Пытки и жестокое отношение к гражданам в украинской милиции — итоги 2011 года. Часть 2

Довольно странным выглядит тот факт, что, по данным МВД, не подтвердилась ни одна из 14 жалоб о внезапной смерти и ни одна из 16 жалоб по факту самоубийства задержанных лиц. Значит ли это, что МВД действительно считает, будто люди не умирали в изоляторах временного содержания или не совершали самоубийства? Смерть в милиции. «Черный календарь» 2011 года.

Аналіз відомчої нормативної бази МВС України: превенція випадків катувань та жорстокого поводження

Розпорядження МВС України від 31.03.2011 № 329 «Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів внутрішніх справ» є великим комплексним документом, в якому, не зважаючи на його назву, громадськість не згадана жодного разу, а неурядові правозахисні організації — лише один раз у зв’язку з їх можливим залученням до занять в системі службової підготовки. Також жодним чином у ньому не згадуються ані потенціал мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, ані потенціал Громадської ради.

Слід зазначити, що попри свій обсяг, розпорядження містить досить великий перелік досить загальних, стереотипних завдань щодо проведення нарад, оглядів всіх службових приміщень, цільових перевірок стану роботи, перевірок стану дисципліни і законності; вивчення та узагальнення позитивного досвіду зарубіжних держав у сфері недопущення катування. Серед тих заходів, що представляють інтерес з точки зору ефективності, можна вказати наступні:

— Службові розслідування за фактами катувань та жорстокого поводження проводити протягом однієї доби з подальшим ужиттям до винних найсуворіших заходів дисциплінарного впливу.

— У випадку отримання заяв про застосування катувань або жорстокого поводження в органах внутрішніх справ направляти матеріали до органів прокуратури з обов’язковим долученням до них актів судово-медичного освідування заявників, пояснень потерпілих і працівників органів внутрішніх справ, на яких потерпілі вказували, уживати вичерпних заходів щодо збору та закріплення доказів протиправних дій.

— Протягом 2011 року вжити додаткових заходів щодо обладнання системами відеозапису з архівацією даних окремих приміщень для проведення допитів, інших слідчих дій і опитувань громадян оперативними працівниками. Зобов’язати підпорядкованих працівників після обладнання таких приміщень проводити слідчі дії та опитування громадян виключно в таких приміщеннях.

— Виключити випадки застосування з боку працівників міліції образливих висловлювань у спілкуванні з громадянами, безпідставних затримань, доставлень та особистих доглядів громадян, погроз фізичною силою, спеціальними засобами, вогнепальною зброєю та їх безпосереднього застосування без підстав, визначених Законом України «Про міліцію».

— Продовжити практику спільних раптових перевірок органів та підрозділів внутрішніх справ з метою виявлення фактів катування, жорстокого поводження, інших порушень законності.

— Довести до особового складу вимоги Міністра та колегії МВС щодо пріоритетності захисту прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ і текст цього розпорядження під розпис.

— Включити тематику недопущення катування та жорстокого поводження з громадянами в діяльності органів внутрішніх справ до пріоритетних напрямів наукових досліджень.

У цьому документі слід звернути увагу на те, що МВС України наголошує на необхідності проводити «…службові розслідування за фактами катувань та жорстокого поводження … протягом однієї доби» та «…уживати вичерпних заходів щодо збору та закріплення доказів протиправних дій». На нашу думку, сумлінне розслідування протягом доби провести нереально з урахуванням віддаленості населених пунктів від обласних ГУМВС, УМВС, де власне, й міститься Інспекція з особового складу, яка має провести таке розслідування. До цього слід додати можливу відсутність на місці необхідних свідків та навіть потерпілого, яких треба опитати. Тому, навіть при швидкому та сумлінному реагуванні більшість таких розслідувань приречено на поверхневий збір матеріалів, що не може вважатися задовільним з оглядом на інтереси громадян. Слід при цьому нагадати, що навіть при встановленому терміні проведення розслідувань у 3-10 днів більшість висновків, знов таки через брак часу, містять формулювання на кшталт «факти не підтвердились» або «під час службового розслідування довести вину міліціонера неможливо. Враховуючи протиріччя у показах сторін, факт побиття вважати не доведеним, матеріали для прийняття остаточного рішення направити до прокуратури».

Наказ МВС України від 21.04.2011 № 154 «Про створення спеціальної спостережної комісії МВС України з питань дотримання прав людини» був виданий на виконання вимог розпорядження МВС від 31.03.2011 № 329 «Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів внутрішніх справ». Створена спеціальна спостережна комісія була укомплектована виключно працівниками міністерства та не передбачає включення до складу жодного представника громадськості, що відразу нівелює її цінність, як елементу протидії катуванням та жорстокому поводженню. Тому виявляється досить сумнівним її ефективність у завданні, поставленим цим наказом — організувати роботу з виявлення порушень прав людини в діяльності ОВС з ознаками системності, установлювати причини і умови, що сприяють таким порушенням, вносити керівництву Міністерства пропозиції стосовно їх усунення.

Службовий лист МВС України від 12.04.2011 № 6243/Фр «Про розгляд подання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Лутковської В.В. про виконання рішень Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточного» є зразком досить типового, морально застарілого стилю реагування на критичні зауваження з боку контролюючих органів. Зміст листа формально повторює суть подання Урядового уповноваженого із викладеними на адресу органів досудового слідства недоліками, в тому числі — недосконалість практики проведення розслідування за скаргами осіб на погане поводження з боку представників держави.

Резолюція листа МВС України є також суто формальною — висвітлені порушення слід «…розглянути під час проведення занять у системі службової підготовки», «вжити заходів щодо недопущення подібного в подальшому», а про виконання цих заходів, невідомих навіть для працівників ОВС, пропонується «ґрунтовно поінформувати … в місячний термін».

Вказівкою від 29.04.11 № 405 «Про облік порушень прав людини в діяльності органів внутрішніх справ» МВС України запровадило спеціальний облік випадків порушень прав людини, який ведеться щомісячно працівниками інспекції з особового складу.

Статистична звітність, створена згідно цієї вказівки, містить декілька розділів: відомості про факти катування, жорстоке поводження з боку працівників ОВС під час виконання службових обов’язків; відомості про злочини, пов’язані з насильством відносно громадян з боку працівників ОВС; відомості про осіб, які потерпіли від злочинів, пов’язаних з насильством з боку працівників.

У статистичних таблицях тепер можна відстежити кількість раптових смертей серед затриманих та заарештованих осіб (у 2011 році — 14), випадки їх самогубства або спроб самогубства (16 фактів). Також находять своє відображення кількість зареєстрованих заяв, повідомлень громадян (2937), кількість виявлених правопорушень, в тому числі — порушених кримінальних справ (у 2011 році — 195) з «розбивкою» по службах та підрозділах ОВС. Фіксується також кількість осіб, потерпілих від злочинів працівників міліції (157 осіб), із зазначенням кількості жінок, дітей та іноземців.

Наказ МВС України від 28.04.2011 № 164 «Про організацію роботи та затвердження складу Громадської ради при МВС України» зафіксував подію, що давно очікувалася після проведення установчих зборів 25 січня — був затверджений персональний склад Громадської ради при МВС України в кількості 39 представників інститутів громадянського суспільства. Проте ще цілий місяць новообрана Громадська рада, в силу непрофесійності її голови Е.Багірова не набувала легітимності, поки 30.05.2011 міністр не затвердив Положення про громадську раду. Таким чином, тяганина з боку МВС України та члена колегії МВС Е.Багірова коштували громадянському суспільству 4 місяці вимушеної бездіяльності.

Службовим листом № 6/7-9119 Департамент кадрового забезпечення МВС України лише 23.08.2011 р. зобов’язав керівників відомчих вузів системи МВС надати результати про виконання рекомендацій зазначених вище комітетських слухань «Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ» (від 12 січня 2011 року) в частині, що стосується:

— вивчення дисципліни «Дотримання прав і свобод людини в діяльності ОВС», а також включення її окремим розділом до програм проходження курсантами практики і стажування;

— результатів аналізу ефективності вивчення питань дотримання прав людини під час підвищення працівниками ОВС кваліфікації та спеціалізації;

— включення положень ключових міжнародних документів у галузі дотримання прав людини до тематичних планів;

— опрацювання рішень Європейського суду з прав людини, підготовки відповідних коментарів та роз’яснень, а також можливості розробки окремого навчального посібника з цієї тематики для підготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС.

Також із невиправдано великим запізненням, МВС України вирішило відновити роботу регіональних громадських рад, що закріпило дорученням міністра від 27.09.2011 № 13835/Мг «Про консультативно-дорадчий орган при ГУМВС, УМВС». Цим документом громадські ради було доручено створити у досить короткий термін — до 15 жовтня 2011 р., тобто практично за 18 днів. Однак найбільший ризик для громадського контролю містить пункт цього доручення, яким передбачено забезпечити силами центрального апарату МВС координацію діяльності створюваних рад. Таким чином, питання незалежності та неупередженості роботи громадських рад відразу було вирішено МВС України не на користь громадськості, що прямо суперечить національному законодавству.

Статистичні показники розповсюдженості порушень права на життя та фактів катувань

Протягом 9 місяців 2011 року до органів внутрішніх справ надійшло також 2937 заяв та скарг громадян стосовно незаконних дій працівників міліції, з них 61 скарга — щодо фактів катувань та ще 1280 — щодо фактів побиття. Відсоток скарг, які знайшли своє підтвердження, є надзвичайно малим. Так, частково підтвердилися лише 2 скарги щодо катувань (3, 2% від скарг цієї категорії) та 59 (4, 6%) — щодо побиття громадян.

Досить дивним виглядає той факт, що, за даними МВС, не підтвердилася жодна з 14 скарг щодо раптової смерті та жодна з 16 скарг щодо факту самогубства затриманих осіб. Чи означає це, що МВС дійсно вважає, нібито люди не вмирали у ізоляторах тимчасового тримання чи не здійснювали самогубства?

Протягом 9 місяців 2011 р. було засуджено 320 працівників ОВС, серед них:

   9 місяців 2010 року  9 місяців 2011 року
за спричинення тілесних
ушкоджень
4 2
за перевищення влади 48 58
за зловживання владою 22 38

 

Крім того, відомча статистика МВС України зафіксувала 195 кримінальних справ, порушених органами прокуратури стосовно працівників ОВС у 2011 році, серед яких слід вказати наступні:

Стаття КК України

Кількість
крим. справ

Кількість
потерпілих

ст.115 (умисне вбивство) 5 7
ст.121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) 3 4
ст.122 (умисне середньої тяжкості тілесне
ушкодження)
5 4

ст.125 (умисне легке тілесне ушкодження)

2 4
ст.127 (катування) 5 5
ст.146 (незаконне позбавлення волі або викрадення) 2 2
ст.296 (хуліганство) 10 21
ст.364 (зловживання владою або службовим
становищем)
46 23
ст.365 (перевищення влади або служб.повноважень) 64 73

ст.371 (завідомо незаконні затримання, привід, арешт
або тримання під вартою)

1 0

 

Ми маємо сподіватися, що до цього числа увійдуть працівники миколаївської міліції, під незаконним тиском яких зізнання у вбивстві 15-річної дівчинки в смт. Врадієвці Миколаївської області, підписали 11 чоловік. Троє з них, не бажаючи відбувати покарання за злочин, який вони не скоювали, покінчили з життям через самогубство. В кишені одного з них знайшли записку: «Я цього не робив, на себе не братиму».

— Мій брат потрапив у міліцію, — розповідає сестра самогубця, який не бажав брати на себе чужу вину. — Його катували, щоб він зізнався. Але він не зізнавався, бо цього він не робив. Він повісився в камері на умивальнику… Але коли його привезли після розтину, так там все було зашито великими швами!.. Він був сильно-сильно побитим, були руки в синяках, вуха сині, обличчя подряпане…

— Половину Врадієвки перебили, — розповідав місцевий житель. «І били, і пістолети направляли. Били кулаками в голову. Їм там закон не писаний».

— Моя хата розташована в ста метрах від ставка, — розповідає інший житель. Мені миколаївська міліція казала, що я побіг, вбив та прибіг додому. Мене тримали 11 діб та «лупцювали», як собаку.

Розглядаючи територіальний розподіл випадків незаконного насильства з боку працівників ОВС України, треба брати до уваги щонайменше два джерела — повідомлення ЗМІ та офіційну інформацію судових органів, органів прокуратури, МВС України.

При цьому слід враховувати, що повідомлення про побиття громадян та незаконне застосування до них сили на момент публікації здебільшого не мають належної доказової бази і потребують подальших перевірок. З огляду на це найбільш симптоматичними слід вважати повідомлення про летальні випадки, оскільки такі факти мають найменший рівень латентності, тобто практично не можуть бути прихованими від офіційного обліку.

Нами був проведений аналіз таких повідомлень ЗМІ, який акцентував увагу на існування найбільш ймовірного причинно-наслідкового зв’язку між фактом смерті особи та фактом її перебування під юрисдикцією ОВС України в момент смерті або у безпосередньо близький після цього проміжок часу. Результатом став наступний перелік повідомлень про летальні випадки, зафіксовані в засобах масової інформації в хронологічному порядку:

Смерть у міліції. «Чорний календар» 2011 року

Підсумовуючи наведені повідомлення, можна в якості першого кроку констатувати, що областями підвищеного ризику для життя людини під час її перебування в підрозділах ОВС слід визнати :

— Київську область — 7 смертей (2 у Святошинському райвідділі м. Києва);

— Харківську область — 5 смертей (3 самогубства і 2 смерті вірогідно внаслідок катування та жорстокого поводження);

— Донецьку область — 3 смерті;

— АР Крим, Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Кіровоградську та Полтавську області — по 2 смерті;

— Вінницьку, Луганську, Миколаївська, Херсонську, Черкаську області, м. Севастополь — по 1 летальному випадку.

Що було зроблено МВС України для виправлення ситуації у цій сфері? На жаль, здебільшого це були звичні заходи у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності та спроби вирішити проблеми дотримання прав людини ізольовано, без залучення інституцій громадянського суспільства:

Заходи, спрямовані на недопущення фактів катування, жорстокого поводження та інших порушень прав громадян з боку працівників ОВС Усього
Притягнуто до дисциплінарної відповідальності 5537
з них звільнено 409
Проведено індивідуальних бесід із працівниками 62834
Проведено лекцій, бесід, семінарів, занять з особовим складом підрозділів 4754
Видано наказів, вказівок, розпоряджень, оглядів 3632
Розглянуто питань про стан дисципліни і законності на нарадах 1811
Проведено рейдів (раптових перевірок) 3 346
Проведено тематичних або комплексних перевірок стану дисципліни і законності 1448
Інші профілактичні заходи 748

 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)

Читайте также: