Організатора наркоканалу УБОЗ затримав… у в’язниці! (фото)

Як відомо, у Львові є дві колонії та СІЗО. Свого часу у планах владоможців міста й області була навіть ідея перенести ці пенітенціарні заклади, як це зробили їх закордонні колеги (одна з причин — „Євро-2012»), принаймні ВТК № 30 та 48 за межу міста, а територію цих установ передати під забудову підрядникам… Та цього ніхто і не зробив. А в цих установах, панове, теж триває життя. Інколи воно вихлюпується і за обплутані колючим дротом стіни.

Щоб Ви знали: у місцях позбавлення волі на території Львова відбуває покарання близько 2,5 тисяч осіб, і добра третина цього контингенту вчинила злочини, пов’язані з наркотиками, а звичка залишається з людиною і в неволі. «Ратуша» поцікавилась і була вельми подивована, що лише впродовж цього року у місцях позбавлення волі у м. Львові виявлено вісім фактів незаконного надходження наркотиків. Зілля передавали родичі і «зв’язки» засуджених на волі шляхом перекиду через загорожу, при побаченнях, «передачках», а також поштою. Та існують і більш глибокі наркозв’язки на волі тих, хто там «кантується», з тими, хто ще поки що цього уник. Одне із завдань, які ставлять перед собою силові структури — виявлення таких зв’язків і ліквідація наркоканалів.

Наріман із Чуйської долини

У поле зору оперативників Львівського УБОЗу потрапив такий собі татарин Наріман, ім’я якого в перекладі з перської – «багатий» і «хоробрий». Щодо хоробрості судити важко, а от специфічне «багатство» у цього чоловіка і справді було: за своє життя він тричі відсидів за ґратами за «наркоту». Історично так склалося, що Наріман народився поблизу Чуйської долини (знаючий читач сміється), потім переїхав до Криму, де і проживав, час від часу сідаючи до в’язниці. За один із таких злочинів його закинуло до Львова, у 48-му колонію. Кримський гість, інформували правоохоронців надійні люди, мав серйозні наміри здобути для мешканців колонії велику партію наркотиків, з цією метою він наводив заочні «мости» у кримінальному світі Львівщини, використовуючи для цього і мобільний телефон. Убозівці вирішили людині допомогти.

«Кріт»

Народ дивиться фільми і прекрасно знає, що «кріт» на сленгу – «таємний агент, інформатор, працівник під прикриттям». У фільмах це, здебільшого, хлопці, які, не задумуючись, стріляють із усіх видів зброї, носять на власних тілах страшні татуювання і постійно, треба чи не треба, беруть участь у бійках і перестрілках, де всіх б’ють і вбивають. У нас – своя специфіка, і роль «крота» зіграв один із оперативників УБОЗу, основним завданням якого було вміло «ботати по фєнє» – розмовляти злодійським жаргоном. Саме на «фєнє» він по мобільному відрекомендувався засудженому належним чином, розповів про спільних знайомих, із якими він нібито «топтав зону», і задекларував, що він підтримує їх традиції…

Татарин, попри неодноразові «ходки» повірив, що «пацан у дошку свій» та через три тижні заочних переговорів відкрив йому душу, повідомивши, що є можливість при потребі організувати придбання (при його посередництві звичайно) в Криму й інших областях України партії коноплі. Частину товару з цієї партії, звичайно, треба передати за посередницькі послуги у «зону». Мовляв, сам розумієш: треба «підігріти» злодійський «общак» і тих, хто в карцері. Високі сторони домовилися….

«Чекіст, не промахнись…»

Саме таке татуювання є на спині ще одного героя цієї вистави – Яші, колишнього засудженого, який із уродженцем Чуйської долини відбував колись покарання і вийшов на волю лише три тижні тому. Він також прийняв працівника міліції за кримінальника-наркоторгівця (ось де працюють справжні артисти – тут самодіяльність не проходить, і за неї можна отримати ножа в печінку! – М.С.) і невдовзі за взаємною домовленістю від офіцера-убозівця, якого він мав за «братана», банківським електронним переказом отримав гроші на придбання на Волині коноплі. Усю партію Яша невдовзі відправив рейсовим автобусом до Львова, по прибутті автівки наркотик відразу вилучили, а екс-каторжанин, за плечима якого було п’ять (!) «ходок» при зустрічі з оперативником, який виїхав до нього на Волинь, був затриманий.

«Нормативи ГТО». Метання

Усім відомі з юності нормативи з плавання, бігу, жбурляння учбової гранати. Так ось, один із львів’ян-зв’язкових Нарімана з волі, мав жбурнути пакунок із травою в зону разом із мобілками, спиртним тощо, навички у чому мав і раніше. Коли місто ще спало, а дехто з убозівців та оперативників колонії не дрімав, і був зафіксований перекид наркотиків у ЛВК № 48. Особу організатора та отримувача довгожданого не лише «зеками» «пакунка» відразу затримали. «Метальник» намагався втекти з нечуваною швидкістю, подолавши в олімпійський час відстань від зони на Хуторівці до місця, де колись стояв кінотеатр «Літак». Однак кілька пострілів із травматичного пістолета переконали його, що «куля справді дурепа», і він капітулював, очевидно, аби не переконатися ще й у тому, що «штик – молодець…» Розроблена і проведена УБОЗом спецоперація справді унікальна: зробити з кількох закоренілих досвідчених рецидивістів повних «лохів» і посміховисько для мешканців ЛВК-48, викрити наркоканал і одночасно філігранно і грамотно все задокументувати – погодьтесь, таке зустрінеш не щодня. Кажуть, аби уникнути можливої і цілком реальної помсти фігурантів цієї справи, офіцерові Львівського УБОЗу, «кріт» проходить у матеріалах цієї справи під вигаданим ім’ям.

Микола Савельєв, Львів, Ратуша