Питання законного перебування більшості іноземців, які захищають Україну, можна врегулювати в рамках чинного законодавства

З початком воєнних дій на сході України, з 2014 року, пліч-о-пліч з громадянами України суверенітет та територіальну цілісність нашої держави захищали іноземці та особи без громадянства, при цьому вони надавали стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу  допомогу підрозділам Збройних Сил України.

У зв’язку із вказаним, з 2015 року іноземцям та особам без громадянство було надано законне право вступати до лав Збройних Сил України за контрактом, і ця підстава підтверджує законність перебування таких іноземців на території України.

Проте для вирішення питаннязаконності перебування на території України тих осіб,  які брали участь в АТО в складі добробатів у 2014-2015 роках, та за певних політичних мотивів не мають змоги виїхати до країн своєї громадянської належності (до держави-агресора  або держав  її союзників),  Державною міграційною службою, у разі звернення таких осіб, розглядаються всі можливі варіанти врегулювання їх правового статусу.

З якими проблемами зіштовхуються воїни-іноземці і які є шляхи вирішення цих проблем  в Українірозповіла перший заступник голови  ДМС Наталя Науменко.

Коло проблем

«Закон, який дозволив іноземцям та особам без громадянства проходити службу в лавах ЗСУ набув чинності 12 листопада 2015 року. Але варто почати з того, що 2014 та 2015 роки були досить складними в міграційному плані для іноземців, які воювали на Сході і захищали інтереси України. Нажаль, жоден орган державної влади, жоден народний депутат, жодна волонтерська організація не можуть назвати точну кількість таких осіб. Звучать різні цифри, від 100 до 500 осіб. Ми розуміємо, що у багатьох з них, термін законного перебування вже вичерпано. Тобто вони перебувають на території України з порушенням вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Це перша проблема», – розповідає Наталя Науменко.

З цієї проблеми, за словами першого заступника голови ДМС, випливає ще одна: у багатьох з цих осіб відсутні документи, що посвідчують особу та її громадянство або якщо такі документи і є, вони є недійсними. В більшості випадків паспорти було втрачено, в деяких закінчився строк дії.

В той же час, не варто забувати про те, що комплекс міграційних проблем, це лише одна ланка в процесі легалізації воїна-іноземця в Україні, до того ж в більшості випадків її можна вирішити в рамках діючого законодавства.

Шляхи вирішення

«Якщо особа приймала участь в захисті територіальної цілісності та незалежності  України і вже не воює, миговоримо про 2014 та 2015 роки, при цьому, наприклад, є інструктором,  або працює в волонтерській організації,  і має національний паспорт, має закордонний паспорт, ми можемо продовжити їйстрок перебування на території України. Так, після сплати адміністративного штрафу, але продовжити строк перебування. І далі, особа, яка вже законно перебуває на території України, за клопотанням волонтерської організації, яка має право залучати іноземців до своєї роботи,  може оформити посвідку на тимчасове проживання. Це перший варіант. Другий варіант: коли ми спілкуємося з такою особою, завжди з’ясовуємо, де вона народилася, де народилися її батьки, дідусь, бабуся, можливо в неї є якісь зв’язки з Україною, і тоді вона може отримати громадянство України по спрощеній процедурі або оформити дозвіл на імміграцію та отримати посвідку на постійне проживання», – розповідає Наталя Науменко.

Особа, яка взагалі немає документів, може подати заяву про звернення за захистом в Україні, тобто отримати статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту. Звернення за захистом в Україні не лише може допомогти таким особам врегулювати свій правовий статус в Україні, а й надасть гарантії щодо їхньої невисилки за межі України.

«Відносно осіб, які подають заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться перевірка з метою їх ідентифікації. Ми проводимо інтерв’ю, встановлюємо дату в’їзду в Україну,залучаємо до перевірки СБУ або інші державні органи. І взагалі, ми повинні розуміти, кого ми легалізуємо і маємо бути на 100% впевненими, що ця особа дійсно захищає інтереси України, а не використовує цю ситуацію у власних, не завжди законних цілях або у цілях держави-агресора, в тому числі, порушуючи права громадян України.

При цьому, інколи під час розгляду таких заяв, ми зіштовхуємося з тим, що іноземці виявляють намір приймати участь в подіях на сході України, з метою уникнення відповідальності за незаконні дії, вчинені до потрапляння на територію України, а звернення за захистом у таких випадках, розглядається як панацея», – наголошує Наталя Науменко.

«Що стосується сьогодення. Законодавство чітко врегульовує, що іноземці, які бажають захищати інтереси України повинні оформити контракт з ЗСУ. Щойно такий іноземець оформлює контракт у військкоматі, він отримує військовий квиток. Ми спеціально розробили законодавство таким чином, що після цього посвідку на проживання оформлювати вже не потрібно. Тобто цей військовий квиток і підтверджує  перебування іноземця на території України на законних підставах на період дії контракту, дає право на виїзд з України та в’їзд на її територію за умови наявності паспортного документа.  Особи,  які  прослужили  у  Збройних  Силах України три і
більше років, зможуть отримати дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання», – говорить перший заступник голови ДМС.

«Коли зараз говорять про те, що у хлопців, які захищали або продовжують захищати Україну на сході, немає правового статусу, я можу сказати одне – його і не буде до тих пір, поки вони не звернуться до міграційної служби. Всі, хто звертається до апарату Державної міграційної служби, виходять з алгоритмом  вирішення свого питання. Я переконана, щобільшість випадків можна врегулювати в рамках діючого законодавства», – зазначила Наталя Науменко.

Департамент комунікації  МВС України