Відповідальність за фейкові «замінування» необхідно посилити
Про це заявив перший заступник Голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін, аналізуючи ситуацію в Україні з неправдивими повідомленнями про замінування упродовж кількох останніх років.
За його словами, за останні п’ять-шість років, кількість таких повідомлень до поліції значно зросла. Для прикладу, у 2012-2013 роках до поліції надходило близько 200 таких викликів упродовж року. Водночас у 2014-2016 кількість таких повідомлень зросла більш, ніж у чотири рази, та сягає понад 800 повідомлень.
«Можна зробити висновок, що стрімке зростання цього показника відбулось у 2014 році, саме у той період, коли в Україні розпочались суспільно-політичні зміни та збройне протистояння на Сході держави», – зазначив В’ячеслав Аброськін.
Він додав, що такі факти фіксуються на території усієї країни. Однак найчастіше – це регіони, де відбуваються переважна більшість суспільних, політичних та громадських подій у державі. Так, за 8 місяців 2017 року найбільше таких повідомлень зареєстровано у місті Києві (96), а також Одеській (87), Дніпропетровській (48), Харківській (28), Львівській (26) та Херсонській (22) областях.
«Ми часто отримуємо повідомлення з окупованих територій про «мінування» різних об’єктів в наших містах. Мета таких дій доволі зрозуміла – дестабілізація ситуації на мирних територіях», – зазначив В’ячеслав Аброськін.
Перший заступник Голови Нацполіції вказав, що з початку 2017 року поліцією вже направлено до суду 57 справ цієї категорії злочинів, а у 183 випадках кримінальні провадження завершено. Водночас, зловмисникам повідомлено про підозру 16% зареєстрованих правопорушень про «замінування».
Згідно зі статистикою, найчастіше об’єктами «мінерів» ставали адмінбудівлі органів влади (146 фактів), приміщення транспортної інфраструктури (46) і заклади торгівлі (29). Крім того, надійшло 76 повідомлень про «замінування» інших об’єктів інфраструктури.
В’ячеслав Аброськін підкреслив, що особлива небезпека подібних злочинів полягає в тому, що для реагування на них витрачаються значні ресурси: залучається велика кількість працівників поліції, ДСНС, медиків та інших профільних служб. При цьому працівники екстрених служб відволікаються від виконання своїх безпосередніх функціональних обов’язків, ставлячи під загрозу життя тих, кому насправді необхідна їх допомога.
«При цьому призупиняється робота самих об’єктів, на які були спрямовані такі противоправні дії, а ціною такій безглуздій витівці або зловмисному задуму може бути людське життя», – акцентував заступник глави Нацполіції.
В’ячеслав Аброськін наголосив, що через дуже м’яке чинне законодавство щодо таких правопорушень, кількість неправдивих повідомлень знаходиться на неприйнятно високому рівні. Тож він звернув увагу на посилення відповідальності за вчинення такого роду правопорушень.
«Рекомендував би «політичним діячам» висловити свою занепокоєність через внесення змін задля посилення відповідальності за такі злочини. Оскільки основною метою таких протиправних посягань є створення обстановки загального страху, невпевненості та безпорадності, що викликає недовіру до органів влади, породжує паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства. Не можна недооцінювати цього, особливо в час, коли у нашій країні йде війна з окупантом», – підкреслив перший заступник Голови Національної поліції України.
Нагадаємо, 15 вересня протягом доби поліцейські розкрили три «замінування» та встановили двох «мінерів».
Пізніше у Києві оперативники затримали двох чоловіків, які «замінували» «Палацу спорту» у Печерському районі та дев’ятиповерхівку у Дніпровському районі столиці.
Департамент комунікації Національної поліції України
Tweet