Пане Президенте, навіщо Ви знищуєте завод?
Чи на шляху до Європи Україні достатньо і віников’язальної промисловості?
Мова йде про Феодосійську суднобудівну компанію «Море». (Ви, до речі, колись були у нас, я пам’ятаю Вас на нараді, яку проводив на цьому заводі Л.Д. Кучма). В минулому – одне з високотехнологічних суднобудівних підприємств. Наприклад, всі пасажирські теплоходи, що «бігали» по Дніпру (та й не тільки по Дніпру) на підводних крилах – це продукція цього підприємства. Вся програма побудови перших радянських теплоходів на підводних крилах – «Ракета» – 389 суден – виконана на заводі «Море». Але пасажирські морські та річкові теплоходи – це була лише одна з програм «товарів народного споживання». Основну продукцію – швидкісні кораблі з динамічними принципами підтримання споживав ВМФ СРСР та ще близько 40 країн світу.
А на сьогодні ФСК «Море» має приставку «ВАТ», хоча 100% акцій належить державі. Підприємство «лежить» в надглибокій кризі. Кредиторська заборгованість – 233 мільйони гривень, з них заборгованість по заробітній платі, що не виплачена ще з БЕРЕЗНЯ 2005 року – понад 9 мільйонів гривень. Це результати «мудрого» державного господарювання, до якого добряче приклало руку ДП «Укрспецекспорт».
Близько 700 працівників підприємства, що ще залишились з колишніх 7000, як останню соломинку надії чекали приватизації, що була запланована на 2007 рік, але так і не була виконана. Зрештою, «процес пішов» і приватизація повинна була завершитися у 3-му кварталі 2008 року. Через зобов’язання інвестора по договору купівлі-продажу персонал – як той, що досі працює, так і той, що давно звільнився, але так і не отримав розрахунку – очікував отримати борги із заробітної плати, та мати робочі місця на завантаженому роботою підприємстві. Але паралельно з цим процесом розгортався процес банкрутства підприємства. Та працівники втішали себе надією, що приватизація буде проведена швидше, ніж банкрутство.
І раптом… Ваш Указ №317/2008 від 11 квітня 2008 року, де процес приватизації був зупинений, бо підприємство належить до оборонного комплексу. (Перечитайте абзац №2. Оце такий наш оборонний комплекс? Сміх (крізь сльози) та й годі!).
Здавалося б, що державні мужі, що готували цей Указ, та й Ви, пане Президенте, сказавши «А», повинні були б сказати «Б», тобто завантажити фактично державне підприємство оборонного комплексу державними ж замовленнями. Але цього не зроблено. Заблокувавши приватизацію, ніхто не заблокував процес банкрутства, і тепер невдовзі завод піде по шляху ліквідації. Тобто, Вашим Указом фактично наказано високотехнологічне суднобудівне підприємство знищити.
Це воістину «мудре», «державницьке» рішення. Колись цей завод був основним донором бюджету м. Феодосії, а для смт Приморський – просто містостворюючим підприємством. І досі його продукція (проекти 70-х років!) потрібна Китаю і Греції. Лише Україні, виходить, не потрібна. Фахівців заводу «Море» запрошують працювати в Санкт-Петербург, Хабаровськ, Рибінськ, Владивосток, а тепер уже і в Польщу та Німеччину. А Ви пропонуєте суднобудівникам надіти брилі та розводити бджіл? Чи, на Вашу думку, для поступу до Європи Україні досить і віников’язальної промисловості?
Після того, як колишній голова ВР Криму, теперішній нардеп-регіонал Б.Д. Дейч в післявиборчій ейфорії заявив, що завод «Море» треба порізати, його ім’я у нас проти ночі не згадують, а вдень – лише з нецензурними епітетами. Після Указу №317/2008 – Ваше ім’я також.
Оце так верховна влада України заробляє собі авторитет і підтримку в Кримській автономії. То, чи варто дивуватися, що Лужкова зустрічають оплесками?
Олександр Альохін, працівник заводу, читач «УК»
