Злодіям допомагає Феміда. 2 000 000 бюджетних гривень вкрали… без умислу

Як у львівських судах приймають рішення із вельми серйозних фінансових чи кримінально-фінансових питань? Як сказав би незабутній Холмс: «Елементарно, Ватсоне»! Спершу сильні світу цього, яким щось загрожує, виходять на голову районного суду, потім останній узгоджує остаточне рішення з апеляційною інстанцією, і лише після цього ці серйозні хлопці ставлять до відома суддю, яке саме рішення вона має ухвалити, без сум ніву, керуючись лише «буквою закону і особистим переконанням»… 

Вочевидь, саме тому Галицький районний суд під головуванням судді Олексієнко вирішив «постанову про порушення кримінальної справи за фактом привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах службовими особами ЛКП «Львівелектротранс», ТзОВ «Сармат» вчиненого за попередньою змовою з НЕВСТАНОВЛЕНИМИ особами, за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст. 191 ККУ СКАСУВАТИ». А хто ж мав сумніви?

Адже у справі про «секонд-хендівські» трамваї, на яких наварили два мільйони бюджетних коштів, фігурує радник міського голови пан Федоренко, про якого нещодавно пан Садовий казав: «Він, як моральна людина, відстоїть свою пра воту. Він зробив велику послугу для Львова. Тому що новий трам вай коштує за кордоном 2 млн євро».

Щоб оцінити моральність і розмір «великої послуги», коротко нагадаємо фабулу цієї історії.

Упродовж 2007 — 2008 років із бюджету розвитку м. Львова ЛКП «Львівелектротранс» отримало 10 млн 550 тис. грн на закупівлю рухомого складу — трамваїв. У 2007 році тендерний комітет ЛКП «Львів електротранс» оголосив про закупівлю на відкритих торгах трамвайних вагонів вузькоколійних вживаних КТ4 Д. Представником ТзОВ «Сармат» для участі в тендерних процедурах був директор Федоренко А., який уже тоді почав надавати знамениту «велику послугу». Переможцем торгів визнали ТзОВ «Сармат», яке запропонувало найнижчу ціну. В результаті проведених торгів між ЛКП «Львівелектротранс» і ТзОВ «Сармат» уклали договір поставки вагонів із Німеччини.

Тепер, будьмо уважні: 21 грудня 2007 року того самого пана Федорен ка А. наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради призначили директором ЛКП «Львівелектротранс». А вже 25 грудня 2007 року між ЛКП «Львів електротранс» в особі Федоренка А. і ТзОВ «Сармат» було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої термін поставки було змінено. Що цікаво, Андрій Федоренко був у «Сарматі» основним засновником з часткою 92% статутного фонду!!! Домовлятися про перші 11 трамваїв у Німеччину у червні 2007 року департамент житлового господарства та інфраструктури на чолі з пані Марією Желіско відряджав заступника начальника ЛКП «Львівелектротранс» Богдана Зайця. Пан Заєць не мав жодного стосунку до фінансових питань і займався виключно технічними.

Маючи хорошу пам’ять, заступник начальника «Львівелектротрансу» пригадує, що ціна одного вагона становила 45 000 євро. «Подарувати всі трамваї німецька сторона не могла, — запевняє пан Заєць. — Адже попередньо вкладала у ремонт кожного вагона солідну суму. І все ж німецькі партнери вирішили тоді подарувати нам один вагон. Тому середня вартість одного трамвая становила 40 000 євро». Отож, за 11 вагонів слід було заплатити 400 тис. євро. У 2007 році як передоплату ЛКП «Львівелектротранс» на банківський рахунок ТзОВ «Сармат» здійснило оплату за трамвайні вагони саме на суму 4 992 999 грн. Упродовж 2007 та січня — лютого 2008 року саме ТзОВ «Сармат» імпортувало на територію України та реалізувало ЛКП «Львівелектротранс» 11 вживаних вагонів трамваїв іноземного виробництва.

Підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій були контракти, укладені ТзОВ «Сармат» в особі директора Федоренка А. З німецькими компаніями Еrfurtег (м.Ерфурт, Німеччина) та Gегаег (м.Гера, Німеччина). У квітні 2008-го ЛКП «Львівелектротранс» під керівництвом морального Федоренка знову оголосило відкриті торги на закупівлю чергових 11 вагонів типу «секонд-хенд». 8 липня 2008 року ЛКП «Львівелектротранс» і луцьке ТзОВ «Автоконцепт» укладають договір поставки трамвайних вагонів на суму 4 млн 840 тис. грн, і їх ніскільки не турбує те, що на момент укладення цього договору будь-яких інших угод на предмет імпортування чи поставки трамвайних вагонів, однією зі сторін яких було би ТзОВ «Автоконцепт», на час участі в тендері й оголошенні переможця не існувало в природі!

Голова комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Львівської міської ради Василь Попович був прикро вражений, коли на їх засідання прийшли слідчі міліції, повідомили про зловживання та почали проводити допити на предмет того, скільки і на що виділяли коштів. «Нас повідомили, що трамваї закуповують за ціною 40 000 євро за штуку, — інформує депутат Василь Попович. — На першу партію виділили 5 млн 300 грн із міського бюджету. На другу — 2 млн 500 грн із міського і ще стільки ж субвенцій — із державного. В результаті виявилося, що другу партію з 11-ти трамваїв чомусь закупили вже за ціною 13 000 євро за вагон.

Ми знаємо, що директор «Львівелектротранс» пан Федоренко перш, ніж стати директором підприємства, був радником міського голови. Тобто це особа, яку привів міський голова пан Андрій Садовий і який рекомендував його на посаду керівника згаданої установи. Йому доведеться відповідати перед законом»! А депутат міськради Теодор Дяків був у своїх твердженнях ще більш категоричний: «Андрій Іванович Садовий за своєю посадою, за своїми обов’язками також НЕ МІГ НЕ ЗНАТИ, як проводять закупівлю — про умови купівлі-продажу, про кошти, які на це виділяють, про підготовку рішень міської ради, які власноруч підписував».

Уже 30 липня 2008 року ЛКП «Львівелектротранс» перерахувало 4 млн 840 тис. бюджетних гривень як передоплату «Автоконцепту» на закупівлю 11 трамвайних вагонів. У 2008 знову ж таки «Сармат» виступило імпортером 11 б/в вагонів на митну територію України. Шестеро працівників «Сармату» (Лебедь Р. Б., Лебедь Н.С., Коник Н.І., Козак Р.І., Білик О.П., Максимчук П.І) швиденько зареєструвались як «приватні під приємці», і кожному з них «Сармат» продав по одному старенькому вагончику! В свою чергу, кожний із новоутворених приватних під приємців накрутив на кожному вагоні по 180 тис. грн (!!!) і продав ці вагони…

ЛКП «Львівелектро транс», де директором усе ще працював пан Федоренко, який має в «Сарматі» 92%! Таким чином, із врахуванням витрат імпортера вартість незаконно отриманих бюджетних коштів становила близько 2 млн грн.
Здавалося б, ну на що може послатися суддя Олексієнко, закриваючи кримінальну справу, в якій є всі ознаки багатоходового шахрайства? Читач буде здивований, цитуємо: «В оскаржуваній постанові НЕ НАВЕДЕНО достатніх приводів і підстав, які вказують на наявність ознак злочину… Всупереч вимогам ст. 130 КПК України, постанова про порушення кримінальної справи (в частині умислу. — Авт.) не вмотивована, як і нема даних про прямий умисел, корисливість мотиву чи інших інтересів скаржника та мети».

Ви щось зрозуміли? Якщо ні, то пояснюю: присвоювати бюджетні 2 млн грн ніхто НЕ МАВ УМИСЛУ. Просто присвоїли і все. Фактів, викладених у цій статті, в десятки разів менше, ніж у постанові про порушення кримінальної справи, але їх пані Марії Олексієнко НЕДОСТАТНЬО. В постанові про порушення кримінальної справи прямо зазначено, що кримінальна справа порушена на підставі матеріалів ДОСЛІДЧОЇ ПЕРЕВІРКИ, проведеної УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області. Підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, інакше б обережний обласний прокурор Олексій Баганець ніколи цієї постанови не під писав! Суддя, яка, до речі, від кла дала розгляд цієї справи 13 травня 2009 року на «невизначений час», не завдала собі труду пояснити: оцей факт не відповідає дійсності, цей — не підтверджений документально, хронологія подій — надумана, збитки для бюджету — несуттєві. А для чого? Хіба вона буде за таке рішення відповідати?! Та читайте, люди добрі, перший абзац цього матеріалу!

А ви думаєте просто так суд два місяці (з 24 квітня по 30 червня 2009 р.) не розглядав цієї справи, фактично паралізувавши проведення досудового слідства (слідчі дії у справі були судом зупинені)?! Це ви розкажіть Андрію Садовому, який до цієї справи, як і до багатьох зловживань своїх підлеглих як завжди непричетний! Ба більше, постанова судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи, в якій було наведене обґрунтування прийнятого рішення, була надана органу досудового слідства лише 21 липня 2009 р., тобто через 21 день (!) після її винесення.

Прокуратура області вважає, що це рішення суду необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, і вже його оскаржила. Але чи дасть це якийсь ефект, зважаючи на перший абзац цього матеріалу? У прокурорській скарзі, яку офіційно надали «Ратуші», йдеться, що в постанові суду зазначено, начебто, всупереч вимогам ст. 130 КПК України, постанова про порушення кримінальної справи не мотивована в частині прямого умислу, способу вчинення корисливого мотиву та мети. По-перше, стверджують співробітники прокуратури, дослідження цього питання в цьому судовому засіданні суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України, де сказано, що суд не має права розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішують при розгляді справи по суті.

По-друге, цей висновок суддею надумано, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи чітко описані ознаки складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України — вказано спосіб вчинення цього злочину — шляхом зловживання службовим становищем, визначено особливо великий розмір збитків у сумі 2 млн грн. Також у постанові наведено наявність прямого умислу та корисливого мотиву службових осіб ЛКП «Львівелектротранс», ТзОВ «Сармат», який полягав у свідомому привласненні бюджетних коштів, шляхом завищення ціни купівлі-продажу трамвайних вагонів, які були у використанні. В акті КРУ наведені факти порушень законодавства при закупівлі трамвайних вагонів і навіть визначено суму заподіяних внаслідок цього збитків.

Прокуратура запевняє: не відповідає дійсності і твердження судді про те, що, начебто, до порушення кримінальної справи не проведено належної попередньої перевірки, адже ДО порушення кримінальної справи під час перевірки відібрано пояснення у шести осіб, які брали участь у купівлі-продажу трамвайних вагонів, ви требувано та долучено до матеріалів справи відповідні документи, долучено акт ревізії ЛКП «Львів електротранс», проведеної КРУ у Львівській області. Таким чином, до порушення кримінальної справи проведено повну та всебічну перевірку, за наслідками якої прийнято обґрунтоване рішення про порушення кримінальної справи.

І найбільший «прикол»: суддя не дотрималася вимог рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року, згідно з яким була НЕ ВПРАВІ виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відразу після порушення кримі нальної справи один з її головних фігурантів терміново почав шукати покупців на свою комерційну та житлову нерухомість по вул. Липинського, Шевченка, Мазепи, Хмельницького та в селі Солонка. Окрім того, він вів активні переговори з відомою у Львові туристичною агенцією про еміграцію на постійне місце проживання в Канаду. Десь на початку червня 2009 р. усі ці спроби несподівано припинились…

Тобто, вже вкотре львівську громаду дружно і безкарно мають намір пошити в дурні. Навіть у післязваричевський період, не боячись використовувати для цих маніпуляцій, звичайно ж, не корумповані і не заангажовані суди. Оточення мера Садового намагається «втулити» львів’янам, що використання бюджетних грошей нецільово в Шевченківському Гаю — благо, пропажа 20 метрів ново збудованої трамвайної колії на Сихів ціною 1 млн 200 тис. грн — дрібниці, продаж на кілька десятків мільйонів дешевше готелю «Львів» — вигідна для Львова оборудка (не звертаймо уваги на чутки про один мільйон доларів чи євро «відкату» за рішення головному «рєшалі»), а вкрадені (називаймо речі своїми іменами) два мільйони громадських гривень на закупівлі старих трамваїв з Німеччини — прикра помилка, яку пахолки пробують виправити в суді…

P.S. Не вперше. 18. 08 2008 року суддя М. Олексієнко зупинила провадження у справі за матеріалами УДСБЕЗ щодо приватного підприємця Галини З., яка, підробивши документи, здійснила 30 експортних операцій із лісоматеріалами. Нині Верховний Cуд розглядає питання про поновлення провадження у справі.

Микола Савельєв, Львів, газета Ратуша