміністрації м. Києва Віктором Пилипишиним. Депутат пов’язує це з особистою помстою: він давно вимагає відмови Пилипишина від сумісництва (той є головою Шевченківської РДА і депутатом райради та одночасно – народним депутатом України).
«Ми з депутатом Дубовим звернулись як до міліції, звідки ніякої реакції не було, так і до судмедекспертизи, де встановили факти нанесення побоїв. Далі ми будем звертатись до СБУ, прокуратури та міністра внутрішніх справ», – заявляє Одарченко. Також він пообіцяв нам, що фракція БЮТ в парламенті поставить відповідне питання перед фракцією Блоку Литвина.
В міліції в цілому підтверджують версію депутата, але формулюють її, скажімо так, у м’якших тонах.
«Близько 1 год. 30 хв. ночі з 16 на 17 травня до Шевченківського РВВС надійшло повідомлення про встановлення наметів на Софіївській площі», – розповів керівник прес-служби ГУ МВС у Києві Володимир Поліщук. – «На місце прибув патруль міліції. Було також направлено слідчо-оперативну групу, яка встановила, що встановлення наметів здійснюється згідно із законодавством у відповідності до поданої цією політичною силою заявки».
Насправді встановлення агітаційних точок в наші часи у Києві найчастіше відбувається саме вночі: з одного боку, це створює менше перешкод киянам, з іншого – є шанс уникнути підступів конкурентів. Так, за даними, представники БЮТ мають намір ближче до дня виборів обладнати на Софіївській площі сцену, а 16 травня хотіли лише «застовпити» за собою територію.
Однак без втручання конкурентів не обійшлося, що підтверджують і правоохоронці.
«Співробітники помітили, що поряд із місцем, де ставились намети, знаходиться група з близько 30-ти осіб, які вигукували образливі гасла на адресу тих, хто встановлював намети», – розповів Володимир Поліщук.
З якого приводу розпочалася власне бійка, в прес-службі не знають. Однак, згідно з наявною там інформаційною довідкою, під час сутички «невстановлена особа завдала удару в обличчя депутату Одарченку, після чого зникла». Крім того, згідно з повідомленням, депутат Дубовий «звернувся про спробу одного з учасників бійки вдарити його гострим предметом, внаслідок чого Дубовий отримав поранення рук».
За словами пана Поліщука, нападник з «гострим предметом» дійсно був затриманий і доправлений в те ж таки Шевченківське РВВС. Відомо, що це киянин 1980-го року народження. Однак про його нинішню долю в прес-службі не знають. Утім, як запевняють там, перевірка нічних подій все ще триває.
На жаль, протягом вихідних та понеділка нам так і не вдалося зв’язатись із Віктором Пилипишиним. Що ж стосується його заступника, «такого собі Сидорова» в інтерпретації пана Одарченка, то мова може йти про Андрія Сідорова – одного з усього лише дев’яти заступників пана Пилипишина на посаді голови Шевченківської РДА.
З офіційного сайту Шевченківської РДА
Як видно з офіційної біографії пана Сідорова, розміщеної на сайті ШРДА, ця людина з цікавою долею свого часу обіймала неабиякі за вагою (хоча й не публічні) посади в центральній владі. Чого варте одне лише крісло заступника гендиректора «Держпостачу» в структурі легендарного Держуправління справами. До речі, те, що на цю посаду пан Сідоров прийшов з відповідної «постачально-ресурсної» посади в МВС, напевне свідчить про його зв’язки з покійним нині Юрієм Дагаєвим – колись «головним завгоспом» Леоніда Кучми.
Чи може така поважна людина особисто серед ночі керувати розбійними нападами? Це автор намагався з’ясувати це в самого Андрія Вікторовича. У його приймальні у нас ввічливо поцікавились темою питання та нашими контактними телефонами, після чого обіцяли донести цю інформацію до самого пана Сідорова. За півдня інший жіночий голос повідомив, що велика зайнятість Андрія Вікторовича навряд чи дозволяє нам розраховувати на відповідь найближчим часом, пише 4post…
А в это время и в том же месте…
День памяти жертв политрепрессий: Ющенко скорбит по-своему
Один наш коллега живет в веселом месте: окна его квартиры выходят во двор заповедника София Киевская. Со времен царствования Ющенко, жить нашему коллеге стало веселее. Причина проста: первое, что сделал Ющенко, заполучив скипетр и державу, обзавелся домиком официальных приемов на территории заповедника. С тех пор в священных стенах не утихает веселье. В очередной раз грянули зажигательные ритмы и зажглись огни дискотеки в День памяти жертв политических репрессий – сегодня, 18 мая.
Вот что пишет и показывает очевидец происходящего в эти минуты в Софии Киевской наш знакомый журналист, выступающий под ником crazy_skipper на своей страничке ЖЖ.
«Сегодня в Украине отмечают День памяти жертв политических репрессий. Он был введен указом президента Украины N431/2007 от 21 мая 2007 года “О мероприятиях в связи с 70-й годовщиной Большого террора – массовых политических репрессий 1937-1938 годов” и отмечается ежегодно в третье воскресенье мая. Сегодня (случайно ли?) этот день совпал с датой начала депортации крымских татар, которая началась 64 года назад.
Согласно официальной прессе, указ был подписан с целью надлежащего чествования памяти жертв политических репрессий, привлечения внимания общества к трагическим событиям в истории Украины, вызванным насильственным внедрением коммунистической идеологии, возрождения национальной памяти, утверждения нетерпимости к любым проявлениям насилия против человечества.
Кто знает, были ли искренними побуждения Президента, пришедшего всей семьей в вышиванках, чтобы возложить цветы к мемориалу в Быковнянском лесу, что под Киевом. Откровенно говоря, я начинаю в этом глубоко сомневаться. Дело в том, что с недавнего времени у Ющенко появился домик для приемов на территории Софийского заповедника. Ежегодно на территории святого места проходил прием с участием политиков и дипломатов, сопровождавшийся возлияниями и, мягко говоря, недостойным святого места поведением.
И вот сегодня, в День памяти жертв политических репрессий, у домика приемов грохочет музыка, и происходит отнюдь не траурное мероприятие. Даже на старенькую цифровую камеру удалось запечатлеть световые эффекты и музыку, сопутствующую этому скорбному мероприятию, “радующему” дискотекой жителей близлежащих домов. Кто знает, может, теперь так принято скорбеть?!»
Да, видео, предлагаемое вниманию посетителей, оставляет желать лучшего. Однако, при внимательном изучении можно разобрать отблески огней дискотеки на золоченых маковках Софии. Цитирую самого Гаранта (правда, высказавшегося по иному поводу), «киевские князья переворачиваются в гробах».
