Банкрутство по-новому. Грошей немає, але ви тримайтесь

Про свіжу практику Північного апеляційного господарського суду у справах про банкрутство.

«Грошові вимоги кредиторів ТОВ «Сучасні ринкові інновації» та ТОВ «С І А» носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником. З наведеного вбачається, що такі вимоги не підлягають розгляду на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, незалежно від того, якими документами вони підтверджуються».

Саме такого висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів Віталія Пантелієнка, Бориса Полякова, Анатолія Верховця  у Постанові від 28 травня 2020 року у справі № 910/2522/20, в супереч позиції Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сучасні Ринкові Інновації» будучи учасником боржника – ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» прокредитувало останнього на суму 79 493 899,60 грн.

В подальшому сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків, в якому ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» підтвердив наявність заборгованості перед ТОВ «Сучасні Ринкові Інновації» у розмірі 79 493 899,60 грн.

У зв’язку з невиконанням зобов’язань, ТОВ «Сучасні Ринкові Інновації» звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Свої вимоги ТОВ «Сучасні Ринкові Інновації» підтвердило первинними документами, зокрема, Договором позики, додатковими угодами до договору, Актом звірки взаєморозрахунків між боржником та кредитором; квитанціями про перерахування на рахунок Боржника 79 493 899,60 грн.; Протоколами Загальних зборів Учасників боржника, якими надано повноваження директору на підписання з ТОВ «Сучасні ринкові інновації» відповідного договору позики та додаткових угод до нього.

Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора – ТОВ «Сучасні Ринкові Інновації» до боржника ґрунтуються на первинних документах, які беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводять прострочення виконання грошового зобов’язання Боржника.

Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначають, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов’язання боржника. Безспірність у даному випадку не передбачає обов’язкової наявності судового рішення.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду (у постанові у справі №305/2082/14-ц) дійшла висновку, що навіть сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї.

Тобто, судді Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Віталій Пантелієнко, Борис Поляков, Анатолій Верховець, оцінюючи підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство фактично відмінили дію Кодексу України з процедур банкрутства та повернулись до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», таким чином створивши нову судову практику у справах про банкрутство, яка допомагає боржникам не виконувати взяті на себе зобов’язання та не нести ніякої відповідальності за такі дії, а кредиторів залишає без законного права на судовий захист прав та інтересів.

Слід звернути увагу, що позиція судді Бориса Полякова, висвітлена у Постанові Північного апеляційного господарського суду у справі від 28 травня 2020 року №910/2522/20, відрізняється від його думки висвітленої у статті під назвою «Непрацюючий двигун, або Ілюзорна відповідальність керівника боржника за неініціювання справи про банкрутство» (https://zib.com.ua/ua/141207-ilyuzorna_vidpovidalnist_kerivnika_za_neiniciyuvannya_spravi.html), в якій Борис Поляков (суддя Північного апеляційного господарського суду, доктор юридичних наук, професор) зазначає:

«Що ж стосується інших ознак неплатоспроможності (сума боргу, наявність судового рішення та виконавчого провадження), то у випадку загрози неплатоспроможності вони зберігалися. Натомість у Кодексі України з процедур банкрутства, строків невиконання зобов’язань, наявності судового рішення та виконавчого провадження не передбачено. Тому несплата боргу, щодо якого відсутній спір про право, з першого дня прострочення вже є неплатоспроможністю. Іншими словами, така неплатоспроможність, на жаль, носить уже не стійкий, як належить при банкрутстві, а тимчасовий характер.».

Залишається тільки здогадуватись, що заставило суддю Північного апеляційного господарського суду, доктора юридичних наук, професора змінити свою точку зору стосовно підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та відступити від практики Верховного Суду.

 

Читайте также: