Старобільськ: унікальну галерею розграбували місцеві чиновники

Старобільськ: унікальну галерею розграбували місцеві чиновники 

На Слобожанщині є таке гарне містечко Старобільськ. Це моє рідне місто, із якого я щойно повернувся. Там досі живуть мої родичі, друзі. Там ще живе і творчо працює мій старенький учитель малювання Юрій Георгійович Цимбаліст, який колись навчив мене основам образотворчого мистецтва, за що я йому безмежно вдячний…

Юрій Цимбаліст дав світові чудових митців, і серед них мій однокашник та ровесник Сашко Судаков — вельми талановитий харківський живописець.

Юрій Георгійович створив колись за власною ініціативою в місті картинну галерею, де експонувалися талановиті роботи моїх старобільських земляків — заслуженого діяча мистецтв України, професора Чернова (з яким я познайомився на квартирі мого київського приятеля й художника Петра Ганжі — зятя Леоніда Івановича), Судакова, (з ним я навчався в дитячій студії три роки), Теличка, знаних харківських митців — Мироненка, Насєдкіна, Петрова, Пащенка, Фрадкіна, Яковенко… Були там твори і відомих світові київських художників — Попова, Меліхова… Чільне місце там займали і чудові роботи луганських учителів Юрія Цимбаліста — Фільберта та Капканця… Там експонувалися унікальні скульптури Рябініна, Редькіна, Щербакова й Самуся…

На превеликий жаль, уже не існує тієї вельми унікальної галереї, якою далеко не кожне наше провінційне містечко (чи навіть обласний центр!) може похвалитися — її по-варварському розграбували місцеві чиновники!

Спочатку роботи знаходилися в місцевому будинку піонерів, де в 1977 році й створив Юрій Георгійович галерею, працюючи тоді керівником дитячої студії образотворчого мистецтва. Галерея проіснувала там до 1987 року, а коли будинок визнали аварійним, за домовленістю з тодішнім начальником районного управління культури А.Бойцовим галерею передали в краєзнавчий музей, склавши відповідний акт, де директором була Т.Мілованова. Проте експонувати там було ніде, оскільки зала під галерею була на ремонті. Ремонтували аж… 20 років!

Зрештою ту залу відремонтували з гріхом пополам 2007 року, але експонувати вже було нічого — залишилося всього… чотири роботи! Ще вісім робіт Юрію Георгійовичу вдалося забрати в приміщень РДА, районного будинку культури та музичної школи, які без відома мого вчителя були передані цим установам. Отже, із майже 200 робіт залишилося всього-на-всього аж 12 творів…

Юрій Цимбаліст звертався до керівників РДА, в місцеву міліцію, прокуратуру, СБУ, писав особисто Президентові, але все поки що марно. Одні формальні відмовки і навіть нахабні та вельми цинічні звинувачення на адресу самого вчителя: мовляв, він сам їх забрав на різні виставки, забувши, мабуть, через свій прогресуючий… маразматичний стан — отакої! Хоча мій учитель при здоровому глузді, та ще творчо й плідно продовжує працювати, а також вести активне суспільне життя.

Імена мародерів відомі, це — Бойцов, Мілованова, Чайка та Пахниць, нинішній голова РДА і очільник місцевих регіоналів, який також «подарував» В.Януковичу роботу мого вчителя від його імені, але без його… відома. Віднині черга за місцевою владою — чи здатна вона відновити справедливість? Натомість тут є в мене величезні сумніви, бо вона за своєю суттю геть уся злочинна…

2004 року я писав про цинічне пограбування квартири-музею всесвітньовідомого живописця Адальберта Ерделі в Ужгороді, а також про вбивство його вдови, що послугувала для художника прототипом знаменитого портрета «Жінки в червоному», і де простежувалася чітка причетність до цього мерзенного діяння Івана Різака, колишнього керівника ОДА — та віз і нині там. Тож боюся, що і це пограбування пройде непомітним…

Віктор Ткаченко, спеціально для «УК»

 

Читайте также: