На краю пропасти. Скупаем валюту…

Доллар опять стал хитом продаж в Украине: за последние четыре месяца ушедшего года население приобрело $6,1 млрд, то есть 80% всего купленного за год. Аналитики с удивлением обнаружили, что в декабре 2010-го покупка валюты рекордно превысила ее продажу.

 В стране «стабильность». Скупаем валюту… 

 «Газета по-киевски» выяснила, кому и зачем понадобилось столько зелененьких, и не подорожают ли они при таком бешеном спросе.

 

Что в Украине огромный дефицит валюты на внутреннем рынке, известно давно.

 

В течение года он покрывался займами правительства, но все равно к концу декабря 2010 года, по словам экс-министра экономики Владимира Ланового, составлял около $4 млрд. Ежемесячно украинцы покупали примерно на $2 млрд. больше, чем продавали – люди традиционно предпочитают держать свои сбережения в валюте.

– Когда увеличивается инфляционное ожидание населения, оно ищет наиболее ликвидные способы сохранения своих денег, – говорит по этому поводу депутат-экономист Сергей Терехин.

– Если быстрыми темпами растут цены, то, даже не понимая глобальных экономических процессов, люди хотят избавиться от гривни. Самые безопасные активы сейчас – фондовые индексы на энергоносители или банковские металлы (золото, платина, палладий), но если у человека отложена тысяча гривен, он фондовым игроком не станет и килограмм золота не купит. Его первое эмоциональное решение – заменить гривни на другую валюту. 

По словам некоторых экспертов, «зеленый» нужен малому бизнесу, чтобы ввозить импортные товары (причем не всегда по чистым схемам), оттого и спрос на него возрос. Но это означало бы заметное оживление предпринимательской деятельности, а расширение бизнеса и кредиты – все еще болезненные вопросы для наших сограждан.

– Погоду делают исключительно накопления украинцев. Обычного всплеска продаж разных товаров в декабре прошлого года не произошло, нерастраченные на новогодние праздники деньги люди спрятали «под матрац», и в масштабах страны вышла внушительная сумма, – объясняет эксперт компании MPP Consulting Павел Мельник. – Украинцы понимают, что данные о 10% годовой инфляции неправдивы и подстраховываются, делают запасы на 2011 год. Оживление в экономике лишь кажущееся, люди верят не в него, а в свои заначки. 

При этом альтернативы доллару нет – угадать, выгодно на текущий момент покупать постоянно прыгающее евро или нет, шансов мало. Поэтому европейскую валюту украинцы берут для долгосрочных домашних «депозитов», говорит Мельник, а доллар используют для оперативных. 

– И это тоже влияет на экономику страны, ведь деньги выводятся из оборота, они ложатся мертвым грузом и не позволяют развиваться ей еще около года, – полагает эксперт.

Логично было бы предположить, что доллар, как любой пользующийся спросом товар, в такой ситуации должен вырасти в цене, но эксперты уверяют – никто валюту в вольное плавание не отпустит.

– У нас гривня и так недооценена по отношению к доллару в 2,6 раза, согласно отчетам Всемирного банка за прошлую неделю, но курс меняться не будет, – прогнозирует Терехин. – Формально НБУ к курсу наличного доллара отношения не имеет, но он может, если понадобится регулировка, менять курс по безналу, и это повлияет на «наличку».

Сегодняшний курс искусственно поддерживается в интересах экспортеров – металлургов, химиков, зернотрейдеров (их фамилии называть излишне, все эти люди давно известны – они у власти). Резко ревальвировать гривню будет невыгодно этим бизнесменам, девальвировать – это вызовет резкие протесты МВФ, от которого мы еще не все транши получили. Так что НБУ продолжит свою политику, невзирая на то, что доллары расходятся, как горячие пирожки.

Мы спросили киевлян: Уверены ли вы в своей финансовой стабильности? Доверяете ли свои сбережения национальной валюте?

«С недавних пор держу «заначку» строго в долларах»

Сергей МАЛЕНКО, руководитель: 

– Не уверен в стабильности гривни, особенно после того, как НБУ стал фактически подконтролен власти. Долгосрочные сбережения сейчас опасно хранить в гривнях, разве что немного на непредвиденные расходы. Показателям по инфляции не верю – обычное манипулирование цифрами для создания «эффекта стабильности». Воздерживаюсь от крупных трат, с которыми можно повременить – уверенности в завтрашнем дне нет. Раньше жил по принципу «деньги зарабатываются, чтоб их тратить», а с недавних пор держу «заначку», причем строго в долларах.

«Не знаю, во что вкладывать деньги: в доллары или в гречку»

Анастасия ТРОНЬКО, инженер: 

– Неспокойное сейчас время. Мне вообще неясно, во что эти копейки переводить: в валюту или золото, а то и в гречку. С такой нестабильностью и постоянным ростом цен не вижу смысла копить деньги вообще. Стараюсь покупать все, что мне нужно, не откладывая, а на крупные покупки сил не хватает, и я о них пока не думаю. Хочется иметь автомобиль, начала собирать деньги на его покупку, но недавно перестала – поняла, что вероятность обесценивания сбережений слишком высока. Даже в долларах – ведь кто знает, может, куплю их сегодня по 8 грн, а завтра они упадут в цене до 7? Я не так богата, чтобы терять деньги на обменах.

«Лучше всего хранить в золоте»

Владимир БУГАЕВ, стоматолог:

– Ни гривня, ни доллар, ни евро стабильностью не обладают. Поэтому лучше всего хранить деньги в каждой из этих валют, и если курс одной будет понижаться, то курс другой будет повышаться, и мы ничего не потерям. А еще лучше – хранить в золоте, так надежнее. Его цена всегда росла. 

 Автор: Татьяна НЕГОДА, Ольга БАЙВИДОВИЧ. Рисунок Игоря ЛУКЬЯНЧЕНКО, «Газета по-киевски»

*****

На краю прірви

Гривня буде стабільною, попри понад $42 млрд зовнішніх боргів, які банки, компанії та уряд мають погасити до 1 липня 2011-го

У першій декаді січня на готівковому валютному ринку курс продажу долара США перевищив знакову позначку 8 UAH/USD (офіційний курсовий прогноз на 2011-й рік – 7,95 UAH/USD), після чого гривня знову зміцнилася. Тиждень не раз попереджав про можливість спекулятивних курсових коливань протягом цього року (січневе – перше з них), але без стрімкої девальвації гривні.

Передумови для знецінення нацвалюти, безумовно, є. За даними НБУ, на кінець першого півріччя 2010-го короткостроковий зовнішній борг України за залишковим терміном погашення (має бути повернений/реструктурований/рефінансований до 1 липня 2011-го) сягнув $42,1 млрд (включно з корпоративним сектором, без урахування відсоткових виплат). Причому на 1 січня поточного року валютні резерви країни становили $34,6 млрд, тобто покривали поточні боргові зобов’язання країни лише на 82%. У 2008–2010 роках зовнішній борг корпоративного сектору стрімко перекачували в зобов’язання держави, відтак необхідність повертати позичене є потужним девальваційним чинником цього року.


увеличить

Ще один такий чинник – очікуване погіршення і без того від’ємного торговельного балансу. За прогнозом НБУ, в 2011 році експорт зросте на 6,6%, а імпорт – на 7,2%. «У підсумку дефіцит торгового балансу України може збільшитися приблизно на третину: з $3–3,2 млрд у 2010-му до $4–4,2 млрд у 2011-му», – вважає Микита Михайличенко, старший аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital. Офіційний урядовий прогноз оптимістичнішим можна назвати лише умовно: поточного року імпорт товарів і послуг перевищить експорт на $3,398 млрд.

Схожа (хоча й менш загрозлива) ситуація спостерігалась і в 2010-му, але гривня виявилася, на диво, стабільною: офіційний курс коливався в межах 7,8861–8,01 UAH/USD протягом року, а готівковий так і не вийшов за межі 8,17 UAH/USD, попри прогнози обвалу до 9–9,5 UAH/USD.

Базою курсової стабільності виявився стрімкий приплив у країну позикового капіталу: $3,5 млрд держава отримала від МВФ (дві третини коштів спрямували на покриття дефіциту бюджету, решту – на поповнення золотовалютних резервів); у вересні Мінфін розмістив п’ятирічні єврооблігації на суму $0,5 млрд під 6,875% річних і десятирічні на суму $1,5 млрд під 7,75% річних, у грудні ще продав суверенних цінних паперів на $0,5 млрд; $2 млрд країні виділив російський ВТБ…

Активно розміщували єврооблігації і корпоративні емітенти: ДТЕК, МХП, Метінвест тощо. У підсумку загальний зовнішній борг України перевищив астрономічну позначку – $104,5 млрд, за даними НБУ.

І чиновникам, і банкірам, і топ-менеджерам компаній, і експертам, і кухаркам зрозуміло, що продовження політики нарощування зовнішніх боргів країни за стрімкого погіршення її торговельного балансу рано чи пізно обернеться дефолтом та девальвацією гривні. Участь НБУ в купівлі-продажу валюти на міжбанку може вирівнювати перегини на місцях, проте не дає відповіді на принципове запитання: за рахунок чого Україна (насамперед держава, банки, корпорації) повертатиме борги?

З огляду на стрімке перекачування корпоративних зобов’язань у державні (в 2008–2010 роках зросли з $12,3 млрд до $25,2 млрд без урахування боргів НАК «Нафтогаз Україна») вже лунають експертні припущення, що вилізти з боргової ями вдасться у разі продажу газотранспортної системи чи земельних ресурсів.

Так чи інакше, але поки що стабільність гривні безпосередньо пов’язана з інтервенціями НБУ на міжбанківському ринку. Призупинення валютних вливань у середині грудня, власне кажучи, підштовхнуло курс в обмінниках до позначки 8–8,15 UAH/USD. У середині січня цього року регулятор відновив інтервенції – паніка вщухла. По суті, Нацбанку майже не довелося продавати валюту, самої можливості її купувати для учасників ринку виявилося достатньо, щоб збити валютний ажіотаж.

Опитані фахівці впевнені, що 2011-го середньорічний курс становитиме 7,95–8,0 UAH/USD. Із цим погоджується і керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький (до кінця року «не прогнозує значних курсових коливань»), і найбільший урядовий оптиміст – прем’єр-міністр Микола Азаров. Його здатність домовитися з керівництвом МВФ про продовження кредитування України і є визначальним чинником стабільності нацвалюти в 2011-му.

Зокрема, саме від позиції МВФ залежить, чи вдасться банкам-корпораціям відтермінувати погашення боргів та залучити нові позики… У 2010-му співпраця уряду з Міжнародним валютним фондом забезпечила коефіцієнт rollover на рівні 96% – виконання майже всіх зобов’язань у тій чи іншій формі було відкладено. У 2011-му, напевно, станеться те саме, з тією лише різницею, що загальне сальдо платіжного балансу країни (фінансовий та торговельний рахунки) може виявитися від’ємним – мінус $0,1 млрд (за підсумками січня – листопада 2010-го – плюс $5,777 млрд).

Тобто навіть з урахуванням «відвантаження» коштів від МВФ покрити відплив валюти з України не вдасться. Не випадково 2011 року уряд планує збільшити випуск єврооблігацій у 2,25 раза – до $4,5 млрд. На думку аналітиків, цей інструмент буде «аварійним», і влада скористається ним наприкінці 2011-го, щоб уникнути розмов про дефолт напередодні Євро-2012.

Що станеться, коли міжнародні фінустанови та іноземні інвестори припинять кредитування України? Деякий час боргову прірву можна буде засипати золотовалютними резервами НБУ, а потім доведеться розпродавати державні активи. В умовах глобального знецінення грошей цей процес приноситиме шалені надприбутки його безпосереднім учасникам: урядовцям і кредиторам.

Натомість українців очікує надстрімка девальвація гривні, яка за темпами перевершить здешевлення нацвалюти наприкінці 2008-го майже вдвічі – до 11 UAH/USD протягом кількох днів. «Якби Україна посварилася з МВФ цього року, її резерви скоротилися б щонайменше на $10 млрд», – припускає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Не факт, що продовження фінансових ін’єкцій є меншим злом.


увеличить

Автор: Марія Мінська,  «Український тиждень»

Читайте также: