Листи в УК

Контрабандист дав відсіч закарпатським корупціонерам-митникам (ОПГ Балоги). Бо геть знахабніли

15 Червня 2009

Отже, спершу – факти у викладенні постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області п. Ключкович В.Ю. у справі 3-1275/09:

«20.05.2009 року о 00-55 год. на п/п «Солотвино» під час здійснення митного контролю автомобіля марки ‘ВАЗ-21130», д.н. АО2880АС, яким керував громадянин України Йовдій Віталій Михайлович, що слідував Із України в Румунію, в ході митного огляду автомобіля та його особистих речей виявлено не задекларовані, не заявлені при усному опитуванні та не пред’явлені до митного контролю сигарети українського виробництва «Море» у кількості 100 пачок, «сигарети «Ронсон» у кількості 29 пачок, які знаходилися у порожнині обігрівального пристрою автомобіля між перегородкою моторного відсіку та салону автомобіля. Доступ до сигарет став можливий після демонтажу верхньої кришки обігрівального пристрою транспортного засобу. Тобто, гр. України Йовдій В.М. вчинив дії, .спрямовані .на спробу перемістити через митний кордон України сигарети з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням конструктивних особливостей транспортного засобу.

Особа, що притягається до адмінвідповідальності, не з’явилася в судове засідання, належним чином повідомлена про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду від неї не надійшло. Справа розглядається у її відсутності.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подання Виноградівської митниці, вказав, що дії Йовдій В.М є умисними, та їх правильно кваліфіковано за ст.352 МК України, тому вважає, що такого слід притягнути до відповідальності за ст.352 МК України та накласти стягнення у вигляді конфіскації сигарет та транспортного засобу.

Обстеживши матеріали справи, зокрема протокол про порушення митних правил №0385/302011027/09 від 20.05.2009 року (а.с.2-4), митну декларацію (а..6). пояснення Йовдій В.М (а.с.7), свідоцтво про реєстрацію ТЗ (а.с.5), інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях Йовдій В.М. є склад адмінправопорушення, передбаченого ст.352 МК України, а саме, вчинення дій, спрямованих на спробу перемістити через митний кордон України сигарети з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням конструктивних особливостей транспортного1 засобу, та його дії кваліфіковано вірно.

Керуючись ст.ст.268 КУпАП, ст.352 МК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на гр.України Йовдій Віталія Михайловича, адміністративне стягнення за ст.352 МК України у вигляді конфіскації сигарет вітчизняного виробництва марки «Море» вітчизняного виробництва з фільтром та акцизною маркою України у твердій упаковці у кількості 100 пачок загальною вартістю 300 грн. та сигарет «Ронсон» вітчизняного виробництва з фільтром та акцизною маркою України у твердій упаковці у кількості 29 пачок загальною вартістю 94,25 грн. а також легкового автомобіля марки «ВАЗ-21130» 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова ХТА21130064082541, д/н АО2880АС. об’єм двигуна,. 1499 см.куб, бензиновий, номер двигуна не визначено, вартістю 30000,00. грн, а всього на загальну суму 30394,25 грн (тридцять тисяч триста дев’яносто чотири гривні 25 коп) – в доход держави».

Ось так. За 400 гривень товару – давай єдиний автомобіль.

Звичайно, стання 352 Митного Кодексу України ніби дотримана – там дійсно передбачено «накладення штрафу в розмірі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, а також конфіскацію товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.» Або-або! При цьому існує ще й постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року N 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» з доповненням від 30.05.2008 року, де сказано: «Суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених у статті 352 МК, за які передбачено обов’язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався; інші обставини, – та за наявності підстав обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КпАП». Тобто у даному випадку законодавство має досить широке тлумачення, чим і не забарилися скористатися певні посадові особи прикордонної служби, митниці, органів внутрішніх справ, прокуратури та суду.

Фактично справа розгорталася таким чином. Сигарети у автомобілі були виявлені співробітником Державної Прикордонної Служби України Лейза Михайло Михайлович, не о 00 год. 55 хв., як було зазначено у протоколі, а близько 21 години 19 травня. Після виявлення сигарет у автомобілі, цей співробітник усно запропонував, у зв’язку з малою вартістю прихованого товару, не складати протокол про порушення митних правил за хабар у сумі 500 євро. Я відмовився від цієї пропозиції, і тоді він затримав мене на прикордонному переході до ранку, але протокол не склав.

Після цього приблизно о 3 годині ранку з’явився співробітник митниці, який представився як Гасинець Омелян Васильович який знову запропонував «залагодити справу» за 500 євро. Я знову відмовився, мотивуючи відмову відсутністю при собі такої суми грошей, і тоді Гасинець О.В. став погрожувати конфіскацією і товару, і автомобіля, а також і великим штрафом. Після відмови дати хабар п. Гасинець О.В. нарешті склав протокол про порушення митних правил, причому у цьому протоколі дата складання була зазначена не 20 травня, а 20 квітня, а сам протокол був складений на ім’я Йовдій Василя Михайловича, який мною було підписано, тому що у стані сильної втоми після безсонної ночі прочитав його неуважно. Копію протоколу було мені вручено, після чого Лейза М.М. та Гасинець О.В. у моїй присутності склали опис майна, що знаходилось у моєму автомобілі, причому у опис майна не було включено вмонтований у автомобілі магнітофон з акустичними системами, запасне колесо та набір інструментів, хоча я наголошував на включенні їх в опис. Потім Гасинцем О.В. мені було запропоновано з’явитися 2 червня до Виноградівського районного суду у якості відповідача.

Через два дні мені на мобільний телефон, номер якого я вказав у протоколі, почали надходити дзвінки від особи, яка представилася як начальник Солотвинського відділу митного оформлення Виноградівської митниці Токар Василь Васильович. Він сказав, що автомобіль мені можна буде повернути, і ним було запропоновано зв’язатися з Гасинцем О.В., котрий «все пояснить».. Хвилин через десять зателефонував і сам Гасинець О.В., і запропонував зустрітися у нього вдома, на що я дав згоду. Він пояснив мені, як до нього проїхати.

Зустріч відбулася, як було домовлено, 22 травня. Під час зустрічі Гасинець О.В. запропонував прийти до нього наступного дня на роботу, на митний перехід в смт. Солотвино, де він обіцяв знищити раніше складений протокол та скласти інший, за іншими статтями Митного Кодексу, після чого автомобіль мені повернуть. Про гроші того разу мова не йшла.

Я зробив так, мені ним було запропоновано, 23 травня приблизно о 10 годині ранку я приїхав у Солотвино, було складено інший протокол, після чого Гасинець О.В. знову запевнив мене, що автомобіль мені незабаром повернуть, і пообіцяв тримати мене у подальшому ході справи по телефону. 25 травня він мені дійсно зателефонував і сказав, що справа має надійти на розгляд суду, з суддею досягнуто домовленості, що стягнення буде накладено лише у вигляді штрафу, без конфіскації автомобіля.

Більше з Гасинцем О.В. спілкування не було. 26 травня зателефонував Токар В.В., який підтвердив слова Гасинця О.В., що автомобіль не буде конфісковано, але у цій справі незабаром мені зателефонує його товариш на ім’я Свищо Іван. Так і було, хвилин через десять після розмови з Токарем В.В. зателефонував Свищо і запропонував у той же день зустрітися з ним у м. Виноградів біля митниці, на що я дав згоду.

Зустріч відбулася близько 15 години в обумовленому раніше місці. Під час зустрічі Свищо І. сказав мені, що він може допомогти мені повернути автомобіль, але його послуги будуть коштувати півтори тисячі доларів США. Я пообіцяв йому обміркувати його пропозицію і поїхав додому.

Добре поміркувавши, я вирішив подзвонити по телефону довіри УМВС, номер якого я записав з об’яви на митниці. Коли я зателефонував на цей номер та розповів про суть справи, черговий співробітник МВС, який розмовляв зі мною, записав мій номер телефону, прізвище, адресу, та сказав, що зі мною пізніше зв’яжуться співробітники міліції. Так і було – мені незабаром зателефонував співробітник УБОЗ (прізвище не пам’ятаю, тільки ім’я та по батькові – Степан Степанович), який запитав про місце мого проживання та сказав, що приїде до мене.

Він приїхав наступного дня, у ході розмови я йому повідомив про вищенаведені факти вимагання у мене хабара, після чого він запропонував поїхати з ним до обласного управління МВС. В обласному УБОЗ від мене взяли пояснення у цій справі, після чого мені сказали, що будуть підтримувати зі мною зв’язок, щоб я у разі надходження якоїсь нової інформації у справі повідомляв їх про це, а також щоб я при наявності такої технічної можливості записував мої розмови з Свищо.

Я так и зробив, як мені порадили працівники УБОЗ. Подальші телефонні розмови з Свищо, які відбувалися з 27 травня по 1 червня, я записував на диктофон. У ході цих розмов я дав згоду на зустріч та передачу обумовленої суми. Зустріч мала відбутися 29 травня, але не відбулася, бо Свищо сказав, що він ще не знає, у кого у суді знаходяться матеріали страви, і переніс зустріч на 1 червня.

У цей день, 1 червня, було домовлено про зустріч о 13 годині біля Виноградівського районного суду. Я повідомив про це співробітників УБОЗ, і ними було розроблено план передачі хабара. Операція пройшла за планом, і в результаті факт передачі хабара було зафіксовано технічними засобами, гр-на Свищо було затримано співробітниками УБОЗ.

Але через два дні мені стало відомо, що пан Свищо перебуває на свободі і навіть продовжує перебувати на своїй посаді у екологічній службі Виноградівської митниці, порушення кримінальної справи за фактом вимагання і отримання хабара Виноградівською районною прокуратурою всіляко затягується.

Визнаю, я порушив закон – хотів продати румунам пару блоків сигарет, нехай собі палять, якщо їм свого здоров’я не шкода. Але так нахабно вимагати хабарі…

Віталій Йовдій, читач «УК»