Британський Центр дослідження зброї: Хтось не хоче, щоб ми знали, звідки озброєння у бойовиків на Донбасі

Російські бойовики поблизу Донецька, 2016 рік

Три роки експерти британського Центру дослідження зброї у конфліктах вивчали озброєння, вилучене в бойовиків на Сході України, аби встановити її походження.У виданні DW поговорила з Даміеном Сплеетерсом, одним з авторів звіту.

Дотепер міжнародні аналітики вивчали походження зброї у бойовиків самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» передовсім на підставі фото- і відеоматеріалів. 2018 року експерти британського неурядового Центру дослідження зброї у конфліктах (Conflict Armament Research — CAR) взялися заповнити цю прогалину і дослідити вилучену на лінії зіткнення зброю всіма доступними методами і встановити її точне походження, а також імовірну залежність незаконних збройних формувань від зовнішніх поставок. Детальніше про особливості представленого днями дослідження DW поговорила з одним з його авторів, аналітиком CAR Даміеном Сплеетерсом.

Deutsche Welle: Пане Сплеетерс, ви три роки аналізували десятки одиниць вилученого у представників незаконних формувань озброєння — від стрілкової зброї до гранатометів і безпілотних літальних апаратів. Раніше уже з’являлось чимало окремих свідчень, що бойовики «ДНР» і «ЛНР» користуються очевидно російською зброєю. У чому ви вбачаєте цінність здійсненої саме вами роботи?

Даміен Сплеетерс: Це перше дослідження, побудоване на аналізі конкретних одиниць зброї, а не на підставі фото- або відеозйомки. Ми розбирали зброю, аналізували кожен компонент і відслідковували його походження. Новим є, зокрема, спостереження про те, як заміталися сліди, аби завадити ідентифікації походження зброї. Це робилося не хаотично, а з певною системністю. Видалялися не всі ідентифікуючі позначки на зброї — частину залишали. Це дозволяє нам зробити припущення, що це відбувалося на підставі інструкцій, які є подібними до підходів регулярних армій до інвентаризації зброї. Ми також звернули увагу на те, що окремі компоненти зброї співпадають із головним серійним номером, що означає, що ланцюги поставки, якими доставлялася на місце збройного конфлікту ця зброя, були короткими. У цьому відмінність від інших збройних конфліктів.

Ми маємо досвід аналізу зброї, яка застосовувалася у 25 різних конфліктах по всьому світу. Зазвичай зброя складається з набору різних компонентів, які були взяті з різних одиниць зброї. Це свідчить про те, що зброя передавалася з рук у руки, її ремонтували, міняли запчастини. Але в Україні все було не так. Там ми побачили, що всі компоненти зазвичай відповідають оригіналу і не міняли користувачів. Крім того, ми звірили вилучену у бойовиків зброю з даними обліку Збройних сил України (ЗСУ). Це показало, що частина зброї була на обліку українських військових частин у Криму і після анексії потрапила на схід України. Деякі боєприпаси також були раніше на обліку ЗСУ та, імовірно, були втрачені. Однак левова частка зброї ніколи не була на обліку української армії. Отже, версія про те, що у конфлікті використовувалася стара радянська зброя, захоплена на армійських складах на непідконтрольній українському уряду території, не відповідає дійсності.

Ви змогли ідентифікувати, звідки ж тоді взялася левова частка зброї?

Уся вона була вироблена після 1991 року. Здебільшого ця зброя ніколи не стояла на обліку Збройних сил України. Крім того, часткове знищення ідентифікаційних позначок свідчить про те, що хтось був незацікавлений у тому, щоб цю зброю вдалося ідентифікувати. Хтось, хто не хоче, щоб ми знали, ким і коли була вироблена ця зброя. Натомість ті одиниці зброї, на яких ідентифікаційні позначки не були знищені, нам вдалося ідентифікувати як такі, що перебували на обліку української армії. На нашу думку, це може свідчити про те, що зброя зі знищеними ідентифікаційними позначками не була на обліку в українській армії, отже її походження було за межами України.

Уточніть будь ласка, що ви маєте на увазі. Це російська зброя?

Ця зброя була вироблена у Російській Федерації. Однак через видалені ідентифікаційні позначки ми не могли встановити, де саме вона перебувала на обліку. У нас немає доказів того, що Російська Федерація здійснювала прямі поставки цієї зброї формуванням у Східній Україні. Все, що ми знаємо: це вироблена у Росії після 1991 року зброя, вона не була на обліку в Україні, хтось знищив її ідентифікацію, аби неможливо було встановити, що це зброя з Росії. Російська Федерація не відповіла на наш офіційний запит щодо того, чи була ця зброя на обліку в російській армії.

Натомість українська сторона відповіла на всі ваші запитання щодо обліку зброї. Ви задоволені рівнем співпраці з Києвом у цьому питанні?

Ми вперше у нашій роботі побачили такий рівень прозорості з боку держави щодо того, що було чи не було у них на обліку, які типи зброї перебувають на озброєнні української армії, а які ні. Ми сподіваємося, що цей приклад спонукатиме інші держави у майбутньому бути настільки ж відкритими.

Damien Spleeters NGO Conflict Armament Research

Аналітик CAR Даміен Сплеетерс вивчає вилучену у бойовиків зброю на сході України, 2019 рік

Ваші проєкти щодо ідентифікації зброї у конфліктах у різних частинах світу, як зазначено на вашому сайті, отримують фінансову підтримку ЄС і, зокрема, уряду Німеччини. У Брюсселі і Берліні читають ваші аналітичні звіти? Якщо так, яке вони мають значення?

Нам дають гроші на дослідження, зокрема, з тією метою, аби ми вивчали випадки, коли якесь військове устаткування потрапляє з ЄС у зони конфліктів. Коли ми знаходимо, наприклад, німецький двигун у безпілотному літальному апараті, ми звертаємося за поясненнями до виробника цього двигуна, аби зрозуміти, яким чином і на яку саме фірму були здійснені поставки. Ми вивчаємо весь ланцюг поставок. Контролюючі органи країн ЄС дізнаються про результати наших досліджень ще до їхньої публікації.

ТОС "Буратино"

ТОС «Буратино»

Що вам вдалося дізнатися про залучення європейських військових технологій у збройний конфлікт на Сході України?

Ми встановили, що частина компонентів у російських військових безпілотниках, які використовуються у Східній Україні, була поставлена з країн ЄС.

У звіті ви вказуєте на те, що такий самий російський безпілотник, який був знайдений у зоні конфлікту на Донбасі, кілька років тому був ідентифікований у Литві. Яке значення має цей факт?

Ми розібрали знайдений на Донбасі безпілотник і дійшли висновку, що це точнісінько такий самий апарат, як той, який впав на території Литви і який знайшли литовські прикордонники. Це важливий факт, щоби розуміти, що конфлікт на Сході України не є ізольованим випадком, про який ЄС може забути. Натомість цей конфлікт має пряме значення для безпеки ЄС. Адже частина техніки, задіяної на сході України, задіюється і на території країн Євросоюзу. Європа має усвідомлювати, що частина компонентів, які постачаються до Росії, потім використовується проти самої Європи.

То ж звідки взявся на Донбасі і у Литві однаковий безпілотник? Не луганські ж бойовики його у Литві запускали?

Логічно. Раніше такі самі безпілотники були ідентифіковані у Лівії і Сирії. В обох цих країнах задіяні російські сили.

Отже, країна, яку ви прямо не називаєте, запускає на Донбасі і в інших зонах конфлікту, а також на території країн ЄС розвідувальні безпілотники з європейськими компонентами. Якої реакції на цю інформацію ви очікуєте від Євросоюзу?

Ми не проводимо адвокаційні кампанії. Ми лише надаємо інформацію. Ми сподіваємося, що європейські країни ухвалюватимуть будь-які рішення виключно на основі фактів. Що регуляторні акти щодо контролю за озброєннями ухвалюватимуться з урахуванням цих фактів і що це допоможе зробити так, щоб такого більше не було.

Автор: Євген Тейзе; DW

 

Читайте также: