Моніторинговий візит до Синельниківської виправної колонії №94: виявлено порушення вимог національного законодавства

Відбувся повторний загальний плановий візит без попереджень у СВК-94, попередній візит був 04 серпня 2022 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали зібрані під час попереднього візиту, а також звіт Національного превентивного механізму (НПМ) при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

СВК-94 є пенітенціарним закладом середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

Заклад розташований за адресою: 52543 Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вулиця Миру 7-А.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Єрофєєв Володимир Олександрович.

Установа складається з чергової частини, житлової і промислової зони, ДІЗО/ПКТ, дільниці СІЗО, медичної частини, господарських і адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 259,5 посад. Фактична чисельність — 220,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 39 співробітників. В установі по штату працює 3 психологи.

На момент візиту в установі трималося 574 засуджених. Засуджені мешкають у 19 відділеннях СПС. Установа розрахована (планове наповнення) на 1297 осіб.

Протягом 2024 року до СВК-94 прибув 501 засуджений. За 2023 рік в установі померло 6 осіб, у 2024 році — 4 засуджених.

За даними, наданими керівництвом, до праці залучено 138 засуджених, з них 131 особа працює за трудовим договором і 7 за договором ЦПД (цивільно-правовий договір).

У дисциплінарному ізоляторі (ДІЗО) утримувалося 5 засуджених. На оперативному обліку перебувають: схильні до самогубства — 3 особи (протягом 2023 року здійснено 1 самогубство, протягом 2024 року — також 1), схильні до членоушкодження — 13 осіб, до втечі — 1 особа. Через тяжке захворювання у 2024 році звільнено 1 особу.

Протягом 2023 і 2024 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання або неналежне надання медичної допомоги.

В рамках дослідження щодо відправлення кореспонденції, яке проводить ХПГ протягом 2023-2024 років щодо звернень від засуджених на адресу Уповноваженого Верховної ради з прав людини, прокуратури, правозахисних організацій, на запити отримано відповіді: до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини протягом першого півріччя 2023 звернулися 0 осіб, протягом першого півріччя 2024 року — 2 особи, до прокуратури протягом першого півріччя 2023 року звернулися 2 особи, протягом 1 півріччя 2024 року — 5 осіб. Не було жодного зареєстрованого звернення протягом 2023-2024 років від засуджених, які адресовані іншим державним органам або установам, пов’язаних з оскарженням дій/бездіяльності керівництва/персоналу установи, також не було жодного звернення на адресу правозахисників і жодної електронної скарги.

Протягом 2023 року зафіксовано 20 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі, протягом 2024 року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття і 20 випадків під час перебування в установі.

В установі у власному користуванні засуджені мають 219 планшетів і жодної зареєстрованої електронної адреси (email).

Позитивні практики

Протягом 2024 року з метою покращення умов несення служби персоналом установи було проведено косметичний ремонт у Черговій частині установи та кімнаті приймання їжі чергової зміни. Протягом 2024 року проведено ремонт коридорів, побутових приміщень та окремих камер ДІЗО/ПКТ.

Оформлено паспортів для засуджених з початку року — 102 (у 2023 році — 75), що складає 92% від кількості осіб, що звернулися з заявою в органи ДМС про оформлення паспорта.

Протягом 2024 року проведені ремонтні роботи у медичної частини установи, створено 24 спальних місця. Проведені ремонтні роботи у камерах дільниці слідчого ізолятора, відділеннях СПС.

Приміщення обладнані сучасними матеріалами, а світлі тони стін спальних кімнат створюють позитивну атмосферу. Відповідно обладнані кімната виховної роботи та кімната для приймання їжі.

Завдяки спільним зусиллям адміністрації установи, благодійним та релігійним організаціям за короткий проміжок часу проведено ремонт клубу.

Станом на 24.12.2024 року проводиться робота щодо завершення ремонту в овочевому цеху “Харчового комплексу”.

Також СВК-94 співпрацює з громадськими організаціями, благодійними, релігійними організаціями, реалізуються програми “Тюремне служіння” та “Завжди поруч”, співпрацює з 6 релігійними конфесіями.

Факти, виявлені під час відвідування

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Обладнання дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Спальне приміщення дільниці не забезпечене в достатній кількості табуретами з розрахунку один табурет на одну особу. Відсутність зазначених приміщень та їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

Водночас встановлено, що у спальному приміщені фактична наявність спальних місць перевищує допустиму, для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Зокрема у спальному приміщенні КДіР №1, яке згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на 11 місць за нормою 4 м² на одну особу, розташовано 13 ліжок. У спальному приміщенні №2, яке згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на 7 місць за нормою 4 м² на одну особу, розташовано 9 ліжок.

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у спальних приміщеннях. Крім того, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у зазначеному спальному приміщенні розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує новоприбулим засудженим особистого простору.

2. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією та персоналом установи не забезпечується належна організація роботи з новоприбулими засудженими. У порушення пункту 7 розділу ІІ Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за № 1864/24396 (далі — Положення про КДіР), члени робочої групи належним чином не проводять заходи, які передбачені програмою ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення волі, про що свідчить відсутність записів у журналі обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу представниками адміністрації, персоналу установи та персоналу медичної частини.

У порушення абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), моніторингова група встановила, що персонал установи залучає засудженого до робіт у дільниці КДіР без укладення трудового договору. Зокрема, засудженого Д., залучено до виконання обов’язків днювального без оплати праці. Крім того, встановлено, що засуджений Д., має можливість перебувати у дільниці КДіР, самостійно відвідувати їдальню та відділення СПС, за яким він закріплений.

Зазначене порушує вимоги статті 96 КВК України, пункту 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), а також пункту 2 розділу І Положення про КДіР.

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму.

Тому Комітет із занепокоєнням помітив протягом даного візиту, що ця практика залишалася. Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною.

Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених. Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27).

3. Пунктом 1 розділу XXIII Правил №2823/5 визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду спальних приміщень дільниці КДіР, відділення СПС №1 були зафіксовані встановлені камери відеоспостереження. Разом з тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

4. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) встановлено, що у порушення пункту 3 розділу ХХ ПВР УВП радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня. Приміщення не повною мірою відповідають частині першій статті 115 КВК України, пунктам 14,15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та потребують проведення ремонтних робіт.

У камерних приміщеннях не забезпечено достатнього рівня природного освітлення та вентиляції. У камерах для тримання засуджених через надмірну заґратованість та нестачу природного освітлення постійно увімкнено загальне освітлення.

Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 Люкс. На приклад в камері №3 ДІЗО зафіксовано 19,5 ЛЮКС штучне, 7,3 ЛЮКС природне освітлення.

У камері №5 ДІЗО: 28,5 ЛЮКС штучне, 1,2 ЛЮКС природне освітлення.

У камері №6 ДІЗО: 36,5 ЛЮКС штучне, 46,3 ЛЮКС природне освітлення.

Деякі санвузли не оснащені унітазами та належним змивом води. Також вони не мають достатніх перегородок, а окремі не мають дверцят, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, камерні приміщення не забезпечені баками для питної води. Під час замірювання площі у камерному приміщенні №4 моніторинговою групою було встановлено, що відстань між стінами складає менше ніж 2 м. Разом з тим, у Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України у 2012 році, Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери встановлюється не менш 2 м. (пункт 45(CPT/Inf (2013) 23).

У порушення Норм забезпечення в ДІЗО/ПКТ відсутні приміщення: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; перукарня; кімната для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду.

5. У порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні, з якими укладено трудовий договір на 1 ставку, є більшою за 8 годин та сягає 10-11 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках сім днів.

Під час конфіденційного спілкування з засудженими та аналізу документації встановлено, що адміністрація та персонал установи залучає засуджених до роботи в їдальні без оплати праці. Зі слів деяких працівників їдальні, заробітну плату отримує лише 8 засуджених, тоді як решта виконує роботу відповідно до пункту 5 статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України без належної винагороди. При цьому засуджені зазначили, що їхній робочий день за тривалістю та кількістю не відрізняється від робочого дня працівників, які отримують заробітну плату за аналогічну працю.

6. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснює кухар з казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C. Проби страв кожного приймання їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня. Разом з тим, у порушення зазначеного, моніторинговою групою під час огляду приміщення їдальні встановлено відсутність проб обідніх страв.

7. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

8. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні пральні, лазні, душової ДІЗО/ПКТ не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. Під час спілкування з новоприбулими особами, які перебували у дільниці КДіР та перевірки Журналу дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи було встановлено, що у порушення вимог пункту 4 розділу ХХІІ ПВР УВП та пункту 3.19 розділу ІІІ Положення, виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил належним чином не забезпечується. Санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, в повному обсязі не здійснюється.

Крім того, на території лазне-прального комплексу грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697,(далі — Правила пожежної безпеки), зокрема, відкриті двері електрощитових, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу установи електричним струмом та інших негативних наслідків.

9. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує з засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

10. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 39 посад (15%). Некомплект старшого начскладу — 4 посади. Некомплект середнього начскладу — 1 посада. Некомплект рядового та молодшого начскладу — 29 посад.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

Медична частина №94 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України” в Дніпропетровській та Донецьких областях

Завідувач медичної частини № 94 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Дніпропетровській та Донецьких областях (далі — медична частина) — Миргородська О.В.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.

1. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим у медичній частині вакантні посади лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу. Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part).

3. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

Разом з тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні.

Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

4. У кабінеті лікаря-інфекціоніста, де ведеться приймання засуджених, моніторами було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Водночас згідно з пунктом 8 розділу VIІ Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №2025/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 року за №766/32218), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особистий обшук з роздяганням.

Даний факт свідчить про отримання співробітниками установи конфіденційної інформації щодо стану здоров’я засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

5. Під час спілкування з персоналом медичної частини та огляду медичних кабінетів, палат та інших приміщень моніторинговою групою було встановлено, що медичними працівниками продовжується систематична практика проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій засудженим та ув’язненим крізь ґрати. Зокрема, забір крові здійснюється через спеціально облаштоване вікно у стіні.

Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню регулярно критикує надмірні заходи безпеки та вважають неприпустимими такі практики, оскільки вони посягають на гідність ув’язнених, перешкоджають розвитку належних відносин між медичним персоналом і пацієнтом і, можливо, заважають встановленню об’єктивного медичного висновку. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році (129.CPT/Inf (2011) 29) 2012р. (50 CPT/Inf (2013) 23).

6. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків.(CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

8. Диспансерний нагляд здійснюється за 19 особами, які мають інвалідність. Із них Iгр. — 1 особа, Ⅱ гр. — 4 осіб, Ⅲ гр. — 14 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим він не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

9. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

10. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

11. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

12. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

13. У порушення Заходів та Засобів щодо запобігання інфікуванню при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

14. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, санвузол у медичній частині не обладнаний дверцятами, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

15. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені в стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні).

16. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення лікарні не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

17. Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

18. Згідно з п.7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала відсутність особистої медичної книжки у деяких працівників їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

Рекомендації:

1. Забезпечити належними кімнатами і обладнанням дільницю КДіР відповідно до Норм забезпечення, а також з дотриманням норм площі мінімальних стандартів на одного засудженого;
2. Забезпечити належне функціонування робочої групи щодо роботи з новоприбулими;
3. Припинити практику залучення до робіт в дільниці КДіР засуджених без укладання з ними трудових договорів, а також використання “днювальних” з-поміж засуджених, що не є новоприбулими;
4. Припинити практику використання камер відеоспостереження в спальних приміщеннях дільниць СПС;
5. Забезпечити достатній рівень освітлення в камерах ДІЗО, забезпечити санвузли належним зливом води, а також достатніми перегородками, або дверцятами;
6. Припинити практику використання камер, ширина яких менше ніж 2 метрів квадратних;
7. Припинити практику використання праці засуджених без оплати, а також понад нормований робочий день;
8. Забезпечити їдальню гардеробною;
9. Забезпечити надання належних послуг в ЛПК (лазне-пральний комбінат) з дотриманням правил пожежної безпеки;
10. Припинити практику відкритого носіння персоналом установи засобів безпеки;
11. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині № 94 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Дніпропетровській та Донецьких областях;
12. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
13. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
14. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
15. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
16. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією, та видачу особистих медичних книжок;
17. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
18. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
19. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх в дільницю ДІЗО/ПКТ;
20. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
21. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
22. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих;
23. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
24. Припинити практику проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій засудженим та ув’язненим крізь ґрати;
25. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
26. Демонтувати з приміщень медичної частини камери відеоспостереження.