Дело Жуковского. Убийца рейдеров вышел из СИЗО

1 листопада миколаївка Олена Жуковська обіймає чоловіка Олега. Він щойно вийшов із Миколаївського слідчого ізолятора, де пробув рік і 10 місяців «Вокруг много беспредела. Люди не могут защитить ни себя, ни родных, ни собственность. Так не должно быть. Я буду бороться».

 — Ну когда уже папа выйдет? Ну когдаа-а-а? — 17-річна Анна Жуковська в жовтому пуховику і синіх джинсах смикає за пальто матір 47-річну Олену. Зранку 1 листопада вони стоять під Миколаївським слідчим ізолятором. Звідти має вийти їхній батько і чоловік 48-річний Олег Жуковський.

Миколаївця Олега Жуковського посадили до слідчого ізолятора у грудні 2010 року. Він розстріляв із рушниці чоловіків, які намагатися захопити його підприємство «Гідромаш». На фірму увірвалися 15 осіб, напали на директора. Захищаючись, той застрелив бізнесмена Георгія Абшилаву та його водія-охоронця Артура Джаняна. Напад відбив.

Олег Жуковский

Місцеві називали Олега героєм, Робін Гудом, вимагали випустити. Однак суд виніс вирок — два роки в’язниці за перевищення самооборони. Жуковський відсидів рік і 10 місяців.

Первый раз прозвучало: «На вас — «наезд», это заказ «сверху». Проверяющие были в недоумении: почему к такому малому предприятию такое пристальное внимание и проверка, мягко сказано, с таким пристрастием. Вследствие проверки появился бредовый акт и «повідомлення-рішення».

Дело Жуковского

О 10.50 в Олени дзвонить мобільний. Вона коротко відповідає, дякує.

— Дзвонив якийсь хлопець із СІЗО. Олег Анатолійович просив передати, що вийде під обід. Пішли погріємося в кімнату для передач, — Олена кличе доньку. За 15 хв. їй телефонує свекор Анатолій Лук’янович: «Дівчата, ви де? Я Олега уже зустрів. Він в машині».

Ті вибігають із кімнати СІЗО. За 10 м від виходу стоїть сіра «лада-дев’ятка». Із салону в чорній куртці та джинсах виходить Олег Жуковський. На скронях — сивина, спину тримає рівно. Першою на шию кидається донька, Олена обіймає обох.

— Заскучал… А Женька (син. — «ГПУ») где? — в Олега проступають сльози.

— На роботі. Ми сюди на маршрутці добралися. Порішали, як тебе зустрінемо, наберемо його, він під’їде і всіх забере. Дєдушка випередив, — каже Анна.

За 15 хв. обіймів усі сідають до «дев’ятки».

«Дело Жуковского», о котором в подробностях рассказала «Украина криминальная», уже становится делом всех настоящих граждан и патриотов Украины. Нужна помощь каждого, кто, как и офицер Жуковский, в этом продажном государстве готов защищать свою Семью, Честь и Достоинство любыми доступными методами. 

Гражданская защита. Дело Жуковского перестает быть делом одного Жуковского

— В тюрьме постоянно думал о семье, — зітхає Олег. — Был с ней душой и телом. Постоянно анализировал все, что случилось. Поток мыслей не прекращался. Правильно сделал или нет. Сам для себя решил: все сделал правильно. Защищал себя, семью, собственность. Как меня закрыли — весь бизнес лег на плечи жены и Жени. Слава Богу, после атаки нас оставили в покое. Никто не приходил, не угрожал. Лена говорила, что только пару раз какие-то незнакомцы приезжали, молча фотографировали и уезжали.

— Криза, звісно, зачепила бізнес, довелося скоротити штат. Зараз працюємо ми з Женею і п’ятеро працівників, — розказує Олена Жуковська.

Підприємство Олега Жуковського продає будівельні матеріали. Директором працює 25-річний Євгеній Жуковський, його мати — начальник відділу збуту.

В Олени дзвонить мобільний. Та передає трубку чоловікові.

— Наші дєвочки з роботи дзвонять. Хочуть привітати, — пояснює.

— Я военный человек, привык к трудностям, — продовжує Олег. — Сама отсидка не была тяжелой. Только непривычно, ведь на воле вел активный образ жизни, а там все остановилось. В камерах по 10-15 человек, публика разная. Кого-то за мелочь взяли, кого-то за серьезное. Многие меня поддерживали. Даже конвоиры, хоть им это запрещено. Сейчас будем ждать кассацию. Боюсь, я ведь нормальный человек. Но верю в справедливость. Ведь суды первых инстанций оставили приговор без изменений.

«Мы сообщали милиционерам о холодном оружии у прибывших с Абшилавой людей. Не помню, устно или письменно. Мне было страшно находиться на своем рабочем месте. Тем более, что когда я пришла на работу, мне сказали: уходи, пока жива, мы чечены, нам терять нечего…»

Дело Жуковского: пособники бандитов в суде цинично лгут

«Лада» в’їжджає у двір 9-поверхівки.

— Олежка, ты, что ли? — підходить чоловік років 60.

— Разве не похож, Валерий Викторович? — жартує Олег. Його обступають сусіди. Чоловіки тиснуть руку, жінки обіймають. Усі вітають.

— Рано еще. 8 ноября будут рассматривать кассацию, — каже той.

Із рідними підіймається на шостий поверх. На мобільний телефонують батьки дружини, обіцяють підійти за 20 хв. Олена запалює конфорку на плиті, ставить розігрівати плов, витягає салати з холодильника.

«Дело Жуковского», трагедия семьи Жуковских показали, что в Украине хозяин, кормилец, отец с оружием в руках, защищающий себя, семью и свое имущество, в сто раз эффективнее, чем все правоохранительные органы государства, вместе взятые.

Праведный суд: за убийство двух «рейдеров»-кавказцев бизнесмену Олегу Жуковскому дали два года

— Первым делом хочу помыться и побриться, — каже чоловік. — Нормально так, по-человечески. Во-вторых — уже вижу поломанную розетку. Хозяин дома, сейчас все сделаем. В-третьих — не знаю как, но займу активную гражданскую позицию. После случившегося понял, что вокруг много беспредела. Люди не могут защитить ни себя, ни родных, ни собственность. Так не должно быть. Я буду бороться.

Родичі загиблих Георгія Абшилави і Артура Джаняна оскаржили вирок. Апеляційний суд залишив його без змін, 8 листопада справу розгляне Верховний.

Автор: Олена ГОРДІЄВА, gazeta.ua

Читайте также: