Дорогі «регіонали», ви «попали» на 100 грн.

Перед цим ще зранку я застав телефонний дзвінок, після якого бабця урочисто повідомила мені, що їй «до 9 мая мають дати пайок і з ЖЕКа дзвонили, щоб прийти забрати».

 

І от ввечері, оглянувши бабчині дари, хотів було зателефонувати «тому ЖЕКу», щоб внести деякі конструктивні зміни до асортименту кулька. Та порівнявши букетик на «офіційній» поздоровчій відкритці з таким же букетиком на партійній листівці, яка «чисто випадково» супроводжувала пакет, зрозумів, що консультувати треба не комунальників, а нашу, за все відповідальну Партію.

 

 

Так от, дорогі «регіонали», кілька порад щодо формування наступних пайків:

 

Почнемо з макаронів. Вони, звісно, нічого собі, однак, наступного разу прошу вас зглянутися на більш якісні – хоча б щось із борошна твердих сортів пшениці… Не подумайте, що я вередую, але різниця у 2-3 гривні і італійські прапорці на упаковці ще більше піднімуть в своїх очах статус ветерана. З олією ви явно погарячкували! У якомусь «Сільпо» чи «МЕТРО» пляшку її можна купити до 10 гривень! Ну і що, що там 0,75 літра? У випадку з гречкою і рисом це ж вас не зупинило? 

 

І ще питання щодо круп: чому греча і рис чернівецького пакувальника, а цукор – уже ні? Я не те, щоб придираюся – просто для себе хотів зрозуміти… Але за цукор-рафінад таки дякую!  Хоча, якщо йти за логікою, його доречніше ветеранам революції було б роздавати – це ж Ільїч любив «чайок вприкуску з сахарком погонять»! До речі, про чай нічого сказати не можу: тут справді, як і належить – найдешевший. Щоправда, можна було би пошукати «акцію» – ну знаєте, де в пачки безплатно ложечки вкладають. Потім ці ложечки непомітно витягнувши, заклеїти пачки скотчем, і – вуаля: готовий чайний сервіз для чергової благодійності. Тому подумайте на майбутнє (хоча кого я дурю, яке у вас майбутнє).

 

Ще я до цього комплекту у розділ «сипучі» додав би кави. Знаєте, такої – у зернах. Моя бабця її не п`є, але коли я ранками мелю каву, щораз каже «ах, як пахне!». А ви уявіть, якби я їй на це відповідав: «а це ж з вашого подарка від ПР». І була би вам слава тривала!.. Але йдемо далі.

 

Панове «регіонали», треба щось робити з консервами! Шпроти наша економна бабушка не з`їла ще з минулорічного вашого пайка. Дається взнаки радянська закалка, за якою «згущенку», шпроти і майонез їли тільки на великі свята. І таяк такого свята за цей рік у нас не було, то й рибка досі не востребувана. А от якби ви поклали в пакуночок шматочок якоїсь скумбрії х/к, то її вже навіть найзавбачливіший ветеран не сховав би у тумбочку «на чорний день калєндаря». До речі, «згущенку» ви теж поклали. І чомусь теж найдешевшу. Якщо шпроти ще відмічені маркером ГОСТу, то те, що у банці з корівкою, замішане за якимись технічними умовами (ТУ), які до молока мають такий же стосунок, як ваша партія до демократії.

 

А тепер увага: чєкушечка! (пабам!!!). Ні, ну можна було й півлітру вкласти, і якоїсь більш відповідної водочки – російської там, чи білоруської… Але по-перше це дорого, по-друге наша бабушка ще попереднього подареного вами «мерзавчика» водопровіднику не віддала. Ну не п`ють у нас водопровідники… Я розумію – ви послуговувалися штампом про фронтових 100 грам. Але в такому випадку – де куриво?!! Махорка – це ж теж «наше всьо», як ветеран в бою без неї? Тому запропонуйте Яничу – може встигне до осені з Китаю пароплав з махоркою замовити? У крайньому разі, можна роздати героям війни контрабандну «Дойну». Одна-дві вдалих спільних операцій митників з прикордонниками – і всі ветерани сміються над надписом «курці помирають рано».

 

Ще, поговорюють, були «канхфети наразвєс». Але бабушка їх додому не донесла (простім старушку).

 

 

Підсумовуючи усе описане, хочу сказати, що справу ви робите добру, але у нашому конкретному випадку – геть даремну, я б навіть сказав «безполєзну». Бо бабця наша, дякуючи «шустерам» (і вам, звичайно), остаточно розчарувалася в політиці й на вибори не ходить. Тому гречку ми звичайно приймаємо, але свій кволий голос лишаємо вдома.

 

Я думаю, до осені моя бабуся ще не раз відчуватиме свою «потрібність общєству», тому й раджу вам підкорегувати наповнення разового продовольчого кошика. А зухвалості вказувати, що у подальшому вкладати ветеранам у пайки, я набрався тільки через те, що ваші продпакети, як я розумію, придбані за кошти місцевих рад, а отже – і за мої гроші.