Як скаржитися на дії медиків
Цивільна відповідальність медпрацівників може полягати у відшкодуванні матеріальних та моральних збитків, а також відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, тощо. До цивільної відповідальності також можна притягнути не лише конкретного лікаря, але й лікувальний заклад, лікарі якого порушують Ваші права як пацієнта, наприклад, позбавити його ліцензії на лікувальну практику або зобов’язати через суд відшкодувати збитки, заподіяні пацієнту
Згідно ст. 80 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Цивільна відповідальність може полягати у відшкодуванні матеріальних та моральних збитків, а також відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, тощо. До цивільної відповідальності також можна притягнути не лише конкретного лікаря, але й лікувальний заклад, лікарі якого порушують Ваші права як пацієнта, наприклад, позбавити його ліцензії на лікувальну практику або зобов’язати через суд відшкодувати збитки, заподіяні пацієнту, що передбачено ст. 1172 Цивільного Кодексу України.
Кримінальна відповідальність передбачена за наступні види злочинних діянь:
– незаконне проведення аборту;
– заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти;
– ненадання допомоги хворому медичним працівником;
– невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення;
– проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника або незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною;
– порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини або насильницьке донорство;
– незаконне розголошення лікарської таємниці, тощо.
ДО РЕЧІ
Право на інформацію
Важливе місце серед прав пацієнтів посідає право на інформацію про стан свого здоров’я, яке закріплене і гарантоване багатьма чинними нормативно-правовими актами, такими як Конституція України (ч. 2 ст. 32), Цивільний кодекс України (ст. 285), Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (ст. 39), Закон України «Про інформацію» (ст. 9), рішення Конституційного Суду України вiд 30.10.1997 р. № 5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка).
В той же час право пацієнта на інформацію найчастіше стає об’єктом порушень з боку окремих керівників медичних закладів та медичних працівників. Порушення цього права відбувається у різних формах: відмова у наданні такої інформації, надання неповної, недостовірної, перекрученої інформації про стан здоров’я пацієнта, про запропоновані лікувальні заходи та їх можливий результат, відмова в ознайомленні з первинною медичною документацією, яка є основним джерелом медичної інформації.
В порядку адміністративного судочинства Ви можете оскаржити незаконні рішення, дії або бездіяльність різних органів влади та їх посадових осіб, в тому числі, наприклад, незаконну відмову головного лікаря лікарні у доступі до медичних документів.
Судом може бути винесено рішення не лише про зобов’язання таких органів та посадових осіб реалізувати Ваші права, але й про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої таким порушенням.
Ви маєте право вимагати притягнення однієї і тієї ж самої винної особи до декількох різних видів відповідальності, наприклад до лікаря, якого притягнуто до кримінальної відповідальності, також можна пред’явити позов про відшкодування збитків, завданих таким злочинним діянням.
Якщо Вам завдали шкоду в медичному закладі, перше, що потрібно зробити: висловити по можливості грамотно та коректно свої претензії завідуючому відділенням. Якщо в усній бесіді не вдалося вирішити наболілі питання, то переходьте до наступного етапу: складіть письмову заяву керівнику медичної установи.
Таку рекомендацію дає Лікарська асоціація Миколаївського регіону на «Порталі захисту прав пацієнтів» (www.healthrights.in ).
Лист оформлюється в 2-х примірниках: один передається через секретаря головному лікарю; на другому (який Ви залишаєте собі) попросіть секретаря зробити помітку, що заяву прийнято, поставити дату, підпис.
За законом відповідь на заяву має бути надіслана Вам впродовж 1 місяця.
У заяві потрібно коротко та ясно викласти суть того, що Вас, власне, не влаштовує, а також Ваші пропозиції щодо вирішення даного конфлікту. Не слід «перегинати палицю» з грошовою компенсацією або залякувати керівництво закладу можливим зверненням до суду, до прокуратури або до Адміністрації Президента. Це і без погроз є Вашим правом на будь-якій стадії конфлікту, і всі медики це знають. А погрози нікому ще не допомагали вирішити конфлікт мирним шляхом. Отож вирішіть для себе, що Ви хочете: воювати, чи домовитися про мирне вирішення конфлікту? Відповідно до мети обирайте аргументи та тон листа.
ДО РЕЧІ
Як змінити лікаря без зміни закладу охорони здоров’я
З різних підстав пацієнт може бажати реалізації передбаченого п. д) ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» права кожного громадянина на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря. Це, наприклад, може бути конфлікт з лікуючим лікарем, відмова лікаря надавати Вам медичну допомогу, систематичні порушення лікарем Ваших прав тощо. Крім того, ч. 1 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом.
Для реалізації даного права Вам необхідно звернутися з письмовою заявою на ім’я керівника закладу охорони здоров’я.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення роз глядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно.
Перш, ніж сідати за листа, потрібно також ясно уявляти собі реальну сторону справи, а саме:
1) чи було насправді порушення з боку медичного закладу (цілком може статися, що ніхто ні в чому не винен);
2) якщо Вам справді заподіяна шкода, то скільки вона приблизно буде коштувати й т.п.
Якщо відповідь від завідуючого відділенням Вас не задовольняє, не варто витрачати сили на листування з головним лікарем закладу й більш високим медичним керівництвом – відповідь, скоріше за все, буде типовою (одне ж відомство). Після «відписки» Вашого безпосереднього кривдника звернення до суду – найбільш реальний шлях захисту громадянських прав у медицині, як і в будь-якій сфері суспільного життя. Отже, наступний етап – складання позовної заяви до суду.
Тут потрібно сказати, що судовий розгляд – досить таки складний процес, який потребує багато часу та грошових витрат. Правда, у випадку прийняття рішення на Вашу користь судові витрати стягуються з винної сторони і повертаються Вам. Крім цього, позови пацієнтів до медиків не обкладаються держмитом.
При всіх складностях та часом досить тривалому розгляді, суди є найсерйознішим та найбільш реальним заходом захисту громадян при здійсненні ними своїх прав. Тому роль суду у вирішенні медичних конфліктів у найближчі роки буде зростати.
Звернення до суду з «медичного» питання має деяку специфіку. Найголовніша особливість – це призначення судово-медичної експертизи. Її проводять спеціалісти Бюро судово-медичної експертизи, при цьому експерти дають розписку, що вони попереджені про кримінальну відповідальність за подання неправдивих свідчень. Перед експертами ставляться ті питання, які необхідні для прийняття судового рішення. При цьому питання можуть формулювати як суд, так і сторони, які беруть участь у процесі. Тому грамотно складені питання багато в чому полегшують роботу експертів та допомагають більш повно характеризувати якість надання медичної допомоги.
Виходячи з висловленого, перш, ніж іти до суду, потрібно бути впевненим у тому, що Ваші позовні вимоги досить обґрунтовані, Ваша заява процесуально грамотно оформлена та Ваша справа має певні шанси на успіх. При цьому, щоб не відволікати малоперспективними позовами і без того перевантажені районні суди, слід обов’язково звертатися за консультацією до спеціаліста, компетентного в галузі медичного права.
Як відомо, існує таке поняття, як досудова експертиза. Саме за допомогою такої незалежної оцінки Вашої історії хвороби можна зорієнтуватися у напрямі Ваших подальших дій та визначити, який із шляхів захисту Ваших прав є найбільш ефективним.
Tweet
